Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
В Україні стартував четвертий всеукраїнський конкурс журналістських робіт «Співпростір», присвячений відповідальному ставленню до тварин. Щоб узяти участь, потрібно опублікувати в медіа текст про тварин, зоозахист, відповідальне петперентство або вплив війни на дику природу. Загальний призовий фонд конкурсу — 100 тисяч гривень. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Як подати заявку? Спершу потрібно опублікувати матеріал, а потім заповнити реєстраційну форму, додавши посилання або файл із роботою. Подати заявку та ознайомитися з усіма умовами можна через онлайн-форму організаторів.
До участі приймаються матеріали, опубліковані в друкованих медіа або на офіційних сайтах онлайн-медіа, а також випущені в теле- чи радіоефірі з 2 вересня до 2 грудня 2026 року включно.
Який приз? Церемонія нагородження відбудеться у грудні 2026 року. Переможці отримають грошові винагороди:
Про що можна написати? Організатори пропонують кілька тем для конкурсних матеріалів:
У Києві перший тиждень нового навчального року школи планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати формат навчання залежно від безпекової ситуації. Про це повідомив заступник голови КМВА Валентин Мондриївський.
Які формати розглядають? Наразі у столиці визначили різні варіанти — від проведення занять в укриттях для молодших школярів до змішаного чи дистанційного навчання. Також розглядають можливість роботи у другу зміну. Батьки зможуть обирати доступний формат навчання серед тих, що запропонує школа.
Нагадаємо. 30 серпня у Києві 11 разів оголошували повітряну тривогу через загрозу російського обстрілу.
В Одеській області діти понад 13 годин складали Національний мультипредметний тест (НМТ) через повітряні тривоги. Приміщення, де проходило тестування, виявилося не обладнаним до умов воєнного стану та регулярних повітряних тривог. Про це повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Що відомо про умови тестування? Через постійні зупинки тестування тривало з 9:00 до 22:00. За словами учасників НМТ, протягом усього цього часу їм не забезпечили доступу до води та харчування. Також учням обмежили зв’язок з батьками — звернутися до них могли лише окремі діти, яким ставало зле. Згодом батьки та вчителі змогли забезпечити учасникам доступ до питної води та їжі.
Що ще відомо? За словами Дмитра Лубінця, учасникам запропонували скласти тест ще раз, зокрема у додаткову сесію.
Міністр освіти та науки Оксен Лісовий виступив проти скасування математики як обов’язкового предмета на національному мультипредметному тесті (НМТ). За його словами, математика має бути обов’язковою частиною іспиту. Про це він заявив журналістам, передає «Радіо Свобода».
Що ще відомо? Зокрема, міністр Оксен Лісовий наголосив, що тест має перевіряти базові навички — читання, письмо та рахунок, і математика має бути обов’язковою частиною іспиту.
Що передувало? 3 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує з 2027 року зробити математику вибірковою на НМТ. Йдеться про те, щоб майбутнім абітурієнтам дозволити складати два обов’язкові предмети НМТ (українську мову та історію України), а також один — на вибір, зокрема математику.
Як відреагували на ініціативу депутатів? Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова заявила, що такі зміни радше нашкодять, ніж принесуть користь у період війни, коли країна потребує більшої кількості фахових інженерів, а молодь масово виїжджає за кордон.
Водночас нардепка Наталія Піпа у коментарі hromadske заявила, що комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій не підтримає цей законопроєкт. Вона також наголосила, що всі депутати, які підтримали цей документ, раніше голосували за ліквідацію НАБУ та САП.
Журналістка Софія Челяк написала, що не вважає скасування математики як обовʼязкового предмета проблемою, адже, на її думку, тест для вступу до університету має перевіряти знання, важливі для майбутньої спеціальності. Водночас вона зауважила, що значно більшою проблемою є те, що українська система освіти фактично зосередилася на підготовці до НМТ, перетворивши вступні іспити на головну мету навчання у випускному класі.
Що відомо про НМТ? З початку повномасштабного вторгнення випускники шкіл складають НМТ. Він складається з трьох обов’язкових предметів — української мови, математики та історії України. Четвертий предмет студенти обирають самостійно. Цьогоріч основні сесії НМТ стартували 20 травня. Вони триватимуть до 25 червня.
Оновлено. Станом на 30 квітня виконувачем обов’язків ректора КНУ призначили Валерія Копійку. Він є директором Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ. Працює в університеті з 1990 року. Про це повідомили в студпарламенті університету.
Ректора КНУ імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова звільнили з посади з огляду на завершення контракту. Після припинення повноважень керівника університету визначать тимчасового виконувача обов’язків ректора. Про це «Суспільному» повідомили в Міносвіти.
Що ще відомо? Також в МОН додали, що не отримали повного тексту рішення суду, тому не можуть сказати, чи є підстави обмежити участь Бугрова у виборах ректора.
Що передувало? Вчора, 28 квітня, Володимир Бугров програв апеляцію у справі щодо порушення декларування. У березні 2026 року суд визнав Бугрова винним у недостовірному декларуванні. Зокрема, під час перевірки його декларації за 2023 рік Нацагентство з питань запобігання корупції виявило порушення на майже 900 тисяч гривень.
Нагадаємо. 1 квітня у столиці відбувся протест студентів КНУ. Зокрема, молодь виступала проти ректора Володимира Бугрова після того, як у мережі з’явилося інтимне відео, на якому міг бути чоловік в одній з аудиторій університету. Згодом у коментарі НЗЛ студенти заявили, що продовжуватимуть публічний тиск та співпрацюватимуть з різними інституціями, якщо керівництво проігнорує їхні вимоги.
Контекст. Напередодні, 20 березня, у мережі з’явилися інтимні відеоматеріали на яких, за словами студентів, фігурує ректор університету Володимир Бугров у №105 аудиторії. Того ж дня студенти перевірили приміщення та виявили предмети, які були на відео. Міністерство освіти створило комісію з перевірки діяльності ректора КНУ. На запит НЗЛ про результати комісії нам поки що не відповіли.
Водночас ректор КНУ в коментарі «Громадському радіо» заявив, що на відео — не він, і додав, що «відео з анонімного каналу не коментуватиме». Також Володимир Бугров зазначив, що не використовує аудиторію №105 та жодного іншого приміщення університету у позаробочий час, а ключі від неї мають інші працівники університету.
У межах ініціативи «Амбітні» 30 студентів отримають гранти, що повністю покриють чотири роки навчання на бакалавраті в трьох провідних приватних університетах України. Загалом грантова програма охоплює спеціальності, які впливають на економіку та технології.
Які університети беруть участь у програмі? Учасники ініціативи матимуть змогу навчатися в KSE University, Українському католицькому університеті та American University Kyiv.
Як долучитися? Приєднатися до ініціативи «Амбітні» можуть випускники одинадцятого класу за посиланням.
Які програми зможуть обрати студенти?
В American University Kyiv молодь зможе обрати програми з технологій та бізнесу:
У KSE University студенти зможуть обрати спеціальності пов’язані з бізнес-економікою, економікою і великими даними, програмною інженерією, кібербезпекою та штучним інтелектом.
Український католицький університет пропонує учасникам програми технічні та прикладні напрями, зокрема комп’ютерні науки, ІТ та бізнес-аналітика, робототехніка.
Яка мета програми? Ініціатива «Київстару» підтримує талановиту й умотивовану молодь, яка хоче навчатися в Україні та долучитися до її відновлення. Програма також допоможе здобути якісну освіту тим, хто опинився в складних життєвих обставинах. «Київстар» створив цю можливість, щоб підтримати майбутніх лідерів і фахівців.
