Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
У жовтні 2026 року у Львові втретє проходить «Рожевий жовтень» — кампанія, що нагадує про важливість ранньої діагностики раку грудної залози. Цьогоріч до неї долучилися понад 40 бізнесів. Упродовж місяця вони створюватимуть благодійні продукти й послуги, проводитимуть події, переказуватимуть кошти на спільний збір та поширюватимуть інформацію про раннє виявлення раку грудної залози. Про це НЗЛ повідомили організатори кампанії.
Як долучитися? Українські бізнеси, бренди й медіа можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду «Добробюро» протягом усього жовтня. Докладніше про деталі кампанії — читайте на сторінці організаторів.
Нагадаємо. У 2025 році у межах «Рожевого жовтня» вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу та обладнання для Львівського онкологічного центру.
Контекст. У світі жовтень присвячують підвищенню обізнаності про рак грудної залози. Упродовж місяця нагадують про важливість раннього виявлення захворювання, своєчасної діагностики та доступного лікування.
Платформа Меморіал створила посібник «Так живе памʼять», де зібрані практики вшанування полеглих українських військових. У гайді наводять приклади реалізованих пам’ятних ініціатив — від алей та секторів почесних поховань до благодійних забігів, іменних стипендій, тематичних книгарень і онлайн-архівів пам’яті. Про це йдеться на сайті організації.
Як подивитися? Ознайомитися з посібником «Так живе памʼять» можна за посиланням.
Про що йдеться в довіднику? Автори гайду «Так живе памʼять» поділили його на шість основних вимірів живої пам’яті:
Що ще відомо? В іншій частині гайду згадуються цифрові формати пам’яті — сторінки у соцмережах, відео на YouTube і позначки на міських картах та університетських сайтах.
Також автори зібрали блок з десяти запитань для тих, хто планує власний меморіальний проєкт, а також довідкові матеріали — посилання на відео, статті й приклади пам’ятування.
Хто створив? Ідея гайду належить співзасновниці Платформи Меморіал Гаяне Авакян і дизайнерці та керівниці сектору з меморіалізації Відділу культури Ірпінської міської ради Софії Мартинюк.
Студенти, команда й випускники Української академії лідерства під час традиційного сходження на Петрос вшанували пам’ять восьми загиблих випускників. Щоранку впродовж чотирьох днів походу перед 09:00 провідники осередків УАЛ розповідали по дві історії з життя загиблих випускників. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Це відбулося під час традиційного сходження на Петрос перед початком навчання. Близько сотні студентів з Києва, Львова, Ужгорода й Тернополя разом з командою й випускниками УАЛ провели чотири дні в поході, щоб піднятися на вершину.
Що ще відомо? На вершині Петроса студенти ділилися власними способами пам’ятання, зачитували цитати й роздуми загиблих випускників з їхніх листів, повідомлень і особистих розмов. Там учасники розгорнули копію прапора, який 24 серпня 1991 року був у залі Верховної Ради під час проголошення незалежності України.
В останній день студенти провели спільну хвилину мовчання, а потім виконали планку, присвячену загиблим випускникам академії.
Довідка. Платформа «Дотик», яка допомагає військовим зі спільноти Української академії лідерства, другий рік поспіль організовує вшанування пам’яті загиблих випускників на Петросі.
Фото: Поліна Кузьміна
Оновлено. Станом на 14 вересня у КМДА повідомили, що з 15 вересня у центрі Києва щодня о 09:00 на 18 світлофорах вмикатимуть червоне світло під час щоденної Загальнонаціональної хвилини мовчання. Також на хвилину зупинятиметься наземний громадський транспорт. Червоне світло не застосовуватиметься під час повітряної тривоги та не поширюватиметься на спецтранспорт із сиренами.
У Києві під час щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00 зупинятиметься весь наземний громадський транспорт. Через міську систему оповіщення транслюватимуть голосове повідомлення та відлік до завершення хвилини мовчання. Під час повітряної тривоги рух на 60 секунд зупиняти не будуть. Про дату початку зупинки руху повідомлять окремо. Відповідне рішення підтримала Київрада.
Що ще відомо? Зокрема, там, де технічно можливо, світлофори перемикатимуть у режим «усім червоний». Спершу рух зупинятимуть у центральній частині столиці — на Європейській площі, Хрещатику, вулиці Басейній, Бессарабському проїзді, Великій Васильківській, площі Українських Героїв, вулицях Євгена Чикаленка, Володимирській та Прорізній, а також на бульварі Тараса Шевченка.
Надалі це поширюватиметься на інші вулиці Києва відповідно до технічної готовності світлофорів.
Нагадаємо. 6 березня Володимир Зеленський підписав закон №14144 про Загальнонаціональну хвилину мовчання.
В Україні стартувала кампанія «POWER4Girls: Вона творить зміни», у межах якої збирають історії дівчат і молодих жінок, які вже реалізують важливі ініціативи у своїх громадах.
Як це зробити? Подати заявку або номінувати іншу учасницю можна до 7 вересня 2026 року за посиланням.
Кого можна номінувати? Дівчат віком 18–25 років, які живуть у Львівській, Закарпатській, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій або Харківській області і вже створили проєкт чи ініціативу, що позитивно впливає на інших людей або громаду.
Учасниць відзначатимуть у шести напрямах:
Навіщо запустили кампанію? Організатори хочуть зробити видимішими історії дівчат і молодих жінок, які вже сьогодні впливають на життя своїх громад, а також показати реальні приклади жіночого лідерства.
Коли оголосять фіналісток? Підсумкова подія відбудеться 11 жовтня, у Міжнародний день дівчат. Тоді організатори відзначать фіналісток кампанії та їхні ініціативи.
У Київському метрополітені заявили, що після оголошення повітряної тривоги всі підземні станції були доступні як укриття. За їхніми словами, сьогодні, 30 липня, під час тривоги в метро перебували 56 тисяч людей. Про це повідомили в компанії.
Що ще відомо? Водночас у Київському метрополітені зазначили, що в окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Доступ до таких приміщень і проходів обмежений із міркувань безпеки.
Загалом під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття
Що передувало? Увечері 29 липня користувачі соцмереж повідомляли про труднощі з доступом до підземних станцій метро. За їхніми словами, на деякі станції не впускали людей через брак місця.
Нагадаємо. Сьогодні, 30 липня, унаслідок російської атаки у Києві одна людина загинула, ще двоє — постраждали. Пожежі спалахнули на території ринку в Оболонському районі та гаражного кооперативу у Святошинському районі.
Фото: Київський метрополіте / Facebook
Учора, 27 липня, у Києві правоохоронці затримали журналіста hromadske Євгенія Шульгата та доставили його до одного з районних ТЦК та СП. Згодом його відпустили, вручивши повістку на проходження військово-лікарської комісії. Про це повідомили hromadske.
Що відбулося? У поліції Києва заявили, що правоохоронці зупинили автомобіль, у якому перебував журналіст Євгеній Шульгат, для перевірки документів. За версією поліції, він відмовився їх надати. Правоохоронці запропонували журналісту проїхати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення військово-облікових даних, однак він також відмовився. Після цього, як стверджують у поліції, Шульгата затримали та доставили до одного з районних ТЦК та СП Києва.
Що заявили в ТЦК та СП? У Київському міському ТЦК та СП підтвердили те, що Євгенія Шульгата доставили до одного з районних центрів. Він, як стверджують у ТЦК, вчасно не пройшов військово-лікарську комісію встановленим порядком. Згодом його відпустили та вручили повістку на проходження ВЛК.
Що заявили в редакції? Водночас редакція hromadske заявила, що жодних порушень правил військового обліку журналіст не має. Медіа також зазначила, що журналіст Євгеній Шульгат працював зокрема над матеріалами, пов’язаними з корупцією з боку представників правоохоронних органів.
Також у 2024 році Шульгат, який тоді працював у «Слідстві.Інфо», розслідував майно керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка. Після цього журналісту хотіли вручити повістку.
Нагадаємо. 22 липня суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк не скасував заборону на публікацію розслідування Центру протидії корупції (ЦПК) та «Слідство.Інфо» про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова.
Ветеран Дмитро Козятинський анонсував на 24 липня безстрокову акцію з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Зокрема, він закликав вийти у п’ятницю о 20:00 на площу Івана Франка в Києві, а також на центральні площі інших міст України.Про це він написав у Threads.
Що ще відомо? Дмитро Козятинський зазначив, що другою вимогою протестувальників залишається повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. За його словами, відомство потребує реформ, а після звільнення Олександра Сирського зник конфлікт між Мініоборони та Генштабом. Тому ветеран вважає, що перешкод для повернення Федорова на посаду немає.
Що передувало? 20 липня ветеран Дмитро Козятинський повідомив, що разом із координаційними групами з інших міст ухвалили рішення 20 липня провести акцію-нагадування владі про вимоги учасників протестів. Далі учасники протестів очікують на реакцію влади. Якщо до 24 липня кадрових змін не відбудеться, Дмитро Козятинський оголосить безстрокову акцію.
Нагадаємо. 21 липня Володимир Зеленський звільнив Олександра Сирського з посади Головнокомандувача. Новим очільником став генерал-майор Михайло Драпатий. Водночас Президент зазначив, що також зустрічався з Михайлом Федоровим та запропонував йому нову посаду у владі щодо розвитку технологічної складової держави.
Контекст. 15 липня Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони. Після його звільнення у низці українських міст відбулися мирні акції. Учасники протестів вимагають звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача та подання Михайла Федорова на посаду міністра оборони.
Фото: Валентина Поліщук
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
