Рік тому в Києві почали оголошувати про хвилину мовчання — на Хрещатику, у громадському транспорті, в додатку «КиївЦифровий» і на всіх телеекранах міста. У деяких містах, як-от Вінниці чи Львові, це зробили ще раніше. Цьому допомогла статися організація «Вшануй», ідейною натхненницею якої була Ірина (Чека) Цибух. Ми поспілкувалися зі співзасновницею «Вшануй» Катериною Даценко про те, звідки ми починали та де ми є зараз.
Згадаймо початок «Вшануй», що змінилося відтоді?
Ми не розуміли, що робити, як і куди рухатися, як комунікувати та які обережні слова підбирати. Зараз ми це все чітко розуміємо. У всіх наших комунікаціях намагаємося обирати максимально нетравматичний спосіб спілкування. Ми перестали боятися брати складні теми й навчилися працювати з регіонами.
Мені б дуже не хотілося, щоб пам’ять вимірювалася цифрами — ми встановили стільки-то табличок, а ми провели стільки-то акцій. Результат — це про навчання і про те, наскільки свідомішим стало суспільство. Це ніколи не про навʼязування, це про гру в довгу.
Можливо, є ситуація, яка б пояснила, що саме змінилося?
Мабуть, найпоказовішим є те, що деякі речі почали поширюватись без нашого втручання. В якихось містах немає наших координаторів [акцій-нагадувань про хвилину мовчання, — ред.], друзів, близьких чи знайомих, але там почали виходити на акції й активніше просувати цю тему.
За останній рік я помітила, що на багатьох виставках і в різних комунікаціях почала зʼявлятися тема пам’яті. Але я не скажу, що це лише наша заслуга, бо вона — комплексна. По-перше, заслуга Іри, яка говорила про це. По-друге, люди говорять про пам’ять і про те, навіщо нам пам’ятати. Третє, це «Платформа пам’яті Меморіал», яка теж комунікує про персоналізацію пам’яті.
Що «Вшануй» намагаєтеся впроваджувати ще, окрім хвилини мовчання?
Зраз одне з важливих — прощання з прапором. Мені дуже хочеться створити цей ритуал, адже прапорів на кладовищах у нас багато. І мені дуже сумно, коли вони валяються десь на смітниках. Не всі так роблять, але, на жаль, таке теж трапляється. Часто люди просто зберігають, бо не знають, що з ним робити.
Ми також — співорганізатори фестивалю «ЧекаFest». У нас є кілька проєктів, з якими хотілося б поїздити регіонами й розповісти їм про різні практики, які існують в Україні. Також разом із моєю подругою мисткинею Веронікою Моль зробили проєкт «Вікна пам’яті». Окрім цього, ми співпрацювали з агенцією nar.but і створили «Простір пам’яті» — місце, де є тільки камера і мікрофон. Туди можна зайти, повністю зануритись у власні думки, розповісти про близьких, про свої відчуття, про тих, кого хочете згадати.
Я б хотіла, щоб цей рік став роком складних тем. Щоб ми не боялися обговорювати питання алей памʼяті, табличок на школах чи будинках, де жили люди. Мені б хотілося, щоб ми були тим голосом, який допомагає іншим дієвцям пам’яті звучати.
Щодо Києва — як там усе починалося і що відбувається зараз із оголошенням хвилини мовчання?
Початкова комунікація з їхнього боку звучала так: «Давайте не сіяти сум, нам це не треба». Потім ми познайомилися з Вікторією Мухою, яка очолила Координаційну раду з питань пам’ятання. Вона запропонувала приєднатися, щоб організувати хвилину мовчання.
Ми шляхом довгих обговорень дійшли до рішення Київської міської ради про звукове оголошення на Хрещатику, в метро, у застосунку «Київ Цифровий» і про трансляцію на всіх екранах міста.
Після цього ми чекали кінця 2025-го, бо нам сказали, що до того часу мають завершити оновлення системи оповіщення. На початку січня я надіслала їм запит, щоб дізнатися, чи тепер вони можуть оголошувати хвилину мовчання по всьому місту. Поки що відповіді не отримала.
Чому Київ так довго зволікав із цією темою? До прикладу, Вінниця почала впроваджувати хвилину мовчання ще 2022 року, Львів також узявся це швидше робити.
