ВАКС

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід фігуранту справи «Карфаген» Сергію Куцому — тримання під вартою до 3 листопада з можливістю внесення застави у розмірі трьох мільйонів гривень. Він — водій посадовця Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Його підозрюють в участі у злочинній організації і легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомляє «Суспільне».

Що відомо про засідання? Під час засідання прокурор САП просив обрати Куцому тримання під вартою з можливістю внесення застави у 20 мільйонів гривень. За даними слідства, Куций був тісно пов’язаний із Кропивою та залежав від його дій. Слідство вважає, що він може знищити певні речі й документи, щоб виправдати Кропиву або інших фігурантів. Слідство зафіксувало розмову, у якій обговорювали встановлення на телефон Куцого програми для видалення всього його вмісту. Це відбулося після слідчих дій НАБУ у липні в межах іншого кримінального провадження.

Під час засідання прокурор зачитав розмови, які, за версією слідства, свідчать про систематичне отримання Куцим грошей і їх подальше передавання іншим людям. Згодом ці кошти, як стверджує слідство, надходили на рахунки ФОПів.

Водночас сторона захисту заявила, що доказів отримання Куцим неправомірної вигоди або сприяння приховуванню протиправних дій немає.

Нагадаємо. ВАКС вже обрав запобіжний захід іншим фігурантам справи «Карфаген» — Сергію Кропиві (Канцлеру) та Єлизаветі Івахненко (Музі). 

Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.

Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.

Що передувало? 10 серпня слідчий суддя змінив обов’язки, яких мав дотримуватися Андрій Єрмак у межах справи. До переліку областей, куди йому за дозволом можна їздити, додали Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Сумську, Харківську та Херсонську області. 

Контекст. 11 травня НАБУ та САП повідомили колишньому очільнику Офісу Президента Андрію Єрмаку про підозру.

За даними розслідування, майбутні власники «Династії» та інші особи відмили дев’ять мільйонів доларів США протягом 2021–2025 років (майже 400 мільйонів гривень), які використали для будівництва резиденції. Ці кошти отримали від діяльності організації, яку очолював Тимур Міндіч (Карлсон), зокрема від роботи так званої пральні, яка забезпечувала легалізацію коштів з різних джерел. Йдеться, зокрема і про схеми в Енергоатомі. Загалом за весь час легалізували 460 мільйонів гривень.

Сьогодні, 21 серпня, Вищий антикорупційний суд України обрав Валентину Єлізарову, підлеглому Максима Микитася і керівнику ТОВ «Метробуд», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 20 млн грн. Про це повідомило ГО Transparency International Ukraine. 

Що передувало? Учора, 20 серпня, ВАКС почав розглядати питання про запобіжний захід колишньому нардепу Максиму Микитасю у справі «Форест Гамп». Під час засідання прокурор САП озвучив інших учасників схеми. Серед них був Єлізаров. За даними слідства, він координував операційну діяльність, давав вказівки номінальним керівникам компаній, підшукував осіб для оформлення підприємств і був залучений до легалізації коштів у червні 2026 року.

Контекст. 9 серпня, НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради.

Що ще відомо? Захист просив зменшити розмір застави до десяти мільйонів гривень, тоді як прокурор наполягав на її збільшенні до 200 мільйонів. Він також припустив, що заставу за Микитася може внести народний депутат Столар — ще один фігурант справи «Форест Гамп». Адвокат це заперечив, заявивши, що між ними триває серйозний особистий конфлікт. Сам Микитась заявив, що не має змоги внести ані 200, ані 100, ані 30 мільйонів гривень, назвавши такі суми непомірними.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

Що ще відомо про засідання? Головний рабин Києва Йонатан Бін’ямін Маркович заявив, що готовий взяти Ірину Мудру на поруки. За його словами, вони знайомі вже кілька років, зокрема Мудра приходила до громади «помолитися і бути на зв’язку з Всевишнім». 

Військовослужбовець Сергій Коваленко також висловив бажання взяти Мудру на поруки. Він заявив, що раніше працював разом із нею в банківській сфері. Також, за його словами, Мудра всіляко допомагала військовій частині, у якій він служить.

Під час засідання прокурор САП підсумував, що Мудра може володіти активами на понад 250 мільйонів гривень. Водночас її захист вважає підозру необґрунтованою і просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

Нагадаємо. 21 серпня ВАКС обрав екснардепу Максиму Микитасю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 30 мільйонів гривень. Екснардепа Максима Микитася й чинного депутата Вадима Столара слідство вважає організаторами схеми.  

Контекст. 9 серпня НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема голова правління банку і голова наглядової ради. 

Докладніше про те, хто брав участь у схемі — читайте у новині НЗЛ.

Що ще відомо? Прокурор просив обрати Тищенку тримання під вартою з альтернативою застави в понад 19 мільйонів гривень. Водночас адвокат наполягав на особистій поруці. Про бажання взяти Тищенка на поруки заявила низка народних депутатів.

Про що заявили на засіданні? За даними НАБУ, у серпні 2023 року нардеп під приводом боротьби з кол-центрами вимагав у людини, пов’язаної з одним із них, понад мільйон доларів США хабаря. На засіданні зазначили, що протягом кількох тижнів у цей період Тищенко 19 разів звертався до поліції через незаконну діяльність кол-центрів.

Щодо підозри в легалізації коштів, то на засіданні згадували благодійний фонд «Дорога до миру», пов’язаний із Тищенком. За даними слідства, частину грошей фонду витрачали не на благодійність, а на готелі, подорожі та покупки в Європі.

