Як в УПА Великдень святкували. Добірка архівних фото
Для УПА Великдень був святом великої надії. У цей період після зими пожвавлювалася повстанська робота. Тож Великдень і воскресіння Христа символізували відродження збройної боротьби. Дослідник українського визвольного руху Ігор Бігун зібрав для НЗЛ добірку фото зі святкування Великодня в підпіллі, а також розповів про традиції свята. Читайте про це далі в тексті.
Значення Великодня для УПА
Для УПА Великдень був святом великої надії. Про це свідчать і звернення, які видавали командири повстанської армії та провідники ОУН з нагоди свята до своїх підлеглих.
«Загалом лейтмотивом було порівняння страждань Христа на Голгофі зі стражданнями України: під окупацією спочатку німецькою, потім радянською. Проводилася аналогія між розіп’яттям Христа і розпинанням ворогами України. Воскресіння було променем надії, на який потрібно сподіватися Україні у своїй боротьбі за незалежність. І висувалося гасло: “Христос Воскрес, Воскресне Україна!”», — розповідає дослідник.
Окрім того, у цей період після зими пожвавлювалася повстанська боротьба. Тож Великдень і воскресіння Христа символізували відродження збройної боротьби.
«Весна — це не тільки період відродження природи, а й час пожвавлення повстанської боротьби, бо взимку вона теж завмирала. Особливо наприкінці 1940-х років, коли повстанців було небагато, вони споруджували бункери й криївки в малопомітних місцях і могли проводити під землею листопад, грудень, січень, лютий і частину березня. Навесні вони виходили», — ділиться Ігор Бігун.
Великдень у підпіллі 40-х років та теперішній час. Чи змінилося щось?
Саме святкування Великодня — молитви, писанки, крашанки, великодній кошик — істотно не змінилося. Проте, за словами Ігоря Бігуна, зменшилася кількість людей, які дотримуються цих релігійних традицій. Зокрема, через те, що раніше українське село мало незмінну традицію — ходити до церкви.
«Не слід забувати, що багато командирів УПА й провідників ОУН виховувалися в сім’ях священників. Степан Бандера теж був сином греко-католицького священника, колишнього капелана Української Галицької армії. Тому для учасників визвольного руху це було органічне середовище. Релігійну складову, як і загалом релігію та віру в Бога, провід ОУН і командування УПА підтримували й культивували у своїй ідеології», — коментує Ігор Бігун.
Про що свідчать архівні фото зі святкування Великодня в підпіллі?
Найпомітніше, за словами Ігоря Бігуна, те, що на фотографіях святкування відбувалося в лісі. Водночас на знімках бачимо звичні для нас великодні атрибути: паску, ковбасу, крашанки. Однак Ігор Бігун звертає увагу на одну світлину.
«На серії фотографій, зроблених 1948 року в лісах під Миколаєвом Львівської області, є крайовий провідник Зиновій Тершаковець та інші. Промовиста деталь цієї світлини — пляшка шампанського. Це була святкова пляшка, яку, напевно, або приберегли, або спеціально десь роздобули, щоб підсилити атмосферу свята. Проте загалом алкоголь в українському підпіллі був офіційно заборонений».
Звідки члени ОУН та УПА брали їжу для святкування?
Своєрідне волонтерство існувало також в УПА та ОУН. Оскільки державного апрату не було, а відповідно й заводів і фабрик, вони розраховували на українське населення.
«У період Другої світової війни, особливо німецької окупації, на територіях, підконтрольних УПА, могли діяти кустарні підприємства: пекарні, м’ясарні. Пізніше утримувати такі підприємства стало неможливо. Тож розраховували на населення. Це називалось запіллям УПА, тобто тилом», — розповідає дослідник.
Керівні органи мережі ОУН різного рівня також мали відділи, які відповідали за певні напрями роботи. Вони називалися референтурами. Наприклад, військова референтура займалася обліком і підготовкою військових фахівців. Референтура пропаганди випускала пропагандистську продукцію, готувала тези для агітації. Господарські референтури займалися заготівлею харчів серед населення. Це була загальна структура харчового постачання, без прив’язки суто до Великодня чи інших свят.
«До Великодня починали готуватися завчасно. Зокрема, серед населення було багато прихильників визвольного руху — родичів повстанців: матерів, батьків, сестер, братів. Вони за кілька днів могли всім селом пекти паски чи робити якісь інші приготування. Крім того, в тих місцевостях, де УПА контролювала територію, повстанці могли прийти в село і розташуватися по хатах. Спочатку відділ ішов на службу Божу, а потім господарі запрошували повстанців».
Великдень 1948 року, ліси на схід від Миколаєва Львівської області
За святковим столом зліва направо перший ряд: «Петро», «Федір» (Зиновій Тершаковець, провідник Львівського краю, командир ВО «Буг»), «Горський»; другий ряд: «Ворон» (Михайло Данильців), «Славко».
Джерело: архів видавництва «Літопис УПА»
Повстанський Великдень 1948 року, ліси на схід від Миколаєва Львівської області
За святковим столом — провідник Львівського краю ОУН і командир військової округи УПА «Буг» (1946-1948) Зиновій Тершаковець «Федір», в. о. референта Служби безпеки Проводу ОУН (1947-1948) Ярослав Дякон «Мирон», рефернт СБ Львівської округи Євген Пришляк «Ярема» і їхні підлеглі.
Джерело: архів видавництва «Літопис УПА»
Зліва направо: провідники «Федір» (Зиновій Тершаковець), «Мирон» (Ярослав Дякон)
і «Ярема» (Євген Пришляк) їдять крашанки
Джерело: архів видавництва «Літопис УПА»
Повстанці Північно-західного краю ОУН (Волинська область) святкують Великдень 29 квітня 1951 року
Зліва направо сидять волинські повстанці «Роман» (імовірно, Степан Пешко, загинув), «Бойко» (загинув), «Береза» (загинув), «Калина» (потрапив у полон), «Явір» (загинув) і Федір Денисюк («Потап», «Рижий», «Ясний»).
Джерело: архів видавництва «Літопис УПА»
Невідомі повстанці на святкуванні Великодня, 1949 рік
Джерело: фейсбук / Український Визвольний Рух – ОУН і УПА
Невідомі повстанці святкують Великдень з крашанками, ковбаскою та хлібом
Джерело: галузевий державний архів СБУ
Невідомі повстанці святкують Великдень з крашанками, ковбаскою та хлібом
Джерело: галузевий державний архів СБУ
Повстанці за Великоднім столом, 1946 рік, Лемківщина (військова округа «Сян»)
Джерело: архів Віталія Манзуренка
Повстанці за Великоднім столом, 1946 рік, Лемківщина (військова округа «Сян»)
Джерело: архів Віталія Манзуренка
Великдень 1945–1949 років, Гуцульщина
Зліва праворуч: Олексюк Павлина «Орися» — дружина кущового провідника «Їлака»; Олексюк Дмитро «Їлак», «Вій» — бунчужний сотні «Святослава», кущовий провідник ОУН; невідомий; Дмитро Білінчук «Хмара» — командир сотні ім. Б. Хмельницького; член штабу тактичного відтинка № 21 «Гуцульщина»; невідомий; Федір Столащук «Лужок» — згодом заступник кущового провідника Дмитра Олексюка; невідомі.
Джерело: Яворівський фотоархів УПА, надано проєктом «Локальна історія»
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
