запобіжний захід

Що відомо? За версією слідства, Столар разом з екснардепом Максимом Микитасем очолював організацію, яка готувала рейдерські захоплення підприємств і будівель у Києві, зламувала державні реєстри й підкуповувала правоохоронців та суддів.

Нагадаємо. 10 вересня «Українська правда» писала, що Столар повернувся в Україну.

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Сьогодні, 25 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та альтернатива застави у 20 мільйонів гривень. Про це повідомляє кореспондент «Суспільного». За версією слідства, вона впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях роботи антирейдерської комісії Мінʼюсту. 

Що ще відомо? Під час засідання прокурор просив арешт або заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. Також він заявив про ризик переховування. За його словами, є запис Мудрої та нардепа Максима Микитася про її зв’язки з посадовцями й держприкордонниками, а також розмова з дочкою про проживання за кордоном.

Також прокурор САП підсумував, що Мудра може володіти активами на понад 250 мільйонів гривень. Водночас її захист вважає підозру необґрунтованою і просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

Що відомо про поручителів? Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович заявив, що готовий взяти Ірину Мудру на поруки. За його словами, вони знайомі вже кілька років, зокрема Мудра приходила до громади «помолитися і бути на зв’язку з Всевишнім». 

Військовослужбовець Сергій Коваленко також висловив бажання взяти Мудру на поруки. Він заявив, що раніше працював разом із нею в банківській сфері. Також, за його словами, Мудра всіляко допомагала військовій частині, у якій він служить.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

Фото: Ірина Мудра / Facebook

Засідання 24 серпня

Під час розгляду справи прокурор САП заявив, що Максим Микитась й Ірина Мудра знищували інформацію у телефонах, документи, які стосувалися справи, а також використовували закордонні номери й різні месенджери, зокрема Threema.

Також прокурор зачитав фрагмент із плівок, який може свідчити про вплив фігурантів справи на суддів. За його словами, один з суддів очікував на переведення у вищу судову інстанцію і Мудра могла цьому сприяти.

Слідство зафіксувало незадеклароване майно Ірини Мудрої:

• чотири мільйони доларів США, які, ймовірно, їй залишив Микитась;
• Land Rover 2023 року вартістю понад чотири мільйони доларів США;
• прикраси, яких немає у декларації;
• проживання і навчання доньки у США за 250 тисяч доларів на рік. 

Також, за даними слідства, Ірина Мудра щомісяця отримувала 20–30 тисяч доларів США. Прокурор САП заявив, що Мудра може мати у різному вигляді понад 250 мільйонів гривень.

Захист Мудрої заявив, що підозра є необґрунтованою і просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу. Також адвокати ексзаступниці Офісу Президента додали, що жодного документа про незаконні дії Мудрої немає. За їхніми словами, є багато розмов, де «Микитась переважно говорить, а Мудра просто слухає».

Хто є поручителями? Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович заявив, що готовий взяти Ірину Мудру на поруки. Військовослужбовець Сергій Коваленко також висловив бажання взяти Мудру на поруки. 

Засідання 25 серпня

Уранці 25 серпня ВАКС продовжив розгляд запобіжного заходу Ірині Мудрій. Під час засідання колишня заступниця керівника Офісу Президента заявила, що не збирається виїжджати за кордон. Вона зазначила, що востаннє перетинала кордон 14 серпня. Також Мудра заперечила, отримання чотирьох мільйонів доларів США від Микитася.

«З 237 розмов 232 записані через мікрофон однієї людини. Ця людина була мені близькою, я їй довіряла і весь час вона мене записувала. Мені інкримінують не гроші, які я взяла, не підписані документи. Мені інкримінують те, що людина мене записувала. Він говорив, я слухала, він записував», — сказала Ірина Мудра.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

Що відомо? Кримінальний процесуальний кодекс України зобов’язує підозрюваного внести заставу не пізніше ніж протягом п’яти днів після обрання запобіжного заходу. Для Стефанішиної цей строк сплив увечері 11 серпня.

