ЄС

ЄС. На саміті ЄС ухвалили рішення про фінансування України на 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Йдеться не про заморожені російські активи, вони залишатимуться заблокованими. Ці кошти — безвідсотковий кредит. Україна має повернути його лише після того, як Росія виплатить репарації.

США. Трамп підписав закон про оборонний бюджет США обсягом у рекордні 901 мільярд доларів США. Зокрема, документ передбачає виділення 800 мільйонів доларів США Україні — по 400 мільйонів протягом наступних двох років. 

Цитата. «Сьогодні ми виділимо Україні майже 6 млрд в межах механізму ERA Loan та у межах ініціативи Ukraine Facility. Я вітаю зобов’язання Європейської ради забезпечити фінансові потреби України на наступні два роки», — заявила Урсула фон дер Ляєн.

Нагадаємо. Вчора, 12 листопада, голова Комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що Україна очікує надходження 6 млрд євро прямої бюджетної допомоги від ЄС: 4,1 млрд євро — в межах ERA loans і 1,9 млрд євро — в межах Ukraine Facility.

Що відомо ще? Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен, країна якого наразі головує в Раді ЄС, виділив заборону на імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і назвав це «важливим кроком» на шляху до повної відмови ЄС від енергоносіїв РФ. Про це він заявив «Суспільному».

Що відомо? Як встановило розслідування, 16-річний харків’янин, який восени 2024 року виїхав до ЄС, після вербування ворогом почав підшукувати потенційних виконавців замовних терактів на території України.

Що відомо про виконавців? Двоє із завербованих хлопцем — 15-річні мешканці Харкова, які у грудні 2024 року вчинили підриви біля райвідділів поліції у Слобідському та Холодногірському районах міста. Їх затримали одразу після того, як російські спецслужбісти дистанційно активували заховані саморобні вибухові пристрої (СВП).

Для здійснення ще одного вибуху неповнолітній хлопець залучив свою 21-річну знайому. На початку цього року вона прибула на Одещину, орендувала квартиру, де виготовила СВП з пластиду та заклала його поблизу адмінбудівлі ТЦК. Тоді правоохоронцям вдалося запобігти теракту, затримавши підозрювану.

Фото: СБУ

Чому це роблять? Розробку «стіни дронів» запланували після чергового порушення повітряного простору Польщі та Румунії. Нагадаємо, уночі 10 вересня прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що триває операція через численні порушення повітряного простору Польщі. Військові застосували озброєння проти дронів. Пізніше Туск підтвердив, що дроні, які залетіли на територію країни, були саме російськими. Після цього НАТО оголосив  операцію «Східний вартовий» із залученням військ Данії, Франції, Великої Британії та Німеччини. 

Також 13 вересня в Румунії два F-16 перехопили російський дрон над Дунаєм. БпЛА не загрожував населенню, але перебував над територією країни близько 50 хвилин. 

Фото: Daily Digest

Цитата. «З жалем повідомляємо вам, що протягом останніх днів Україна здійснила три атаки на нафтопроводи “Дружба”… Ці атаки призвели до призупинення постачання нафти до обох наших країн… ми вважаємо дії України, які серйозно загрожують енергетичній безпеці Угорщини та Словаччини, абсолютно неприйнятними», — написали у листі міністри.

Контекст. Вночі 18 серпня Сили безпілотних систем разом з іншими підрозділами Сил оборони вдарили по нафтоперекачувальній станції «Нікольськоє» в Тамбовській області Росії. Унаслідок атаки спалахнула пожежа і повністю зупинилося перекачування нафти «Дружбою». Пізніше РФ відремонтувала нафтопровід, після чого Сили оборони України знову його атакували, зупинивши постачання нафти.

Чи буде зустріч?

Попри всі наполягання Дональда Трампа, Москва досі відкрито не погодилася на прямі переговори між Зеленським та Путіним. Насправді презирство Путіна до українського президента є настільки глибоким, що він навіть не називає його імені, зазначає The New York Times. Чи можливі переговори за такої ситуації — велике питання. Росія всіляко уникає прямої відповіді: про можливу зустріч двох президентів майже не говорять ані чиновники, ані державні медіа.

