Іван Миколайчук

Детальніше. Іван Миколайчук народився у селі Чортория Чернівецької області в багатодітній сім’ї (він був одним з 13 дітей). Вже з 12 років грав у сільському самодіяльному театрі, а незабаром закінчив театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Крім акторської, в Івана Миколайчука була і музична освіта. У 1957 році він закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю «хормейстер художньої самодіяльності». Талановитий юнак співав та грав на сопілці, цимбалах, скрипці, баяні, трубі, арфі та фортепіано.

Коли Іван вступив до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, він потрапив до творчої майстерні режисера Віктора Івченка. Саме він згодом запропонує Сергію Параджанову взяти на роль Івана Палійчука свого студента. Дебютував молодий актор у курсовій роботі Леоніда Осики «Двоє», а вже ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» одразу принесли Миколайчукові загальне визнання. Ролі у фільмах «Комісари» та «Пропала грамота» доводили вкотре майстерність українського актора, а з фільму «Білий птах з чорною ознакою» почалася нова сторінка Миколайчука — сценариста. 

У 1970-х роках настали не легкі часи для діячів української культури. Під час зйомок фільму «Анничка» Іван Миколайчук пристрасно пояснював різницю між «націоналізмом» і «патріотизмом». За це на актора донесли «верхівці» і йому не раз доводилося пояснювати свою позицію у різних інстанціях. Арешт Сергія Параджанова, заборона показу «Тіней забутих предків», вилучення Миколайчука з творчого процесу похитнуло кінокар’єру митця. У 1979 році він виступив у ролі сценариста, режисера і частково композитором у фільмі «Вавилон ХХ». Фільм здобув успіх, а режисура Миколайчука була відзначена на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе.

Утиски з боку влади не закінчувалися і наступні проби у режисурі таких фільмів, як «Така пізня, така тепла осінь», «Небилиці про Івана» вже не мали такого гучного успіху. Постійні заборони та виправдання перед владою погіршили здоров’я Миколайчука. У 1987-му, у віці 46-ти років, український актор помер від раку шлунка. На день народження митця у його рідному селі Чортория уже 20 років проводять етнофестиваль «На гостини до Івана», де можна переглянути кіношедеври митця просто неба.

Цитата. «Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко», казав про Миколайчука Параджанов.

Що далі? Сергій Тримбач — український кінокритик і чинний голова Національної спілки кінематографістів України, розповів про зйомки фільму «Тисяча снопів вітру». Цей фільм у свій час не встиг зрежисерувати Іван Миколайчук. Зйомки фільму можуть розпочатися уже наступного року. Наразі готовий лише сценарій, який записаний разом зі сценаристом Павлом Ар’є. В сюжеті йтиметься про народні традиції Меланки, про вірування і обряди цього свята, серед яких виростав на Буковині сам Миколайчук. «Проблема з режисером зараз. Щоб оцей світ миколайчуковий втілити на екрані, треба бути трохи Миколайчуком. Я маю на увазі світоглядно. Так відчувати світ, як Миколайчук», — розповідає Сергій Тримбач для Суспільного.

Фото: hromadske.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики