Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергію Кропиві обрали запобіжний захід — тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави у 120 мільйонів гривень. Про це повідомляє кореспондент «Суспільного» з зали суду. Його підозрюють у «кришуванні» незаконних кол-центрів та легалізації майна на 89 мільйонів гривень.
Що відомо про засідання? Прокурор САП просив для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави 200 мільйонів гривень.
На записах розмов, зміст яких зачитували під час обрання запобіжного заходу, Кропива обговорює плани підпорядкувати собі всі кримінальні провадження щодо кол-центрів по всій Україні через певні нормативні зміни. Крім того, він займався легалізацією незаконно отриманих доходів.
Також прокурор заявив, що Кропива організовував ремонт у будинку в Козині, у якому проживає генпрокурор Руслан Кравченко. На засіданні зачитали роздруківки розмов, ймовірно, між Кропивою і Кравченком, де генпрокурор доручив працівнику ОГП встановити газовий генератор.
Що відомо про спецоперацію «Карфаген»? Учора, 5 вересня, НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора. Наразі викрили п’ятьох учасників.
Серед фігурантів розслідування:
Як працювала схема? За даними слідства, посадовець створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.
Куди йшли отримані кошти? Понад 20 мільйонів гривень витратили на нерухомість, коштовності та інше цінне майно. Ще понад 12 мільйонів гривень керівник організації, за даними слідства, легалізував, переоформивши активи на третіх осіб. Зокрема, йдеться про нерухомість в апарт-комплексі поблизу Карпат.
Понад 10 мільйонів гривень учасники схеми розмістили на банківських рахунках близьких людей під виглядом доходів від підприємницької діяльності.
Що кажуть в Офісі генпрокурора? У відомстві заявили, що вирішують питання про звільнення працівника, який фігурує у справі. Також в ОГП розпочали службове розслідування після нічних обшуків у межах операції «Карфаген» у службових приміщеннях генерального прокурора та його першої заступниці Марії Вдовиченко.
В ОГП також зазначили, що під час обшуків детективи НАБУ отримали доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень. Серед них — справи щодо можливих протиправних дій близьких осіб керівництва САП, а також працівників НАБУ та САП.
Росіяни атакували супермаркет в Обухівському районі. Відомо про одну постраждалу жінку. У неї гостра реакція на стрес. Про це повідомив керівник Київської ОВА Тимур Ткаченко.
Що ще відомо? У Броварах внаслідок російської атаки травмовано трьох людей. Зокрема, двоє чоловіків отримали осколкові поранення.
Нагадаємо. У Вишгороді з-під завалів деблокували тіло дитини. Також вдалося врятувати трьох людей. У Бучанському районі пошкоджено приватні будинки, автомобілі й складські приміщення. Наслідки атаки також зафіксували на об’єктах інфраструктури в Бучанському, Вишгородському та Обухівському районах.
Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s тимчасово скорочує меню в усіх ресторанах України. Причиною стало пошкодження складу логістичного партнера внаслідок атаки РФ. Про це повідомили у McDonald’s.
У будівлі Національної академії наук (НАН) у центрі Києва в різні роки діяли жіночий пансіон і Академія наук. Тут працювали Михайло Грушевський, Володимир Вернадський і Борис Патон. У 2019 році будівлю президії НАН України зобразили на банкноті номіналом 1000 гривень. 28 вересня 2026 року Росія атакувала споруду. НЗЛ зібрали головне, що відомо про історію будівлі Національної академії наук України.
Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.
Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.
Хто працював в будівлі НАН?
Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.
Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула.
Фото: Інститут історії України
1 жовтня, у День захисників і захисниць України, бізнеси й організації можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду 1991 і підтримати військо донатом. Якщо цього дня в компанії вихідний, працівникам пропонують за бажанням вийти на роботу, а зароблені кошти передати на потреби війська. Про це йдеться на сайті благодійного фонду 1991.
Долучитися до ініціативи можна за посиланням.
Що ще відомо? Якщо це звичайний робочий день, компанія може задонатити свій денний дохід або валовий прибуток — залежно від можливостей.
Куди підуть кошти? Організатори спрямують зібрані гроші, зокрема, на закупівлю автомобілів для українських військових. Компанії також можуть використати гроші для власних проєктів підтримки Сил оборони.
