застава

Що ще відомо? Спільниці Кропиви Єлизаветі Івахненко зменшили суму застави з 20 до 15 мільйонів гривень, ще одному підозрюваному — з 15 до 11,6 мільйонів гривень.

Нагадаємо. 22 жовтня НАБУ і САП оголосили підозру ще одному фігуранту справи «Карфаген». Йдеться про колишнього очільника одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Імені фігуранта справи не вказують, однак «Центр протидії корупції» пише, що йдеться про колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора Івана Тимошенка.

Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.

Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.

Що передувало? 7 липня суд відмовив у клопотанні прокурорів САП і не продовжив термін процесуальних обовʼязків для нардепки Юлії Тимошенко. Її підозрюють у підкупі депутатів щодо голосувань у Верховній Раді.

Нагадаємо. 7 травня ВАКС повернув закордонні паспорти народній депутатці Юлії Тимошенко, а також продовжив до 7 липня строк дії її обовʼязків. Депутатку підозрюють у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам України. 

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

23 лютого за народну депутатку Юлію Тимошенко внесли заставу у розмірі 33 мільйони гривень. Згодом їй дозволили спілкуватися з нардепами та вільно пересуватися Україною.

Фото: Юлія Тимошенко / Facebook

Сам Тандир просив суд відпустити його з СІЗО під особисті зобов’язання. Його адвокати просили повністю скасувати запобіжний захід.

Нагадаємо. Раніше екссудді Тандиру дозволили вийти із СІЗО під заставу в 119 мільйонів гривень.

Контекст. У ніч на 26 травня 2023 року Тандир наїхав на блокпості у Києві та збив нацгвардійця. Від отриманих травм 23-річний військовослужбовець загинув. 

Тандир відмовився здавати аналізи на вміст алкоголю та наркотиків. За клопотанням прокуратури суд дозволив примусове відібрання біологічних зразків у судді. Проте досі невідомо, чи був суддя у стані алкогольного спʼяніння, коли перебував за кермом.

Водночас у Державному бюро розслідувань відкрили справу за порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, і при цьому спричинили смерть потерпілого. Пізніше Тандиру оголосили про підозру за фактом вчинення смертельної ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

Що ще відомо? Також адвокат Тимошенко просив пояснити, чому сумою застави обрали саме 33 мільйони гривень. За його словами, запобіжний захід — «необґрунтований». Водночас прокурор клопотав збільшити суму застави до 50 мільйонів гривень та призначити носіння електронного браслету.

Що передувало? За народну депутатку Юлію Тимошенко внесли заставу у розмірі 33 мільйони гривень. Про це повідомили в Transparency International із посиланням на пресслужбу ВАКС.

Нагадаємо. Суддя ВАКС повідомив про тиск і погрози з боку народних депутатів під час розгляду справи про арешт майна народної депутатки та її чоловіка. Ім’я депутатки офіційно не називають, однак з матеріалів справи випливає, що йдеться про Юлію Тимошенко.

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Фото: «Суспільне»

Що передувало? Суд обрав запобіжний захід Юлії Тимошенко у вигляді застави у розмірі понад 33 мільйони гривень. «Українська правда» з посиланням на джерела, писала, що станом на ранок 20 січня внесли понад третину суми.

Нагадаємо. Суддя ВАКС повідомив про тиск і погрози з боку народних депутатів під час розгляду справи про арешт майна народної депутатки та її чоловіка. Ім’я депутатки офіційно не називають, однак з матеріалів справи випливає, що йдеться про Юлію Тимошенко.

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Фото: «Суспільне»/Олександр Магула

Хто вніс заставу? Журналісти «Схем» з’ясували, що 30 мільйонів гривень вніс Андрій Процик — один із керівників юридичної фірми «Процик та партнери», яка раніше називалась «Сольський, Процик та партнери». 

Микола Сольський — ексзасновник цього товариства, ексміністр аграрної політики. У квітні 2024-го отримав підозру від НАБУ щодо організації схеми заволодіння державною землею на сотні мільйонів гривень. Суд взяв його під варту з альтернативою застави, яку згодом внесли.

Ще понад 21 мільйон гривень застави внесла Ірина Миколаївна Федорович, але її особу поки що не ідентифікували.

Контекст. 18 листопада ВАКС відправив колишнього віцепрем’єра Чернишова під варту на 60 діб з альтернативою внесення застави у 51,6 мільйона гривень.

Чернишову інкримінують незаконне збагачення у справі про розкрадання в Енергоатомі. Слідство з’ясувало, що йому та його довіреній особі передали понад 1 млн доларів США та майже 100 тисяч євро готівкою. 

Йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі та заборону обіймати посади до трьох років. Сам Чернишов свою провину заперечує.

Фото: Олексій Чернишов / Facebook

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Світлана Чернишова. Дружина віцепрем’єр внесла 10 млн гривень, а потім — ще 2 668 гривень. Відповідно до декларації Чернишова за 2024 рік, її заощаджень було достатньо.

ТОВ «Форавто тор». Найбільшу частину суми — 66 млн гривень — внесла компанія з Дніпра, створена у квітні цього року, яка займається торгівлею деталей для автомобілів. У коментарі «Радіо Свобода» директор та власник компанії Едуард Мартиненко відповів, що вперше чує про внесення застави.

Дарія Бедя. Маркетингова директорка компанії «DIM», яка спеціалізується на будівництві та обслуговуванні нерухомості в Києві, внесла 44 млн гривень. Засновник та керівник компанії Олександр Насіковський повідомив журналістам «Схем», що про внесення застави йому невідомо, а Дарія Бедя за власним бажанням більше не працює у «DIM».

Нагадаємо. Вищий антикорупційний суд України не відсторонив від посади віцепремʼєра — міністра національної єдності Олексія Чернишова. Ще раніше призначив Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 млн грн, заборонив виїзд за кордон без дозволу та зобов’язав з’являтися на виклики слідства. 

Контекст. 23 червня 2025 року НАБУ оголосило про підозру чинному віцепрем’єр-міністру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку в будівельній сфері за участю топпосадовців держави.