Успенський собор

Над відновленням працювали понад 100 рятувальників з різних підрозділів, також залучили понад 25 одиниць техніки ДСНС.

Нагадаємо. 15 червня російська армія атакувала Київ безпілотниками. Унаслідок удару було пошкоджено Києво-Печерську лавру — одну з найвизначніших пам’яток української культурної та духовної спадщини.

Що ще відомо? Дах Успенського собору пошкоджено на 80%, однак фундамент будівлі не постраждав. Рятувальникам ДСНС вдалося не допустити поширення вогню всередину храму. Основні витрати на відновлення будуть пов’язані зі спорудженням нової конструкції даху, реставрацією куполів, позолочувальними роботами та ремонтом пошкоджених інженерних мереж.

Після встановлення тимчасового захисного укриття богослужіння в соборі планують відновити протягом кількох місяців.

Цитата. «Всі експонати, яким загрожувало пошкодження, демонтовано і врятовано. Це було зроблено в першу годину після прильоту», — розповів Остапенко на пресконференції в Києві. 

Нагадаємо. 15 червня російська армія атакувала Київ безпілотниками. Внаслідок удару було пошкоджено Києво-Печерську лавру — одну з найвизначніших пам’яток української культурної та духовної спадщини.

З чого усе починалося: історія створення Києво-Печерської лаври 

За літописними даними, у 1051 році монах Антоній оселився в печері поблизу княжого села Берестове, де заснував монастир. Незабаром до нього почали приєднуватися інші ченці. У 1062 році монастирська громада розділилася на дві групи. Причина — політичні суперечності між синами Ярослава Мудрого — Ізяславом і Святославом. 

Так поступово сформувалися два печерні комплекси, які згодом отримали назви Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печер. Саме вони стали основою майбутньої Києво-Печерської лаври. Уже в 1073 році розпочалося будівництво Успенського собору, який було освячено в 1089 році. 

У 10–11 століттях у Лаврі розвивалося літописання: там працювали Іларіон, Нестор Літописець та інші монахи. А у 13 столітті ченці Симон і Полікарп уклали «Києво-Печерський патерик» — збірку оповідань про життя монастиря, його будівництво та подвижників (святі, священнослужителі та віряни, які присвятили своє життя служінню Богові). 

У Лаврі збереглися підземелля, де колись мешкали подвижники. Нині відвідати їх неможливо через наслідки останніх обстрілів російської армії. Також на території монастиря є потайні ходи під кріпосними спорудами, інженерні комунікації та господарські льохи.

Ближні (Антонієві) печери розташовані на глибині 10–15 метрів. Їхня загальна довжина становить 383 метри. Тут спочивають мощі 73 святих, серед яких Нестор Літописець, Мойсей Угрин, Никон Печерський та Агапіт Печерський. Дальні (Феодосієві) печери розташовані на глибині 15–20 метрів і мають довжину 293 метри. 

Тут діяла одна з перших лікарень Київської Русі, діяльність якої пов’язують з іменами ченців-цілителів Агапіта Печерського, Аліпія, Даміана та Григорія. По медичну допомогу до монастиря зверталися не лише прості люди, а й київські князі.

На початку 12 століття на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, правнука Ярослава Мудрого, при монастирі було засновано першу відому лікарню Київської Русі. Згодом на її основі виник Микільський Больницький монастир, до складу якого входили церкви, лікарня та аптека. Він став частиною Києво-Печерської лаври.

Що ще відомо? У стінах Лаври діє відроджена в 1989 році Київська духовна семінарія, а з 1992 року — Київська духовна академія. Раніше академія розташовувалася на Подолі, де нині працює один із найвідоміших закладів вищої освіти України — Національний університет «Києво-Могилянська академія». 

Іван Мазепа — меценат Києво-Печерської лаври

Іван Мазепа — один із найщедріших культурних меценатів. За період його гетьманства було побудовано та реставровано понад 30 соборів, зокрема й споруди Києво-Печерської лаври. За власний кошт він звів навколо Верхньої лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими вежами, реставрував Троїцьку церкву та побудував церкву Всіх лаврських святих, на якій розміщено родинний мазепинський герб. Гетьман виділив кошти на дзвін для лаврських потреб та на зведення нової кам’яної дзвіниці.

Скільки було руйнувань лаври?

У 1096 році половецький хан Боняк пограбував і спалив дерев’яні споруди монастиря. Після цього святиню довелося відбудовувати практично з нуля. 

У 1230 році через потужний землетрус стіни церкви Святої Богородиці розпалися на чотири частини.

У 1240 році Київ і Лавра були зруйновані під час монголо-татарської навали хана Батия .

У 1482 році війська хана Менглі Ґерая викрали цінності та спалили монастирські храми. 

У 1718 році побутовий вогонь знищив унікальну монастирську бібліотеку, архів та пошкодив більшість кам’яних споруд на території Верхньої лаври.

У січні 1918 року під час артилерійського обстрілу Києва більшовицькими військами Муравйова храми комплексу зазнали значних пошкоджень.

3 листопада 1941 року більшовицька армія підірвала Успенський собор. Тривалий час радянська пропаганда звинувачувала у цьому Німеччину, проте розсекречені документи та свідчення підтверджують причетність радянських диверсантів НКВС, які замінували місто перед відступом.

Фото: Валентина Поліщук