П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
Журналіст Ткач розповів, що під час затримання у Відні йому інкримінували три статті
Журналіст Михайло Ткач розповів, що під час допиту йому інкримінували три статті, зокрема шпигунство в інтересах української розвідки, участь в злочинній діяльності і шкоду нанесення Австрії. Про це він розповів у відео.
Що ще відомо? За словами Ткача, після 12 годин після затримання його відпустили через відсутність підстав. Журналіст зазначив, що оператор «Української правди» Ярослав Бондаренко наразі перебуває у відділку.
Нагадаємо. Журналіста «Української правди» Михайла Ткача відпустили з-під варти у Відні. МЗС України продовжує зʼясовувати всі обставини і причини затримання. Разом із Ткачем також затримали оператора Ярослава Бондаренка. Наразі українські консули перевіряють, чи його також відпустили. Про це повідомили в МЗС, передає «Суспільне».
Контекст. Учора, 8 жовтня, журналіста Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання, повʼязаного з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. «Українська правда» вважає затримання незаконним.
П’ять років тому штраф за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год був 340 гривень, а більш ніж на 50 км/год — 1700 гривень. Стільки ж водії платять і зараз. Але у 2021 році на 340 гривень можна було купити майже 12 літрів дизельного пального, зараз — 3,5 літра. Водночас кожна друга смерть на дорозі — через надмірну швидкість.
Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ.
Що кажуть цифри
Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.
Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?
У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год.
Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.
Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає.
Чому такі малі штрафи?
Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.
Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень. Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.
Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.
«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.
За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше.
Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.
Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували
Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.
Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.
«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.
Звідки взявся поріг у 20 км/год
В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.
Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували.
Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.
«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.
Чому самих штрафів недостатньо
Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість.
Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це.
Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області.
Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах
У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.
До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.
Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).
Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20.
За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%.
Що буде далі?
Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Колаж: Вадим Блонський
Сили оборони України уразили зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1» у Краснодарському краї РФ. Також українські військові атакували місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА, а також командно-спостережний пункт російського підрозділу у Донецьку. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Українські військові також атакували склади боєприпасів і матеріально-технічних засобів російських підрозділів на Луганщині й Донеччині. Крім того, у районі Строітєля Бєлгородської області РФ уразили польовий склад паливно-мастильних матеріалів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили філію інституту імені Барміна, яка створює та обслуговує пускові установки. Також вони атакували Центр ліквідації балістичних ракет у Суроватісі, де виробляють вибухові речовини і ракетне паливо.
Росіяни завдали удару по двох об’єктах ДТЕК на Дніпропетровщині. На одному з них пошкодили енергообладнання, там спалахнула пожежа. Про це повідомили у компанії.
Що ще відомо? У Миколаєві армія РФ ударила по об’єктах енергетичної і промислової інфраструктури. Унаслідок удару загинув чоловік.
Нагадаємо. В Івано-Франківську відомо про одного загиблого внаслідок російської атаки. Унаслідок обстрілу загорілася будівля, а також суха трава та чагарники на відкритій території.
Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що росіяни вивезли 25 цивільних з тимчасово окупованої частини Харківщини у невідомому напрямку. Серед них — діти, молодь й старші люди.
Що ще відомо? За словами омбудсмана, наразі точне місце перебування цих людей та умови, у яких вони опинилися, залишаються невідомими.
Також омбудсман додав, що росіяни створили Telegram-бот нібито для запису на евакуацію, через який збирають паспортні дані, номери телефонів і адреси проживання. Він закликав жителів тимчасово окупованих територій не надсилати туди свої персональні дані.
Сили оборони України уразили філію інституту імені Барміна, яка створює та обслуговує пускові установки. Також вони атакували Центр ліквідації балістичних ракет у Суроватісі, де виробляють вибухові речовини і ракетного палива. Про це повідомили у Генштабі
Що ще атакували? Українські військові також атакували Редкінський дослідний завод у Тверській області РФ. Підприємство виготовляє паливо для крилатих ракет Х-55 і Х-101.
Також Сили оборони завдали удару по заводу в Омську, а також по Ухтинському нафтопереробному заводі, розташованому за 1900 кілометрів від державного кордону України.
