Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
«Україна робить велику ставку на дрони-перехоплювачі»
Так про останні тенденції на лінії фронту написало Reuters. За словами президента Зеленського, Україна потребує 6 млрд доларів США, щоб профінансувати виробництво тисячі дронів-перехоплювачів щодня. Протягом останніх двох місяців силами лише однієї української благодійної організації, яка постачає такі дрони для армії, вдалося збити близько 1500 російських безпілотників.
Дрони-перехоплювачі є дешевшою і доступнішою альтернативою західним чи старим радянським ракетам ППО, які союзники України не можуть або не бажають поповнювати. Як і FPV-дронами, перехоплювачами керують віддалено, використовуючи вмонтовані камери. Швидкість такого типу дронів оцінюють у понад 300 км/год, але точні цифри тримають у таємниці.
Полковник Серій Нонка з 1129-го зенітного ракетного полку розповів, що його підрозділ використовує дрони такого типу для збиття російських розвідувальних безпілотників. Коштує це приблизно вп’ятеро дешевше, ніж використання ракет. Офіцер із цього ж формування — Олексій Барсук — розповів Reuters, що до застосування перехоплювачів дрони-розвідники РФ літали на висоті від 800 до 1000 метрів. Тепер вони змушені підійматися вище — на висоту трьох, чотирьох чи навіть п’яти кілометрів.
Більшість перехоплювачів для 1129-го полку постачають волонтерські організації коштом раніше зібраних донатів. Тарас Тимочко з фонду «Повернись живим» заявляє, що наразі вони забезпечують такими дронами 90 підрозділів. Від початку проєкту перехоплювачами вдалося збити понад три тисячі російських безпілотників. Причому близько половини з них — впродовж останніх двох місяців. Вартість збитих дронів РФ оцінюють у 195 млн доларів США — це більш як удесятеро перевищує вартість перехоплювачів, переданих українській армії.
Лінія фронту — не єдине місце застосування перехоплювачів. Ними також збивають БпЛА типу «Shahed», якими РФ бомбардує українські міста. Проте наразі дрони-перехоплювачі не здатні збивати ракети та швидкі реактивні безпілотники. Старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Сем Бендетт стверджує, що російські війська скаржаться на ефективність українських перехоплювачів, але водночас розробляють власні моделі. «Я думаю, що це прискориться, і в найближчі тижні це стане більш поширеним», — заявляє експерт.
«Зона ураження стає глибшою»
Так про події на фронті пишуть оглядачі The Economist. Українські артилеристи зі 128-ї гірсько-штурмової бригади були змушені відійти вглиб підконтрольної Україні території на Запорізькому напрямку. Наразі немає ознак того, що РФ готує тут новий наступ. На відміну від попередніх періодів, українські солдати не скаржаться на нестачу артилерійських боєприпасів.
Втім, змінюється сама природа війни — і українські війська готуються до цього. Зона ураження — 15-кілометрова територія по обидва боки від лінії фронту, де дрони роблять переміщення надзвичайно небезпечним, — зростає. Причина цього — збільшення кількості дронів середньої дальності. Вони становлять загрозу для логістики, артилерії та скупчення військ на відстані 60 км чи більше від лінії зіткнення.
Дрони середньої дальності заповнюють прогалину між далекобійними безпілотниками, якими атакують віддалені міста, та дронами малого радіуса дії, які використовують на лінії фронту. Бути поміченим у межах 2 км від лінії зіткнення — це майже смертний вирок, пишуть The Economist. Однак чим далі відходити, тим менший ризик для військових: дрони-камікадзе мають обмежений час польоту, і з відстанню зростає ймовірність, що їх зіб’ють чи заглушать.
Безпілотники середньої дальності працюють дещо інакше. Для прикладу, українська модель «Шерш» (у статті згадується саме така назва, хоча офіційних згадок про дрони з такою назвою немає) має розмах крил 3,5 метри і може нести 8 кг вибухівки. Удар таким безпілотником може зупинити потяг — не кажучи вже про танки — повідомляє український боєць з позивним Тофу. Зараз такі дрони використовують для ударів по російській артилерії, розташованій на відстані 50-60 км. Такий дрон може летіти й далі, а отже, ним можна керувати з безпечної відстані. Крім того, він летить високо, щоб уникнути засобів РЕБ. Досягнувши цілі, дрон різко пірнає вниз. Цей безпілотник оснащений системою фіксації на цілі, тож його неможливо заглушити, коли він уже розпочав атаку.
У РФ є свій еквівалент такому типу дронів — «Молнія». Він літає на низькій висоті, а його якість і точність поступаються українській моделі. Але цей дрон усемеро дешевший, тож у російських сил їх більше. Наразі і Україна, і Росія розробляють системи наведення на ціль із застосуванням ШІ для дронів середньої дальності. Протягом наступного року це може знову змінити характер бойових дій. Вже сьогодні українські солдати помічають, що слабко підготовлені російські солдати, яких відправляють у наступ перед добре забезпеченими військами, намагаються уникнути наказів, пише The Economist з посиланням на командира артилерійського підрозділу 241-ї бригади.
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
