Який вигляд мав прапор у княжі часи?
За доби Київської Русі прапори були здебільшого червоного кольору для зручного сигналу під час бою. Вони були трикутно-клинової форми із зображенням князівських знаків. Наприклад, князь Володимир Великий мав власний герб — золотий тризуб на синьому фоні.
Перші відомості про барви на гербі українських князів сягають 13 століття. Як подає львівський хроніст 17 століття Зіморович, герб Львова, який надав галицько-волинський князь Лев (1264-1300), мав жовті й блакитні кольори. Про це йдеться у книжці Володимира Січинського «Тризуб і прапор України». З новіших взірців цього герба відомо про лева золотої барви на блакитному тлі.
А що було в козаків?
У козацькі часи жовто-блакитні кольори згадуються на військових знаменах. Водночас слід пам’ятати, що в ті часи головну роль відігравали знаки, герби, а не кольори. Проте деякі прапори мали блакитно-жовті барви. У листі полтавського полковника Черняка до гетьмана 1717 року йдеться, що на «сотені корови» куплено «блакитного лудану», а «жовтий лудан дано на крижі». Це означає, що ціле поле прапора було блакитне з жовтим обрамленням.
Поруч із жовто-блакитним попитом у козаків користувався малиновий колір, про що свідчать збережені зразки та історичні відомості. Про колір згадує Войцех М’ясковський — член польської делегації до гетьмана Богдана Хмельницького під Переяславом у 1649 році: «Гетьман Хмельницький виїхав до нас навпроти нас на пів чверті милі в поле, вкількодесять коней, з полковниками, осаулами, сотниками, з військовою музикою, під знаком бунчуком і червоною корогвою».
Як «Весна народів» відновила українську символіку?
Революція 1848-1849 років дала поштовх відновити синьо-жовтий український прапор. У жовтні 1848 року Головна Руська Рада у Львові ухвалила це сполучення кольорів. Символіка швидко розповсюдилася українськими землями, що перебували у складі Австро-Угорщини.
Чому в УНР «перевертали» прапор?
Упродовж 1918-1920 років в Українській Народній Республіці національний прапор двічі перевертали. Михайло Грушевський, тодішній голова Центральної Ради та перший президент України, ретельно вивчав матеріал стосовно прапорів та дійшов до висновку, що в традиціях предків прапор повинен мати блакитний фон і золотий малюнок на ньому. Проте свій вибір зупинив на двоколірному стягу, де жовтий — зверху відповідно до законів геральдики. Згодом гетьман Скоропадський змінив український прапор: блакитна смуга була вгорі, а жовта — внизу. Як пише Укрінформ, це рішення зумовлене тим, що гетьман належав до масонської ложі «Молода Україна», де, згідно із символікою «вільних каменярів», над світом панує «знак води».
Чому радянська Україна мала три прапори?
У Радянській Україні не могли говорити про поширення жовто-блакитних кольорів. Наприклад, ходили чутки, що Мазепа «запозичив» синьо-жовті фарби зі шведського прапора, а подібні кольори були на прапорах періоду Директорії, за гетьманства Скоропадського та в Організації Українських Націоналістів. Замість слова «блакитний» казали російські «голубий», «лазуровий».
Перший прапор Української СРР встановили в березні 1919 року. Це було червоне полотно із золотою абревіатурою УСРР у верхньому куті. Після входу України до складу СРСР (30 грудня 1922 р.) створили новий прапор: червоний зі схрещеними молотом і серпом, червоною п’ятикутною зіркою, облямованою золотом, і внизу з абревіатурою УРСР.
21 листопада 1949 року в УРСР схвалили новий прапор: червоно-блакитний стяг із золотим серпом, молотом та п’ятикутною червоною зіркою, облямованою золотом.
Яким був прапор у Карпатській Україні?
Після приєднання Закарпатської України до Чехословацької Республіки блакитно-жовтий прапор прийняли як «крайовий» 20 березня 1920 року. «Традиція цих барв була настільки сильна й така виразна, що навіть місцеві москвофіли її не цуралися. Лише згодом, перед Другою світовою війною запеклі місцеві москвофіли, російські емігранти й деякі урядові чеські кола стали оминати цей прапор, вбачаючи в ньому український соборницький символ», — йдеться у книжці «Тризуб і прапор України» Володимира Січинського.
15 березня 1939 року Перший український сойм Карпатської України прийняв блакитно-жовтий прапор за державний. Також змінили крайовий герб: на правій половині залишився ведмідь на срібному й білому тлі, на лівій — чотири блакитні й три золоті стрічки, але на першому блакитному полі додали золотий тризуб зразка УНР 1918 року.
Як український стяг вийшов з підпілля?
