img

Хочу здати кров. Як? Де? Коли?

22.02.2017 Ірина Сало

1) Хто такий донор?

 

Донор — це людина, яка добровільно віддає частину своєї крові чи органи для подальшої трансплантації. Донором крові може бути будь-яка здорова людина віком від 18 років, яка не має протипоказань. Відповідно до Закону України про донорство крові та її компонентів верхньої межі віку немає. Але якщо ви не були донором до 50 років, після досягнення цього віку вас, швидше за все, не допустять до донації.

 

Стандартний об’єм однієї кровоздачі — 450 мілілітрів. Перед цим ще 40 мл крові у вас додатково візьмуть для аналізів. Всього за один раз ви віддасте близько 10% від загального об’єму крові. Людей із масою тіла менш як 50 кг або зростом нижче ніж 160 см допускають до донорства індивідуально на розсуд лікаря-трансфузіолога, оскільки досить часто після процедури таким донорам стає зле.

2) Навіщо здавати кров?

 

Потреба в крові — як рідкісних, так і поширених груп — є завжди. Ваша кров (або їі компоненти) необхідні багатьом хворим. Уявіть: кожен третій житель планети хоча б раз у житті потребує донорської крові. Найчастіше вона необхідна недоношеним дітям, хворим на рак та жертвам серйозних аварій. Цей список, звісно, не є вичерпним. Натомість статистика свідчить, що донорами крові стають лише 5% населення планети. Втішає, утім, той факт, що одна доза донорської крові може врятувати аж три життя.

3) Крові якої групи в Україні найбільше не вистачає?

 

Такої статистики не існує. Принаймні у цьому нас запевнили у Львівському обласному центрі служби крові. І пояснили так: сьогодні в одному місті може бракувати, наприклад, крові 2+, а вже завтра в тій самій лікарні буде необхідна 1-. Це ситуативна річ, тому говорити про конкретну групу не можна.

 

Лікарі запевняють: завжди є потреба у всіх групах крові. Водночас, помилково думати, що рідкісної групи потрібно найбільше. Навпаки — що популярніша група крові, то більше її потрібно, бо ж людей, яким годиться саме ця група, відповідно, теж є більше.

4) Скільки донорської крові зазвичай потрібно?

 

У Європі середній показник — 40 донорів на 1000 осіб. У США ця норма вища — 60/1000. В Україні ж необхідну кров вимірюють за іншою схемою — у мілілітрах на кожного громадянина. Минулого року, за інформацією львівського обласного центру служби крові, ми мали 8.2 мл/людину за рекомендованих 15.

 

Для порівняння, Польща з цим показником справляється повністю відтоді, як країна перейняла європейський досвід у «донорських» справах: там створили банки зберігання крові, удосконалили систему мотивації донорів

5) Чи вплинула війна на ситуацію з донорством в Україні?

 

У моменти активізації бойових дій на сході країни соцмережі рясніють закликами здавати кров для поранених бійців. Однак на практиці людей, які приходять до пунктів здачі крові, виявляться не так і багато.

 

Лікарі запевняють, що впродож останніх п’яти років кількість донорів крові в країні зменшується. Хоча погоджуються, що є сплески активного здавання крові конкретному пацієнту, але вони поодинокі. Винятковим у цій справі зараз є лише місто Дніпро, яке через свою географічну близькість до воєнних дій збирає найбільше донорської крові у порівнянні з іншими українськими містами.

6) Які види здавання крові існують?

 

Найпоширеніший спосіб — здавання цільної крові. Її беруть із вени на руці. Середня норма — 450 мл за один раз. Але можна здавати і не цільну кров, а  її компоненти. Наприклад, плазму — таку процедуру називають плазмаферезом, або тромбоцити — тоді це тромбоцитаферез. Процес вилучення плазми займає близько 40 хвилин, забір крові — близько 10 хвилин.

7) Здавати кров узагалі безпечно?

 

Безпечно і навіть корисно. На сьогодні донорство крові — абсолютно безпечна процедура. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.

