метро

Що ще відомо? Водночас у Київському метрополітені зазначили, що в окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Доступ до таких приміщень і проходів обмежений із міркувань безпеки.

Загалом під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену працюють як укриття

Що передувало? Увечері 29 липня користувачі соцмереж повідомляли про труднощі з доступом до підземних станцій метро. За їхніми словами, на деякі станції не впускали людей через брак місця.

Нагадаємо. Сьогодні, 30 липня, унаслідок російської атаки у Києві одна людина загинула, ще двоє — постраждали. Пожежі спалахнули на території ринку в Оболонському районі та гаражного кооперативу у Святошинському районі.

Фото: Київський метрополіте / Facebook

Що радять у метрополітені? Тим, хто планує залишитися в метро на ніч, рекомендують прибути до закриття станції, повідомити про це працівників метро або поліцію та дотримуватися їхніх вказівок. Під час тривоги вхід у метро здійснюється на загальних умовах.

Із собою радять брати теплі речі, ковдру або каремат, воду та ліки, засоби гігієни, для тварин — пелюшки та пакети.

Під час повітряної тривоги 46 підземних станцій працюють у режимі укриття. Рекомендують користуватися центральними станціями, де під час повітряних тривог перебуває менша кількість людей.

Нагадаємо. Станом на 14:38 2 липня унаслідок російського удару по Києву відомо про 20 загиблих.

Що ще відомо? До добірки увійшли вісім текстів авторів із України, Польщі, Литви, Чехії, Іспанії та Шотландії. Зокрема, у межах ініціативи представлять вірші Лесі Українки, Артура Дроня, Рімаса Ужґіріса, Петра Грушка, Елісон Кісснер, Міґеля Ернандеса, Яна Твардовського та Адама Міцкевича.

Нагадаємо. 2025 року «Вірші в метро» обʼєднали поезію авторів з Австрії, Іспанії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Угорщини та Чехії в українському перекладі. Зокрема, до добірки увійшов вірш української письменниці й волонтерки Вікторії Амеліної, яка загинула внаслідок російського ракетного удару по Краматорську.

Хто організовує? Проєкт ініціювало Радіо Культура за підтримки Польського інституту в Києві та у співпраці з українським кластером EUNIC.

Що ще відомо? Мапу встановили до четвертої річниці повномасштабного вторгнення. Кожен може позначити на мапі населений пункт, із яким пов’язана власна історія. Для цього підготували синьо-жовті наліпки. Залишити позначку можна до 30 березня.

Що відомо? До збірки увійшли десять поетичних творів авторів з Австрії, Іспанії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Угорщини та Чехії в українських перекладах. Вірші, за словами організаторів, порушують теми, важливі для демократичних суспільств, зокрема виклики, спричинені російсько-українською війною. 

Плакати з віршами висітимуть протягом усього червня. Ініціатором проєкту став Польський інститут у Києві спільно з українським кластером EUNIC — у межах головування Польщі в Раді Європейського Союзу.

Хто така Вікторія Амеліна? Українська письменниця і правозахисниця дебютувала у 2014 році з романом «Синдром листопаду», а її «Дім для Дома» у 2017 році здобув визнання в Україні та за кордоном. Вона також писала для дітей і заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль на Донеччині. У 2021 році стала лауреаткою Премії імені Джозефа Конрада. 

Після повномасштабного вторгнення Росії Вікторія приєдналася до Truth Hounds і документувала воєнні злочини на сході, півдні та півночі України. Саме вона знайшла щоденник убитого письменника Володимира Вакуленка в Ізюмі. Останній її проєкт — англомовна книжка «War and Justice Diary» про жінок, які документують російські воєнні злочини.

Вікторія Амеліна померла 27 червня 2023 року внаслідок російського ракетного удару, по ресторану Ria Lounge у центрі Краматорська, від отриманих несумісних із життям поранень у лікарні в Дніпрі. У момент атаки вона перебувала в місті разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. У неї залишився 10-річний син.

Хто ще увійшов до збірки? Марія Ілляшенко — поетка, перекладачка, письменниця. Народилася в Києві, живе у Чехії. Авторка трьох збірок, лауреатка Премії Тома Стоппарда у 2023 році. Перекладає українську та польську поезію.

Богдан Задура — сучасний польський поет і перекладач. Автор понад 25 поетичних збірок і 10 томів прози. Завдяки йому польською мовою зазвучали твори Павличка, Жадана, Андруховича, Махна та інших.

Петер Пауль Віплінер — австрійський поет і письменник, автор понад 50 книжок, переважно поетичних. Його твори перекладено 20 мовами. Провів понад 100 виставок і 350 читань у різних країнах.

Вісенте Алейксандре-і-Мерло — іспанський поет, у 1977 році став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Народився у Севільї, писати почав через хворобу. Був академіком і наставником молодих авторів.

Марюс Бурокас — литовський поет, перекладач і критик. Дебютував у 1999 році, видав три збірки. У 2018 році його «Найменші речі» переклали українською.

Ліза Віда — нідерландсько-українська письменниця, літературне відкриття 2022 року за версією de Volkskrant. Її дебютний роман «Олександра» номінували на кілька престижних премій.

Роза Ауслендер — німецькомовна поетеса з Чернівців, авторка понад 20 поетичних збірок. У 2011 році вийшла її книга «Час Фенікса» в українському перекладі Петра Рихла.

Шандор Петефі — угорський поет і революціонер. Його поезія стала символом боротьби за свободу під час революції 1848–1849 років. Він загинув у битві при Шегеншвере у 1849 році.

Фото: suspilne.media