шістдесятник

Коли? Виставка відкриється 13 листопада й триватиме до 8 лютого. 

Графік роботи: 12:00-19:00 (каса працює до 18:30).

Де? Мистецький арсенал, вул. Лаврська, 10-12. 

Що представлять? Відвідувачі зможуть почути архівні аудіозаписи поезій, начитані самим Василем Стусом та іншими шістдесятниками. Окрім історичних сюжетів, будуть представлені розповіді про студентське середовище Донецька початку 2000-х, діяльність Українського ПЕН та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. В експозиції звучать голоси Сергія Жадана, Ахтема Сеітаблаєва, Олександри Матвійчук, Ярини Чорногуз, Мирослави Барчук та інших. 

Фото: СтусЦентр

Коли? Виставка відкриється 13 листопада й триватиме до 8 лютого. 

Графік роботи: 12:00-19:00 (каса працює до 18:30).

Де? Мистецький арсенал, вул. Лаврська, 10-12. 

Що представлять? Відвідувачі зможуть почути архівні аудіозаписи поезій, начитані самим Василем Стусом та іншими шістдесятниками. Окрім історичних сюжетів, будуть представлені розповіді про студентське середовище Донецька початку 2000-х, діяльність Українського ПЕН та Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. В експозиції звучать голоси Сергія Жадана, Ахтема Сеітаблаєва, Олександри Матвійчук, Ярини Чорногуз, Мирослави Барчук та інших. 

Фото: СтусЦентр

«В мені пробудилася Україна»

Виріс майбутній дисидент у селі біля Волновахи, що на Донеччині. Через тривале захоплення усім російським в університеті його україноцентричність почала формуватися лише під час аспірантури у Києві. З того часу, як казав сам Дзюба, «‎в ньому пробудилася Україна». 

У вересні 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» Іван Дзюба повідомив про таємні арешти української інтелігенції. Його підтримали В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Такою акцією політичного протесту шістдесятники кинули виклик владі, яка багато в чому лишалася тоталітарною.

Феномен «‎Інтернаціоналізму чи русифікації?» 

Того ж року Іван Дзюба написав свою працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?». У ній звернувся до партійних та державних органів радянської влади й розповів про утиски української мови, культури та насильницьку русифікацію. Дзюба сподівався на діалог, однак влада СРСР мала інше бачення. 

Спочатку за ідейно шкідливий твір діяча виключили зі Спілки письменників України. У 1973 році Дзюбу засудили на 5 років і стільки ж років заслання. Причина — антирадянська агітація та пропаганда. За кілька років після написання працю переклали та видали у вільному світі багатьма іноземними мовами. «‎Інтернаціоналізм чи русифікація?» зробила внесок у свідомість українців, стала свідченням активного національного спротиву інтелігенції.

КДБ постійно переконував в’язня в необхідності публічного каяття за написані твори. Дзюба попросив про помилування через хворобу на туберкульоз і частково визнав провину в суді. Згодом його звільнили з-під арешту. 

Після звільнення Дзюбу не брали на роботу. Від нової статті «за тунеядство» його врятував авіаконструктор Олег Антонов — влаштував на посаду коректора газети Київського авіазаводу. 

У незалежній Україні

Коли у суспільстві стало відчутно, що радянська епоха добігає кінця, Дзюба став одним із засновників Народного руху України й редактором журналу «Сучасність». З грудня 1992 року обіймав посаду другого міністра культури України. За часів незалежності Іван Дзюба став Героєм України та лауреатом державної премії ім. Тараса Шевченка.

В останні роки дисидент займався науковою і літературною діяльністю. Але й не залишався осторонь політики — написав працю «Донецька рана України» про події на сході.

Авторка тексту: Світлана Кравченко

Фото: suspilne.media
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики