Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Різдвяна звізда — центральний символ
Найбільш упізнаваним символом-атрибутом різдвяних традицій є Різдвяна звізда. Щороку українці виготовляють нову звізду, щоб використати її під час колядницьких обходів, сповіщаючи радісну звістку. В Інституті народознавства НАН України зазначають, що цю традицію українці привезли із села Мацьковичі, що нині розташоване на території Польщі. Вже у повоєнні роки вона зʼявилася у Дублянах на Львівщині. Зокрема, там Михайло Швець та його донька Юлія Гризлюк досліджують різдвяні звізди та створюють їх власноруч.
Звізда уособлює світло та благословення. Зазвичай вона має вісім променів, які уособлюють баланс і рівновагу. Водночас її нерідко виготовляють із дев’ятьма, десятьма або навіть дванадцятьма променями — головне, щоб їх було не менше, ніж початкова кількість, тобто вісім.
Сьогодні звізду можна побачити не лише в руках колядників, а й у вітринах магазинів, на підвіконні улюблених кав’ярень та посеред міських вулиць — вона перероджується, стаючи частиною живої традиції.
Кутя і різдвяний стіл
Якщо звізда здебільшого зʼявляється поза домом, то наступна традиція повертає у сімейний затишок — до Святої вечері, де серед дванадцяти страв ставили кутю. Наталія Тихолоз, українська літературознавиця та франкознавиця розповідає, як святкували ніч перед Різдвом у сім’ї Івана Франка. У них під час вечері такої ж важливості, як і кутя, набував традиційний напій — узвар. Зокрема, коли родина сідала за стіл, аби посмакувати кутю, господар набирав ложку і кидав під стелю, щоби Бог дав урожай. А от у родині Михайла Коцюбинського, як розповідає Наталія Коцюбинська, заступниця директора Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника, «їли юшку із солоної риби, кутю з пшениці та узвар із фігами». Ба більше, про приготування до Різдва та Святої вечері Коцюбинський писав у оповіданні «Ялинка».
Солом’яний атрибут — дідух
Традиція шанувати дідуха на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва, хоча збереглася лише на західних територіях України. «Дідух як атрибут має давнє походження. Наші пращури вірили в Дажбога, і колись свято називалося Різдво-Корочун… […] І тому дідух виступає посередником між тим, що є, і тим, що ми хочемо отримати», — розповідає Тетяна Пірус, етнологиня та науковиця. Тетяна згадує, що дідуха виготовляли ще влітку, і він чекав свого часу аж до Святої вечері. Розмір і висота символу не мають значення: він має бути з колосків одного збіжжя — жита або ж пшениці.
Коляда та спротив
Після Святої вечері українці традиційно йшли колядувати. Існує повір’я, що чим більше колядників завітає до оселі, тим щедрішим буде рік. Колядування з часом набувало різних форм. Одна з найвизначніших — вертеп — театралізоване дійство, що поєднує колядки, діалоги та символічні образи. Його головною метою було прославити народження Христа та принести радість.
Донька поетів та дисидентів Ігоря та Ірини Калинець — Дзвінка Калинець-Мамчур розповідає медіа «Твоє Місто» історію вертепу в період репресій та спротиву проти союзного Нового року. «Вони [батьки — ред.] так захоплено розповідали про вертеп, що я, вже школярка, просилася, щоб вони мене взяли наступного року». Тоді етнографічний одяг і коляди на релігійний мотив були справжньою відвагою. З 12 січня 1972 року, згадує Дзвінка, почалися масові арешти, КГБісти проводили облави та обшуки — вертеп був страшним дійством для радянської влади. Відновити це дійство вдалося з 1988 року. За словами Дзвінки, вони першими разом із Товариством Лева почали їздити з вертепом до Рівного, Умані, Одеси, відновлюючи українську традицію.
Згадуючи вертеп, варто звернути увагу на стрічку «Суспільного» — «Репресована коляда». У фільмі розповідають про дисидентів через призму вертепної традиції. Стрічка поєднує архівні матеріали, свідчення очевидців, театральні елементи та анімацію. В основі сюжету — Ігор та Ірина Калинець, Іван та Надія Світличні, Стефанія Шабатура.
Сакральний другий Святвечір
Не менш важливою є традиція Щедрого вечора — другої коляди. Ліля Яремко, фольклористка, розповідає виданню «Дивись.info», що для наших предків Щедрий вечір був сакрально-магічним. У цей день українці просили духів, щоб ті сприяли у господарстві та врожаю. У деяких регіонах України, за її словами, було заведено ходити із музично-драматичними дійствами під назвою «Коза» та «Меланка».
Згадаймо також і про щедрування — традицію, що збереглася і донині, — та про «Щедрик» Микола Леонтовича. Уявімо: старе українське село, початок зими, лунають голоси щедрувальників, віщуючи радість та сміх. Саме із таких традицій походить «Щедрик». Народна основа пісні корениться в дохристиянських звичаях, коли щедрівки були частиною зимових святкувань. Текст щедрівки розповідає про ластівку, яка прилетіла звістити про багатий рік: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка… ». Ця словесна простота робила пісню близькою людям, а її ритм нагадував дзвін дзвіночків. Недарма англійською щедрівка звучить як «Carol of the Bells».
Авторка: Марта Берник
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
