Довженко-Центр

Що ще відомо? У Довженко-Центрі зазначили, що знову зможуть поповнювати архівну колекцію української анімації новими сканами. Переглянути фільми можна буде за посиланням. 

Нагадаємо. 10 квітня на «Довженко-Центр. Онлайн» додали шість короткометражних фільмів, декотрі з яких раніше вважалися втраченими. Стрічки можна переглянути безплатно.

Довідка. Довженко-Центр — найбільший державний кіноархів України, який займається збереженням, відновленням та популяризацією національної кіноспадщини. На платформі «ДЦ.Онлайн» публікують для онлайн перегляду фільми, оцифровані Кінолабораторією, які нещодавно можна було подивитися лише на фестивалях, спеціальних показах і програмах.

Де переглянути? Фільми доступні до перегляду на платформі «ДЦ.Онлайн». Кожна робота має інформаційну довідку про час створення та історичне значення кадрів.

Які стрічки увійшли до колекції?

• анімація 1930-х років: мультфільми «Чванливе курча» та «Прощання на крижині»;
• документальні хроніки: кадри українських міст до руйнувань Другої світової війни, будівництво ДніпроГЕСу та життя Києво-Печерської лаври в радянський період;
• історичні матеріали: денікінська пропаганда, що фіксує наслідки червоного терору в Україні;
• ігрове кіно: екранізація бандурної думи «Яром, хлопці, яром», поетичної стрічки про козацтво, яка не пройшла радянську цензуру і була вилучена з прокату.

Хто сприяв поверненню? Повернути цифрові копії у 2024 році вдалося завдяки співпраці Довженко-Центру з Федеральним архівом Німеччини (Bundesarchiv). Оригінали стрічок потрапили до Німеччини під час Другої світової війни. Причина їхньої тривалої відсутності в Україні — системне розпорошення та вивезення національних кінофондів у минулому столітті. 

Довідка. Довженко-Центр — найбільший державний кіноархів України, який займається збереженням, відновленням та популяризацією національної кіноспадщини. На платформі «ДЦ.Онлайн» публікують для онлайн перегляду фільми, оцифровані Кінолабораторією, які нещодавно можна було подивитися лише на фестивалях, спеціальних показах і програмах.

Фото: Довженко-Центр

Фільм «Гра» знято у техніці стоп-моушн із використанням ниток і клаптиків тканини, за допомогою яких розповідається історія-метафора про стійкість: творча голка протистоїть руйнівним ножицям. 

Що відомо про режисерку. Ірина Гурвич — художня керівниця творчого об’єднання мультиплікації «Київнаукфільм». У її режисерському доробку — понад 30 анімаційних робіт. Зокрема, Ірина є співавторкою першого мультфільму студії — «Пригоди перця» (1961) — двадцятихвилинної стрічки про Коротуна, який бореться з браконьєрами, захищаючи лісових звірят.

Що ще відомо? Український кінорежисер Олексій Радинський повідомив, що спеціально для цього показу Довженко-Центр створив нову цифрову копію стрічки.

Фото: International Film Festival Rotterdam

Олена Гончарук закінчила Києво-Могилянську академію і стажувалась в київській галереї сучасного мистецтва «Карась», працювала копірайтеркою і науковою редакторкою. З лютого 2014-го очолювала піар-службу Національного художнього музею України. У 2016 році доєдналась до команди Довженко-Центру. Спочатку працювала менеджеркою освітніх програм Музею кіно, а пізніше стала керівницею музею. 

У 2021 році Гончарук висунула свою кандидатуру на посаду генерального директора Довженко-Центру. Колектив центру підтримав її й написав у Facebook. 15 квітня Гончарук перемогла у конкурсі та стала новою керівницею Національного центру Олександра Довженка. «Оленка — гідна кандидатка, компетентна й відповідальна. Але чи не найголовніше для мене — її етична позиція, те, на що в прагматичних сферах рідко зважають, але саме вона є запорукою успіху та доброчесності. Я не заздрю Оленці: в обставинах, в яких перебуває Центр, я сам би не зважився зараз іти керувати. Її рішення напрочуд мужнє, в його основі – самопожертва, а не вигода», — написав у Facebook попередній директор Центру Іван Козленко.

Проте після конкурсу Міністерство культури, якому на той час підпорядковувався Центр, не підписав з Оленою контракт. Не зробило цього і Держкіно, до якого у 2022 році перейшов Довженко-Центр. Тому аж до осені 2022 року Гончарук була лише виконувачкою обов’язків генерального директора. 

Після наказу Держкіно про реорганізацію Національного центру Олександра Довженка, що, за словами його працівників, означало ліквідацію національного кіноархіву, 2 листопада Олену Гончарук усунули від виконання обов’язків. Те, що відбувалося з фільмофондом і його колективом, обурило українську кіноспільноту і багатьох громадян, що стали на його захист, розповсюджуючи інформацію й організовуючи протести. 15 листопада відбулася зустріч міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру та представниками Офісу Президента, де вирішили зупинити реорганізацію. І 21 грудня оголосили, що відбудеться новий публічний конкурс на посаду керівника інституції.

Олена Гончарук, яка весь час обстоювала збереження Довженко-Центру, висунула свою кандидатуру і цього разу знову здобула найбільше голосів від комісії та перемогу.

Щоправда, за кілька днів до конкурсу проти жінки відкрили кримінальну справу. Як пише «РБК Україна», підставою для відкриття справи стали відомості щодо порушень у сферах управління державним майном, публічних закупівель, розпоряджання державними коштами та перевищення службових повноважень Оленою Гончарук. 

У Довженко-Центрі справу назвали спробою дискримінації однієї з кандидатів, а сама жінка сказала, що це «брудна бомба» і над нею працюватимуть юристи.

Національний центр Олександра Довженка — національний фільмофонд і найбільший аудіовізуальний архів України, який займається збереженням, реставрацією, дослідженням і популяризацією національної кіноспадщини.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики