«Моє перше прагнення — бути поряд із дітьми, яких намагаються знищити»
Початок Революції Гідності
Тетяна Теплюк 42 роки працювала в пологовому будинку, допомагаючи новим життям з’являтися на світ. Коли почалася Революція Гідності — вирушила на Майдан рятувати життя тих, хто відстоював демократичний і проєвропейський шлях України. Вперше жінка потрапила на протести 1 грудня — після того, як беркутівці вночі силою розігнали студентів, які чергували на головній площі столиці: «На той період мені був 61 рік. Я просто не стерпіла, як кожна українська матір і взагалі українська жінка, що б’ють наших дітей. Моє перше прагнення — бути поряд із дітьми, яких намагаються знищити. Тому я опинилася на Майдані, і дотепер я з нашими дітьми, бо хочу хоч чимось їм допомагати».
Того ж дня пані Тетяна пішла до Будинку профспілок і запитала, де може бути корисною. Так вона потрапила до медпункту в Жовтневому палаці, який вони тоді називали Палацом свободи. Саме там жінка рятувала життя упродовж майже всієї Революції Гідності, паралельно працюючи операційною медсестрою в пологовому.
«Я досі бачу той медпункт на Грушевського, дотепер його пам’ятаю» Небесна Сотня. Перші вбиті
19 січня 2014 року Тетяна Теплюк увімкнула новини й побачила, що коїться на Майдані. Зателефонувавши друзям, зрозуміла, що потрібна її допомога. Жінка пригадує перших убитих за кілька днів: Сергія Нігояна й Михайла Жизневського.
«Я була в медпункті на Грушевського — туди доставляли поранених. Світлозвукові гранати ранили людей: посічені ноги, руки, іноді навіть в обличчя попадало. Я бачила, як принесли його — ще не знала, кого саме. Йому проводили реанімаційні дії, а я в цей час була зайнята іншим пораненим за сусіднім операційним столом. Уже зранку дізналася, що то був Нігоян. Тоді також почула, що Жизневського вбили. Там реанімація вже не була потрібна — його вбили на місці», — розповідає Тетяна Теплюк.
Ту ніч пані Тетяна згадує дуже чітко: «Пам’ятається все, наче зараз. Я досі бачу той медпункт на Грушевського, дотепер його пам’ятаю…»
«Невже я нічим не можу допомогти?» Мільйонне серце Майдану
Тетяна Теплюк пригадує захоплення від киян, які всіляко допомагали, незалежно від віку: «Вони несли ліки, інструменти, якесь обладнання. Коли в нас уже було багато всього, прийшла бабуся старенька, і в неї в пакетику — бинтики, йод, зеленка. І я кажу: “Ви краще заберіть це додому, у нас уже всього доволі”. А вона на мене так подивилася, її погляд був такий болючий, із докором: “Невже я нічим не можу допомогти?”. Я сказала: “Добре, добре, я візьму.” Як не любити цих людей?». Такі ситуації, розповідає пані Тетяна, зворушували до сліз.
«Беркутівці сірою лавиною бігли […] лавина щурів». Трагічний лютий
«Сонячний чудовий теплий-теплий день і гарно вбрані українці, які йшли з мирними намірами. І в що це перетворили? У війну», — так пані Тетяна пригадує 18 лютого 2014 року, коли зранку протестувальники вирушили на «Мирний наступ» до Верховної Ради, щоб вимагати конституційних змін й обмеження повноважень президента. Врешті, цей день став початком одного з найтрагічніших періодів Революції Гідності.
Пані Тетяна тоді була у Жовтневому: «Беркутівці зайняли наш палац, де вже була операційна, лікувальні кімнати, медикаменти. Через кілька годин один із наших керівників медпункту домовився з “Беркутом” про те, що наші співробітники — я і лікарка Вікторія — зможемо наглядати за майном. Там ми пережили ту страшну ніч, коли палав Майдан, профспілки».
Однак уже 20 лютого довелося залишити Жовтневий — стало надто небезпечно. Спочатку рано-вранці пролунав гучний наказ беркутівців: «Отходим». Пані Тетяна так пригадує ті події: «Були вибиті всі двері в Жовтневому, і беркутівці такою сірою лавиною бігли — у мене була асоціація, що це лавина щурів. Вони тікали Інститутською. Ми залишилися самі в Жовтневому, нас було троє. Почалася атака з Майдану. Бігли хлопчики з тими дерев’яними щитами, в тих касках пластмасових. До нас заносили поранених і смертельно поранених, бо тоді вже почався той відстріл, те полювання на наших майданівських героїв. Ми надавали допомогу, підключали крапельниці, накладали джгути».
Через годину медикам сказали забрати найцінніше з медпункту — локація змінилася: «ЇЇ голосно називали госпіталем на Прорізній».