8) Як часто це можна робити?

 

Регулярне здавання крові корисне для профілактики захворювань серцево-судинної системи і, крім того, сприяє самовідновленню всього організму. Був навіть цікавий експеримент. Вчені з університету міста Куопіо у Фінляндії обстежили 5 тисяч осіб і з’ясували, що у тих, хто регулярно здавав кров, інфаркти виникали в десятки разів рідше. Американські дослідники з Канзаського медичного центру підтвердили, що у людей, які є постійними донорами, на 30% рідше трапляються серцеві напади.

 

А крім того, у кризових ситуаціях (наприклад, при нещасному випадку) донор має більше шансів на виживання, адже його організм адаптованіший до крововтрати.

 

Проте в усьому має бути міра. Тож, аби не зашкодити здоров’ю донорів, лікарі розробили рекомендації щодо інтервалів між здаванням крові та плазми. Так, чоловіки можуть здавати кров не більш як п’ять разів на рік, жінки — не більш як чотири. Після здавання крові потрібно зробити перерву не менше, ніж на 90 днів.

9) Скажіть чесно: ця процедура болісна?

 

Щодо відчуттів, то все індивідуально. Ви можете відчути легкий біль під час введення голки у вену, але тільки в перші секунди. Іноді під час процедури донори (частіше чоловіки) непритомніють.

 

Як пояснили нам у Львівському обласному центрі служби крові, жіноче тіло звикліше до втрати крові через фізіологічні особливості. Звичайно, це суб’єктивно, але донори з досвідом кажуть: якщо не дивитися на руку, то стає вже не так страшно.

10) Чи я щось отримаю за те, що здам кров?

 

У день здавання крові донор має отримати сніданок та обід за рахунок коштів медзакладу, що здійснює взяття крові. Або ж лікарня має відшкодувати донору вартість таких наборів харчування готівкою. Зазвичай це не більше 100 грн.

 

Крім цього, ви маєте право на додаткові пільги. Наприклад, у день здавання крові можете розраховувати на оплачуваний вихідний, незалежно від того, працюєте у державній чи приватній компанії. А донорів-студентів звільняються від занять. Повний перелік пільг для донорів є у статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

11) Гаразд, переконали. Хочу здати кров. Із чого починати?

 

Спочатку потрібно дізнатися, де у вашому місті кров приймають. Переліків на різних ресурсах є безліч. Нам доволі зручним видався пошуковик ДонорUA.

 

Згідно українського законодавства, донор може здавати кров у будь-якому центрі крові незалежно від того, де він прописаний. Часто трапляються випадки, коли працівники центрів крові відмовляють у донації донорам з пропискою в інших областях. Що робити в таких випадках детально описано тут. У Києві та Дніпрі, до прикладу, донорів без жодних проблем приймають із будь-якою пропискою.

 

І перед тим, як іти в медзаклад, обов’язково ознайомтеся з переліком протипоказань.

12) Які є протипоказання і обмеження? У мене можуть і не взяти крові?

 

Так, і причин на те більш ніж достатньо. Гарна новина — вони всі прописані в законі і є у вільному доступі. Погана новина — їх багато. Є два види протипоказань — тимчасові та абсолютні.

 

Наприклад, критичні дні у жінок є підставою для тимчасової відмови у здаванні крові (5 днів). Також має минути певний час після проколювання вуха чи видалення зуба.

 

Звісно, заборонено здавати кров тим, хто має певні захворювання, наприклад, туберкульоз чи гастрит.

13) Потрібно буде здати аналізи?

 

Так. Перед здаванням крові на вас чекає кілька аналізів: вам обов’язково визначать групу крові та резус-фактор; перевірять, чи дані загального аналізу крові (гемоглобін, лейкоцити, еритроцити, ШОЕ і ін.) у нормі; а також візьмуть маркери збудників гемотрансмісивних інфекцій (таких, що передаються з кров’ю): вірусів імунодефіциту людини, гепатитів В і С, збудника сифілісу.

