ЄСПЛ

Що відомо? Суд встановив, що напад на Катерину Гандзюк був пов’язаний з її громадською та політичною діяльністю, зокрема викриттям корупції та критикою місцевої влади. Метою нападу було залякати активістку й змусити її припинити цю діяльність. Суд також зазначив, що такий напад міг залякати інших журналістів і громадських активістів.

Водночас ЄСПЛ визнав розслідування неефективним. За висновком суду, правоохоронці недостатньо ретельно перевірили можливу причетність до нападу інших посадовців Херсонщини.

Україна має виплатити батькам Гандзюк спільно 40 тисяч євро компенсації, ще 40 тисяч — її партнеру. Також заявникам присудили чотири тисячі євро на відшкодування судових і юридичних витрат.

Нагадаємо. 26 червня 2023 року Дніпровський райсуд Києва ухвалив вирок у справі про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк. Колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та експомічника депутата облради Олексія Левіна позбавили волі на 10 років. Наразі Мангер і Левін оскаржують рішення в Київському апеляційному суді.

Громадська ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?» також заявляла, що захист Владислава Мангера та Олексія Левіна неодноразово затягував процес і тепер, після відставки судді, може вимагати розгляду справи спочатку.

Що відомо про Катерину Гандзюк? Катерина Гандзюк була громадською діячкою та волонтеркою. У Херсоні її знали завдяки проукраїнській позиції. 31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Вона отримала опіки понад 30 % тіла й потрапила до реанімації. 4 листопада 2018 року активістка померла в лікарні.

Журналісти та знайомі Катерини Гандзюк заявляли, що напад міг бути пов’язаний з її публічною діяльністю, а також боротьбою проти проросійських сил у регіоні, корумпованих політиків і представників силових структур.

Фото: «Хто замовив Катю Гандзюк?» / Facebook

Що передувало? Скарги подали в листопаді 2025 року. Вони стосуються порушення Конвенції про захист прав людини під час обшуків ДБР у голови правління ЦПК Віталія Шабуніна в липні — їх проводили без ухвали суду. Детективи НАБУ подали окремі заяви щодо масових обшуків 21 липня 2025 року, які теж відбувалися без судових дозволів.

Контекст. ДБР 11 липня без санкції суду провело обшуки у Віталія Шабуніна та його родичів. Бюро підозрює активіста в ухиленні від військової служби, стверджуючи, що він перебував у цивільних установах замість служби. Слідчі вилучили техніку, зокрема планшети дітей, а адвокати не мали змоги брати участь у процесі. Сам Шабунін назвав Володимира Зеленського «царем» і звинуватив його у використанні війни для просування корупційного авторитаризму. 

У Центрі протидії корупції припускають, що обвинувачення ДБР стосуються періоду з вересня 2022 року по лютий 2023 року, коли Шабунін, перебуваючи у підрозділі територіальної оборони на Київщині, нібито був відряджений до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Центр вважає їх абсурдними.

Суд зазначив, що відмова Росії визнати свою причетність до катастрофи рейсу MH17 також є порушенням міжнародного права. Кремль стверджує, що вважає рішення ЄСПЛ недійсним і буде його ігнорувати. У рішенні окремо зазначено, що відмова РФ брати участь у провадженні є окремим порушенням Європейської конвенції з прав людини.

Рішення ЄСПЛ є окремим від кримінального провадження у Нідерландах, під час якого двох громадян РФ та одного громадянина України, який воював на боці бойовиків, заочно визнали винними в численних убивствах та причетності до збиття MH17.

Контекст. 17 липня 2014 року підтримувані Росією бойовики на сході України збили літак Malaysia Airlines, рейсу MH17, який прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 пасажирів та членів екіпажу: 198 з яких були громадянами Нідерландів, 43 — малайзійцями, 38 були з Австралії, ще 10 — з Великої Британії. В результаті катастрофи загинули всі люди на борту. Росія намагалася звинувачувати у вчиненні злочину Україну, але розслідування встановило, що MH17 збили із російського зенітно-ракетного комплексу «Бук», яку бойовикам надала РФ.