Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Що відомо? До події приєдналися письменники, журналісти, правозахисники, а також колишні незаконно ув’язнені діячі. Зокрема, Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія (Тайра) Паєвська, Владислав Єсипенко. У минулі роки під час такої ж акції їхні імена були на стільцях. Але вже цього року вони були на Софіївській площі у Києві.
Владислав Єсипенко у своєму виступі згадав інших медійників, які досі перебувають у неволі. Серед них — двоє його друзів: Галина Довгопола, яка є найстаршою незаконно увʼязненою, та Іван Яцкін. А також розповів історії Олексія Бесарабова, Володимира Дудки та Дмитра Штиблікова.
Цитата. «Це люди, які повинні бути тут і займатися своєю справою. Дмитру Штиблікову дали менше за всіх з їхньої трійки — пʼять років. У 2021 році він мав вийти з вʼязниці, але не вийшов. Його знову заарештували і дали новий термін – 19,5 років. Це, фактично, довічно. Це те, що ми повинні знати про те, що Росія робить з нашими журналістами», — розповів Владислав Єсипенко.
Максим Буткевич згадав, що вже 11 років займається організацією акцій на підтримку бранців Кремля й наголосив на важливості цієї діяльності.
Цитата. «Ще у 2014-му році на різних майданчиках ми розклеювали, розвішували чи розкладали таблички з іменами Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва і ще багатьох інших. Звісно, тоді я не знав, що надійде момент, коли я не знатиму про це, але табличка з моїм іменем також буде наклеєна на один з таких стільців. Те, що зараз можу бути тут я, а не лише табличка, для мене обіцянка того, що наші повернуться, але до цього треба докладати зусиль. Передусім треба говорити про них. Для всіх, хто перебуває в неволі, важливо, щоб про них памʼятали», — наголосив Максим Буткевич.
Леніє Умєрова поділилася історією Богдана Зізи й розповіла про те, з якими переслідуваннями доводиться зіштовхуватися жителям тимчасово окупованих територій.
Цитата. «У 2022 році, коли весь світ кричав про жахи Бучі, на окупованих територіях не знали, як реагувати. Тому що Росія може зробити те ж саме з ними. Богдан Зіза не злякався і вийшов до міської ради Євпаторії й, в знак протесту всім звірствам в Бучі, вилив жовто-блакитну фарбу на місцеву адміністрацію. Звичайно, росія таке не пропускає. Вони його забрали, назвали це актом тероризму і закрили його за ґрати на 15 років. В Криму і на всіх інших окупованих територіях дуже багато людей, які зараз намагаються говорити правду. Але Росія не може це допустити, бо їй потрібні ручні люди», — наголосила Лєніє Умєрова.
Дмитро Хилюк згадав, що востаннє на акції «Порожні стільці» був у 2021 році. Але тоді не знав, що через чотири роки не висвітлюватиме її як журналіст, а виступатиме після звільнення з неволі.
Цитата. «Я прийшов сюди з почуття солідарності до тих людей, яких утримують в російських катівнях. Декого — ще з 2014 року. Ми не можемо силовим методом добитися того, щоб Росія звільнила всіх цивільних, що утримують у близько 80 тюрмах аж до Сибіру. Але ми можемо дати розголосу тому беззаконню, яке робить ця держава: всередині країни й особливо за межами», — зазначив Дмитро Хилюк.
Юлія (Тайра) Паєвська зазначила, що важливо, аби ті, хто нині у неволі, дожили до моменту обміну.
Цитата. «Якщо побачите порожній стілець, вдома, в офісі чи якомусь закладі, будь ласка, згадайте про тих, хто зараз в неволі. Я не знаю нічого гіршого, ніж полон. Життя нічого не варто без свободи. І кожен може зробити свій вклад в те, щоб їх обміняли», — зазначила Юлія Паєвська.
Довідка. За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних та один журналіст-комбатант. Відомо про 14 справ журналістів і громадянських журналістів у Криму, які були засуджені окупаційними судами до різних термінів. Більшість із них – кримські татари.
Фото: Ярослав Ковбасюк
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