Опубліковано на правах реклами
Львівський медіафорум оголосив програму цьогорічної конференції LMF. Вона охоплює два напрями: Frankly Spoken — про виклики демократії та медіа у глобальному контексті та Smartly Done — про практичні щоденні виклики у сфері медіа та комунікацій в Україні та за її межами. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Що відомо про програму події? Зокрема, у межах події відбудуться дві ключові розмови. Одна з них — «Зіскочити із заспокійливого. Чи здатні суспільства чути правду в часи криз?». У ній візьмуть участь речниця законодавчих органів Тайваню Колас Йотака, експерт зі стратегічних комунікацій Марк Лейті та дослідниця Солвіта Дениса Лєпніце.
Ще одна розмова — «Ускладнюймось. Як філософія більдунґу протистоїть загрозі автократій». У дискусії братимуть участь данська та українська філософині Лене Рейчел Андерсен і Наталя Кривда.
Що ще варто знати учасникам? Фокусна тема події — «Реальність під ударом: завмерти, тікати чи боротись?». Повну програму можна переглянути за посиланням. Усі події відбуватимуться англійською мовою без перекладу.
Як долучитися? Подія відбудеться 14-16 травня 2026 року. Аби відвідати конференцію, потрібно заповнити форму реєстрації. Дедлайн — 1 травня 2026 року. Відповідь щодо участі надійде впродовж двох тижнів після реєстрації.
Що ще відомо? Участь в конференції передбачає благодійний внесок (виняток — чинні військовослужбовці та ветерани). Усі зібрані кошти спрямують на інституційну підтримку ГО «Львівський медіафорум».
Фото: надали організатори
Студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка діятимуть далі, якщо керівництво проігнорує їхні вимоги. Зокрема, продовжуватимуть публічний тиск та співпрацюватимуть з різними інституціями. Про це НЗЛ сказав виконувач обов’язків голови Студпарламенту КНУ Іван Лазоренко. Одна з проблем університету — це криза довіри напередодні виборів нового ректора, які відбудуться 27 травня.
«Протест має безстроковий характер. Якщо вимоги знову проігнорують, це означатиме, що керівництво КНУ і далі обирає не відповідь, а замовчування. У такому разі студентська спільнота залишає за собою право продовжувати публічний тиск, розширювати комунікацію з медіа, працювати з народними депутатами, МОН, міжнародними партнерами університету та іншими інституціями. Бо проблема тут уже не лише в одному скандалі, а в тому, що КНУ входить у вибори нового ректора в стані глибокої кризи довіри», — каже Іван Лазоренко.
Що ще відомо? Також хлопець розповів про ситуацію, яка, за його словами, продемонструвала, як працює система з випадками домагань в університеті. У 2024 році викладач без згоди поцілував студентку в лабораторії Навчально-наукового центру «Інститут біохімії та медицини». Тоді до процесу залучили поліцію та адміністрацію, однак етичну комісію відклали. Крім того, на постраждалу й студентів, які її підтримували, чинився тиск.
Як закінчився цей випадок у 2024 році? У результаті комісія визнала, що голова Студпарламенту Інституту біології та медицини порушила етичний кодекс, записуючи погрози директорки, яка підтримувала викладача. Студентку запросили до ректорату та запропонували підписати звернення про відсутність претензій і згоду з висновками комісії.
Нагадаємо. 1 квітня у столиці відбувся протест студентів КНУ. Зокрема, молодь виступає проти ректора Володимира Бугрова після того, як у мережі з’явилося інтимне відео, на якому міг бути чоловік в одній з аудиторій університету.
Контекст. Напередодні, 20 березня, у мережі з’явилися інтимні відеоматеріали на яких, за словами студентів, фігурує ректор університету Володимир Бугров у №105 аудиторії. Того ж дня студенти перевірили приміщення та виявили предмети, які були на відео. Міністерство освіти створило комісію з перевірки діяльності ректора КНУ. На запит НЗЛ про результати комісії нам поки що не відповіли.
Водночас ректор КНУ в коментарі «Громадському радіо» заявив, що на відео — не він, і додав, що «відео з анонімного каналу не коментуватиме». Також Володимир Бугров зазначив, що не використовує аудиторію №105 та жодного іншого приміщення університету у позаробочий час, а ключі від неї мають інші працівники університету.