Як вказує NYT, Путін чітко дав зрозуміти, що не вважає Україну «життєздатною державою». Відповідно Зеленського, як українського президента, він не сприймає за гідного співрозмовника. Навіть міністр зовнішніх справ РФ Сєрґєй Лавров, посилаючись на президента України, зневажливо використовує фрази на кшталт «цей персонаж» та «ця людина». У коментарях, які наводить NYT, російський чиновник Канстантін Затулін саму лише зустріч Путіна із Зеленським називає «компромісом» з боку РФ. Як пишуть оглядачі NYT, Путін може використати невизначеність у переговорах для затягування часу.

Російські вимоги не зменшуються

До того ж немає ознак, що РФ послабила свої вимоги до України, які озвучувала в червні під час переговорів між українською та російською делегаціями, пише The Washington Post. Серед них: здача Україною частини своєї території РФ, навіть тієї, яку війська Москви не контролюють; міжнародне визнання належності окупованих регіонів до Росії; нейтральний статус України та заборона вступу до союзів; обмеження української армії. Крім того, РФ вимагає зняття західних санкцій.

На переговорах із Трампом президент України та лідери низки європейських держав обговорювали можливі гарантії безпеки: розміщення європейських військ в Україні, надання їм американської підтримки з повітря тощо. За словами Білого дому, Москва погоджується на гарантії безпеки лише за умови, що вони не передбачають вступу України до НАТО. Втім, заяви самого Кремля неодноразово це спростовували. РФ чітко виступає проти залучення будь-яких іноземних військ на боці українців.

Водночас українські військові не вважають можливі поступки Росії розумним кроком. Втрата українцями фортифікованих позицій у Донецькій області лише відкрила б РФ нові напрямки для наступу: на Харків, Дніпро і Запоріжжя, які не є добре укріпленими. «Це була б величезна та жахлива втрата позицій», — каже про можливе передання російським силам решти Донеччини український командир батальйону Денис Брижатий у коментарі для The Guardian. Інші українські військові вважають дипломатичні переговори звичайним відволікаючим фактором. «Який сенс віддавати Донеччину Росії?», — каже вояк з позивним Оптімус. «Після всіх жертв, які ми принесли, людей, яких ми втратили? Якби ми збиралися це зробити, ми могли б зробити це на самому початку війни».

Європа не вірить у мирні переговори

Лідери європейських держав не вважають, що перемовини з Владіміром Путіним до чогось призведуть, але підігрують Дональду Трампу, щоб наочно продемонструвати російський блеф. Про це пише Politico. На думку європейців, це виграшна стратегія: якщо вдасться досягти мирної угоди — це добре, але основний план полягає в тому, щоб вивести російський обман на чисту воду.

«Чи думаю я, що президент Путін хоче миру? Відповідь — ні», — каже про перемовини президент Франції Емманюель Макрон, який раніше неодноразово контактував з російським президентом, намагаючись попередити війну проти України.

На думку п’яти неназваних дипломатів, які коментували ситуація для Politico, європейські лідери вкрай скептично ставляться до можливості Кремля вести переговори, але мають оптимізм щодо того, чи каратиме Вашингтон Росію, якщо побачить, що Путін є головною перепоною до миру. 

«Костюм», лист і карта

Перед загальною зустріччю Трампа з європейськими лідерами відбулися особисті переговори між американським та українським президентами. Вони почалися з помітно вищої ноти порівняно з минулою зустріччю в Білому домі. Цього разу Дональд Трамп похвалив одяг Зеленського — чорні жакет та сорочка, що нагадували класичний костюм. Отримав комплімент Зеленський і від репортера Браяна Гленна, якого The Guardian називає «протрампівським» і який минулого разу публічно критикував президента. Коли Трамп звернув увагу на те, що це той самий журналіст, який раніше атакував одяг українського лідера, Зеленський віджартувався: «Я переодягся, а ви — ні», звертаючись до репортера.

Жарти та сміх неодноразово лунали під час публічної частини зустрічі. Наприклад, перед початком спільного раунду з європейцями Зеленський згадав про карту бойових дій в Україні, яка стояла в Овальному кабінеті під час розмови: «Дякую за карту, до речі. Вона була чудова. Я думаю, як би забрати її собі», — сказав український президент, викликавши сміх Дональда Трампа. Не лише гумор покращував атмосферу. На початку зустрічі Зеленський подякував дружині Трампа за переданий Путіну лист із проханням повернути українських дітей. Президент України натомість вручив листа від Олени Зеленської для Меланії Трамп: «Це не для вас, це для вашої дружини», — сказав він Трампу, що, судячи з широкої усмішки, дуже сподобалося американському лідеру.

