Чому це важливо? Громадська організація «Вшануй» пояснює, що цей законопроєкт фактично легалізує для міст та громад можливість впроваджувати хвилину мовчання як сталу частину локальної культури пам’яті.
Наразі хвилина мовчання існує на рівні указу Президента. За словами організації, через те, що немає прописаного механізму впровадження, кожна установа чи громада самостійно вирішує, чи долучатися до ритуалу.
Що пропонує законопроєкт? Документ визначає хвилину мовчання, як щоденний комеморативний ритуал національного рівня. Також у законопроєкті йдеться про дозвіл використання систем оповіщення для оголошення хвилини мовчання.
Для чого це потрібно? Громадська організація «Вшануй» пише, що завдяки цьому закону в суспільстві з’являється єдиний ритуал вшанування пам’яті, який стає публічним та спільним.
Хто інформуватиме? Законопроєкт передбачає, що органи влади державного та місцевого самоврядування мають інформувати організації та громаду про хвилину мовчання, а медіа нагадувати про неї. Також Український інститут національної памʼяті розробляє рекомендації, як організовувати та пояснювати ритуал етично.
Що змінили? Документ передбачає переважно невійськові видатки. Серед основних статей, на які планують збільшити фінансування:
Що відомо ще? Підласа зазначила, що окремо передбачили фінансову підтримку для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Зокрема, 1 млрд гривень виділили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для їхнього проживання. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть використовувати вільні залишки коштів на рахунках для придбання житла або надання кредитів на житло для ВПО.
За словами депутатки, ці видатки були збалансовані шляхом скорочення інших невійськових витрат на 36,7 млрд гривень і перенаправлення частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на 8 млрд гривень.
Нагадаємо. Законопроєкт № 13439-3 ухвалили в першому читанні 16 липня. Він передбачав виділення додаткових коштів як на оборону, так і на інші сектори.
Однак під час політичних консультацій Рада 30 липня вирішила, що цей законопроєкт не може розглядатися в залі. Натомість 31 липня ухвалили законопроєкт № 13573, який передбачає збільшення видатків на оборону більш ніж на 400 млрд гривень, а в проєкті № 13439-3 залишили лише невійськові видатки.
Що передбачає законопроєкт?
Як повідомив голова парламенту Руслан Стефанчук, під час розгляду законопроєкту буде запропоновано ухвалити його одразу за основу та в цілому, а також підтримати його як невідкладний для підписання.
Цитата. «Я запропоную Верховній Раді України законопроєкт, який буде відповіддю, який забезпечить силу системі правопорядку. І не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку. І — дуже важливо — всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть», — сказав президент.
Він також повідомив, що очікує від керівників правоохоронних та антикорупційних органів конкретних пропозицій до майбутнього законопроєкту. За його словами, документ буде ініційований саме Офісом Президента й стане частиною ширшої стратегії трансформації держави.
Цитата. «Усі почули те, що кажуть люди цими днями», — додав Зеленський.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) уже привітали ініціативу. У спільній заяві йдеться, що вони готові долучитися до обговорення та розроблення законодавчих змін, які усунуть правові ризики та відповідатимуть принципам верховенства права.
Чому закликають ветувати? Правозахисники зауважують, що хоча частину пропозицій до законопроєкту врахували, критично важливі проблеми залишилися. Зокрема, закон створює додаткові підстави для втрати громадянства України жителів тимчасово окупованих територій і фактично вводить як додаткове покарання — втрату громадянства за окремі злочини. Далі — розповідаємо про ці та інші ризики. Докладніше про них читайте в тексті звернення.
Загроза втрати громадянства українців, які проживають в окупації. Закон передбачає, що громадянство Росії, отримане на окупованій території або у РФ, може вважатися добровільним — і стати підставою для втрати українського — якщо людина публічно підтримує збройну агресію та пропаганду війни, створює загрози національним інтересам чи безпеці України. Але чітко не вказується, які саме дії вважатимуться такими загрозами.
У коментарі НЗЛ Альона Луньова зазначає, що під час першого читання законопроєкту були ще суворіші норми, які фактично визнавали будь-яке отримання громадянства РФ добровільним, якщо воно оформлене за заявою.
У доопрацьованій до другого читання версії врахували частину застережень правозахисників. Водночас у законі залишилися винятки, які викликають занепокоєння.
