САП

Адвокат Олексій Шевчук з 7 вересня складе повноваження члена конкурсної комісії, яка відбирає кандидатів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Що ще відомо? Шевчук також зазначив, що після припинення його повноважень комісія діятиме в неповному складі й не матиме достатньої кількості членів для продовження роботи та ухвалення рішень.

Що передувало? 22 січня Рада прокурорів України включила до конкурсної комісії з обрання керівництва САП адвоката Олексія Шевчука. Зокрема, він опублікував документи, які свідчать про те, що його кандидатуру подав генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За словами Шевчука, він пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України, за результатами якого його й обрали членом конкурсної комісії, яка має вибрати заступника керівника САП.

Хто такий Олексій Шевчук? Олексій Шевчук — речник Національної асоціації адвокатів України. У 2023 році йому призупинили дію адвокатського свідоцтва на три місяці за порушення адвокатської етики. Також раніше він працював на телеканалі ZIK, пов’язаному з проросійським політиком Віктором Медведчуком.

З якими справами працював? Олексій Шевчук вів справи Іллі Киви, Геннадія Корбана, Олександра Онищенка, Борислава Розенблата, Віталія Кличка, Ярослава Дубневича, Юлії Світличної, Дениса Любченка.

Що ще відомо? За словами Клименка, якщо суд задовольнить клопотання, то ці кошти мають передати Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). У такому разі, за словами керівника САП, Галущенка можуть знову взяти під варту.

Нагадаємо. 29 червня за ексміністра енергетики Германа Галущенка внесли всю суму застави у розмірі 150 мільйонів гривень. Його підозрюють у причетності до справи «Мідас» щодо розкрадання коштів в «Енергоатомі». 

Докладніше про те, хто вніс заставу — читайте у новині НЗЛ.

Контекст. 15 лютого 2026 року ексміністра енергетики Германа Галущенка затримали під час перетину держкордону. НАБУ та САП оголосили йому підозру у справі «Мідас».

НАБУ та САП викрили й задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. За даними слідства, її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома». На опублікованих записах розмов згадуються, зокрема, міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.

Що відомо? За версією слідства, у справі «Форест Гамп» є кілька епізодів. Вони стосуються можливого впливу на державні органи та установи, корпоративних прав підприємств і фінансових операцій. Максим Микитась є одним з фігурантів справи.

Під час засідання прокурор САП озвучив інших учасників схеми. Серед них:

Екснардеп Максим Микитась і чинний депутат Вадим Столар, за версією слідства, були організаторами схеми.

Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, ймовірно, впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях роботи антирейдерської комісії Мінʼюсту. 

Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик, за версією слідства, надавав поради та вказівки щодо дій у цій комісії, а Василь Астіон відповідав за судовий супровід рішень в інтересах учасників організації.

Підлеглий Максима Микитася, керівник ТОВ «Метробуд» Валентин Єлізаров, за даними слідства, координував операційну діяльність, давав вказівки номінальним керівникам компаній, підшукував осіб для оформлення підприємств і був залучений до легалізації коштів у червні 2026 року.

Також, за словами прокурора, у червні 2026 року Микитась та Мудра взаємодіяли з представниками «Сенс Банку» — Миколою Гладищенком, Олегом Ступаком і Людмилою Снігур, які, за версією слідства, сприяли легалізації коштів.

Як вони це робили? Восени 2025 року учасники схеми заволоділи активами підприємств вартістю понад 248 млн грн. У травні 2026 року вони намагалися захопити об’єкти нерухомості в Києві вартістю понад 207 млн грн.

Учасники схеми хотіли отримати контроль над нерухомістю в центрі Києва. Для цього вони залучали хакерів: ті вносили підроблені документи й неправдиві відомості про перехід права власності від законних власників до підставних осіб.

Щоб власники захоплених компаній не змогли повернути майно, учасники схеми організували кримінальне провадження та арешт цих об’єктів. Також за участю посадовців Міністерства юстиції України вони домагалися рішень за скаргами на рейдерські дії на свою користь.

29 грудня 2025 року Мін’юст визнав законним перехід права власності на захоплене майно до людини, підконтрольної злочинній організації.

Щоб заволодіти другою компанією, організатори схеми скористалися тим, що Мін’юст понад два місяці розглядав скаргу на їхні рейдерські дії. За цей час вони створили фіктивну заборгованість, що дало змогу ініціювати процедуру банкрутства.

Проте посадовці Мін’юсту відмовилися брати участь у злочині, тому справу не довели до кінця.

Контекст. Учора, 19 серпня, НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради.

Що відомо? НБУ відкрив адміністративне провадження щодо оцінки придатності всього складу наглядової ради. Крім того, ще у травні НБУ почав перевірку професійної придатності голови правління «Сенс Банку» Олексія Ступака.

Нагадаємо. Уряд відсторонив голову наглядової ради державного «Сенс Банку», а також ініціював відсторонення голови правління банку. Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький.

Що передувало? НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради.

Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».

НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Серед підозрюваних — заступник керівника Офісу Президента, екс-народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші.

НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Серед підозрюваних — заступника керівника Офісу Президента, екснародного депутата, голову правління державного банку, голову наглядової ради державного банку та інших.

Що відомо? У матеріалах справи згадується державний банк, через який проходили гроші. Ймовірно, йдеться про «Сенс Банк». На початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над ним. 

Як це відбувалося? 16 червня відбулася зустріч між екснародним депутатом і головою правління «Сенс Банку». Перший транш — 50 млн грн — доставили до офісу колишнього депутата. 15 млн грн отримала довірена особа, а 35 млн грн передали до конвертаційного центру, так званої пральні.

Цього ж дня доставили другий транш — 10 млн грн. Голова наглядової ради «Сенс Банку» відзвітував заступнику керівника Офісу Президента про зарахування коштів на рахунки підприємств, задіяних у схемі.

Третій транш — 70 млн грн — гривень доставили до офісу ексдепутата. 20 млн грн отримала довірена особа, а 50 млн грн передали до пральні. Останній транш — 20 млн грн — гривень провели за тією самою схемою.

Для чого ці гроші? Організатори схеми обговорювали внесення застави за одного з учасників у справі «Мідас».

Довідка. 29 червня 2026 року за ексміністра енергетики Германа Галущенка внесли всю суму застави у розмірі 150 мільйонів гривень. Його підозрюють у причетності до справи «Мідас» щодо розкрадання коштів у «Енергоатомі». На плівках, оприлюднених НАБУ та САП, йдеться, ймовірно про нього.

Що ще відомо? Також на плівках є епізоди, які свідчать про втручання в роботу САП та інших правоохоронних органів. 

Контекст. НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших людей.

Хто фігурує у справі? За інформацією джерел «Суспільного» в правоохоронних органах, НАБУ та САП проводять слідчі дії у заступниці голови ОПУ Ірини Мудрої. Також у справі фігурує нардеп Вадим Столар. Вадим Столар підтвердив обшуки НАБУ в нього вдома.

Під час обшуків у межах операції «Форест Гамп» НАБУ та САП виявили документ із планом антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомили на сторінках відомств.

Що відомо? У документі — комунікаційні кроки й меседжі, спрямовані на реакцію на публічну ситуацію навколо роботи ТСК.

Що передувало? НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших людей.

Хто фігурує у справі? За інформацією джерел «Суспільного» в правоохоронних органах, НАБУ та САП проводять слідчі дії у заступниці голови ОПУ Ірини Мудрої. Також у справі фігурує нардеп Вадим Столар.

В ОПУ Мудра відповідає за судово-правову реформу, створення спецтрибуналу для Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків від російської агресії.

Що відомо? Клименко зазначив, що експертці також погрожували мобілізувати її родичів і позбавити її права на професійну діяльність. НАБУ і САП перевіряють ці обставини в межах кримінального провадження. За однією з версій слідства, до тиску могли бути причетні окремі співробітники СБУ.

Нагадаємо. Уранці 18 травня за Андрія Єрмака внесли необхідних 140 мільйонів гривень застави. Згодом він вийшов із СІЗО. 

Контекст. 11 травня НАБУ та САП повідомили колишньому очільнику Офісу Президента Андрію Єрмаку про підозру.

За даними розслідування, майбутні власники «Династії» та інші особи відмили дев’ять мільйонів доларів США протягом 2021-2025-х років (майже 400 мільйонів гривень), які використали для будівництва резиденції. Ці кошти отримали від діяльності організації, яку очолював Тимур Міндіч (Карлсон), зокрема від роботи так званої пральні, яка забезпечувала легалізацію коштів з різних джерел. Йдеться, зокрема і про схеми в Енергоатомі. Загалом за весь час легалізували 460 мільйонів гривень.

29 квітня «Українська правда» оприлюднила записи нової частини «плівок Міндіча». В одній з частин Тимур Міндіч з жінкою на ім’я Наталія розмовляє про замороження будівництва маєтків кооперативу «Династія». Як стверджують джерела УП, це можуть бути будинки Міндіча, Чернишова, Єрмака та, ймовірно, Володимира Зеленського.

Що відомо? За даними правоохоронців, у 2021 році Кулеба, тоді перший заступник голови Київської міської адміністрації, через рідну сестру домовився про купівлю квартири та паркомісця в Києві. У 2023 році, вже працюючи заступником керівника Офісу Президента, він забезпечив оформлення цих об’єктів: укладення основних договорів, державну реєстрацію та договори про обслуговування квартири й паркомісця.

Правоохоронці встановили, що Олексій Кулеба та члени його родини не мали достатніх законних доходів для купівлі майна. 

Яка реакція Кулеби? Посадовець у коментарі Суспільному зазначив, що всю інформацію про майно він подавав у декларації і вона є у відкритому доступі. І додав, що готовий співпрацювати зі слідством і надавати всі необхідні пояснення.

Що ще відомо? У листопаді 2025 року народний депутат Ярослав Железняк ініціював законопроєкт про звільнення Олексія Кулеби з посади віцепрем’єра-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій України.

У пояснювальній записці йдеться, що Міністерство розвитку громад та територій України за керівництва Кулеби неодноразово опинялося в центрі корупційних скандалів. Також згадуються неефективне управління, відсутність прозорості та контролю за використанням державних коштів. 

Що відомо про Олексія Кулебу? З березня до травня 2022 року Кулеба був керівником групи позаштатних радників начальника Київської обласної військової адміністрації.

З 24 січня 2023 року до 5 вересня 2024 року — заступником керівника Офісу Президента України.  

5 вересня 2024 року Верховна Рада проголосувала за призначення Кулеби на посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій.

Що відомо? У 2022–2024 роках група компаній і ФОПів, фактично підконтрольна двом людям, поставила державним оборонним підприємствам запчастини до бронетехніки на понад 350 мільйонів гривень.

Водночас за даними слідства, ці запчастини не мали легального походження. Частину майна раніше зберігали в одній із військових частин Харківщини. На початку повномасштабного вторгнення його списали, нібито знищене внаслідок російських ударів.

Хто причетний? Слідство вважає, що реалізації схеми сприяв колишній заступник командира військової частини. Він мав відповідати за облік і збереження військового майна, однак систематично не виконував ці обов’язки. За це, за даними слідства, він отримав від організатора схеми щонайменше 2,8 мільйона гривень хабара.

Кому повідомили про підозру? Підозру отримали колишній заступник командира військової частини та ймовірний організатор схеми.