Шість уроків зі справи Мудрої й інших фігурантів

Що ще відомо? До поліції звернулися працівники приватної швидкої допомоги, яким перешкоджали потрапити до людини. Біля будинку також зібралися місцеві жителі.

«Суспільне» повідомляє, що на місці перебувають силовики. Під час сутичок також застосовують сльозогінний газ.

Що передувало? Раніше у соцмережах поширювали інформацію, що в будинку нібито утримують 40 людей у підвалі. Також публікували відео, на яких люди просять пустити їх у будинок. На одному з них видно, як деякі з присутніх б’ють ногами у ворота.

Кого вдалося повернути? Один із юнаків виїхав разом із мамою. У серпні родина вже намагалася покинути окуповану територію, однак під час перевірки їх не пропустили та почали погрожувати. Після цього родині довелося переховуватися.

Також виїхати з тимчасово окупованої території вдалося ще одному хлопцеві та дівчині.

Нагадаємо. У межах Bring Kids Back на підконтрольну Україні територію вдалося повернути двох дітей із тимчасово окупованих територій.

Що відомо? За словами Ковальського, Кравченко виїхав за кордон за запрошенням на Генасамблею ПАРЄ, яке було оформлене на заступника генпрокурора Віктора Логачова. Той раніше відмовився від участі.

Ковальський зазначив, що Кравченко сам оформив і підписав наказ про відрядження, хоча до цього мав бути залучений департамент міжнародного співробітництва ОГП.

За даними розслідування, Руслан Кравченко не користувався службовим автомобілем для перетину кордону, а перед відрядженням відмовився від державної охорони. 

Нагадаємо. 28 жовтня у НАБУ й САП заперечили звинувачення колишнього генпрокурора Руслана Кравченка у відправці до Австрії людей, які мали вчинити проти нього «насильницькі дії». Там додали, що сприймають його заяву «як спробу забезпечити собі захист у державі перебування». 

Контекст. Ексгенпрокурор Руслан Кравченко не повернувся на роботу після закордонного відрядження. Згодом він написав заяву про звільнення з Офісу генпрокурора.

Фото: Руслан Кравченко / Facebook

Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що під час режиму тиші з Олешок і прилеглих територій вдалося забрати тіла загиблих військових і цивільних. З російською стороною домовилися, що всі тіла загиблих, чиї родичі проживають в Україні, передадуть українській стороні. 

Що ще відомо? Україна й Росія домовилися не розголошувати кількість евакуйованих людей з Олешок. Гуманітарну допомогу мешканцям тимчасово окупованих Олешок планують доставляти щонайменше раз на місяць. Наразі триває комунікація з російською стороною щодо організації таких доставок.

Крім того, Лубінець повідомив, що в Україні створять окремий центр повернення цивільних із російського полону. Туди зможуть звертатися родичі українців, яких затримала РФ. У центрі розроблятимуть механізми повернення цивільних, а після їхнього звільнення забезпечуватимуть соціальний і медичний супровід й психологічну реабілітацію. 

Нагадаємо. Sky News опублікували кадри 34-ї бригади, на яких видно, що росіяни під час і після евакуації завозили в Олешки та сусідні села важку техніку, боєприпаси й військових. Також росіяни поверталися на втрачені позиції та шукали в будинках підвали для облаштування нових. Окрім цього, вони забирали тіла цивільних із моргу.

Контекст. 31 жовтня відбулася гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині. Українці з Олешків уже перетнули кордон України на Чернігівщині. До цього вони літаком прибули до Республіки Білорусь. Напередодні в Олешках розмінували дороги і доставили гуманітарний вантаж. 

Фото: скриншот з брифінгу.

Що ще відомо? У ГУР зазначили, що однією з причин, через які двигуни такого типу можуть вибухати або руйнуватися, може бути пальне неналежної якості.

Що ще відомо? Опонент Йотової — колишній прем’єр-міністр Андрей Гюров — отримав 39,48% голосів. Ще 2,95% виборців не підтримали нікого.

Що відомо про Іліяну Йотову? З 23 січня 2026 року Іліяна Йотова виконує обов’язки Президента Болгарії після відставки Румена Радева. До цього вона була віцепрезиденткою країни з 2017 року, а раніше — депутаткою Європарламенту від Болгарської соціалістичної партії. 

Вона виступає за дипломатичне врегулювання війни Росії проти України й у цьому питанні має близьку позицію до прем’єр-міністра Радева.

Нагадаємо. 14 липня 2026 року прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що його країна більше не входитиме до складу Коаліції охочих. Зокрема, представники країни не брали участі в засіданні, яке відбулося 13 липня в Парижі.