Що відомо про Бугрова? Володимир Бугров — ректор КНУ з 2021 року. Його каденція закінчується 29 квітня 2026 року. Також у березні 2026 року суд визнав Бугрова винним у недостовірному декларуванні. Зокрема, під час перевірки його декларації за 2023 рік Нацагентство з питань запобігання корупції виявило порушення на майже 900 тисяч гривень.
Фото: ta.visuals.ph
Сьогодні, 1 квітня, у столиці відбувся протест студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ). Зокрема, молодь виступає проти ректора Володимира Бугрова після того, як у мережі з’явилося інтимне відео, на якому міг бути чоловік в одній з аудиторій університету. Про це повідомляє студенстське самоврядування КНУ.
Що відбулося? Напередодні, 20 березня, у мережі з’явилися інтимні відеоматеріали на яких, за словами студентів, фігурує ректор університету Володимир Бугров в №105 аудиторії. Того ж дня студенти перевірили приміщення та виявили предмети, які були на відео. Міністерство освіти створило комісію з перевірки діяльності ректора КНУ.
Що ще відомо? За словами студентів, подібний скандал вже був у 2022 році. Тоді публічно поширювалися нібито інтимні листування ректора зі студентками.
Що вимагають студенти? Молодь університету вимагає відсторонення ректора на час перевірки МОН, готовності пройти незалежну перевірку та експертне дослідження, а також відсутності тиску на студентів, викладачів і працівників.
Яка реакція Володимира Бугрова? Водночас ректор КНУ в коментарі «Громадському радіо» заявив, що на відео — не він, і додав, що «відео з анонімного каналу не коментуватиме». Також Володимир Бугров зазначив, що не використовує аудиторію №105 та жодного іншого приміщення університету у позаробочий час, а ключі від неї мають інші працівники університету.
Що відомо про ректора КНУ? Володимир Бугров — ректор КНУ з 2021 року. Його каденція закінчується 29 квітня 2026 року, а вибори нового очільника університету відбудуться 27 травня.
На те, чи пройдете ви онлайн-курс до кінця, наскільки ефективним буде навчання і чи зможете використати нові знання, впливає чимало чинників. Зокрема, ефект новизни або навіть великий вибір матеріалів на платформі. Чому онлайн-курси іноді не дають того результату, який ми очікуємо, і що може допомогти це змінити — читайте в тексті НЗЛ.
Перша: ефект новизни
Чи відчували ви сильний запал на старті нового завдання, курсу або будь-чого іншого, а потім втрату цього вау-ефекту на середині? Це можна пояснити ефектом новизни. Він зʼявляється, коли ми починаємо щось нове, і з часом може зменшуватися, коли ми звикаємо.
Одне з досліджень за участю лікарів-інтернів підтверджує це. Якщо пояснити простими словами: молодих людей забезпечили новими пристроями для навчання, і вони почали більше часу приділяти вивченню радіології. Однак згодом інтерес зменшився. Схоже трапляється і з онлайн-курсами.
Як це можна обернути собі на користь? Відповідь на запитання також можна знайти у ще одному дослідженні. Студентам бакалаврату запропонували навчатися за допомогою інструментів віртуальної реальності. На початку експерименту в учасників був високий інтерес до технології. Поступово ефект новизни зменшувався. Дослідники зʼясували, що активна взаємодія, зокрема виконання завдань, сприяла кращому засвоєнню матеріалу. Тож активне залучення до онлайн-курсу може збільшити ймовірність того, що ви його завершите.
Водночас Роксоляна Вороновська, керівниця платформи УКУ-онлайн, каже: «Хтось вважає, що достатньо пройти половину курсу, щоб отримати всю необхідну інформацію. Хтось не хоче виконувати тестів. У них є багато матеріалів, але їм достатньо лише частини». Тож пройти лише частину курсу — теж нормально.