Також на засіданні суду заявили, що колишня дружина Тищенка Алла Барановська до реєстрації ФОП отримувала 30–40 тисяч гривень на рік, а після — багатомільйонні суми. Зокрема, вона двічі дарувала Тищенку гроші: спочатку 12,6 мільйона гривень, а після розлучення — ще сім мільйонів.

Прокурорка також повідомила, що під час обшуку в Барановської знайшли 320 тисяч доларів США та 240 тисяч євро готівкою. Уже після розлучення в неї також виявили два закордонні паспорти Тищенка, дублікат посвідчення народного депутата та картку для голосування.

Що заявив Тищенко? Микола Тищенко заявив, що не погоджується з підозрою та вважає її необґрунтованою. Він стверджує, що справа проти нього є замовною, і звинувачує НАБУ у співпраці з «Хімпромом».

Що передувало? 29 червня НАБУ і САП повідомили про підозру чинному народному депутату України у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації. 

Нагадаємо. 14 травня суд продовжив запобіжний захід депутату Миколі Тищенку та експоліцейському Богдану Писаренку, Йдеться про особисте зобов’язання на 60 діб.

Що передувало? 18 червня Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з проханням визнати необґрунтованими активи віцепрем’єра-міністра з відновлення — міністра розвитку громад на території України Олексія Кулеби та стягнути в дохід держави майно вартістю майже п’ять мільйонів гривень.

Що ще відомо? За даними правоохоронців, у 2021 році Кулеба, тоді перший заступник голови Київської міської адміністрації, через рідну сестру домовився про купівлю квартири та паркомісця в Києві. У 2023 році, вже працюючи заступником керівника Офісу Президента, він забезпечив оформлення цих об’єктів: укладення основних договорів, державну реєстрацію та договори про обслуговування квартири й паркомісця.

Правоохоронці встановили, що Олексій Кулеба та члени його родини не мали достатніх законних доходів для купівлі майна. 

Що відомо про Олексія Кулебу? З березня до травня 2022 року Кулеба був керівником групи позаштатних радників начальника Київської обласної військової адміністрації.

З 24 січня 2023 року до 5 вересня 2024 року — заступником керівника Офісу Президента України.  

5 вересня 2024 року Верховна Рада проголосувала за призначення Кулеби на посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій.

Що ще відомо? Також адвокат Германа Галущенка зазначив, що подаватиме апеляцію на рішення ВАКС.

Що передувало? 15 квітня ВАКС продовжив арешт колишньому міністру енергетики Герману Галущенку ще на два місяці з альтернативою застави у розмірі 200 мільйонів гривень.

Нагадаємо. Колишнього міністра енергетики Германа Галущенка підозрюють у причетності до справи «Мідас» щодо розкрадання коштів у «Енергоатомі». За даними НАБУ, на його користь відмили 12 мільйонів доларів США протягом 2021–2025 років.

Контекст. 15 лютого 2026 року ексміністра енергетики Германа Галущенка затримали під час перетину держкордону. НАБУ та САП оголосили йому підозру у справі «Мідас».

НАБУ та САП викрили й задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. За даними слідства, її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома». На опублікованих записах розмов згадуються, зокрема, міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.

Що ще відомо? За даними САП, Всеволод Князєв повністю визнав свою вину, а також погодився надати показання щодо співучасників.

Що відомо про покарання? У САП заявили, що Князєва засудили до п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки. Також у нього конфіскують квартиру та будинок, понад 200 тисяч доларів США особистих заощаджень, а також понад 1 248 700 доларів США, які були хабарем.

Крім того, за згодою сторін Князєв спрямує на підтримку ЗСУ через благодійний фонд «Повернись живим» понад 1,1 мільйона доларів США.

Нагадаємо. НАБУ затримало Всеволода Князєва у 2023 році під час отримання другої частини хабаря, загальна сума якого становила 2,7 мільйона доларів США.

Контекст. У травні 2023 року НАБУ і САП викрили корупцію у Верховному Суді. Голову суду Всеволода Князєва спіймали на хабарі у справі бізнесмена Костянтина Жеваго щодо Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. За даними слідства, під керівництвом Князєва у суді діяла схема: адвокатське об’єднання за гроші «домовлялося» з суддями про потрібні рішення. Князєва затримали під час передачі другої частини хабаря. 

Пленум Верховного Суду висловив недовіру Князєву й достроково припинив його повноваження. Вища рада правосуддя дозволила арешт, але 31 січня 2024 року Князєв вийшов під заставу у 18 мільйонів гривень. У квітні 2024 року його відсторонили від здійснення правосуддя до набрання сили вироком ВАКС або закриття справи.

ВАКС повернув закордонні паспорти народній депутатці Юлії Тимошенко, а також продовжив до 7 липня строк дії її обовʼязків. Депутатку підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам України. Про це повідомляє «Суспільне».

Що відомо? Зокрема, йдеться про зобов’язання Тимошенко прибувати на вимогу до детектива, прокурора та суді, повідомляти їм про зміну місця проживання і роботи.

Що передувало? 15 квітня суд дозволив Юлії Тимошенко одноразово виїхати за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії.

Нагадаємо. 8 квітня НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі народної депутатки Юлії Тимошенко.

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

23 лютого за народну депутатку Юлію Тимошенко внесли заставу у розмірі 33 мільйони гривень. Згодом їй дозволили спілкуватися з нардепами та вільно пересуватися Україною.