тварини

Як подати заявку? Спершу потрібно опублікувати матеріал, а потім заповнити реєстраційну форму, додавши посилання або файл із роботою. Подати заявку та ознайомитися з усіма умовами можна через онлайн-форму організаторів.

До участі приймаються матеріали, опубліковані в друкованих медіа або на офіційних сайтах онлайн-медіа, а також випущені в теле- чи радіоефірі з 2 вересня до 2 грудня 2026 року включно.

Який приз? Церемонія нагородження відбудеться у грудні 2026 року. Переможці отримають грошові винагороди: 

• Гран-прі — 30 тисяч гривень;
• І премія — 25 тисяч гривень;
• ІІ премія — 20 тисяч гривень;
• ІІІ премія — 15 тисяч гривень;
• спеціальна відзнака — 10 тисяч гривень. 

Про що можна написати? Організатори пропонують кілька тем для конкурсних матеріалів:

• Від співчуття до відповідальності. Чи змінилося ставлення до вакцинації, стерилізації, ідентифікації тварин, адопції та відмови від безконтрольного розведення.

• Не залишити своїх: історії людей, які евакуювалися разом із тваринами. Особисті історії вибору, відповідальності та спільного виживання. Як тварини впливали на рішення про евакуацію, переїзд і повернення додому.

• Тварини на деокупованих територіях: життя після окупації. Що відбувається з домашніми та безпритульними тваринами після звільнення територій. Повернення власників, евакуація, ветеринарна допомога, відновлення популяцій та інфраструктури.

Детальніше. Дослідники Національного центру океанографії в Саусгемптоні, США Катсіарина Пабортсава та Річард Лемпіт зосередилися на трьох найпоширеніших видах пластику, які забруднюють океани: поліетилен, поліпропілен і полістирол. Вони відібрали зразки води з глибини до 200 метрів із 12 різних місць Атлантичного океану на ділянці довжиною в 10 тисяч кілометрів.

Аналіз води й підрахунки вчених показали: на відібраній ними ділянці Атлантичного океану може бути десь від 12 до 21 мільйона тонн трьох найпоширеніших видів пластику. Якщо масштабувати підрахунки на всю площу океану, то вийде близько 200 мільйонів тонн пластику. Це вдесятеро більше, ніж вважалося до того.

Хоча автори дослідження брали воду лише з Атлантичного океану, вони стверджують: в інших океанах пластику так само більше, ніж вважається. І це має спонукати уряди країн вживати заходів, аби скорочувати шкідливі викиди в океани.

Чому забруднення води пластиком є небезпечним?

Пластик — це дешевий матеріал. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, щороку у світі виробляється понад 300 мільйонів тонн пластику. Відходи пластику складають 80% всього морського сміття. Як мінімум 8 млн тонн цього матеріалу щорічно потрапляє в океани. 

Вплив пластику на морських тварин

Найбільш помітним є вплив пластику на морських тварин, які плутають пластмасові відходи з добиччю та проковтують сміття. Вони також страждають від рваних ран, інфекцій, зниження можливості плавати та внутрішніх пошкоджень. Поруч з цим пластик сприяє поширенню бактерій, які руйнують екосистему. 

Вплив пластику на здоров’я людини

Невидимий пластик був ідентифікований у проточній воді, солі й присутній у всіх зразках, зібраних у світових океанах, включаючи Арктику. Деякі хімічні речовини, які використовуються в процесі виробництва пластику є канцерогенними та порушують роботу ендокринної системи організму людини. 

Токсичні забруднювачі також накопичуються на поверхні пластмасових матеріалів в результаті довгої взаємодії з морською водою. Коли морські організми ковтають пластмасове сміття, ці забруднювачі потрапляють до їх харчової системи. Передача шкідливих речовин між морськими організмами та людиною під час вживання морських продуктів була визначена як небезпечна для здоров’я людини. 

Вплив пластику на зміни клімату 

Пластик є нафтопродуктом, який також сприяє глобальному потеплінню. При спалюванні пластмасових відходів в атмосфері відбувається викид вуглекислого газу. 

Що ще варто знати про пластик 

• Бактерію, що живиться токсичним пластиком, виявили на сміттєзвалищі у Німеччині. Новий штам бактерії сімейства Pseudomonas зможуть використовувати для розчеплення пластику після того, як її вдосконалять.
• У Японії створили біопластик, який розкладається в морях та океанах. Матеріал може позитивно повпливати на клімат, оскільки розв’яже проблему з морським сміттям, — кажуть науковці.
• В Україні з 2022 року може стати менше пластику. Обмежити реалізацію поліетиленових пакетів та пакетів зі спеціальними соляними добавками і мікропластиком, а також заборонити спонукати споживачів їх купувати в Україні пропонують автори законопроєкту №2051-1.
• Мікропластик у питній водіне загрожує людині. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що наразі наявність мікропластику в питній воді не загрожує здоров’ю людей.