Команда «Європа»

Так делегацію зі Старого континенту під час розмови з Трампом назвав президент Фінляндії Александр Стубб. На відміну від зустрічей, які відбувалися протягом останніх шести місяців, на цей саміт прибула ціла команда європейських лідерів. Там був не лише Зеленський, але й канцлер Німеччини Мерц, президент Франції Макрон, президент Фінляндії Стубб, прем’єр Великої Британії Стармер, прем’єр-міністерка Італії Мелоні, а також генсек НАТО Рютте і президентка Єврокомісії фон дер Ляєн. «Я справді дуже, дуже вдячний усім їм за те, що вони так швидко організували цю поїздку до Вашингтона», — сказав Зеленський про європейських союзників.

Разом вони обсипали Дональда Трампа компліментами за його зусилля з урегулювання війни, але водночас просували свої ключові позиції: необхідність укладення перемир’я перед переговорами, важливість надання Україні гарантій безпеки та потребу повернення викрадених Росією українських дітей. Як зазначає NYT, на саміті Трампа з Путіним американський президент фактично прийняв позицію російського — почав стверджувати, що перемир’я не є потрібним для остаточного припинення війни. Та й жодних гарантій безпеки Україні він раніше не збирався надавати — хіба лише коштом європейців.

Тож на саміті у Вашингтоні європейські лідери вирішили просувати кожну важливу позицію, з якою Трамп не погоджується, спільними зусиллями — і в супроводі компліментів. Більшість наголошувала на тому, якого величезного прогресу у врегулюванні війни досяг Дональд Трамп, після чого говорили про важливість гарантій безпеки. Окремо згадували й сильні сторони України — так, Джорджа Мелоні говорила про зупинку російського наступу в зоні бойових дій завдяки сміливості українців.

Натомість Урсула фон дер Ляєн почала зі згадки про «найбільшу торговельну угоду в історії», яку уклали ЄС та США, після чого перейшла до важливості гарантій безпеки — «на кшталт 5 статті НАТО» [про колективну оборону, відповідно до якої напад на одного члена альянсу означає напад на всіх – ред.]. Також окремо президентка виконавчої гілки влади ЄС наголосила на потребі повернення українських дітей, зауваживши, що для неї це важливо як для матері та бабусі. На тлі цього м’якого тиску Трамп всіляко намагався не погодитися з потребою попереднього припинення вогню, але прямо заперечувати європейські вимоги також не став. Хоч ніякої конкретики досягти не вдалося, але й скандалу чи повного розриву відносин вдалося уникнути.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: колаж НЗЛ

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.

Через велику кількість охочих приєднатися до позову Асоціація готелів, ресторанів та кафе Європи — яка й подає позов — продовжила термін його подачі до 29 серпня. Також позов підтримали 30 національних готельних асоціацій.

Що відомо? З 2004 до 2024 року платформа Booking зобов’язувалася надавати найнижчу ціну на ринку — компанія обіцяла знижувати ціни на своєму сайті, якщо користувач надасть докази, що ідентичне житло на інших сервісах коштує дешевше. У 2024 році Європейський суд справедливості визнав, що така політика суперечить європейському законодавству про конкуренцію, тому компанія відмовилася від неї.

За словами позивачів, Booking запровадила таку політику завдяки тиску на готелі, змушуючи їх не пропонувати нижчих цін навіть на власних сайтах. Тепер готелі вимагають відшкодування.

Яка реакція Booking? Компанія звинувачення заперечує, посилаючись на опитування, відповідно до якого 74% готельєрів стверджують, що використання сервісу зробило їх бізнеси прибутковішими. 

Контекст. Згідно з дослідженням Асоціації готелів, ресторанів та кафе Європи та Університетом прикладних наук і мистецтв Західної Швейцарії, Booking Holding контролювала 71% європейського ринку бронювання місць проживання у 2024 році.

Фото: tetris-db.com