Цитата. «Нас турбують формулювання про “сприяння збройній агресії”, “загрозу нацбезпеці” або “загрозу національним інтересам України”. Закон не визначає, які саме дії можуть зараз або в майбутньому вважатися такими, що становлять загрозу», — повідомляє адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA.
За словами Альони, коли закон не визначає чіткого кола дій, через які можна втратити громадянство, це створює підґрунтя для свавілля.
Непропорційні обмеження дозволу на імміграцію поза квотою. Закон дозволятиме імміграцію поза квотою одному з членів подружжя, якщо другий є загиблим (померлим) громадянином України, військовослужбовцем ЗСУ та інших військових формувань. Однак правозахисники пропонують надавати такий дозвіл одному з подружжя, дітям та батькам тих, кого суд визнав безвісно відсутнім або оголосив померлим.
Нечіткі підстави для відмови в громадянстві. Закон пропонує скасувати підставу для відмови в громадянстві за скоєння злочину проти людства чи геноциду, і натомість додати нову: якщо людина «становить загрозу національним інтересам, безпеці, громадському порядку, суверенітету чи територіальній цілісності України». Правозахисники зазначають, що в законі немає чіткого пояснення, що саме означає «становить загрозу». Також немає правил, як це визначати, які докази потрібні, хто і як це вирішує.
Необґрунтоване звуження кола людей, які можуть набути громадянство. За словами правозахисників, окрім інших категорій, діти осіб із додатковим захистом втратять можливість отримати громадянство України за народженням та територіальним походженням. Аналогічно діти осіб, які звернулись із заявою про визнання їх біженцями або особами, що потребують додаткового захисту в Україні можуть втратити право набувати громадянство за територіальним походженням, адже їхні батьки також не вважаються іноземцями, які постійно проживали на території України.
Хто підписав це звернення? Представники восьми організацій Коаліції, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України доєдналися до листа: Центр прав людини ZMINA, БФ «Право на захист» та БФ «Схід SOS», Кримська правозахисна група, Громадська організація «КРИМСОС», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» та ГО «Донбас СОС».
За словами Альони Луньової, важливо, щоб Конституційний суд України, коли його діяльність буде розблоковано, провів експертизу закону. Є дві статті Конституції, що викликають питання щодо положень закону: стаття 4, яка визначає, що в Україні існує єдине громадянство, та стаття 25, яка забороняє позбавлення громадянства, вигнання і видачу українців іншим державам.
Довідка. 21 січня Конституційний суд України звільнив трьох суддів через закінчення строку їхніх повноважень. Із 27 січня у Великій палаті залишилося 11 суддів. Згідно із законом, для того, щоб суд був повноважним, у його складі має бути щонайменше 12 суддів.
Зараз Дорадча група експертів проводить набір на посаду суддів Конституційного суду. Вона оголосила конкурс на дві вакансії, який триватиме з 2 червня до 2 липня, оскільки на попередньому конкурсі, що відбувся в травні, не вдалося набрати достатню кількість кандидатів.
Які ще існують думки щодо цього закону? Депутат від партії «Європейська солідарність» та історик Володимир В’ятрович прокоментував, що закон змінить ситуацію з міграцією та демографічною кризою в позитивний бік. «Демографічна катастрофа, яку переживає Україна, не має аналогів у сучасному світі. До вкрай низької народжуваності, великої кількості загиблих і покалічених через війну додається масова еміграція, особливо жінок і дітей. Цей закон перше, але не останнє з важливих рішень у сферах громадянства, демографії та міграції», — пише В’ятрович.
Також підтримав закон голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, зазначивши, що це допоможе багатьом українцям зберегти українське громадянство, маючи інший паспорт.
Цитата. «Таким чином ми посилюємо зв’язок між українцями всередині країни та за кордоном. А ще створюємо хороший стимул для іноземців ставати на захист України та мати можливість отримати український паспорт», — повідомляє Юрчишин.
Нагадаємо. Хто зможе мати множинне громадянство в Україні?
Хто не матиме права на множинне громадянство?
Що передбачає закон для іноземців?
Довідка. 18 червня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який запроваджує інститут множинного громадянства. Його підтримали 243 депутати.
Авторка: Леся Абдуллаєва
Фото: колаж НЗЛ
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Дякуємо за покупку!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля