Ірина Мудра

1. НАБУ і САП — одні з найбільш незалежних правоохоронних органів, які не піддаються впливу від найвищих держорганів. Навіть коли ідеться про ОП.

Мудра і Микитась на плівках прямо говорять, що заходити до антикорупційних органів із «звичними» для українського політикуму пропозиціями чи тиском — марна справа. Фігуранти розмов відкритим текстом визнають автономність НАБУ і САП, фактично констатуючи: Банкова більше не є парасолькою, яка може гарантувати недоторканність чи спустити справу на гальмах. Це слугує найкращим доказом того, що за роки реформ НАБУ та САП спромоглися сформувати стійкий імунітет до зовнішніх вказівок.

Для суспільства та міжнародних партнерів це важливий маркер реальної незалежності антикорструктур. Коли розслідування зачіпає посадовців рівня заступника керівника Офісу Президента, це демонструє відсутність «недоторканних» незалежно від посади чи наближеності до кабінетів ухвалення рішень. Інституційна незалежність у цьому випадку випередила приватні політичні домовленості. І так само ми побачили, що торішні протести на захист незалежності НАБУ і САП не були марними.

2. Нинішні високопосадовці не гребують брати участь у схемах разом з особами, уже підозрюваними чи обвинуваченими у корупції.

Як-от з Микитасем, для якого підозра у справі «Форест Гамп» стала вже п’ятою. Попри токсичний бекграунд, шлейф кримінальних проваджень і постійне перебування під прицілом правоохоронців, такі фігуранти все одно залишаються бажаними партнерами для чинних можновладців, адже вміють і «порішати», і мають чимало потрібних контактів. Це свідчить про глибоку деформацію влади, де напрацьовані схеми та готові зв’язки цінуються вище за будь-які репутаційні ризики.

Залучення таких осіб підкреслює вузькість кола тих, хто готовий прокручувати сумнівні операції на самому верху. Високопосадовці, ймовірно, свідомо йдуть на спільні дії з тими, чия репутація вже скомпрометована, сподіваючись, що статус та наявні важелі впливу зможуть перекрити токсичність партнерів. Проте кожна нова підозра лише множить системні провали цієї співпраці.

3. Чимало можновладців, попри запевнення перед міжнародними партнерами, все одно хочуть встановити впливовий контроль над антикорорганами.

Публічні декларації про відданість реформам і виконання вимог євроінтеграції регулярно розбиваються об кулуарні спроби підпорядкувати собі ключові інституції. Для багатьох представників влади незалежність НАБУ і САП залишається зручним гаслом лише для зовнішнього споживання, тоді як усередині системи триває постійний пошук «шпарин» та важелів впливу. Бажання контролювати процес призначення керівництва, перебіг розслідувань чи процедуру аудиту нікуди не зникло. Як і думки про створення власного «кадрового резерву» для таких інституцій.

Ця подвійність стандартів створює постійну загрозу для всієї антикорупційної архітектури країни. Намагання розставити лояльних людей або обмежити процесуальну самостійність прокурорів і детективів викривають головне: влада все ще сприймає контрольованість правоохоронців як елемент власної безпеки. Саме тому збереження незалежності цих органів залишається щоденним викликом, а не вже вирішеним завданням.

4. Позитивні рішення і добрі вчинки високопосадовця не стають для нього індульгенцією.

Попри всю роботу Ірини Мудрої в організації Спеціального трибуналу для розгляду злочинів у війні Росії проти України, її участь у справі про збір застави Галущенку і рейдерське захоплення державних підприємств не буде забута. Тривалий час Мудру сприймали як ключову драйверку міжнародних репараційних механізмів, проте підозра суттєво вплинула на її репутацію. Політична реальність доводить: жодні минулі заслуги чи високі державницькі місії не можуть слугувати «щитом» або авансом для виправдання протиправних дій.

Військовий та дипломатичний контекст лише підвищує планку вимог суспільства до етики чиновників. В українську історію та публічний простір посадовиця увійде не через виступи на міжнародних майданчиках, а через банальну участь у тіньових схемах із відмивання коштів та протиправного перерозподілу активів. Це тверезий урок для кожного у владних кабінетах: публічні досягнення не покривають прихованих імовірно корупційних дій, а суспільство не видаватиме індульгенцій за минулі досягнення.

5. Ми не знаємо глибини і масштабу поширення корупції, але їх стає все важче приховати. І вже маємо передумови, щоб винні в таких схемах були покарані.

З листопада минулого року, після перших підозр у справі «Мідас», ми отримали ще низку гучних розслідувань, і їхній спектр, як і спектр залучених осіб, далі розширюється. Але ми вже бачимо динаміку цих справ, і сам факт такої роботи свідчить не стільки про поширеність корупції, скільки про те, що, з високою ймовірністю, вона буде викрита, а фігуранти постануть перед судом. 

Постійний потік нових підозр викриває реальну глибину проблеми, але водночас формує принципово новий рівень прозорості. Системність дій антикорупційного блоку поступово змінює математику ризику для потенційних корупціонерів: ціна викриття стає вищою за будь-який потенційний тіньовий прибуток. Коли правоохоронні органи працюють без огляду на кабінети, сама неминучість розголосу мала б ставати найпотужнішим інструментом запобігання новим імовірним злочинам. І це вже працює — як ми пам’ятаємо, співробітники Міністерства юстиції так і не пішли на співпрацю з організованою злочинною групою на чолі з Микитасем і Мудрою.

6. Націоналізація російського активу не означає, що він якісно працюватиме на користь України.

Це урок ще не вивчений і не до кінця розібраний, але сигнальні прапорці вже розставлені. Бо ж саме після націоналізації російського «Альфа-банку» і перетворення його на державний «Сенс Банк» з’явилися передумови для того, щоб зацікавлені особи ввели до його правління потрібних людей і проводили через цей банк потрібні операції. Націоналізація ворожого майна під патріотичними гаслами фактично відкрила шлях до створення нового тіньового ресурсу під дахом державних структур. Зміна формального власника з російського олігарха на українську державу не змінила суті: банк опинився під загрозою перетворення на ручний інструмент для схематозу.

Цей епізод підсвічує одну з найбільших системних небезпек процесу вилучення російського майна з української економіки: відсутність незалежного управління перетворює вилучені активи на ласий шматок для внутрішніх ділків. Передання майна у власність держави без прозорого громадського контролю та незалежного менеджменту лише плодить спокусу використати ці ресурси для легалізації брудних грошей чи задоволення приватних інтересів. Конфіскувати актив у ворога — це лише чверть справи, головне — не дати розікрасти чи підім’яти його вже всередині країни.

***

Розслідування справ «Форест Гамп» та «Феміда» ще тривають, і презумпцію невинуватості ніхто не скасовував. Проте дані, оприлюднені на плівках і під час засідань щодо обрання запобіжних заходів фігурантам, змушують задуматися над такими уроками уже зараз. Як і над тим, як ці нові знання надалі використовувати на практиці.

Автор: Transparency International Ukraine 

Сьогодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та альтернатива застави у 20 мільйонів гривень. Про це повідомляє кореспондент «Суспільного». За версією слідства, вона впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях роботи антирейдерської комісії Мінʼюсту. 

Що ще відомо? Під час засідання прокурор просив арешт або заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. Також він заявив про ризик переховування. За його словами, є запис Мудрої та нардепа Максима Микитася про її зв’язки з посадовцями й держприкордонниками, а також розмова з дочкою про проживання за кордоном.

Також прокурор САП підсумував, що Мудра може володіти активами на понад 250 мільйонів гривень. Водночас її захист вважає підозру необґрунтованою і просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

Що відомо про поручителів? Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович заявив, що готовий взяти Ірину Мудру на поруки. За його словами, вони знайомі вже кілька років, зокрема Мудра приходила до громади «помолитися і бути на зв’язку з Всевишнім». 

Військовослужбовець Сергій Коваленко також висловив бажання взяти Мудру на поруки. Він заявив, що раніше працював разом із нею в банківській сфері. Також, за його словами, Мудра всіляко допомагала військовій частині, у якій він служить.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

Фото: Ірина Мудра / Facebook

Засідання 24 серпня

Під час розгляду справи прокурор САП заявив, що Максим Микитась й Ірина Мудра знищували інформацію у телефонах, документи, які стосувалися справи, а також використовували закордонні номери й різні месенджери, зокрема Threema.

Також прокурор зачитав фрагмент із плівок, який може свідчити про вплив фігурантів справи на суддів. За його словами, один з суддів очікував на переведення у вищу судову інстанцію і Мудра могла цьому сприяти.

Слідство зафіксувало незадеклароване майно Ірини Мудрої:

• чотири мільйони доларів США, які, ймовірно, їй залишив Микитась;
• Land Rover 2023 року вартістю понад чотири мільйони доларів США;
• прикраси, яких немає у декларації;
• проживання і навчання доньки у США за 250 тисяч доларів на рік. 

Також, за даними слідства, Ірина Мудра щомісяця отримувала 20–30 тисяч доларів США. Прокурор САП заявив, що Мудра може мати у різному вигляді понад 250 мільйонів гривень.

Захист Мудрої заявив, що підозра є необґрунтованою і просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу. Також адвокати ексзаступниці Офісу Президента додали, що жодного документа про незаконні дії Мудрої немає. За їхніми словами, є багато розмов, де «Микитась переважно говорить, а Мудра просто слухає».

Хто є поручителями? Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович заявив, що готовий взяти Ірину Мудру на поруки. Військовослужбовець Сергій Коваленко також висловив бажання взяти Мудру на поруки. 

Засідання 25 серпня

Уранці 25 серпня ВАКС продовжив розгляд запобіжного заходу Ірині Мудрій. Під час засідання колишня заступниця керівника Офісу Президента заявила, що не збирається виїжджати за кордон. Вона зазначила, що востаннє перетинала кордон 14 серпня. Також Мудра заперечила, отримання чотирьох мільйонів доларів США від Микитася.

«З 237 розмов 232 записані через мікрофон однієї людини. Ця людина була мені близькою, я їй довіряла і весь час вона мене записувала. Мені інкримінують не гроші, які я взяла, не підписані документи. Мені інкримінують те, що людина мене записувала. Він говорив, я слухала, він записував», — сказала Ірина Мудра.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

Що ще відомо про засідання? Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович заявив, що готовий взяти Ірину Мудру на поруки. За його словами, вони знайомі вже кілька років, зокрема Мудра приходила до громади «помолитися і бути на зв’язку з Всевишнім». 

Військовослужбовець Сергій Коваленко також висловив бажання взяти Мудру на поруки. Він заявив, що раніше працював разом із нею в банківській сфері. Також, за його словами, Мудра всіляко допомагала військовій частині, у якій він служить.

Під час засідання прокурор САП підсумував, що Мудра може володіти активами на понад 250 мільйонів гривень. Водночас її захист вважає підозру необґрунтованою і просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Серед підозрюваних — заступник керівника Офісу Президента, екс-народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші.

НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Серед підозрюваних — заступника керівника Офісу Президента, екснародного депутата, голову правління державного банку, голову наглядової ради державного банку та інших.

Що відомо? У матеріалах справи згадується державний банк, через який проходили гроші. Ймовірно, йдеться про «Сенс Банк». На початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над ним. 

Як це відбувалося? 16 червня відбулася зустріч між екснародним депутатом і головою правління «Сенс Банку». Перший транш — 50 млн грн — доставили до офісу колишнього депутата. 15 млн грн отримала довірена особа, а 35 млн грн передали до конвертаційного центру, так званої пральні.

Цього ж дня доставили другий транш — 10 млн грн. Голова наглядової ради «Сенс Банку» відзвітував заступнику керівника Офісу Президента про зарахування коштів на рахунки підприємств, задіяних у схемі.

Третій транш — 70 млн грн — гривень доставили до офісу ексдепутата. 20 млн грн отримала довірена особа, а 50 млн грн передали до пральні. Останній транш — 20 млн грн — гривень провели за тією самою схемою.

Для чого ці гроші? Організатори схеми обговорювали внесення застави за одного з учасників у справі «Мідас».

Довідка. 29 червня 2026 року за ексміністра енергетики Германа Галущенка внесли всю суму застави у розмірі 150 мільйонів гривень. Його підозрюють у причетності до справи «Мідас» щодо розкрадання коштів у «Енергоатомі». На плівках, оприлюднених НАБУ та САП, йдеться, ймовірно про нього.

Що ще відомо? Також на плівках є епізоди, які свідчать про втручання в роботу САП та інших правоохоронних органів. 

Контекст. НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших людей.

Хто фігурує у справі? За інформацією джерел «Суспільного» в правоохоронних органах, НАБУ та САП проводять слідчі дії у заступниці голови ОПУ Ірини Мудрої. Також у справі фігурує нардеп Вадим Столар. Вадим Столар підтвердив обшуки НАБУ в нього вдома.