Унаслідок сьогоднішнього обстрілу, 7 жовтня, зруйновано основне складське приміщення «АТЛ Автосервіс». Через нього проходила більшість олив, акумуляторів та іншої автомобільної продукції. Про це повідомили в компанії.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що це не перше руйнування, внаслідок попередніх обстрілів втрачено центральний офіс. Також там додали, що всі автомагазини та сервіси наразі повністю забезпечені товаром.
Що ще відомо про наслідки атаки РФ? У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих зросла до шести. Серед них — дитина. Також відомо про 27 постраждалих. Про це у коментарі «Суспільному» повідомила речниця Головного управління ДСНС в Чернігівській області Ніна Луценко.
Загалом сьогодні, 7 жовтня, росіяни атакували інфраструктуру Києва та 12 областей. Унаслідок атаки пошкоджено пʼять багатоквартирних будинків у Дніпрі й чотири багатоповерхівки у Кременчуці.
Станом на 11:40 кількість загиблих у Прилуках на Чернігівщині зросла до дев’яти. З-під завалів зруйнованої багатоповерхівки дістали тіла трьох дітей. Про це повідомили в Нацполіції.
Що ще відомо? Також відомо про 38 постраждалих. Серед них — семеро дітей. Триває пошукова операція.
Нагадаємо. Унаслідок російської атаки в Києві загинули двоє людей. У Дарницькому районі спалахнула пожежа на території гаражного кооперативу. У Подільському районі сталося загоряння у двох нежитлових будівлях.
Фото: ДСНС
У Києві уламки російської ракети впали на територію Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка. На місці спалахнула пожежа. Уламки пробили покрівлі шостого й сьомого знімальних павільйонів. Про це повідомили у Мінкульті.
Нагадаємо. Кіностудія Довженка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак на Київ 2 та 15 червня 2026 року. Унаслідок атак пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка — головний знімальний павільйон (1927–1928 років), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальню, електростанцію, фільмотеку, гуртожиток й інші споруди. Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання в костюмний цех.
Фото: Мінкульт
Шістнадцятий номер журналу літературного репортажу і документальної фотографії Reporters «Спадкоємці» вже отримала Спільнота The Ukrainians Media. Він — про тяглість поколінь, яку в нас відібрали, і спадок, який ми знову набуваємо, і прагнемо передати нащадкам.
Отримати журнал Reporters «Спадкоємці» можна, приєднавшись до Спільноти The Ukrainians Media за посиланням.
Про що номер? Серед текстів — історичний репортаж Віри Курико про чотири покоління нащадків Михайла Коцюбинського і фотосерія Костянтина Чернічкіна до сорокових роковин Чорнобильської катастрофи.
А ще — історія Марічки Паплаускайте про сто двадцять три поцілунки, які бабуся завинила дідусеві, і успадковані листи зі скриньки «71», на яких тримається віра авторки у велику любов.
Що таке Reporters? Reporters — єдиний в Україні журнал літературного репортажу і документальної фотографії, що виходить друком від 2021 року. За цей час створили вже 16 випусків, кожен з яких присвячений окремій темі і складається з понад 150 сторінок великих текстів і якісних фотоісторій.
У селі Ласкові Люблінського воєводства розпочалися пошукові роботи на місцях поховання українців, які загинули або зникли безвісти в роки Другої світової війни на цій території. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Мета пошукових досліджень — виявити місця поховання цивільних жителів Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських у березні 1944 року.
Хто проводить дослідження? Український інститут національної пам’яті забезпечує проведення пошукових робіт, які виконує комунальне підприємство Львівської обласної ради — «Доля».
Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту.
Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей.
У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас дехто з істориків називає більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.
Оновлено. Станом на 9:30 кількість загиблих у Прилуках на Чернігівщині зросла до чотирьох. Також відомо про 20 постраждалих. Серед них — троє дітей. Про це повідомили в ДСНС.