Друга: не застосовуємо та не переказуємо вивчене
Часто ми не застосовуємо й не переказуємо те, що вивчили. На цьому наголошує і Роксоляна: «Ми не застосовуємо знання. Тож варто відразу пробувати застосовувати нові речі або принаймні переказати їх комусь із друзів. У такий спосіб ми також краще засвоюємо інформацію».
Як це можна обернути собі на користь? Один із найвизначніших фахівців сучасного менеджменту, Адріан Сливоцький, радить: хочете вивчити — вчіть. Почніть із малого: перекажіть подрузі чи другові те, що дізналися, навчіть їх цього. Або ж у записнику дайте відповідь на два короткі запитання: «Що нового я навчилася?» та «Що я застосую у своїй роботі вже завтра?».
Також Роксоляна додає: «Ми часто рекомендуємо вчитися командою, бо це якраз є стимулом. Пройти якусь частину навчання, бо у вас заплановане обговорення; є з ким це обговорити; знаєте, як глибше дослідити тему».
Третя: сhoice overload, або парадокс вибору
Часто ми вважаємо: що більший вибір, то краще обирати. Але дослідження показали, що нам складніше зробити вибір із великої кількості варіантів. Цей ефект досліджує автор книжки «Парадокс вибору: чому більше — це менше» Баррі Шварц.
Більший вибір — більше рішень, які нам доводиться ухвалювати. А отже — більше розумової енергії. Відтак зменшується задоволення від вибору і збільшується ймовірність того, що ми пошкодуємо про нього.
Як це можна обернути собі на користь? Дайте собі час просто переглянути варіанти. Коли ми не поспішаємо одразу обрати щось одне і не тиснемо на себе, то рідше відчуваємо перевантаження від великої кількості вибору.
В одному з досліджень люди, які обирали путівки для майбутньої відпустки, пізніше показали гірші результати з когнітивним завданням порівняно з людьми, які обирали путівки просто для розваги.
Четверта: не маємо конкретної цілі
Ми часто починаємо навчання без конкретної цілі. Роксоляна каже: «Ми часом говоримо, що конкуруємо за час людини з Netflix. Але не варто сприймати онлайн-курс як Netflix чи серіал. Зʼявляється ілюзія, що ти подивився відео — і вже щось знаєш».
Як це можна обернути собі на користь? Робіть конспекти під час курсу. До прикладу, на курсах УКУ-онлайн пропонують робочі зошити, куди можна записувати основне й швидко знаходити потрібну інформацію після навчання.
Також Роксоляна додає: «Плануйте час. Це основна відмінність офлайн-навчання від онлайн. Навчаючись офлайн, ви знаєте, що в четвер маєте бути в певному місці, а в онлайні такого немає. Тому цей час треба запланувати в календарі — інакше він просто не з’явиться».
Пʼята: не маємо попереднього досвіду формальної освіти
Дослідження показують, що ми можемо ефективніше вчитися онлайн самостійно, якщо вже маємо досвід формальної освіти.
Опитування за участю 145 людей, зареєстрованих на грецькій платформі Mathesis, показало, що учасники з вищою освітою значно частіше успішно завершували онлайн-курси. Роксоляна каже, що коли людина вже «навчена вчитися», тоді цей інструмент працює для неї ефективніше.
Де шукати можливості для онлайн-навчання?
Одним із майданчиків для пошуку онлайн-курсів є УКУ-онлайн. Це найбільша університетська платформа в Україні, яка пропонує навчальні можливості — від бізнес напрямків до богословʼя.
Після проходження онлайн-курсу на платформі ви отримуєте сертифікат від Українського католицького університету. Навчання онлайн, так само як і офлайн, проходить технічний контроль якості. Серед переваг — також доступ до унікального контенту, розробленого найкращими викладачами УКУ та фахівцями з конкретних галузей. Крім того, є можливість долучитися до закритих зустрічей клубу УКУ-онлайн, де запрошені топексперти діляться секретами ефективного навчання.
Партнерський матеріал
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