Довгий час український синьо-жовтий стяг існував поза офіційним визнанням. Але наприкінці 1980-х рух за незалежність України набирав обертів. І вже 14 березня 1990 року національний прапор замайорів у місті Стрий. Ця подія започаткувала хвилю поширення синьо-жовтих стягів по всій країні. Через дев’ять днів прапор з’явився над Тернопільською міськрадою, згодом у Львові, Івано-Франківську, Житомирі. І врешті хвиля національного піднесення докотилася до столиці — у липні 1990 року синьо-жовтий стяг поставили над Київрадою.
23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Сьогодні його зберігають під склом в музеї парламенту.
Фото: avr.org.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Текст підготувала Олена Суліковська
Уряд Фінляндії посилив обмеження на в’їзд до країни для громадян Росії. З 16 листопада російські спортсмени, зокрема ті, які виступають у нейтральному статусі, не зможуть в’їжджати до Фінляндії. Обмеження діятимуть незалежно від країни, з якої прибувають громадяни РФ. Про це повідомили в МЗС Фінляндії.
Що ще відомо? Крім того, працювати у Фінляндії за шенгенською візою зможуть лише ті громадяни Росії, чия діяльність має важливе значення для національних інтересів країни.
Хто ще запровадив обмеження? Норвегія також відмовлятиме у в’їзді професійним спортсменам із РФ й Білорусі, які планують брати участь у міжнародних змаганнях на території країни. Обмеження діятимуть і для спортсменів, які мають нейтральний статус.
Нагадаємо. Міжнародна федерація важкої атлетики (IWF) надала Росії право провести чемпіонат світу з важкої атлетики 2030 року в Москві. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародна федерація з олімпійського виду спорту надала Росії право провести турнір такого рівня на своїй території.
Верховна Рада виплатила понад 3,4 мільйона гривень народному депутату Олександру Дубінському, який вже майже три роки перебуває під вартою за підозрою у державній зраді. Виплати відновили після звернення самого депутата. Про це повідомляють «Схеми».
Що відомо? У листі Дубінський попросив виплатити йому зарплату, кошти на виконання депутатських повноважень і компенсацію за невикористані відпустки.
У липні 2026 року голова регламентного комітету Верховної Ради Сергій Кальченко пояснив, що зарплату нараховують лише за відпрацьований час, тому депутат не може отримувати її під час перебування під вартою. Так само він не може отримати компенсацію за невикористані відпустки.
Водночас виплати на виконання депутатських повноважень, які становлять близько 200 тисяч гривень на місяць, нараховують незалежно від того, чи може депутат виконувати свої обов’язки.
Як з’ясували журналісти «Схем», через три дні після рішення комітету Рада почала перераховувати Дубінському гроші. Станом на жовтень 2026 року загальна сума виплат перевищила 3,4 мільйона гривень. Підставою для перерахунків зазначили «роз’яснення комітету».
Нагадаємо. 5 травня нардепу Олександру Дубінському повідомили про ще одну підозру в держзраді. За даними слідства, він поширював російську пропаганду через свої соцмережі. Сам Дубінський заявив, що в нього в СІЗО та у його адвокатів тривають обшуки.
Контекст. 13 листопада 2023 року Олександру Дубінському повідомили про підозри у держзраді й створенні злочинної організації. Народний депутат мав позивний Буратіно та входив до схеми, яку сформувало Головне управління Генштабу Збройних сил РФ, а саме заступник начальника Управління Владімір Алєксєєв.
Фото: Олександр Дубінський / Facebook
Володимир Зеленський зустрівся в Ірландії з представниками США Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Американські політики повідомили, що під час їхніх переговорів із Путіним у Москві вдалося остаточно узгодити обмін військовополоненими. Зеленський зазначив, що, за словами американських переговорників, обмін має стати найбільшим за весь час.
Що ще відомо? Зеленський заявив, що на наступній зустрічі представники Європи долучаться до переговорної команди й матимуть право голосу. Кушнер зазначив, що без участі європейців укласти мирну угоду неможливо. За його словами, Путін погодився спробувати такий формат переговорів.
Президент України також анонсував наступну зустріч усіх переговорників, яка має відбутися найближчим часом.
Нагадаємо. Спецпосланці США Джаред Кушнер і Стів Віткофф 12 листопада вирушили до Москви на зустріч із Владіміром Путіним. Після цього представники США полетіли до Дубліна для зустрічі із Володимиром Зеленським.
Контекст. 11 листопада в Абу-Дабі закінчилися тристоронні перемовини між РФ, Україною і США. Керівник української делегації Рустем Умєров заявив, що сторони працюють над новим обміном полоненими. Також, за словами Кушнера, учасники переговорів досягли значного прогресу в обговоренні механізмів гарантування безпеки.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На Одещині відомо про двох загиблих і п’ятьох постраждалих унаслідок російської атаки. Пошкоджено приватні будинки й автомобілі. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Київ. У Шевченківському районі Києва постраждала одна людина внаслідок російської атаки на медзаклад. Також семеро людей вдалося врятувати, ще 30 — евакуювати.
Запоріжжя. Унаслідок російського удару по приватному сектору загинув 17-річний хлопець. Також відомо про чотирьох постраждалих. Серед них — десятирічний хлопець.
