Війна і гроші. Куди і скільки коштів виділяють у бюджеті-2025
Нам не вистачає грошей?
Коли Верховна Рада приймає бюджет, вона буквально визначає, як працюватиме ціла наша держава впродовж наступного року. Ось бюджет на 2025 рік майже прийнятий (можливо, ви навіть читаєте це, коли його вже прийняли). То що нас чекає? Розберімося. А для цього, перш за все, визначимо чітко і остаточно, що таке бюджет і як він взагалі працює?
Бюджет — це план. У ньому за пунктами прописують, куди будуть витрачати скільки коштів і звідки усі ці кошти візьмуть. (Якщо планують тільки витрати, без доходів — то це вже не бюджет, це — кошторис, не плутайте). На бюджет орієнтуються, коли думають, у якому напрямку рухатися, які галузі розвивати, що собі дозволити, а у чому відмовити. Звісно, в процесі бюджети часто змінюють: світ навколо мінливий, можливо, ви раптово заробите більше коштів, або, навпаки, отримаєте непередбачувані витрати. За таким принципом працюють абсолютно всі бюджети: чи то сім’ї, чи підприємства, чи держави, чи міжнародної організації, чи навіть ваш власний, якщо ви його ведете.
Та все ж краще, коли все йде за планом. Тому, коли формують державний бюджет на цілий рік, враховувати намагаються все, що може змінитися. Наприклад, ціни постійно ростуть — це зветься «інфляція». У проєкті бюджету України на 2025 рік записано, що, скоріш за все, ціни для споживачів (тобто, для людей) зростуть на близько 9,5% за рік, а для промисловості (тобто, організацій) — на цілих 11%. У той же час гривня стане дешевшою, тобто її курс до долара США, як очікується, зміниться до приблизно 45 грн/дол. А ще, як вважають автори бюджету, зросте середнє зарплата по країни — з 20,5 тисяч на місяць до 24 (здебільшого тому, що бракує кадрів і підприємства намагатимуться утримувати кваліфікованих людей). А от мінімальну зарплату піднімати не планують, вона так і залишиться на рівні вісім тисяч грн/міс.
Динаміка доходів держбюджету України за даними МФУ
Отже, це все врахували, обчислили, скільки податків вдасться отримати, подумали про те, що треба придбати і визначали, що у 2025 році Україна планує витратити 3,6 трлн грн. Це більше, ніж цьогоріч (у 2024 видатки були 3,1 трлн). Але і доходи, як очікується, зростуть і будуть становити 2 трлн грн. Це більше на цілих 400 млрд грн, порівняно з 2024 роком. Та все ж тут очевидно, витрачати за планом будемо більше, ніж заробляти. На це є серйозна причина — війна.
Ціна безпеки (у грошах)
Вести війни — це надзвичайно дорого. У всіх сенсах, у фінансовому в тому числі. 2,2 трлн грн Україна у 2025 році виділить на оборону. Половина цих коштів — 1,1 трлн грн, піде на виплати військовослужбовцям. Ще понад 700 млрд — на озброєння, в тому числі на військову техніку. Ну і решту (тобто понад 300 млрд) — на військове харчування, медикаменти тощо. Ви могли помітити, що витрати на військо майже співпадають з сумою доходу України. Це не просто співпадіння. Згідно з міжнародними угодами, витрати безпосередньо на військові питання Україна має покривати самостійно. Наші демократичні партнери погоджуються давати нам свою зброю, а якщо й дають гроші — то тільки на цивільні та гуманітарні потреби, в жодному разі не на війну.
Що цікаво, українські видатки на оборону у 2025 році зростуть порівняно з 2024 роком і становитимуть більш як чверть усього ВВП держави (тобто 25% від вартості абсолютно усіх товарів і послуг, які виробляються в країні впродовж цілого року). Чверть від фактично всієї економіки країни — це дуже багато. І це ми говоримо лише про забезпечення військ. Про втрати в економіці, які виникли через бойові дії, тут не йдеться. Війни завжди були дорогими, а відколи людство винайшло вибухівку — то тим більше. З позитивного: нам тепер не доводиться віддавати величезну суму наших грошей ворогу за викуп взятого в полон короля, як це робили, для прикладу, середньовічні англійці.
Динаміка витрат на оборону України за даними МФУ
Але навіть за таких відверто складних обставин в бюджеті очікується, що у 2025 році ВВП продовжить зростати. Так, ростиме він повільніше, ніж цьогоріч (зростання на рівні +2,7% у 2025 році порівняно з +3,5% у 2024), але все ж економіка не застигла на місці. Це, звісно ж, заслуга мільйонів українців, які продовжують працювати і разом формувати фінансові можливості для забезпечення нашої спільної безпеки. Адже, памʼятаємо, фактично всі свої власні доходи Україна віддає на Сили Оборони. Та як щодо решти витрат?
Здоровʼя, освіта, наука і гроші
Друга найбільша сфера витрат — це соціальні питання. На соцзахист у бюджеті на наступний рік збираються виділити близько 420 млрд грн. З них більше половини — 238 млрд грн, мають перерахувати у пенсійний фонд. Таку високу цифру легко пояснити: люди віком 65+ років становили близько 20% населення в Україні станом на 2023 рік за даними Фонду народонаселення ООН. Як правило, у розвинених країнах частка людей старшого віку зростає, адже тривалість життя людей зростає (чи є досить високою), а народжуваність знижується. Така ситуація зачепила навіть Китай, відомий своєю величезною кількістю населення. На сьогодні КНР уже не є найбільш населеною країною на планеті, кількість населення там зменшується, тож Піднебесну обігнала Індія. Україна в цьому тренді не є винятком.
Ще 128 млрд грн соціальних коштів планують виділити на допомогу малозабезпеченим сім’ям і людям у складних життєвих обставинах. І ще близько 42 млрд грн — на пільги і субсидії. Зрештою, підтримка незахищених верств населення — тих, хто не має змоги повною мірою подбати про себе, є однією з ключових функцій суспільства. Як у племенах мисливців-збирачів турбуються про дітей, старших чи, для прикладу, поранених і хворих, так і в розвинених державах громадяни віддають частину своїх коштів на допомогу тим, хто цього потребує.
Наступна за розміром стаття витрат — охорона здоров’я. На неї планують виділити 210 млрд грн. Ця сфера надзвичайно актуальна, особливо в умовах воєнного часу. Суспільне рішення в Україні передбачає, що медицина має бути доступна кожному (хоч в якійсь мірі), а, отже, за це маємо платити всі ми разом. За посередництвом держбюджету. Далі в бюджеті йде освіта — 169 млрд грн (з яких понад 103 млрд — це зарплати вчителів). Ще 51,2 млрд передадуть місцевим бюджетам. 25,8 млрд грн виділяють на судову владу. На науку ж — лише 14 млрд грн. На культуру і медіапростір ще менше — 9,6 млрд грн. Ну і зрештою, по 5,6 млрд грн виділити планують на спорт та на підтримку ветеранів.
Бачимо, що наразі пріоритетом в Україні є виживання: найбільше витрат йде на оборону і підтримку незахищених верств суспільства, одразу за якими йде медицина. Коштів на галузі, які забезпечують цивільний прогрес, такі як освіта й наука, залишається порівняно небагато. Що вже казати про підтримку ветеранів. Тут, втім, треба усвідомлювати, що люди можуть підпадати під кілька категорій одразу.
Для прикладу, розвиток військової справи і виробництво військової техніки теж передбачають наукові дослідження. А соціальна підтримка і субсидії можуть охоплювати і ветеранів війни (пільги для яких є окремою категорією). Звісно, хотілося б мати більше можливостей вкладати кошти в розвиток науки, освіти й культури, бо це галузі, які багато значать для нашого спільного майбутнього. Та поки найбільш нагальна річ — це вижити. Для всього цього треба кошти. То де ж ми їх беремо?
А звідки гроші?
Як ми вже писали, оборону фінансуємо з власних коштів. Тобто з податків, сплачених до державного бюджету. З цією метою, зокрема, Верховна Рада підтримала законопроєкт про збільшення податків: підвищили ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановили військовий збір для ФОПів з різними ставками для різних груп, запровадили щомісячні авансові внески для АЗС (автозаправних станцій) і податок на прибуток фінустанов на рівні 25% та інше. Так військові потреби вдається покривати (не забуваємо і про техніку та зброю, яку нам передають партнери — це окремий момент). Та на решту витрат (які на суспільство, медицину, освіту тощо) коштів не залишається. Їх мусимо брати у наших міжнародних партнерів.
Зовнішніх запозичень запланували на рівні 1,7 трлн грн. З їхньою допомогою планують профінансувати 42,9% всіх видатків бюджету на 2025 рік. Очікуємо, що 537,2 млрд грн отримаємо від ЄС в межах програми Ukraine Facility, 123,6 млрд грн — від МВФ, 140,2 млрд грн — від Світового банку і 857,3 млрд грн — від інших кредиторів. А ще плануємо отримати 87,6 млрд грн грантових коштів від ЄС та інших іноземних партнерів. До речі, тут йде в користь девальвація гривні, тобто підвищення курсу іноземних валют до нашої національної. Якщо за один долар братимуть не 41, а 45 грн, то з позичених іноземними партнерами чи кредиторами коштів (які дають у міжнародних валютах) Україна отримає більше гривень. Тут, втім, треба тримати баланс, бо девальвація, очевидно, має і мінуси. Ще одним цікавим моментом є те, що очікується запровадження механізму, за яким Україна буде отримувати доходи від заморожених російських активів (про ці можливості НЗЛ уже писали). Та поки не ясно, коли і скільки цих коштів надійде.
Динаміка потреби у зовнішньому фінансуванні України за даними МФУ
А є ще внутрішні запозичення. Вони, щоправда майже повністю підуть на погашення внутрішнього боргу. Що це означає? Тобто, є борг зовнішній — це коли Україна винна кошти іншим державам чи міжнародним установам, банкам тощо. А є борг внутрішній — це коли інституції позичають у громадян України за допомогою таких інструментів як ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, які можна купити, а за визначений час держава віддасть цей борг назад + відсотки). Так ось, отримати коштів за внутрішніми запозиченнями планують 579,2 млрд грн, а погасити борг за ними ж з минулих періодів — на 562 млрд грн).
Тобто бачимо, що на наступний 2025 рік Україна планує тримати оборону і підтримувати суспільство та навіть помаленьку, але впевнено розвиватися. Коли говоримо про бюджет, важливо пам’ятати, що ми говоримо про наші з вами спільні кошти. Про гроші, які разом зібрали всі українці, які розподіляють представники українців в парламенті та Уряді (яких ми обрали). І контролювати це все можемо також, зрештою, лиш ми з вами.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: МФУ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
Уряд Фінляндії посилив обмеження на в’їзд до країни для громадян Росії. З 16 листопада російські спортсмени, зокрема ті, які виступають у нейтральному статусі, не зможуть в’їжджати до Фінляндії. Обмеження діятимуть незалежно від країни, з якої прибувають громадяни РФ. Про це повідомили в МЗС Фінляндії.
Що ще відомо? Крім того, працювати у Фінляндії за шенгенською візою зможуть лише ті громадяни Росії, чия діяльність має важливе значення для національних інтересів країни.
Хто ще запровадив обмеження? Норвегія також відмовлятиме у в’їзді професійним спортсменам із РФ й Білорусі, які планують брати участь у міжнародних змаганнях на території країни. Обмеження діятимуть і для спортсменів, які мають нейтральний статус.
Нагадаємо. Міжнародна федерація важкої атлетики (IWF) надала Росії право провести чемпіонат світу з важкої атлетики 2030 року в Москві. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародна федерація з олімпійського виду спорту надала Росії право провести турнір такого рівня на своїй території.
Верховна Рада виплатила понад 3,4 мільйона гривень народному депутату Олександру Дубінському, який вже майже три роки перебуває під вартою за підозрою у державній зраді. Виплати відновили після звернення самого депутата. Про це повідомляють «Схеми».
Що відомо? У листі Дубінський попросив виплатити йому зарплату, кошти на виконання депутатських повноважень і компенсацію за невикористані відпустки.
У липні 2026 року голова регламентного комітету Верховної Ради Сергій Кальченко пояснив, що зарплату нараховують лише за відпрацьований час, тому депутат не може отримувати її під час перебування під вартою. Так само він не може отримати компенсацію за невикористані відпустки.
Водночас виплати на виконання депутатських повноважень, які становлять близько 200 тисяч гривень на місяць, нараховують незалежно від того, чи може депутат виконувати свої обов’язки.
Як з’ясували журналісти «Схем», через три дні після рішення комітету Рада почала перераховувати Дубінському гроші. Станом на жовтень 2026 року загальна сума виплат перевищила 3,4 мільйона гривень. Підставою для перерахунків зазначили «роз’яснення комітету».
Нагадаємо. 5 травня нардепу Олександру Дубінському повідомили про ще одну підозру в держзраді. За даними слідства, він поширював російську пропаганду через свої соцмережі. Сам Дубінський заявив, що в нього в СІЗО та у його адвокатів тривають обшуки.
Контекст. 13 листопада 2023 року Олександру Дубінському повідомили про підозри у держзраді й створенні злочинної організації. Народний депутат мав позивний Буратіно та входив до схеми, яку сформувало Головне управління Генштабу Збройних сил РФ, а саме заступник начальника Управління Владімір Алєксєєв.
Фото: Олександр Дубінський / Facebook
Володимир Зеленський зустрівся в Ірландії з представниками США Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Американські політики повідомили, що під час їхніх переговорів із Путіним у Москві вдалося остаточно узгодити обмін військовополоненими. Зеленський зазначив, що, за словами американських переговорників, обмін має стати найбільшим за весь час.
Що ще відомо? Зеленський заявив, що на наступній зустрічі представники Європи долучаться до переговорної команди й матимуть право голосу. Кушнер зазначив, що без участі європейців укласти мирну угоду неможливо. За його словами, Путін погодився спробувати такий формат переговорів.
Президент України також анонсував наступну зустріч усіх переговорників, яка має відбутися найближчим часом.
Нагадаємо. Спецпосланці США Джаред Кушнер і Стів Віткофф 12 листопада вирушили до Москви на зустріч із Владіміром Путіним. Після цього представники США полетіли до Дубліна для зустрічі із Володимиром Зеленським.
Контекст. 11 листопада в Абу-Дабі закінчилися тристоронні перемовини між РФ, Україною і США. Керівник української делегації Рустем Умєров заявив, що сторони працюють над новим обміном полоненими. Також, за словами Кушнера, учасники переговорів досягли значного прогресу в обговоренні механізмів гарантування безпеки.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На Одещині відомо про двох загиблих і п’ятьох постраждалих унаслідок російської атаки. Пошкоджено приватні будинки й автомобілі. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Київ. У Шевченківському районі Києва постраждала одна людина внаслідок російської атаки на медзаклад. Також семеро людей вдалося врятувати, ще 30 — евакуювати.
Запоріжжя. Унаслідок російського удару по приватному сектору загинув 17-річний хлопець. Також відомо про чотирьох постраждалих. Серед них — десятирічний хлопець.
Рівненщина. У Рівному шестеро людей постраждали внаслідок атаки РФ на житловий будинок. Серед них — двоє дітей.
Вінниччина. Унаслідок обстрілу РФ постраждали двоє жінок. Спалахнули пожежі, пошкоджено приватні будинки, вибито вікна у кількох багатоповерхівках і дитячому садку.
Харківщина. Росіяни атакували дронами чотири громади області. У Чугуєві загорілися два гаражні бокси. У Новому Коротичі БпЛА двічі вдарили по поштовому терміналу. Горіли конструкції будівлі, а також дах.
Сумщина. Увечері 12 листопада РФ ударила по цивільній інфраструктурі області. Унаслідок атаки спалахнула пожежа на площі 1000 квадратних метрів. Її погасили.
