«Від України до Палестини окупація — це злочин». Як у Києві пройшла акція на підтримку палестинського народу
На акцію прийшло близько 50 людей. «From Palestine to Ukraine liberation is our aim», «From Ukraine to Palestine occupation is a crime», «All weapons to Ukraine», «Stop arming Israel, arm Ukraine now» — ці гасла найчастіше лунали на акції. Більшість учасників наголошували, що такі зібрання важливі передусім для того, щоб об’єднуватися проти імперіалізму та колоніалізму з народами, які перебувають під гнітом.
«Неможливо спостерігати бездіяльно те, що відбувається у Газі. Відбувається геноцид на багатьох рівнях. Це асиметричне воєнне насильство і штучно створена гуманітарна катастрофа. З історичного українського досвіду дуже знайома ситуація. Є жива реакція співчуття солідарності, злості, яка перетворюється у вимогу зупинити Ізраїль, зупинити військові поставки до нього, деблокувати гуманітарну допомогу до Гази та припинити окупацію», — говорить Олексій Мінько.
Олексій — один із небагатьох, хто погодився дати коментар під своїм іменем. Чимало людей були обережні й зважали на заходи безпеки, адже на захід прийшли також люди з ультраправими настроями — з плакатами та вигуками. А напередодні у коментарях до дописів про акцію було чимало негативних і ворожих коментарів.
«Я була за кордоном, спілкувалася з людьми з Палестини й розумію, що це про переживання великої трагедії для всієї нації. Я вбачаю здоровий глузд у тому, щоб вийти й проявити свою позицію, солідарність з народом», — поділилась учасниця акції Ілона.
На акцію також прийшли представники мусульманської спільноти, подружжя Мате і Петро (ім’я змінено на прохання чоловіка). Вони поділились, що прийшли підтримати братів і сестер мусульман, а також християн, які так само постраждали від дій ізраїльської армії.
«Мені дуже подобається такий вислів: “Необов’язково бути мусульманином, щоб підтримати Палестину, але обов’язково бути людиною”. Ми бачимо в новинах, як у Палестині стріляють по дітях. Це найбільш задокументований геноцид. І ми прийшли, щоб показати, що ми з ними, ми співчуваємо, молимося, робимо все, що в наших силах, щоб підтримати. Принаймні, інформаційно», — поділилась Мате.
Подружжя вважає, що в українському інформаційному просторі часто проводять хибну паралель між Палестиною та РФ. Зі свого досвіду спілкування з палестинцями вони заперечують це.
«Ми прийшли до сакрального для українців місця — пам’ятника жертвам Голодомору, щоб провести паралелі та проявити свою громадянську свідомість і солідарність із братнім палестинським народом. Тому що ми — мусульмани України. Ми також співчуваємо нашим палестинським братам і сестрам», — розповів про свою мотивацію прийти на акцію Петро.
Чоловік також наголошує, що страждають цивільні люди. І нагадав про випадки, коли під час роздачі гуманітарної допомоги ізраїльські військові відкривали вогонь по людях.
«Проводити паралелі, що населення Сектору Гази це якась там політична чи бойова частина партії ХАМАС — це дуже неправильно. Ну не може входити до партії два мільйони населення разом з жінками чи людьми з інвалідністю, чи соціально незахищеними ланками населення. На території Сектору Гази проживають християни, у яких були свої культові споруди, яких вже немає. Насильство невибіркове, воно не має цілі конкретно знищити цей будинок. Скидають американські бомби X-47, які могли б давати Україні, які є аналогом гіперзвукової ракети Кинджал», — каже Петро.
Контекст. Австралія, Велика Британія, Канада та Португалія 21 вересня повідомили про офіційне визнання державності Палестини. Ці країни критикують як ХАМАСу, так і дії Ізраїлю, що призвели до масових жертв серед цивільного населення.
Наразі державу Палестина визнають близько 150 зі 193 держав-членів ООН. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий нещодавно заявив, що Україна підтримує створення двох держав — Ізраїлю та Палестини — і засуджує як удари Ізраїлю, що спричиняють жертви серед цивільних, так і напади ХАМАСу. Також Україна надавала гуманітарну допомогу палестинцям, зокрема постачаючи борошно.
Авторка: Антоніна Андрійчук
Фото: Instagram / @united.action.ua
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