По-перше, Київ — це справді величезне місто. Якщо у Вінниці чи Львові з акціями можна побувати в кожному районі, то в столиці це зробити дуже складно. Ми одного разу приїхали на Лук’янівку, іншого — на Позняки, а наступного зможемо повернутися туди лише за кілька місяців. По-друге, взаємодія з місцевою владою. Якщо вона активно долучається — то процес рухається.
Київ, наприклад, як місто каже: «Держава нам не сприяла». Не дала прикладів, способів, інструментів, не запропонувала якоїсь наративної рамки, як це робити. Місто боїться брати на себе відповідальність. Проте столиця могла б узяти першість у цьому напрямку і стати таким собі локомотивом. Вона могла б як мінімум ініціювати розмову з державою і запитати: «Підкажіть, а що нам робити?».
Чи відчуваєте ви саботаж цього процесу з боку окремих людей?
Це відчувається. Не в усіх і не завжди, але загалом — так. Це схоже на дуже типову чиновницьку поведінку — небажання брати на себе відповідальність. Таке справді є. Не у всіх, але є.
Коли ви зрозумієте, що «Вшануй» зробила все, заради чого починали. Чи це все ж процес, який не має завершення?
Я не думаю, що ми — та організація, без якої не може існувати всесвіт. Тому, можливо, наша діяльність колись завершиться. Але поки що я бачу, що в нас пам’ять — це радше процес. Ми постійно щось робимо.
Я розумію, що в осмисленні досвіду війни, у спробах знайти відповіді на питання, як пам’ятати, як згадувати, як взаємодіяти з цією реальністю, — ми не єдині. Ми просто одні з тих, хто потенційно може з цим працювати. І після завершення війни теж.
Якщо казати про довший період, ми справді змінимося. Можливо, прийдуть нові люди і я як голова організації передам повноваження комусь іншому і піду в якийсь інший проєкт або буду займатися чимось іншим.
Яка порада або життєвий принцип Іри Цибух рухає вас у цій справі?
Мабуть, це цінності, про які Іра неодноразово говорила, та її безпрецедентність. Вона була доволі різкою — в хорошому сенсі цього слова — і могла чітко відстоювати свої кордони та позицію.
Я досі згадую її першу і, на жаль, єдину лекцію у Veteran-хабі в травні 2024-го. Більшість її слів завжди десь поруч зі мною. Вони ніби над організацією й вказують нам шлях. Я періодично повертаюся до них і починаю розуміти їх заново.
Вона казала про тяглість інституцій і про те, чому пам’ять — це про майбутнє. Це ніби дуже очевидна цитата, але коли розкладаєш її на молекули, то розумієш, чому це про майбутнє, що таке тяглість і для чого вона треба. Коли ми починали «Вшануй», я їх ніби розуміла. І от лише тепер, протягом цих років, я до них дійшла.
Чому, на вашу думку, ми потребуємо цих усіх ритуалів зараз?
Я відповім цитатою Іри: «Нам ритуали дуже необхідні, аби реалізувати відповідальність живих перед мертвими».
Одягання вишиванки теж можна вважати ритуалом. Інколи, коли хтось каже: «Боже, яка в тебе красива вишиванка!», ти відповідаєш: «Так, це моя, з Полтавщини». І так ти ознакуєш про себе і цю вишиванку. І далі вже може розпочатися діалог. Або ритуал зі свічкою у вікні. Це теж дає тобі розуміння, чому ти бачиш ще одну свічку — у вікні навпроти, з якими цінностями ця людина і про що ви обоє думаєте в цей момент.
Авторка: Ірина Кравець
Фото: Андрій Якименко
За колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергія Дуку внесли всю суму застави в межах справи «Карфаген». Йдеться про 65 мільйонів гривень. Про це ВАКС повідомив у коментарі «Суспільному».
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Що передувало? 10 листопада за Дуку внесли 44 мільйони гривень застави. Гроші надійшли від 1113 платників. «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що серед співробітників СБУ поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за Сергія Дуку.
Нагадаємо. 6 листопада ВАКС обрав запобіжний захід Сергію Дуці у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави в розмірі 65 мільйонів гривень.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Уряд Фінляндії посилив обмеження на в’їзд до країни для громадян Росії. З 16 листопада російські спортсмени, зокрема ті, які виступають у нейтральному статусі, не зможуть в’їжджати до Фінляндії. Обмеження діятимуть незалежно від країни, з якої прибувають громадяни РФ. Про це повідомили в МЗС Фінляндії.
Що ще відомо? Крім того, працювати у Фінляндії за шенгенською візою зможуть лише ті громадяни Росії, чия діяльність має важливе значення для національних інтересів країни.
Хто ще запровадив обмеження? Норвегія також відмовлятиме у в’їзді професійним спортсменам із РФ й Білорусі, які планують брати участь у міжнародних змаганнях на території країни. Обмеження діятимуть і для спортсменів, які мають нейтральний статус.
Нагадаємо. Міжнародна федерація важкої атлетики (IWF) надала Росії право провести чемпіонат світу з важкої атлетики 2030 року в Москві. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародна федерація з олімпійського виду спорту надала Росії право провести турнір такого рівня на своїй території.
Верховна Рада виплатила понад 3,4 мільйона гривень народному депутату Олександру Дубінському, який вже майже три роки перебуває під вартою за підозрою у державній зраді. Виплати відновили після звернення самого депутата. Про це повідомляють «Схеми».
Що відомо? У листі Дубінський попросив виплатити йому зарплату, кошти на виконання депутатських повноважень і компенсацію за невикористані відпустки.
У липні 2026 року голова регламентного комітету Верховної Ради Сергій Кальченко пояснив, що зарплату нараховують лише за відпрацьований час, тому депутат не може отримувати її під час перебування під вартою. Так само він не може отримати компенсацію за невикористані відпустки.
Водночас виплати на виконання депутатських повноважень, які становлять близько 200 тисяч гривень на місяць, нараховують незалежно від того, чи може депутат виконувати свої обов’язки.
Як з’ясували журналісти «Схем», через три дні після рішення комітету Рада почала перераховувати Дубінському гроші. Станом на жовтень 2026 року загальна сума виплат перевищила 3,4 мільйона гривень. Підставою для перерахунків зазначили «роз’яснення комітету».
Нагадаємо. 5 травня нардепу Олександру Дубінському повідомили про ще одну підозру в держзраді. За даними слідства, він поширював російську пропаганду через свої соцмережі. Сам Дубінський заявив, що в нього в СІЗО та у його адвокатів тривають обшуки.
Контекст. 13 листопада 2023 року Олександру Дубінському повідомили про підозри у держзраді й створенні злочинної організації. Народний депутат мав позивний Буратіно та входив до схеми, яку сформувало Головне управління Генштабу Збройних сил РФ, а саме заступник начальника Управління Владімір Алєксєєв.
Фото: Олександр Дубінський / Facebook
Володимир Зеленський зустрівся в Ірландії з представниками США Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Американські політики повідомили, що під час їхніх переговорів із Путіним у Москві вдалося остаточно узгодити обмін військовополоненими. Зеленський зазначив, що, за словами американських переговорників, обмін має стати найбільшим за весь час.
Що ще відомо? Зеленський заявив, що на наступній зустрічі представники Європи долучаться до переговорної команди й матимуть право голосу. Кушнер зазначив, що без участі європейців укласти мирну угоду неможливо. За його словами, Путін погодився спробувати такий формат переговорів.
Президент України також анонсував наступну зустріч усіх переговорників, яка має відбутися найближчим часом.
Нагадаємо. Спецпосланці США Джаред Кушнер і Стів Віткофф 12 листопада вирушили до Москви на зустріч із Владіміром Путіним. Після цього представники США полетіли до Дубліна для зустрічі із Володимиром Зеленським.
Контекст. 11 листопада в Абу-Дабі закінчилися тристоронні перемовини між РФ, Україною і США. Керівник української делегації Рустем Умєров заявив, що сторони працюють над новим обміном полоненими. Також, за словами Кушнера, учасники переговорів досягли значного прогресу в обговоренні механізмів гарантування безпеки.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На Одещині відомо про двох загиблих і п’ятьох постраждалих унаслідок російської атаки. Пошкоджено приватні будинки й автомобілі. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Київ. У Шевченківському районі Києва постраждала одна людина внаслідок російської атаки на медзаклад. Також семеро людей вдалося врятувати, ще 30 — евакуювати.
Запоріжжя. Унаслідок російського удару по приватному сектору загинув 17-річний хлопець. Також відомо про чотирьох постраждалих. Серед них — десятирічний хлопець.
Рівненщина. У Рівному шестеро людей постраждали внаслідок атаки РФ на житловий будинок. Серед них — двоє дітей.
Вінниччина. Унаслідок обстрілу РФ постраждали двоє жінок. Спалахнули пожежі, пошкоджено приватні будинки, вибито вікна у кількох багатоповерхівках і дитячому садку.
Харківщина. Росіяни атакували дронами чотири громади області. У Чугуєві загорілися два гаражні бокси. У Новому Коротичі БпЛА двічі вдарили по поштовому терміналу. Горіли конструкції будівлі, а також дах.
Сумщина. Увечері 12 листопада РФ ударила по цивільній інфраструктурі області. Унаслідок атаки спалахнула пожежа на площі 1000 квадратних метрів. Її погасили.
Фото: ДСНС
У Національній поліції на час службового розслідування від посади відсторонили першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Володимира Ценова. Про це повідомили в Нацполіції у відповідь на запит «Схем». На плівках НАБУ він, ймовірно, фігурує як Прайс.
Що ще відомо? У поліції зазначили, що службове розслідування проводять через можливі порушення дисципліни з боку окремих працівників. Водночас у відомстві не назвали інших співробітників, яких перевіряють разом із Ценовим.
Нагадаємо. За Володимира Ценова — першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції — внесли заставу в розмірі 15 мільйонів гривень. Він є підозрюваним у справі «Карфаген» і фігурує на відео НАБУ під псевдонімом Прайс. За даними слідства, Ценов прикривав діяльність незаконних кол-центрів з боку Нацполіції.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Упродовж дня росіяни декілька разів атакували Запоріжжя. Відомо про одну загиблу і сімох постраждалих. Серед них — 12-річна дівчинка. Пошкоджено приватний сектор, пасажирський автобус, а також об’єкт інфраструктури. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Михайло Семікін.
Одещина. Удень росіяни влучили в багатоповерхівку в Одесі. Згодом РФ повторно атакувала місто — загорівся автомобіль.
Вінниччина. Унаслідок російської атаки в області пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, а також житлові будинки. Відомо про постраждалу жінку.
Фото: Одеська ОВА
Служба безпеки України затримала у Миколаєві чоловіка, якого підозрюють у підготовці замаху на командира однієї з бригад Десантно-штурмових військ ЗСУ на замовлення РФ. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За даними слідства, чоловік мав у режимі реального часу навести російський ракетний удар на штаб бойового з’єднання, де перебував полковник ЗСУ. СБУ завчасно убезпечила локації українських військових і затримала підозрюваного на території підрозділу.
За версією слідства, чоловіка завербували російські спецслужби після того, як він шукав знайомства у Telegram-каналах. Після цього він збирав дані про місця перебування командування бригади, а також передавав інформацію про пункти зберігання та запуску українських ударних дронів.
Що відомо про покарання? Чоловікові повідомили про підозру в держзраді. Він перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Дівоча збірна України з футзалу вперше в історії стала чемпіонкою юнацьких Олімпійських ігор. У фіналі змагань у Дакарі українки перемогли збірну Венесуели з рахунком 4:3. Про це повідомили в Міністерстві молоді і спорту.
Що ще відомо? Для української збірної ця нагорода стала третьою золотою медаллю на цьогорічних змаганнях. Загалом українські спортсмени вже здобули вісім медалей на Юнацьких Олімпійських іграх у Дакарі.
Нагадаємо. Українка Міланія Кохан здобула золото у змаганнях з метання молота на юнацькій Олімпіаді-2026 у Дакарі. Спортсменка встановила особистий рекорд із молотом вагою три кілограми — 71,27 метра.
Фото: Міністерство молоді та спорту
З 16 листопада у Краматорську призупиняє роботу останнє відділення ПриватБанку. Таке рішення ухвалили у зв’язку з безпековою ситуацією в місті. Клієнти й надалі зможуть користуватися «Приват24», а також банкоматами й терміналами самообслуговування. Про це повідомили в Краматорській міській раді.
Що ще відомо? Також з 16 листопада у Краматорську тимчасово призупинять роботу всі відділення та банкомати Ощадбанку. Жителі громади зможуть отримувати банківські послуги у найближчих населених пунктах, де відділення продовжать працювати.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