 

За бажанням через одну-дві доби донор може приїхати з паспортом на станцію і отримати результати своїх аналізів. Їх повідомляють тільки особисто й конфіденційно. Якщо в крові виявлять ознаки інфекції, про це знатиме тільки той, хто здавав кров, і лікар, який у такому разі має обов’язково повідомити вам результати.

14) Гаразд, спробую. Як діяти далі?

 

Готуватись до здавання крові потрібно впродовж двох днів. У цей час не можна вживати алкоголю. Також напередодні не можна їсти жирної, смаженої та копченої їжі, яєць, молочних продуктів. Безпосередньо у день здавання крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати серйозних справ та інтенсивного фізичного навантаження. В медзаклад із собою потрібно взяти паспорт.

 

Окрім аналізу крові, потенційний донор проходить медичний огляд, під час якого лікар вимірює тиск, температуру, пульс, розпитує про самопочуття. Перед процедурою кожен потенційний донор має заповнити спеціальну «анкету донора», в якій відповідає на питання про стан свого здоров’я і колишні захворювання. Перелік питань і саму анкету можете переглянути в тому ж законі про донорство.

 

Остаточне рішення про допуск до кровоздавання здійснює лікар-трансфузіолог, який оцінює й психоневрологічний стан донора і може заборонити процедуру, запідозривши вживання наркотиків, алкоголю чи ведення асоціального способу життя.

15) Здав кров. Як жити далі?

 

Безпосередньо після здавання крові лікарі рекомендують відпочити 10-15 хвилин, утриматися від куріння протягом години до і після процедури та протягом доби — від алкоголю. Пов’язку радять знімати не раніше ніж за 3-4 години. Мочити її теж не варто.

 

Пийте якомога більше води впродовж наступних двох діб. І не забудьте після самої процедури взяти довідку про здавання крові. Вона вам знадобиться, якщо захочете скористатися пільгами донора. І живіть далі з усвідомлення того, що ви зробили хорошу справу. До наступного здавання.

16) Знаю, що в Україні є «заслужені донори». Хто це такі і як ним стати?

 

Якщо процедура здавання крові вам сподобається і ви повторите її 100 разів — отримаєте звання Почесного або Заслуженого донора України з відповідною відзнакою та додатковими пільгами. Як-от, наприклад, безкоштовне протезування зубів, 50%-ва знижка на ліки чи пільгова позика на будівництво житла.

 

Звання «Почесний донор України» удостоєні наразі понад 100 тисяч осіб. А одному з донорів, який здав кров 700 разів, присвоєно звання «Герой України».

Ірина Сало

Текст Ірина Сало

Журналістка у The Ukrainians

Схожі публікації

коридор відділення
3410 6

Винні, що хворі?

Що приховують за собою двері українських психіатричних лікарень та чому в них так мало місця для гідності

10.03.2017 Маргарита Тарасова
IMG_1919
4741 15

Барон Ольга Петрівна

Як одна чиновниця відклала папери і взялася вчити ромських дітей мріяти

04.05.2017 Олеся Яремчук
IMG_0478
15348 19

Євген Глібовицький

Розмова з експертом із стратегій, засновником аналітичного центру pro.mova

25.04.2014 Володимир Бєглов

Популярні публікації

IMG_4297
59787 5

Громада в дії

Чому в селі, де з’явився вуличний вай-фай, перестали красти квіти
07.02.2017 Альона Вишницька
IMG_8374
31307 17

Ярослав Грицак

Розмова з відомим українським істориком та публіцистом
04.04.2014 Володимир Бєглов
pexels-photo-12628
25686 5

7 відмінностей між професіоналами й аматорами

Письменник і підприємець Джеф Гоінз про аматорів і професіоналів
07.12.2016 The Ukrainians

Краудфандинг

Малі міста

2608
зібрали
36000
потрібно

Нові медіа нової країни

36
зібрали
5000
потрібно

Найрозумніші діти країни

2538
зібрали
4500
потрібно

підтримайте проект

Donate

Введіть слово, щоб почати