Учора, 15 червня, росіяни атакували Києво-Печерську лавру. Зараз усередині Успенського собору — потоки води зі стелі, розмиті настінні розписи, люстри під загрозою обвалення. Водночас Києво-Печерська лавра — один із найдавніших та найвизначніших православних монастирських комплексів в Україні, заснований у 1051 році. Вона входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та має особливий міжнародний статус захисту. НЗЛ зібрали головне, що варто знати про історію споруди.
З чого усе починалося: історія створення Києво-Печерської лаври
За літописними даними, у 1051 році монах Антоній оселився в печері поблизу княжого села Берестове, де заснував монастир. Незабаром до нього почали приєднуватися інші ченці. У 1062 році монастирська громада розділилася на дві групи. Причина — політичні суперечності між синами Ярослава Мудрого — Ізяславом і Святославом.
Так поступово сформувалися два печерні комплекси, які згодом отримали назви Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печер. Саме вони стали основою майбутньої Києво-Печерської лаври. Уже в 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, який було освячено в 1089 році.
У 10–11 століттях у Лаврі розвивалося літописання: там працювали Іларіон, Нестор Літописець та інші монахи. А у 13 столітті ченці Симон і Полікарп уклали «Києво-Печерський патерик» — збірку оповідань про життя монастиря, його будівництво та подвижників (святі, священнослужителі та віряни, які присвятили своє життя служінню Богові).
У Лаврі збереглися підземелля, де колись мешкали подвижники. Нині відвідати їх неможливо через наслідки останніх обстрілів російської армії. Також на території монастиря є потайні ходи під кріпосними спорудами, інженерні комунікації та господарські льохи.
Ближні (Антонієві) печери розташовані на глибині 10–15 метрів. Їхня загальна довжина становить 383 метри. Тут спочивають мощі 73 святих, серед яких Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський та Агапіт Печерський. Дальні (Феодосієві) печери розташовані на глибині 15–20 метрів і мають довжину 293 метри.
Тут діяла одна з перших лікарень Київської Русі, діяльність якої пов’язують з іменами ченців-цілителів Агапіта Печерського, Аліпія, Даміана та Григорія. По медичну допомогу до монастиря зверталися не лише прості люди, а й київські князі.
На початку 12 століття на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, правнука Ярослава Мудрого, при монастирі було засновано першу відому лікарню Київської Русі. Згодом на її основі виник Микільський Больницький монастир, до складу якого входили церкви, лікарня та аптека. Він став частиною Києво-Печерської лаври.
Що ще відомо? У стінах Лаври діє відроджена в 1989 році Київська духовна семінарія, а з 1992 року — Київська духовна академія. Раніше академія розташовувалася на Подолі, де нині працює один із найвідоміших закладів вищої освіти України — Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Іван Мазепа — меценат Києво-Печерської лаври
Іван Мазепа — один із найщедріших культурних меценатів. За період його гетьманства було побудовано та реставровано понад 30 соборів, зокрема й споруди Києво-Печерської лаври. За власний кошт він звів навколо Верхньої лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими вежами, реставрував Троїцьку церкву та побудував церкву Всіх лаврських святих, на якій розміщено родинний мазепинський герб. Гетьман виділив кошти на дзвін для лаврських потреб та на зведення нової кам’яної дзвіниці.
Скільки було руйнувань лаври?
У 1096 році половецький хан Боняк пограбував і спалив дерев’яні споруди монастиря. Після цього святиню довелося відбудовувати практично з нуля.
У 1230 році через потужний землетрус стіни церкви Святої Богородиці розпалися на чотири частини.
У 1240 році Київ і Лавра були зруйновані під час монголо-татарської навали хана Батия .
У 1482 році війська хана Менглі Ґерая викрали цінності та спалили монастирські храми.
У 1718 році побутовий вогонь знищив унікальну монастирську бібліотеку, архів та пошкодив більшість кам’яних споруд на території Верхньої лаври.
У січні 1918 року під час артилерійського обстрілу Києва більшовицькими військами Муравйова храми комплексу зазнали значних пошкоджень.
3 листопада 1941 року більшовицька армія підірвала Успенський собор. Тривалий час радянська пропаганда звинувачувала у цьому Німеччину, проте розсекречені документи та свідчення підтверджують причетність радянських диверсантів НКВС, які замінували місто перед відступом.
Фото: Валентина Поліщук
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!