Рівненщина. У Рівному шестеро людей постраждали внаслідок атаки РФ на житловий будинок. Серед них — двоє дітей.
Вінниччина. Унаслідок обстрілу РФ постраждали двоє жінок. Спалахнули пожежі, пошкоджено приватні будинки, вибито вікна у кількох багатоповерхівках і дитячому садку.
Харківщина. Росіяни атакували дронами чотири громади області. У Чугуєві загорілися два гаражні бокси. У Новому Коротичі БпЛА двічі вдарили по поштовому терміналу. Горіли конструкції будівлі, а також дах.
Сумщина. Увечері 12 листопада РФ ударила по цивільній інфраструктурі області. Унаслідок атаки спалахнула пожежа на площі 1000 квадратних метрів. Її погасили.
Фото: ДСНС
У Національній поліції на час службового розслідування від посади відсторонили першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Володимира Ценова. Про це повідомили в Нацполіції у відповідь на запит «Схем». На плівках НАБУ він, ймовірно, фігурує як Прайс.
Що ще відомо? У поліції зазначили, що службове розслідування проводять через можливі порушення дисципліни з боку окремих працівників. Водночас у відомстві не назвали інших співробітників, яких перевіряють разом із Ценовим.
Нагадаємо. За Володимира Ценова — першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції — внесли заставу в розмірі 15 мільйонів гривень. Він є підозрюваним у справі «Карфаген» і фігурує на відео НАБУ під псевдонімом Прайс. За даними слідства, Ценов прикривав діяльність незаконних кол-центрів з боку Нацполіції.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Упродовж дня росіяни декілька разів атакували Запоріжжя. Відомо про одну загиблу і сімох постраждалих. Серед них — 12-річна дівчинка. Пошкоджено приватний сектор, пасажирський автобус, а також об’єкт інфраструктури. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Михайло Семікін.
Одещина. Удень росіяни влучили в багатоповерхівку в Одесі. Згодом РФ повторно атакувала місто — загорівся автомобіль.
Вінниччина. Унаслідок російської атаки в області пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, а також житлові будинки. Відомо про постраждалу жінку.
Фото: Одеська ОВА
Служба безпеки України затримала у Миколаєві чоловіка, якого підозрюють у підготовці замаху на командира однієї з бригад Десантно-штурмових військ ЗСУ на замовлення РФ. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За даними слідства, чоловік мав у режимі реального часу навести російський ракетний удар на штаб бойового з’єднання, де перебував полковник ЗСУ. СБУ завчасно убезпечила локації українських військових і затримала підозрюваного на території підрозділу.
За версією слідства, чоловіка завербували російські спецслужби після того, як він шукав знайомства у Telegram-каналах. Після цього він збирав дані про місця перебування командування бригади, а також передавав інформацію про пункти зберігання та запуску українських ударних дронів.
Що відомо про покарання? Чоловікові повідомили про підозру в держзраді. Він перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Дівоча збірна України з футзалу вперше в історії стала чемпіонкою юнацьких Олімпійських ігор. У фіналі змагань у Дакарі українки перемогли збірну Венесуели з рахунком 4:3. Про це повідомили в Міністерстві молоді і спорту.
Що ще відомо? Для української збірної ця нагорода стала третьою золотою медаллю на цьогорічних змаганнях. Загалом українські спортсмени вже здобули вісім медалей на Юнацьких Олімпійських іграх у Дакарі.
Нагадаємо. Українка Міланія Кохан здобула золото у змаганнях з метання молота на юнацькій Олімпіаді-2026 у Дакарі. Спортсменка встановила особистий рекорд із молотом вагою три кілограми — 71,27 метра.
Фото: Міністерство молоді та спорту
З 16 листопада у Краматорську призупиняє роботу останнє відділення ПриватБанку. Таке рішення ухвалили у зв’язку з безпековою ситуацією в місті. Клієнти й надалі зможуть користуватися «Приват24», а також банкоматами й терміналами самообслуговування. Про це повідомили в Краматорській міській раді.
Що ще відомо? Також з 16 листопада у Краматорську тимчасово призупинять роботу всі відділення та банкомати Ощадбанку. Жителі громади зможуть отримувати банківські послуги у найближчих населених пунктах, де відділення продовжать працювати.
У Комишувасі на Запоріжжі одинадцяту добу тривають пошукові роботи на місці російського удару 2 листопада. Наразі вдалося ідентифікувати 48 загиблих. Про це повідомили в Нацполіції. Станом на 7 листопада було відомо про 55 загиблих.
Нагадаємо. 2 листопада у Комишувасі на Запоріжжі росіяни ударили по школі, яку використовували для гуманітарних потреб. Після першого удару авіабомбами Росія завдала повторного удару ще дев’ятьма бомбами, зокрема по укриттю, де перебували люди.
Фото: Нацполіція
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
