Епіцентр

Що ще відомо? У Києві кількість постраждалих зросла до 16. Унаслідок російської атаки пошкоджено житлові будинки, гуртожиток, територію школи, крамниці, АЗС та підприємство з виробництва борошна. Про це заявив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський. 

Нагадаємо. РФ атакувала Київщину, Одещину, Харківщину, Дніпропетровщину та Запоріжжя.

Фото: Нацполіція

16 серпня

У видавництві «Наш Формат» пошкоджено офіс, у «Лабораторії» — офіс і частину складських приміщень, а в «РМ» — офіс і склади.

На складі видавництва «Ранок» згоріли понад 40 тисяч книжок, а приміщення стало непридатним для роботи. Також через атаку РФ постраждали видавництва «Віхола» та BookChef.

18 серпня 

Унаслідок атаки РФ пошкоджено розподільний центр у Броварах, який забезпечував товарами магазини EVA та EVA.UA.

20 серпня 

Унаслідок російської атаки пошкоджено склади: «Фори» у Мартусівці на Київщині, логістичного партнера VARUS у Борисполі, «ЕКО Маркету», Yves Rocher Ukraine і «Файних льодів» у Києві.

22 серпня 

Росіяни ударили по розподільному центрі мережі «Аврора».

27 серпня

Унаслідок російської атаки пошкоджено або знищено склади та розподільні центри одразу кількох бізнесів на Київщині: COMFY, «Будинку Іграшок», ROSHEN, «Фори» та «Аврори».

28 серпня

Росіяни знищили сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах та на Київщині. Також РФ атакувала «Епіцентр» у Запоріжжі.

Нагадаємо. У 2026 році через російські обстріли український книжковий ринок втратив майже 9,5 мільйона примірників книжок. Росіяни атакують склади, друкарні та знищують наклади видавництв. Про це в етері Громадського радіо розповіла співзасновниця та редакторка «Читомо» Оксана Хмельовська.

Ми попросили письменниць, перекладачок, редакторок, журналісток і читачок порадити книжки, які варто купити у видавництв, які постраждали від обстрілів. Повний список зі 108 книжок читайте на сайті.

Унаслідок російської атаки 5 серпня в Києві згорів логістичний центр «Епіцентру». Також росіяни знищили два складські комплекси компанії. Унаслідок удару РФ по логістично-виробничому комплексі в Калинівці загинув співробітник «Епіцентру». Ще троє працівників отримали поранення. Про це повідомили в компанії.

Що ще відомо? В «Епіцентрі» зазначили, що одна з російських ракет влучила у виробничий майданчик заводу Epicentr Ceramic Corporation. За словами компанії, це одне з найбільших виробництв керамічної плитки в Україні. Зруйновано всі виробничі печі, а роботу підприємства зупинено.

За попередніми даними компанії, повне відновлення зруйнованого виробництва потребуватиме щонайменше півтора року, а найімовірніше — близько двох років.

Нагадаємо. Унаслідок російської атаки 4 серпня знищено складський комплекс компанії «Ласунка», яка виготовляє морозиво. Через удар втрачено готову продукцію, яку мали доставити до магазинів по всій Україні.

Що відомо ще? У повідомленні йдеться, що від початку повномасштабної війни було знищено десятки об’єктів мережі у різних регіонах України. Згідно з оцінками незалежних експертів, загальна сума збитків групи компаній «Епіцентр», спричинених російською агресією, вже перевищила 1 млрд доларів США.

Фото: Facebook / «Епіцентр»

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Детальніше. 10 грудня громадська організація «Батарейки, здавайтеся!» запустила збір батарейок у гіпермаркетах «Епіцентр» і «Нова Лінія». Також активісти домовилися з чотирма виробниками батарейок — Duracell, VARTA, GP Batteries та Hausmark – про оплату переробки. Переробку оплачуватимуть торговельні мережі та виробники батарейок. На це йтимуть кошти від продажу нових батарейок. Для споживачів ціна на ці вироби не зміниться.

Дизайн контейнерів для збору використаних батарейок розробили «Агенти змін». В «Епіцентрі» батарейки «збиратиме» мальований бобер, у «Новій Лінії» — кріт, в офісах окремих компаній – котики. На кожному контейнері розміщено голограму «гарантована переробка», яку неможливо підробити.

Батарейки доправлятимуть на утилізацію на заводі GreenWEEE у Румунії. Першу партію відправлять на початку 2020 року. Використані батарейки в супермаркетах «Епіцентр» і «Нова Лінія» прийматимуть безкоштовно — до 20 штук за раз із особи.

В «Епіцентрі» кажуть, що планують зібрати та переробити щонайменше один мільйон батарейок за рік.

Але є одне але. В «Епіцентрі» та «Новій Лінії» приймають лише до 20 батарейок за раз з людини. Що робити, якщо у вас цього добра назбиралося більше і ви хочете здати його на гарантовану переробку? Зв’яжіться з ініціативою «Батарейки, здавайтесь!». Ось контакти організації:  телефони — 099 311 67 96 та 097 168 55 76, пошта — [email protected]. 

⟶ Як берегти природу власними зусиллями. Щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково висаджувати 300 дерев на стадіоні чи 50 мільйонів саджанців на інших континентах. Достатньо щодня впроваджувати у своє життя еко-звички:

• носити з собою багаторазову пляшку для води. Адже щоразу купувати одноразові — це створювати нове сміття;
• носити із собою термогонятко. І просити наливати напій саме у неї, а не у паперовий одноразовий стаканчик. Деякі кав’ярні таким покупцям пропонують знижку;
• носити із собою еко-торбу. І складати усі покупки у неї, а не у безліч поліетиленових пакетиків, які майже одразу викидаються на смітник, а потім розкладаються купу років.
• обмежити використання поліетилену. Якщо купувати один банан чи два яблука, то одноразовий пакетик не потрібен. А для кілограма картоплі можна пошити самостійно або придбати багаторазові полотняні торбинки.

⟶ Відповідальне споживання: добірка онлайн-курсів, які допоможуть більше дізнатися про свідоме споживання природних ресурсів:

Побутові відходи — дій зараз! Україномовний курс на платформі Prometheus. На ньому розкажуть, як саме треба поводитись із різними типами відходів, аби зменшувати їх кількість та небезпечні властивості, а також чому відходи треба збирати роздільно та сортувати. Частина матеріалів курсу присвячені тому, яким чином відходи можна переробляти та скільки можна заробити на вторинній сировині, які можливості перероблення відходів як вторинної сировини вже існують в Україні.

Сталий розвиток: нова філософія мислення. Україномовний курс на платформі «Відкритий університет Майдану». В цьому онлайн-курсі автори розкажуть про основні принципи сталого розвитку; нову філософію сталого мислення; хто такі стейкхолдери і навіщо розуміти їхні цінності та потреби.

Вимкни спеку: від кліматичної науки до дій. Англомовний курс на платформі «Coursera». Курс орієнтований на практичні дії. Він дає змогу вивчити вплив зміни клімату на регіональному рівні, стратегії підвищення стійкості до них, та шляхи переходу до свідомого споживання.

Фото: pexels.com