Нагадаємо. 8 жовтня Сили оборони України уразили нафтопереробний комплекс «Газпром нефтехим Салават» у республіці Башкортостан РФ.
Оновлено. Станом на 12:05 головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва повідомила, що наразі редакція не може зв’язатися з Михайлом Ткачем. Також вона зазначила, що оператор Ярослав Бондаренко під час затримання отримав поранення. Наразі редакції невідомий процесуальний статус обох журналістів.
Журналіста «Української правди» Михайла Ткача відпустили з-під варти у Відні. МЗС України продовжує зʼясовувати всі обставини і причини затримання. Разом із Ткачем також затримали оператора Ярослава Бондаренка. Наразі українські консули перевіряють, чи його також відпустили. Про це повідомили в МЗС, передає «Суспільне».
Що передувало? Посольство України звернулося до австрійської сторони з проханням пояснити обставини затримання керівника відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайла Ткача у Відні.
Нагадаємо. Учора, 8 жовтня, журналіста Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання редакційного завдання, повʼязаного з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. «Українська правда» вважає затримання незаконним.
Фото: Михайло Ткач / Facebook
З прокуратури звільнили вісьмох співробітників, які фігурували у справі «Карфаген» щодо діяльності шахрайських кол-центрів. Зокрема, семеро з них працювали в Офісі генпрокурора. Про це повідомив виконувач обов’язків генпрокурора Антон Ковальський.
Що ще відомо? З посад звільнили керівників Харківської та Волинської обласних прокуратур, а також заступників керівників у Хмельницькій та Волинській областях. Ще 16 прокурорів втратили адміністративні посади.
Антон Ковальський повідомив, що службове розслідування щодо колишнього заступника начальника одного з департаментів Офісу генпрокурора Айдина Худієва вже завершили. Водночас розслідування щодо заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергія Кропиви ще триває.
Також триває службове розслідування щодо виїзду за кордон колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.
Нагадаємо. Колишній генпрокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення з органів прокуратури. Виконувач обовʼязків керівника Офісу генерального прокурора України Антон Ковальський підписав відповідний наказ про його звільнення.
Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.
Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.
Оновлено. Станом на 11:20 у Києві скасували екстрені відключення світла. Діють графіки відключень. Про це повідомили в ДТЕК.
В Івано-Франківську відомо про одного загиблого внаслідок російської атаки. Унаслідок обстрілу загорілася будівля, а також суха трава та чагарники на відкритій території. Про це повідомили в ДСНС.
Запоріжжя. Унаслідок атаки РФ у місті загинув чоловік. Також відомо про вісьмох постраждалих. Серед них — дитина. Надзвичайники евакуювали 12 людей, які опинилися заблокованими у квартирах. Пошкоджено житлові будинки.
Київщина. У Бучанському районі РФ атакувала складські приміщення. Унаслідок удару постраждали троє людей. Також рятувальники шукають ще одну жінку. Попередньо, вона може перебувати під завалами, зв’язок із нею відсутній.
Що відомо про відключення світла? В окремих регіонах України запровадили аварійні відключення світла. У цих регіонах попередні графіки наразі не діють.
На правому березі Києва, а також в Бучанському і Вишгородському районах області застосовані екстрені відключення світла. На лівому березі Києва і в інших районах Київської області продовжують діяти графіки.
Сейм Латвії ухвалив рішення про заборону для депутатів міських та крайових дум на поїздки до Росії й Білорусі. Відповідну поправку внесли до закону «Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці». Про це повідомляє Delfi.
Що ще відомо? Депутати зазначають, що місцеві посадовці мають доступ до інформації про критичну інфраструктуру, цивільну оборону, транспортні та логістичні вузли. Тому обмеження на поїздки пропонують поширити не лише на депутатів Сейму, а й на депутатів місцевого самоврядування.
Нагадаємо. У Латвії на парламентських виборах перемогла проукраїнська партія «Об’єднаний список» чинного прем’єр-міністра Андріса Кулбергаса. Вони отримали 41 депутатське місце у Сеймі.