Оновлено. Станом на 10:47 у Соломʼянському районі Києва, де було влучання в складську будівлю, загинув працівник «Київтеплоенерго». Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Унаслідок російського удару по Києву загинули двоє людей, ще четверо — постраждали. Пожежі та руйнування зафіксовано у Святошинському, Подільському, Голосіївському та Соломʼянському районах столиці. Пошкоджено приватні будинки, склади, нежитлову будівлю й лазня. Про це повідомили у ДСНС.
Київщина. У Вишгороді з-під завалів деблокували тіло дитини. Також вдалося врятувати трьох людей. У Бучанському районі пошкоджено приватні будинки, автомобілі й складські приміщення. Наслідки атаки також зафіксували на об’єктах інфраструктури в Бучанському, Вишгородському та Обухівському районах.
Фото: ДСНС
Петиція щодо проведення відкритої пресконференції Володимира Зеленського за участю незалежних журналістів та представників суспільства набрала необхідні 25 тисяч голосів. Про це свідчать дані з сайту Офісу Президента. Її зареєстрували 27 серпня.
Що ще відомо? У петиції зазначають, що протести на тлі звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони тривали понад місяць. Однак після їх завершення суспільство так і не отримало від влади відповідей на свої вимоги.
Кого пропонують запросити? Авторка петиції Анна Репіна пропонує запросити на відкриту пресконференцію представників незалежних медіа, зокрема «Української правди», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», Радіо Свобода, hromadske, The Kyiv Independent, «Суспільного», NV, «Дзеркала Тижня», BBC Україна, Liga.net та інших медіа.
Нагадаємо. 23 серпня головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва на своїй сторінці у Facebook зазначила, що остання відкрита пресконференція Володимира Зеленського відбулася ще в лютому 2025 року.
Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом. Про це пише Reuters.
Що передувало? 21 вересня у Румунії правоохоронці затримали проросійського колишнього кандидата у президенти Келіна Джорджеску. Його затримали на дорозі й відвезли на обшуки через підозру в шахрайстві. Загальну суму збитків слідство оцінює у понад один мільйон євро.
Нагадаємо. Келін Джорджеску — колишній кандидат у президенти Румунії. У листопаді 2024 року в першому турі виборів він набрав 22% голосів і посів перше місце. Згодом Конституційний суд скасував результати голосування після оприлюднення даних спецслужб про ймовірне зовнішнє втручання і скоординоване просування його кампанії в соцмережах.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії і до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
На підконтрольну Україні територію вдалося повернути 14 дітей з тимчасово окупованої території Херсонщини. Серед них — четверо хлопців та 10 дівчат віком від шести до 17 років. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Що ще відомо? Серед повернутих — шістнадцятирічний хлопець, якого росіяни змушували стати на військовий облік, а також сімнадцятирічна дівчина, яка хотіла здобувати українську освіту.
Нагадаємо. У межах ініціативи Bring Kids Back з тимчасово окупованих територій упродовж тижня вдалося повернути 30 дітей та підлітків.
В Україні створили онлайн-платформу «Віртуальний простір пам’яті. Музей кримського спротиву», присвячену тим, хто чинить опір російській окупації Криму й зазнає переслідувань та ув’язнень. Проєкт розповідає про кримських політв’язнів, журналістів, активістів і правозахисників.
Переглянути віртуальний музей можна за посиланням.
Що ще відомо про ініціативу? У межах віртуального музею можна побачити такі експонати, як чотки з хліба, які правозахисник Сервер Мустафаєв зробив у російській в’язниці для свого сина, тюремна бирка звільненого політв’язня Нарімана Джеляла, щоденник Аппаза Куртамета й листи українців із російських в’язниць.
Також ініціатива розповідає історію кримського художника Богдана Зізи, якого російська окупаційна влада засудила до 15 років ув’язнення. У 2022 році він облив двері будівлі російської окупаційної адміністрації в Євпаторії блакитною та жовтою фарбами.
Хто створив? До проєкту долучилися родичі політв’язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Частину оригінальних експонатів зберігають у берлінському Mauermuseum am Checkpoint Charlie.
Фото: скриншот з сайту віртуального музею
Росіяни вдарили чотирма авіабомбами по школі в центрі Сум, де в цей час тривали заняття. Унаслідок атаки ніхто не постраждав — діти й викладачі перебували в укритті. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? Унаслідок російського удару по приватному сектору в Сумах загинули двоє людей. Також відомо про шістьох постраждалих, серед них — троє дітей.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вітаємо у спільноті!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