«Майдан перетворювався на добробати». Революція — війна
Відчуття, що Революція Гідності закінчилася, у пані Тетяни не було. Коли почалася окупація Криму, вони «чекали, що зараз дадуть якийсь сигнал, що кримці виходять на свій майдан, і ми тут же зберемося і поїдемо до Криму». Однак цього не сталося, а ворог продовжував просуватися українським сходом.
«Майдан перетворювався на добробати [добровольчі батальйони — ред.]. Я так само приходила, бачила, як вони формуються. Це були такі чудові хлопці — достойні. Вони гуртувалися, готувалися на схід. Ми збирали їм медикаменти, готували аптечки. Не могли нічого іншого, мене б не прийняли в жодний добробат, на той момент там були одні хлопці», — пригадує Тетяна Теплюк.
«З перинатального я звільнилася в телефонному режимі». Переїзд до Маріуполя
Коли Майдан уже майже перестав функціонувати, пані Тетяна продовжувала працювати в перинатальному центрі. Втім, як розповідає вона сама, дорікала собі за те, що не може допомагати на сході: «Адже я операційна сестра, дуже добре вмію поратися з пораненнями, тим більш у мене є афганський досвід. Мені тяжко було сидіти вдома. Потім пішли хроніки про Маріуполь. Мене вразило це місто, його звільнення, патріотичний настрій людей. Я почала любити його та людей, які в ньому живуть. Були такі думки: “От добре б зараз поїхати до них”».
Те, що відбувалося далі, Тетяна Теплюк називає «помислом зверху». На початку 2015 року їй зателефонував похресник Женя, який на той час уже долучився до війська: «Він сказав, що в “Азов” потрібна людина, яка буде в тилових службах, доглядатиме за майном і займеться лікувальною справою в гарнізонному медпункті. Він запитав: “Хрещена, може ти б змогла?” Я його перервала, сказала: “Женечка, я давно чекаю такої пропозиції, я мрію про це”».
1 березня 2015 року Тетяна Теплюк взяла відпустку в перинатальному центрі й поїхала спершу до Бердянська, адже до Маріуполя тоді ще не курсували потяги через пошкоджені колії. А далі — безпосередньо до «міста Марії»: «Уже наступного дня відчувала, що я там, де мені треба бути, серед близьких мені людей. З перинатального звільнилася в телефонному режимі». У Маріуполі її оформили за вільним наймом. Син і чоловік пані Тетяни «не були в захваті» від такого рішення, але й перечити не стали.
«На нас наступає армія садистів — я це знаю з полону». Повномасштабна війна, «Азовсталь», полон
20 січня 2022 року командир в уже оточеній «Азовсталі» повідомив Тетяні (Хрещеній) Теплюк, що відтепер вона мобілізована, як солдат. Жінка лікувала, пекла хліб — поки було борошно — й усіляко допомагала захисникам Маріуполя. Разом з іншими оборонцями потрапила в полон — спочатку в Оленівку, далі — у Таганрог. Там вона зрозуміла, що в росіян єдина ціль — «знищити нас усіх, не дивлячись ні на що й ні на кого».
У 1980 році пані Тетяна потрапила до Афганістану як операційна медсестра. Порівнюючи той досвід із теперішнім, говорить: «Афганська війна була жорстокою, але садизму там не було. Якщо брали в полон, то практично ніхто ні над ким не знущався. Я бачила, спілкувалася тоді з солдатами. Зараз на нас наступає армія садистів — я це знаю з полону, з того, що розказують хлопці, Бучі й інших наших міст».
У полоні Тетяна (Хрещена) Теплюк пробула до кінця 2022 року — 31 грудня її обміняли: «Це була найкраща новорічна казка для мене. Я опинилася на своїй землі серед своїх людей. Це — відчуття безмежного щастя. Незважаючи на те що ми були голодні, худі, втомлені, саме перевезення — наче останнє знущання з нас — фізично було дуже тяжко. Однак коли я опинилася на рідній землі, то не відчувала ні рук, ні ніг. Тоді було дивовижне повітря. Немає таких слів, щоб це описати».
«Дуже боялася, що мене спишуть». З полону — в «Азов»
Повернувшись на рідну землю, пані Тетяна шукала спосіб продовжити службу в «Азові». На питання про те, чому все ж вирішила поновитися, каже: «Я навіть не думала про це, натомість дуже боялася, що мене спишуть, винесуть вердикт на комісіях, що непридатна. Кожен лікар запитував, чи хочу я залишитись, казала, що так. Мене визнали частково придатною».
Зараз Тетяна (Хрещена) Теплюк служить у тилових службах — піклується про здоров’я бійців і, розповідає, що займається тим, чим і в Маріуполі.
Згадуючи Революцію Гідності і її внесок у шлях нашої нації, ділиться: «Ми показали собі передусім, що ми — люди, які мають гідність. Ніколи й нікому не вдасться задушити наш дух свободи, ніколи й нікому не вдасться зробити нас рабами…».
Авторка: Роксолана Кривенко
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!