Фото: ДСНС
У Національній поліції на час службового розслідування від посади відсторонили першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Володимира Ценова. Про це повідомили в Нацполіції у відповідь на запит «Схем». На плівках НАБУ він, ймовірно, фігурує як Прайс.
Що ще відомо? У поліції зазначили, що службове розслідування проводять через можливі порушення дисципліни з боку окремих працівників. Водночас у відомстві не назвали інших співробітників, яких перевіряють разом із Ценовим.
Нагадаємо. За Володимира Ценова — першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції — внесли заставу в розмірі 15 мільйонів гривень. Він є підозрюваним у справі «Карфаген» і фігурує на відео НАБУ під псевдонімом Прайс. За даними слідства, Ценов прикривав діяльність незаконних кол-центрів з боку Нацполіції.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Упродовж дня росіяни декілька разів атакували Запоріжжя. Відомо про одну загиблу і сімох постраждалих. Серед них — 12-річна дівчинка. Пошкоджено приватний сектор, пасажирський автобус, а також об’єкт інфраструктури. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Михайло Семікін.
Одещина. Удень росіяни влучили в багатоповерхівку в Одесі. Згодом РФ повторно атакувала місто — загорівся автомобіль.
Вінниччина. Унаслідок російської атаки в області пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, а також житлові будинки. Відомо про постраждалу жінку.
Фото: Одеська ОВА
Служба безпеки України затримала у Миколаєві чоловіка, якого підозрюють у підготовці замаху на командира однієї з бригад Десантно-штурмових військ ЗСУ на замовлення РФ. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За даними слідства, чоловік мав у режимі реального часу навести російський ракетний удар на штаб бойового з’єднання, де перебував полковник ЗСУ. СБУ завчасно убезпечила локації українських військових і затримала підозрюваного на території підрозділу.
За версією слідства, чоловіка завербували російські спецслужби після того, як він шукав знайомства у Telegram-каналах. Після цього він збирав дані про місця перебування командування бригади, а також передавав інформацію про пункти зберігання та запуску українських ударних дронів.
Що відомо про покарання? Чоловікові повідомили про підозру в держзраді. Він перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Дівоча збірна України з футзалу вперше в історії стала чемпіонкою юнацьких Олімпійських ігор. У фіналі змагань у Дакарі українки перемогли збірну Венесуели з рахунком 4:3. Про це повідомили в Міністерстві молоді і спорту.
Що ще відомо? Для української збірної ця нагорода стала третьою золотою медаллю на цьогорічних змаганнях. Загалом українські спортсмени вже здобули вісім медалей на Юнацьких Олімпійських іграх у Дакарі.
Нагадаємо. Українка Міланія Кохан здобула золото у змаганнях з метання молота на юнацькій Олімпіаді-2026 у Дакарі. Спортсменка встановила особистий рекорд із молотом вагою три кілограми — 71,27 метра.
Фото: Міністерство молоді та спорту
З 16 листопада у Краматорську призупиняє роботу останнє відділення ПриватБанку. Таке рішення ухвалили у зв’язку з безпековою ситуацією в місті. Клієнти й надалі зможуть користуватися «Приват24», а також банкоматами й терміналами самообслуговування. Про це повідомили в Краматорській міській раді.
Що ще відомо? Також з 16 листопада у Краматорську тимчасово призупинять роботу всі відділення та банкомати Ощадбанку. Жителі громади зможуть отримувати банківські послуги у найближчих населених пунктах, де відділення продовжать працювати.
У Комишувасі на Запоріжжі одинадцяту добу тривають пошукові роботи на місці російського удару 2 листопада. Наразі вдалося ідентифікувати 48 загиблих. Про це повідомили в Нацполіції. Станом на 7 листопада було відомо про 55 загиблих.
Нагадаємо. 2 листопада у Комишувасі на Запоріжжі росіяни ударили по школі, яку використовували для гуманітарних потреб. Після першого удару авіабомбами Росія завдала повторного удару ще дев’ятьма бомбами, зокрема по укриттю, де перебували люди.
Фото: Нацполіція