Унаслідок російської атаки в Києві загинули двоє людей. У Дарницькому районі спалахнула пожежа на території гаражного кооперативу. У Подільському районі сталося загоряння у двох нежитлових будівлях. Про це повідомили у ДСНС.
Полтавщина. У Кременчуці росіяни атакували житловий район. Попередньо відомо про двох загиблих і сімох постраждалих. Триває рятувальна операція.
Чернігівщина. РФ влучила ракетою в багатоповерхівку в Прилуках. Відомо про двох загиблих і сімох поранених. Під завалами можуть бути люди.
Кіровоградщина. Унаслідок атаки РФ в Олександрії одна людина загинула, ще троє — постраждали. Ще двоє людей не виходять на зв’язок. Сталося загоряння даху приватного житлового будинку.
Фото: Полтавська ОВА
Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що «не буде спалювати мости» з «Євросолідарністю» й поділяє багато поглядів партії. Водночас він додав, що має з нею фундаментальні розбіжності, які і спровокували відхід. Про це він написав у своєму Telegram-каналі.
Що ще відомо? На думку Гончаренка, в Україні наразі немає дискусій щодо припинення російсько-української війни. Він додав, що «за бажання і з розумом» у переговорному процесі можна домовитися.
Нагадаємо. 5 жовтня у фракції «Європейська солідарність» заявили, що виключили народного депутата Олексія Гончаренка через його заяви щодо умов припинення війни Росії проти України.
Контекст. Напередодні, 4 жовтня, Гончаренко опублікував колонку «Мирний план Гончаренка: як зупинити війну крок за кроком», де закликав до поетапного зняття санкцій з РФ, нейтрального статусу України й відмови від членства в НАТО, статусу мови національної меншини для російської мови й зупинки бойових дій по нинішній лінії фронту.
Фото: Олексій Гончаренко / Telegram
У міністерствах й інших центральних органах влади планують скоротити понад чотири тисячі посад, на яких зараз ніхто не працює. Це перший етап змін. Кількість заступників міністрів планують зменшити приблизно на 20%, а заступників керівників інших центральних органів влади — майже на 18%. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Прем’єр зазначив, що уряд також перевірить, чим займаються ці установи й чи потрібна їхня робота державі. Після цього визначать, як їх організувати і скільки працівників потрібно.
Також Сергій Корецький зазначив, що навчання держслужбовців хочуть пристосувати до конкретних завдань на їхніх посадах. Крім того, молоді пропонуватимуть стажування на держслужбі.
Оновлено. Станом на 6 жовтня українському пілоту Марату Мамбетову посмертно присвоїли звання Героя України. Про це йдеться в указі Президента.
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Правоохоронці затримали 24-річного хлопця, який, за даними слідства, організував й координував конфлікт з поліцією під час акції проти вирубки дерев у Києві на Теремках. Про це повідомили в поліції. Водночас активістка Наталія Чернишова написала, що поліція провела обшуки й затримала ветерана Любомира Дмитришина.
Що ще відомо? За даними поліції, під час сутичок учасники використовували піротехніку, штовхали правоохоронців і застосовували до них фізичну силу. Унаслідок цього травмувалася поліцейська. Слідчі відкрили провадження за статтею про хуліганство.
Що кажуть активісти? За словами активістки Наталії Чернишової, поліцейські не пояснили ветерану причин затримання й застосували до нього силу. Також, за словами Чернишової, у дружини Любомира безпідставно вилучили ноутбук і телефон, хоча жінка не причетна до подій, які відбулися тиждень тому.
Нагадаємо. Активістка Наталія Чернишова заявила, що 27 вересня під час протесту в парку на Теремках правоохоронці застосували силу проти учасників акції. За її словами, двох жінок ударили в обличчя, а ветерану, проти якого також застосували силу, у лікарні діагностували струс мозку. Ветеран і громадський активіст Олег Симороз повідомив, що поліція затримала двох учасників протесту.
Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської.
Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці.
Докладніше про будівництво на Теремках — читайте в новині НЗЛ.
Фото: Богдан Гдаль / Facebook
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!