Фото: Іліяна Йотова / Facebook

Що ще відомо? Зафіксовано влучання у п’ятиповерховий житловий будинок, де внаслідок удару зруйновано поверхи з першого по третій. Також у місті пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків, два магазини і шість автомобілів.

Нагадаємо. Росія атакувала Харківщину, Одещину і Кропивницький.

Фото: Олег Синєгубов / Telegram

Які наслідки? За даними Reuters, у Франкфурті щонайменше два магазини розграбували, ще декілька — пошкодили. СТаном на 31 жовтня поліція Франкфурта, Мюнхена та Берліна повідомила про 18 тисяч протестувальників.

Що відомо про мітинги в інших країнах? 30 жовтня в Італії відбувся загальнонаціональний страйк, який тривав 24 години. Учасники вимагали підвищення зарплат, поліпшення державних послуг і виступали проти зростання вартості життя, а також збільшення військових витрат. Загалом мітинги пройшли у понад 40 містах.

У Португалії тисячі людей вийшли на протест у Лісабоні через житлову кризу. Вони вимагали відкликати урядовий законопроєкт про оренду житла, який уже пройшов перше голосування в парламенті.

У Франції третій тиждень поспіль тривають протести проти зростання вартості життя і проблем в освіті. За даними МВС країни, протягом дня пройшла 291 публічна акція, у якій загалом взяли участь близько 320 тисяч людей. 

Що сталося? 30 жовтня у Польщі суддя Анна Корвін-Піотровська оголосила, що тимчасово очолить Конституційний трибунал. Вона заявила, що керівництво трибуналу перешкоджало проведенню Асамблеї суддів, через що суд не міг ухвалювати рішення. Після цього вона на місяць відсторонила від виконання обов’язків голову трибуналу Богдана Свєнчковського і його заступника Бартломея Соханського. Свєнчковський рішення не визнав.

Увечері біля будівлі трибуналу зібралися прихильники партії «Право і справедливість» і Президента Кароля Навроцького, які виступили проти відсторонення керівництва трибуналу. 

Президент Кароль Навроцький перервав поїздку до Сенегалу і прибув до Конституційного трибуналу. Біля входу до Конституційного трибуналу стався інцидент за його участю і суддів. Сторони по-різному описують події.

У канцелярії Президента заявили, що Навроцькому намагалися перешкодити увійти до будівлі. Там зазначили, що судді Крістіан Маркевич і Анна Корвін-Пьотровська штовхали Президента. Натомість суддя Конституційного трибуналу Мацей Берек заявив, що саме Президент фізично напав на суддів.

31 жовтня Кароль Навроцький скликав термінові консультації з представниками парламентських сил.

Довідка. Конституційний трибунал Польщі — це вищий орган конституційного правосуддя країни, головним завданням якого є контроль за відповідністю законів й інших нормативних актів Конституції.

Контекст. Конфлікт навколо Конституційного трибуналу розпочався у 2015 році. Тоді Сейм перед парламентськими виборами ухвалив закон, який дозволив йому обрати п’ятьох нових суддів, хоча повноваження двох із них мали початися вже після завершення каденції цього парламенту.

Після перемоги «Права і справедливості» новий склад Сейму змінив закон, визнав попередній вибір п’ятьох суддів таким, що не має юридичної сили, та обрав інших кандидатів. Конституційний трибунал згодом визнав, що попередній парламент мав право обрати трьох із п’ятьох суддів, але не двох інших.

Після приходу до влади коаліції Туска у 2023 році вона почала змінювати судову систему та намагатися подолати наслідки реформ «Права і справедливості».

Водночас Президент Кароль Навроцький, кандидатуру якого на президентських виборах підтримувала партія «Право і справедливість», блокує частину цих кроків. Зокрема, він не прийняв присягу п’ятьох суддів Конституційного трибуналу, обраних Сеймом у 2026 році.

Фото: Дональд Туск / Facebook

Росіяни використали режим тиші під час гуманітарної місії на Херсонщині для облаштування своїх позицій. Зафіксовано ротацію російських підрозділів, укріплення позицій, розширення антидронових засобів на дорогах і нарощування логістики, зокрема підвезення боєприпасів. Про це повідомили в Генштабі.

Що передувало? Учора, 1 листопада, в Олешках на Херсонщині закінчився режим тиші. Перша леді США Меланія Трамп написала, що місія завершилася успішно. За її словами, з Олешків евакуювали майже 800 людей.

Нагадаємо. 31 жовтня відбулася гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині. Українці з Олешків уже перетнули кордон України на Чернігівщині. До цього вони літаком прибули до Республіки Білорусь. Напередодні в Олешках розмінували дороги і доставили гуманітарний вантаж.