[Текст опублікований за підтримки Work.ua — сайту із пошуку роботи №1 в Україні]
Останнім часом дуже багато говорять про «м’які» навички (soft skills) та про те, як вони можуть підвищити продуктивність та прибутки. Про це йдеться у статтях дослідників Achyuta Adhvaryu, Namrata Kala і Anant Nyshadham, які пишуть про впровадження навчання для набуття «м’яких» навичок для працівників фабрик в Індії. Вони наводять аргументи і доводять, що soft skills мають важливе значення для економічного розвитку компаній.
Розгляньмо це на прикладі компанії у Південній Індії, де проводилося дослідження Е. Едхваруі та іншими. Ця компанія є найбільшим експортером одягу в країні. Всі працівниці (там працюють лише жінки) розподілені по лініях виробництва. На кожній лінії працювало близько 70-100 жінок, кожна з яких мала завдання — виготовляти один і той самий виріб одягу за однаковий період часу. Едхваруі разом зі своїми колегами випадково обирали певну кількість працівниць і проводили з ними тренінги по набуттю «м’яких» навичок.
«М’які» навички для багатьох людей означають різне. У нашому випадку ця програма називалася «Особистісний розвиток та кар’єрний ріст» і складалася з дослідження різноманітних тем: управління часом, ефективної комунікації, комплексного вирішення проблем, фінансової грамотності і т.д. Увесь курс займав 80 навчальних годин, що були розплановані на 11 місяців. Половина занять проводилася за рахунок особистого часу працівниць, а інша половина виокремлювалася з їхнього робочого часу.
Едхваруі та команді вдалося зібрати багато даних. Найважливіші дані — щодо виробництва. На фабриці встановили планшети, які відслідковували відвідуваність працівниць виробничої лінії, а також занотовували результати їхньої роботи. Інколи планшети виходили з ладу (багато з них одночасно), але отримані дані були доповнені відомостями з відділу кадрів про відвідуваність та заробітну платню, а також результатами опитувань працівників, проведених через місяць після завершення тренувань. Окрім всього іншого, це дало змогу визначити деякі ключові риси характеру особистостей.
Отож, що нового їм вдалося дізнатися? Почнімо із витривалості. Виснажливість цієї роботи загалом дуже висока — це висновок, який було зроблено після 26 місяців спостережень. По завершенню цього терміну працювати залишалося лише 25-30% працівниць, які брали участь у навчанні на початку. Всі інші за цей період були замінені/звільнені. Програма навчання «Особистісний розвиток та кар’єрний ріст» ненабагато підвищувала рівень витривалості. Це могло б негативно позначитися на результатах досліджень, але команда Едхваруі провела декілька перевірок (тести проводилися у різні проміжки часу), тому ми можемо не хвилюватися щодо достовірності наведених даних. Окрім того, програма позитивно впливала на відвідуваність, як під час навчання, так і після нього.
Чи стали працівники, які навчалися, більш продуктивними? Для того, щоб визначити це, оцінювали три показники. Перший — кількість виготовлених деталей одягу. Другий — ефективність, що визначалася за рахунок порівняння кількості часу, витраченого на виготовлення виробу з часом, який мав би бути витраченим на його виготовлення відповідно до встановлених галузевих стандартів. Третій показник — якість зробленої роботи.
Продуктивність працівників, які пройшли курс ставала вищою на 10%, вони виготовляли на шість виробів більше, ніж ті, які навчання не проходили. Ефективність також зростала на 7%. Цікаво те, що обидва показники покращувалися уже по завершенні навчання, а не під час (зазначимо, що всі показники продуктивності контролюють час на роботі). А якість роботи, яку вони виконували, підвищувалася і у процесі навчання, і після завершення залишалася вищою на 10%.
Перш, ніж ми говоритимемо про заробітну платню, давайте розглянемо механізми розвитку особистісного потенціалу. Для цього Едхваруі наводить деякі дані, отримані під час спостережень. Якщо говорити про особистісні характеристики, то слід зазначити, що суттєвих змін зазнала екстравертність: у людей, які навчалися, вона значно зросла. Працівниці виявляли більшу стурбованість власним майбутнім, деякі почали заощаджувати кошти на здобуття подальшої освіти, а також почали серйозно замислюватися над необхідністю отримання вищої освіти власними дітьми. Також вони більше турбувалися про отримання державної пенсії та медичного обслуговування (на що, найімовірніше вплинуло навчання з фінансової грамотності). Після опанування «м’яких» навичок у деяких представниць викликало бажання отримати технічні («важкі») навички. Тому, коли ми розглядаємо підвищення продуктивності та якості роботи, про це слід пам’ятати.
Інший спосіб, яким скористалася Едхваруі зі своїми колегами для оцінювання розвитку особистісного потенціалу, — спостереження за оточуючими. Як уже зазначалося раніше, навчання проходили не всі працівниці, а випадково відібрані по різних лініях виробництва. Це дало змогу дослідникам побачити, який вплив здійснюють жінки, які пройшли навчання, на своїх співробітниць. Цікаво, що їхні колеги, хоча й не навчалися на курсах, також показували подібний рівень продуктивності та зростання якості роботи, але жодних особистісних змін не відбувалося.
То чи посприяє оволодіння цими навичками та підвищення продуктивності можливості отримувати більшу заробітну плату? Не на багато. У працівниць, які пройшли навчання, заробітна плата зросла всього на 0,5 % (суттєвою прибавкою було б її підвищення хоча б на 10%). Проаналізувавши і заробітні плати, і рівень продуктивності, команді, працюючій з Едхваруі, вдалося порахувати чисту норму прибутку, що отримає компанія завдяки впровадженню такого навчання. Вони визначили, що рівень прибутковості наприкінці навчального періоду становить 12%. Тому ця програма вигідна для компаній, навіть у процесі тренінгів. Через 20 місяців після закінчення навчання компанія отримає прибуток, котрий зросте на 256%.
Вигода для компаній від проведення такого навчання очевидна. Більша частина прибутків дістається саме компанії, але, чи то через неспроможність, чи то через відсутність бажання, компанії не поспішають відслідковувати та негайно розвивати такі вміння у своїх працівників. Наступний головний крок — пошук відповіді на це запитання.
Оригінал — Markus Goldstein
Адаптований переклад — Ліля Гук
Зображення — unsplash.com
