Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Прем’єр королівства
Велика Британія — вона, так склалося, королівство. До того ж ще й сполучене з Північною Ірландією. Але керує нею демократично обраний прем’єр разом зі своїми міністрами за згодою і схваленням від короля Чарльза ІІІ. Такі традиції. Втім, обирає прем’єра, звісно, не королівська родина, а громадяни. Роблять вони це не напряму, не так як у нас обирають президента, а через вибори до парламенту. Уся Велика Британія поділена на виборчі округи і з кожного з них місцеві жителі обирають представника котроїсь з партій у Палату громад — так зветься нижня палата їхнього парламенту.
Останні 14 років всю повноту влади у Великій Британії тримала Консервативна партія, яку ще традиційно називають Торі. Вони — правоцентристи з усіма класичними наслідками в їхній ідеології: за традиційність, щоб усе було як звикло, за вільний ринок без сильного втручання держави, проти незалежності і надання більшої автономії Шотландії та Уельсу. Але, як і завжди, в партії є різні групи з різними поглядами. Підтримують консерваторів здебільшого підприємці, орендодавці, фермери і середній клас, особливо за межами міст. Торі стали біля керма держави ще в далекому 2010. Далі були дуже напружені часи.
Чотири країни в одній державі
Велика Британія — це, насправді, не одна країна, а цілих чотири. Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія є свого роду окремими в межах Сполученого Королівства. У всіх них є свої власні парламенти (хоча в Англії є тільки загальнобританський парламент) і подекуди навіть свої власні закони. Особливо це помітно в Шотландії — все ж ця країна була незалежною аж до 1707 року і об’єдналася з Англією мирним чином, а не через захоплення. Періодично в Шотландії все більше виникали голоси за відновлення незалежності. За це там виступає Шотландська національна партія (ШНП).
У 2011 році ШНП виграла вибори в Шотландський парламент і захотіла провести референдум про незалежність. Але для цього потрібна згода Лондона. Щоб заспокоїти незалежницькі настрої, уряд консерватора Девіда Кемерона вирішив погодитися. Референдум так референдум, от тільки Лондон буде агітувати проти незалежності. Він пройшов. 55,3% шотландців — майже мінімальна більшість, вирішили залишитися у складі Сполученого Королівства. Не останньою чергою тому, що в разі виходу, як їм казали, Шотландія буде змушена наново вступати в ЄС. Держава залишилася в повному складі, для консерваторів все пройшло успішно.
Референдум номер два
Але не тільки шотландців турбував дійсний стан справ. Багато британців з інших частин королівства були незадоволені членством в ЄС. Це ж треба віддавати частину грошей в спільний бюджет, дотримуватися якихось спільних правил і регуляцій. А що, як мігранти наїдуть? Там якраз війна в Сирії, біженців дуже багато. На таких позиціях паразитувала низка політиків, наприклад, колишній мер Лондона консерватор Боріс Джонсон. А потім ще й на виборах мала успіх Партія незалежності Сполученого Королівства — праві популісти під проводом харизматичного політика Найджела Фараджа, які теж були проти ЄС. Так вони відібрали голоси в консерваторів.
Можна провести ще один референдум. Спрацювало з Шотландією, може спрацювати й тут. Не спрацювало. На референдумі британці проголосували за вихід з ЄС — це назвали брекзитом. Прем’єр Кемерон подав у відставку і залишив розбиратися з тим своїх наступників. Це був шок і скандал. Ніхто не знав, як саме це організувати. Шотландці почали казати, що брекзит змінив стан справ і потрібен новий референдум про незалежність. Почали боятися, що у Північній Ірландії знову почнуться проблеми з тероризмом, бо виглядало, що тепер треба знову робити кордон між нею і власне Республікою Ірландія. Мороки було багато.
14 (не) консервативних років
Вийти з ЄС було складно, наступна після Кемерона прем’єрка,Тереза Мей, не впоралася. Справу довів до кінця тепер уже колишній прем’єр Боріс Джонсон. А потім була пандемія коронавірусу. А потім — повномасштабний російський напад на Україну. Це все тільки погіршувало ситуацію з економікою і соціальною сферою. Після Джонсона прем’єркою стала Ліз Трасс, але справи були настільки складними, що вона протрималася на посаді заледве пару тижнів. Популярним в інтернеті став мем про те, що зірваний качан салату протримався довше до псування, ніж Ліз Трасс в кабінеті голови уряду. Їй на зміну прийшов Ріші Сунак — перший британський прем’єр-міністр азійського походження.
Його урядування виявилося більш успішним, але британці втомилися. Економіка не росла, нелегальних мігрантів стало тільки більше (вихід з ЄС, вочевидь, не допоміг). До того ж медична система країни опинилася у складному становищі — вона нині працює настільки погано, що потрапити до лікаря — майже неможливо, на прийом треба чекати тижнями. Тож на нових виборах, які відбулися 4 липня, консерватори програли найгірше за останні кілька століть.
Нова влада
Тепер Великою Британією керують лейбористи. Це хто? Це — одна з двох основних партій у Сполученому Королівстві. Взагалі, партій у них багато, але традиційно при владі міняються дві згадані і так триває вже понад сотню років. Лейбористи (від англійського labour — праця) — це ліва партія. Вони виступають за права робітників, за соціальні гарантії і за державну регуляцію економіки. На минулих виборах такі погляди британців відлякали. Але з того часу лейбористів очолив новий лідер — Кір Стармер. Він повиганяв старих керівників і перевів партію на більш центристські позиції, словом, реформував увесь підхід. Все стало менш радикальним.
Це чудово спрацювало. Успіх лейбористів — просто феноменальний: понад 400 місць у парламенті. Лейбористи виграли в Англії, традиційно виграли в Уельсі і навіть виграли в Шотландії (місцева ШНП нещодавно мала кілька скандалів, тож дещо втратила популярності). Тепер Кір Стармер відправиться до короля Чарльза ІІІ, повідомить його величності, що готовий сформувати уряд. Король погодиться. І Стармер поїде на Даунінг стріт, 10 — у резиденцію британських прем’єрів, з якої до того часу вже має виїхати Сунак. Втратив посаду і державний дім водночас, такі правила.
Так що нам з того?
Лейбористи як і консерватори цілком і повністю підтримують Україну у війні проти Росії. Фактично, для України нічого не змінилося. Питання наразі стоїть лише в тому наскільки успішним буде урядування нового прем’єра. Бо ж якщо в Британії буде достатньо внутрішніх проблем, вони будуть менше допомагати нам. Але наразі нічого такого не передбачається.
Автор тексту: Дмитро Спорняк
Фото: pexels
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
