вибори

Донеччина. Зеленський зазначив, що вихід України з Донбасу є неприйнятним. Тому США намагаються знайти компроміс в цьому питанні. «Ми всі знаємо позицію Росії. Вони хочуть захоплення тотального Донбасу і щоб ми виходили звідти».

ЗАЕС. США запропонували компроміс, щоб станцію ділили на трьох — Україну, США та Росію. Зеленський відповів США, що це несправедливо. За його словами, питання не тільки в грошах та електриці, але й в доступі до станції, вона досі мілітаризована і перебуває в небезпечній ситуації.

Вибори. США робили запит на президентські вибори. Зеленський зазначив, що вибори у Верховну Раду і місцеві вибори наразі не розглядали.

Переговори. Україна працює над гарантіями безпеки зі США, нині узгодженої версії плану немає. Зустріч з Трампом може бути після фіналізації документів.

Фото: Офіс Президента

Президент зазначив, що Україна не веде переговори з РФ. Також він додав, що наразі існує три документи щодо миру — рамковий план із 20 пунктів, який доопрацьовують, документ про гарантії безпеки між Україною та США та план відновлення після припинення вогню.

Енергетичне перемир’я. За словами Зеленського, якщо росіяни готові до енергетичного перемир’я, то Україна теж.

Ракетна програма. Україна вже застосовує «Нептун», «Довгий Нептун», «Паляницю», «Фламінго» та «Сапсан». Деталі не розкриваються.

Вибори. Президент заявив, що готовий до проведення виборів під час війни. Він звернувся до США та ЄС із проханням допомогти забезпечити умови для їх проведення. У разі цього, за його словами, Україна буде готова до виборів упродовж 60-90 днів.

Також Зеленський попросив народних депутатів від «Слуги народу» та інших фракцій підготувати пропозиції щодо законодавчих змін, необхідних для проведення виборів під час воєнного стану.

Фото: Володимир Зеленський / Telegram

Що відомо? За словами нардепа, постанова визнає неможливість проведення місцевих виборів під час дії воєнного стану. Відповідальність за це покладається на Російську Федерацію. Також постанова підтверджує повноваження чинних місцевих рад і голів, обраних на законних виборах: вони залишаються на посадах до проведення нових виборів після війни.

Що таке безперервність влади? У Конституції України закріплено, що в країні не може бути періоду безвладдя. Існують правові механізми передачі влади між виборами, через хворобу, смерть президента або через інші причини.

Контекст. 31 березня 2024 року у мирний час мали б відбутися президентські вибори. А чергові парламентські — в жовтні 2023 року.

Фото: Telegram / Ярослав Железняк

Прем’єр королівства

Велика Британія — вона, так склалося, королівство. До того ж ще й сполучене з Північною Ірландією. Але керує нею демократично обраний прем’єр разом зі своїми міністрами за згодою і схваленням від короля Чарльза ІІІ. Такі традиції. Втім, обирає прем’єра, звісно, не королівська родина, а громадяни. Роблять вони це не напряму, не так як у нас обирають президента, а через вибори до парламенту. Уся Велика Британія поділена на виборчі округи і з кожного з них місцеві жителі обирають представника котроїсь з партій у Палату громад — так зветься нижня палата їхнього парламенту.

Останні 14 років всю повноту влади у Великій Британії тримала Консервативна партія, яку ще традиційно називають Торі. Вони — правоцентристи з усіма класичними наслідками в їхній ідеології: за традиційність, щоб усе було як звикло, за вільний ринок без сильного втручання держави, проти незалежності і надання більшої автономії Шотландії та Уельсу. Але, як і завжди, в партії є різні групи з різними поглядами. Підтримують консерваторів здебільшого підприємці, орендодавці, фермери і середній клас, особливо за межами міст. Торі стали біля керма держави ще в далекому 2010. Далі були дуже напружені часи.

Чотири країни в одній державі

Велика Британія — це, насправді, не одна країна, а цілих чотири. Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія є свого роду окремими в межах Сполученого Королівства. У всіх них є свої власні парламенти (хоча в Англії є тільки загальнобританський парламент) і подекуди навіть свої власні закони. Особливо це помітно в Шотландії — все ж ця країна була незалежною аж до 1707 року і об’єдналася з Англією мирним чином, а не через захоплення. Періодично в Шотландії все більше виникали голоси за відновлення незалежності. За це там виступає Шотландська національна партія (ШНП). 

У 2011 році ШНП виграла вибори в Шотландський парламент і захотіла провести референдум про незалежність. Але для цього потрібна згода Лондона. Щоб заспокоїти незалежницькі настрої, уряд консерватора Девіда Кемерона вирішив погодитися. Референдум так референдум, от тільки Лондон буде агітувати проти незалежності. Він пройшов. 55,3% шотландців — майже мінімальна більшість, вирішили залишитися у складі Сполученого Королівства. Не останньою чергою тому, що в разі виходу, як їм казали, Шотландія буде змушена наново вступати в ЄС. Держава залишилася в повному складі, для консерваторів все пройшло успішно.

Референдум номер два

Але не тільки шотландців турбував дійсний стан справ. Багато британців з інших частин королівства були незадоволені членством в ЄС. Це ж треба віддавати частину грошей в спільний бюджет, дотримуватися якихось спільних правил і регуляцій. А що, як мігранти наїдуть? Там якраз війна в Сирії, біженців дуже багато. На таких позиціях паразитувала низка політиків, наприклад, колишній мер Лондона консерватор Боріс Джонсон. А потім ще й на виборах мала успіх Партія незалежності Сполученого Королівства — праві популісти під проводом харизматичного політика Найджела Фараджа, які теж були проти ЄС. Так вони відібрали голоси в консерваторів.

Можна провести ще один референдум. Спрацювало з Шотландією, може спрацювати й тут. Не спрацювало. На референдумі британці проголосували за вихід з ЄС — це назвали брекзитом. Прем’єр Кемерон подав у відставку і залишив розбиратися з тим своїх наступників. Це був шок і скандал. Ніхто не знав, як саме це організувати. Шотландці почали казати, що брекзит змінив стан справ і потрібен новий референдум про незалежність. Почали боятися, що у Північній Ірландії знову почнуться проблеми з тероризмом, бо виглядало, що тепер треба знову робити кордон між нею і власне Республікою Ірландія. Мороки було багато.

14 (не) консервативних років

Вийти з ЄС було складно, наступна після Кемерона прем’єрка,Тереза Мей, не впоралася. Справу довів до кінця тепер уже колишній прем’єр Боріс Джонсон. А потім була пандемія коронавірусу. А потім — повномасштабний російський напад на Україну. Це все тільки погіршувало ситуацію з економікою і соціальною сферою. Після Джонсона прем’єркою стала Ліз Трасс, але справи були настільки складними, що вона протрималася на посаді заледве пару тижнів. Популярним в інтернеті став мем про те, що зірваний качан салату протримався довше до псування, ніж Ліз Трасс в кабінеті голови уряду. Їй на зміну прийшов Ріші Сунак — перший британський прем’єр-міністр азійського походження.

Його урядування виявилося більш успішним, але британці втомилися. Економіка не росла, нелегальних мігрантів стало тільки більше (вихід з ЄС, вочевидь, не допоміг). До того ж медична система країни опинилася у складному становищі — вона нині працює настільки погано, що потрапити до лікаря — майже неможливо, на прийом треба чекати тижнями. Тож на нових виборах, які відбулися 4 липня, консерватори програли найгірше за останні кілька століть.

Нова влада

Тепер Великою Британією керують лейбористи. Це хто? Це — одна з двох основних партій у Сполученому Королівстві. Взагалі, партій у них багато, але традиційно при владі міняються дві згадані і так триває вже понад сотню років. Лейбористи (від англійського labour — праця) — це ліва партія. Вони виступають за права робітників, за соціальні гарантії і за державну регуляцію економіки. На минулих виборах такі погляди британців відлякали. Але з того часу лейбористів очолив новий лідер — Кір Стармер. Він повиганяв старих керівників і перевів партію на більш центристські позиції, словом, реформував увесь підхід. Все стало менш радикальним.

Це чудово спрацювало. Успіх лейбористів — просто феноменальний: понад 400 місць у парламенті. Лейбористи виграли в Англії, традиційно виграли в Уельсі і навіть виграли в Шотландії (місцева ШНП нещодавно мала кілька скандалів, тож дещо втратила популярності). Тепер Кір Стармер відправиться до короля Чарльза ІІІ, повідомить його величності, що готовий сформувати уряд. Король погодиться. І Стармер поїде на Даунінг стріт, 10 — у резиденцію британських прем’єрів, з якої до того часу вже має виїхати Сунак. Втратив посаду і державний дім водночас, такі правила.

Так що нам з того?

Лейбористи як і консерватори цілком і повністю підтримують Україну у війні проти Росії. Фактично, для України нічого не змінилося. Питання наразі стоїть лише в тому наскільки успішним буде урядування нового прем’єра. Бо ж якщо в Британії буде достатньо внутрішніх проблем, вони будуть менше допомагати нам. Але наразі нічого такого не передбачається.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вибори можуть перевернути все з ніг на голову

У прийдешньому році у світі відбудеться понад 70 великих виборів. Сумарне населення всіх країн, де вони проходитимуть, складає близько 4,2 млрд людей — це понад половина населення планети. І хоч багато з цих виборів, скоріш за все, не будуть демократичними чи чесними, вони все ж мають значний потенціал для змін.

Найбільшу увагу привернуть вибори президента США у листопаді 2024 року. І хоч поки найбільш впливова країна планети тільки обирає кандидатів, оглядачі та виборці очікують другого раунду боротьби між Байденом і Трампом. Через політичну колотнечу вже затримують допомогу Україні, тож напруга може зростати й далі. 

Результати американських виборів визначать становище США у світі на наступні чотири роки: чи буде країна підтримувати свою ключову роль на планеті, чи сфокусується на внутрішніх проблемах. Якщо переможе другий варіант — світового хаосу може побільшати. У такому разі все більша відповідальність лягатиме на плечі ЄС та країн Глобального Півдня (Китай, Індія, Бразилія, Мексика, арабські держави, країни Африки тощо).

Європа буде змінюватися

В умовах, коли залучення США в європейські справи слабне, вплив ЄС зростає. Війна в Україні, бойові дії між Ізраїлем та ХАМАСом, наплив мігрантів — ці проблеми змушують об’єднану Європу діяти активніше. У 2023-му ЄС нарощував підтримку України та ухвалював нову міграційну політику. Але в цьому Союзу заважала його широка бюрократична структура.

Інтеграція з такою великою країною як Україна є великим викликом для єдиної Європи. Лише її початок викликав протести фермерів в східних країнах-членах. Далі буде лише складніше, тож потреба в реформі ЄС зростає. Втім у таких змінах не зацікавлені кілька гравців всередині ЄС, передусім угорський прем’єр Орбан. Як впоратися із внутрішнім саботажем та підготувати європейські структури до вступу України — ці питання очікують відповідей у 2024-му.

Зміни будуть помітні і на рівні окремих країн. Після перемоги опозиції під проводом Дональда Туска на виборах у Польщі країну-сусідку України очікують масштабні реформи. Польща ставатиме більш відкритою до ЄС та ближчою до України. Протилежні події відбуватимуться в Словаччині, де уряд належить проросійським політикам, та в Нідерландах, де євроскептична партія набрала найбільшу кількість голосів на виборах.

Політика ставатиме все гарячішою

У 2023 році світ бачив багато боїв, кровопролиття та трагедій. На жаль, велика частина з них досі триває. Російсько-українська війна продовжується, протистояння Ізраїлю з ХАМАСом далеке від фіналу, багатостороння громадянська війна в М’янмі палає на кількох напрямках водночас. Усі ці трагедії триватимуть і в прийдешньому році.

Водночас африканський регіон Сахель на півдні від пустелі Сахара потопає в тероризмі, бойових діях та військових переворотах. Конфлікт Венесуели з Гаяною призупинили, але загроза війни залишається. Наростає напруга в Південнокитайському морі, де КНР все більш жорстко конфліктує з Філіппінами. А понад усе велике занепокоєння викликає можливий конфлікт навколо Тайваню, адже в нього залучені дві світові суперсили: Китай та США.

Нова холодна війна між цими країнами продовжиться і в 2024 році. У світі формуються кілька нових полюсів сили: альянс авторитарних Китаю, РФ та Ірану діє все активніше, ЄС стає сильнішим, а країни Глобального Півдня, передовсім Індія, набирають все більшої ваги. З більшою кількістю гравців світова політика буде більш насиченою. Як саме — побачимо в 2024 році.

А щось хороше буде?

Так. Світова економіка продовжує зростати, оклигуючи після пандемії коронавірусу. Це дозволяє країнам Заходу підтримувати Україну в її боротьбі за свободу. Очікується, що така економічна ситуація продовжиться і в 2024 році. Не зупиняється і прогрес технологій. Штучний інтелект та дрони допомагали людству розв’язувати проблеми цьогоріч, а в наступному році робитимуть це ще активніше.

У 2024 році буде посилюватися співпраця України з демократичними союзниками, що рано чи пізно призведе до повної інтеграції нашої країни в структури розвиненого світу. І хоч світ завершує 2023 рік посеред загроз та небезпек, 2024 рік обіцяє бути цікавим і багатим на події та рішення, які увійдуть в історію.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Вибори відбулися 7 жовтня. Нового президента призначили після таємного голосування. За Загороднього проголосували дві третини виборців. Участь у виборах взяли майже усі академіки і члени-кореспонденти Національної академії наук (НАН) — майже 700 науковців.

Що відомо про Анатолія Загороднього?

Його науковий доробок стосується теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Дослідника ще за життя підтримував нині покійний очільник НАН України Борис Патон: «Голосуватиму за академіка Загороднього», — говорив він у липні цього року в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». Патон підкреслював, що в особі Загороднього «найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості».

Чим цікаві інші кандидати на цю посаду?

У списку було п’ять кандидатів. Змагалися за посаду Владислав Гончарук, Богдан Данилишин (згодом знявся з виборів, а до того 55-річний науковець був наймолодшим кандидатом), Анатолій Загородній, Сергій Комісаренко та Володимир Семиноженко.​ Перед виборами кожен з них оприлюднив свою програму.

Найобговорюванішим кандидатом став директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. В інтерв’ю російськомовному науково-популярному виданню «Граніт науки» він заявив, що вік Землі усього 15 тисяч років, ядро нашої планети складається із водню, усім керують віруси, а єгипетські піраміди «створив Бог, якщо під цим словом розуміти Природу». Академік Гончарук піддав сумніву теорію Ейнштейна та загалом розкритикував сучасну науку.

Також заявив, що рівень інтелекту людини та дельфіна однаковий і ці морські ссавці дресирують людей, щоб ті правильно поводилися при спілкуванні з ними. Людина не чує ультразвук, який видають дельфіни, але підпорядковується їхнім командам, вважає Гончарук.На виборах за нього віддали голоси лише троє науковців, написав кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко. За переможця Загороднього — 426.

Чому відбулися вибори?

Голосування за нового президента мало відбутися ще у квітні. Через запроваджений урядом карантин, їх перенесли на осінь. Уперше за понад 50 років серед кандидатів не було академіка Бориса Патона. Він очолював НАН 58 років. Науковець помер 19 серпня у віці 101 року. Тож існувала інтрига, хто ж стане новим президентом.

Що каже сам Загородній?

В одному зі своїх останніх інтерв’ю він обіцяв, що на посаді президента Національної академії наук буде прагнути осучаснити її роботу, зосередитися на посиленні ролі фундаментальних досліджень і зберегти роль НАНУ як головної наукової структури країни: «Щоб стабільно роз­виватись і мати май­бутнє, необхідно кар­динально змінити ставлен­ня до про­бле­ми попов­нен­ня ака­демічних інститутів талановитою молод­дю. І не тільки на дер­жав­ному рівні, але й на рівні самої Академії. Потрібно мак­симально викорис­товувати всі мож­ливості для залучен­ня й підтрим­ки науко­вої молоді. Маємо забез­печити умо­ви для кар’єрно­го зро­с­тан­ня молодих науковців».

Копайте глибше:

• Зомбі-академія (Тексти)
• Ювілей академії зомбі (zaxid.net)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 5.ua