Що передувало? 6 серпня колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі шести мільйонів гривень. Крім того, вона має прибувати за викликом детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі. Про це повідомляє «Суспільне».

Контекст. Ольгу Стефанішину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері.

Суд відправив під варту на 60 діб без права внесення застави 23-річного Олега Гаврилова, якого підозрюють у нападі на поліцейського під час сутички з ТЦК у Львові. Чоловік — військовий, який із лютого 2026 року перебуває у СЗЧ. Про це повідомляє «Суспільне».

Що ще відомо? За даними слідства, 9 липня чоловік вдарив заступника очільника одного з районних управлінь поліції Львова та розпилив в обличчя інспектору секції превенції вміст газового балончика. Під час засідання прокурор розповів, що правоохоронці зазнали травм і опіків. На судовому засіданні Гаврилов сказав, що визнає факт порушення.

Прокурор клопотав про тримання під вартою, а адвокатка підозрюваного — про домашній арешт із носінням електронного браслета.

Що передувало? СБУ та Нацполіція затримали чоловіка, якого підозрюють у побитті поліцейського 8 липня. За даними правоохоронців, 23-річний хлопець був одним із тих, хто заблокував службовий автомобіль військових, пошкодив, а потім перевернув його. У СБУ також додали, що причетним до сутички загрожує до восьми років ув’язнення. 

Нагадаємо. Учасники сутички з ТЦК у Львові попросили вибачення у військовослужбовців. Зокрема, один з чоловіків пообіцяв після відповідної підготовки піти служити до ЗСУ. Інший заявив, що є чинним військовослужбовцем у відпустці.  

Контекст. 8 липня близько 21:30 на вулиці Червоної Калини у Львові під час перевірки військово-облікових документів зупинили чоловіка. З’ясувалося, що з 12 червня 2026 року він порушував правила військового обліку. Його доставили до ТЦК та СП і направили на проходження військово-лікарської комісії.

Водночас іншу групу оповіщення, яка залишилася на місці, заблокували невідомі. За даними Львівського обласного ТЦК та СП, вони поводилися агресивно, оточили службовий автомобіль військовослужбовців, пошкодили та перекинули його.

На відео, опублікованому в соцмережах, видно, як двоє чоловіків залазять на автомобіль, починають бити його ногами та стрибати по даху. Тим часом натовп свистить, кричить і аплодує, вигукуючи слова підтримки.

Що ще відомо? Прокурор просив обрати Тищенку тримання під вартою з альтернативою застави в понад 19 мільйонів гривень. Водночас адвокат наполягав на особистій поруці. Про бажання взяти Тищенка на поруки заявила низка народних депутатів.

Про що заявили на засіданні? За даними НАБУ, у серпні 2023 року нардеп під приводом боротьби з кол-центрами вимагав у людини, пов’язаної з одним із них, понад мільйон доларів США хабаря. На засіданні зазначили, що протягом кількох тижнів у цей період Тищенко 19 разів звертався до поліції через незаконну діяльність кол-центрів.

Щодо підозри в легалізації коштів, то на засіданні згадували благодійний фонд «Дорога до миру», пов’язаний із Тищенком. За даними слідства, частину грошей фонду витрачали не на благодійність, а на готелі, подорожі та покупки в Європі.

Також на засіданні суду заявили, що колишня дружина Тищенка Алла Барановська до реєстрації ФОП отримувала 30–40 тисяч гривень на рік, а після — багатомільйонні суми. Зокрема, вона двічі дарувала Тищенку гроші: спочатку 12,6 мільйона гривень, а після розлучення — ще сім мільйонів.

Прокурорка також повідомила, що під час обшуку в Барановської знайшли 320 тисяч доларів США та 240 тисяч євро готівкою. Уже після розлучення в неї також виявили два закордонні паспорти Тищенка, дублікат посвідчення народного депутата та картку для голосування.

Що заявив Тищенко? Микола Тищенко заявив, що не погоджується з підозрою та вважає її необґрунтованою. Він стверджує, що справа проти нього є замовною, і звинувачує НАБУ у співпраці з «Хімпромом».

Що передувало? 29 червня НАБУ і САП повідомили про підозру чинному народному депутату України у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації. 

Нагадаємо. 14 травня суд продовжив запобіжний захід депутату Миколі Тищенку та експоліцейському Богдану Писаренку, Йдеться про особисте зобов’язання на 60 діб.

Суд скасував колишньому меру Одеси Геннадію Труханову домашній арешт та змінив запобіжний захід на особисте зобовʼязання. Його підозрюють в службовій недбалості. Про це «Суспільному» повідомив адвокат Олександр Лисак.

Нагадаємо. 29 жовтня в Нацполіції повідомили про оголошення підозр колишньому меру Одеси Геннадію Труханову, двом його заступникам, посадовим особам департаментів Одеської міськради, директору, начальнику та головному інженеру структурного підрозділу комунального підприємства — через службову недбалість.

Контекст. Внаслідок рясних дощів, що накрили Одесу 30 вересня, загинули девʼять людей, серед них — родина з дитиною. Слідство встановило, що система зливової каналізації на території міст роками не утримувалась належним чином. За фактом службової недбалості девʼятьом фігурантам повідомили про підозру. 

14 жовтня СБУ підтвердила припинення громадянства України меру Одеси Геннадію Труханову. Як встановила СБУ, станом на зараз чинний міський голова Одеси Геннадій Труханов є громадянином РФ та має чинний закордонний паспорт країни-агресора. Він також має ідентифікаційний код, який відображається у базі даних «Федеральної податкової служби РФ».

Суд продовжив підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права на заставу. Про це повідомляє «Суспільне».

Що передувало? 11 березня СБУ завершила досудове розслідування у справі про вбивство народного депутата Андрія Парубія. Обвинуваченому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Хто обвинувачений? 53-річного львів’янина у 2024 році завербували спецслужби РФ. Він передавав росіянам локації Сил оборони та намагався зібрати дані про рух залізничних ешелонів із пальним. Згодом йому запропонували вбити одного з державних діячів.

Контекст. Андрій Парубій — колишній голова Верховної Ради. Він брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Координував щоденне функціонування Євромайдану, був фактичним комендантом і очільником його наметового містечка, а також керівником загонів Самооборони Майдану. 30 серпня 2025 року його вбили у Львові.

Що ще відомо? За даними слідства, нардеп використовував інформаційні майданчики для поширення тез російської пропаганди у своєму Telegram-каналі, Facebook та Instagram, щоб створити передумови для зриву мобілізації. Триває досудове розслідування.

Що передувало? Станом на 5 травня нардепу Олександру Дубінському повідомили про ще одну підозру в держзраді. За даними слідства, він поширював російську пропаганду через свої соцмережі. Сам Дубінський заявив, що в нього в СІЗО та у його адвокатів тривають обшуки. 

Контекст. 13 листопада 2023 року Олександру Дубінському повідомили про підозри у держзраді й створенні злочинної організації. Народний депутат мав позивний Буратіно та входив до злочинної організації, яку сформувало Головне управління Генштабу Збройних сил РФ, а саме заступник начальника Управління Володимир Алєксєєв.

Що передувало? 5 травня суд Дніпра наказав застосувати примусовий привід до народного депутата Миколи Тищенка через те, що він ігнорував попередні засідання.

Що відомо про Тищенка? Миколу Тищенка та поліцейського Богдана Писаренка підозрюють в незаконному позбавлені волі ексбійця спецпідрозділу «Кракен» Дмитра Мазохи. У 2025 році Миколі Тищенку пом’якшили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.

Контекст. У Дніпрі 20 червня 2024 року невідомі особи у камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловіку тілесних ушкоджень та незаконно утримували його. За даними слідства, це зробили за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

У мережі писали, що потерпілим чоловіком є дніпрянин Дмитро (Син) Павлов, який воював у спецпідрозділі «Кракен», а люди у військовій формі — охорона нардепа Миколи Тищенка. Народний депутат стверджував, що у Дніпрі чоловік нібито напав на поліцейських під час обшуків «шахрайських ботоферм» і намагався втекти.