Тисяча Зеленського. Звідки гроші і куди їх можна вкласти?
Зимові гроші
Отримати кошти можна буде виключно протягом зими — від грудня 2024 року до лютого 2025-го. Способів для цього є три. Перший з них — через «Дію». За цим методом потрібно відкрити в одному з банків картку програми «Національний кешбек». Після цього в «Дії» цю картку потрібно активувати, зробити це можна в розділі «Сервіси». Тоді слід обрати послугу «Зимова єПідтримка», подати заявку на отримання допомоги і чекати, поки гроші прийдуть на рахунок.
Також гроші можна отримати без «Дії», особисто прийшовши в банк. Але зробити це зможуть лише кілька категорій людей: законні опікуни неповнолітніх дітей, люди, у яких через релігійні вірування немає ідентифікаційного коду (РНОКПП) та старші люди віком понад 65 років, у яких немає застосунку «Дія». Та гроші на руки не видадуть, просто в такому випадку картку «Національний кешбек» банк відкриє вручну.
Зрештою, третій спосіб — це «Укрпошта». Скористатися ним можуть пенсіонери та люди з інвалідністю першої та другої групи, які завжди отримують виплати власне через «Укрпошту». Перелік тих, хто зможе отримати зимову тисячу саме так, окремо формує Міністерство соціальної політики. Але тут є нюанс: витратити ці гроші вони зможуть також лиш через «Укрпошту», наприклад, на оплату комунальних послуг чи придбання товарів українського виробництва.
На що можна витратити?
Усі ці ускладнення легко пояснити тим, що зимову тисячу витрачати можна виключно на кілька категорій речей. Так, за них можна оплатити комунальні послуги. У такому разі тисяча буде найбільш буквальним вираженням соціальної підтримки, яке лиш можна придумати в зимовий період. Вочевидь саме через високу вартість утримання помешкань у холодну пору виплати призначили саме на зиму.
Також цю тисячу можна витратити на медичні послуги або ж на освіту. За неї можна купити лікарські засоби або книжки. Можна за ці гроші оплатити мобільний зв’язок, транспорт, включно з квитками Укрзалізниці. Можна вкластися у страхування, або купити військові облігації — державні цінні папери, які Уряд витратить на військо, а з часом вам кошти поверне з відсотком. Ну і, звісно ж, можна віддати ці кошти на благодійність чи задонатити на ЗСУ.
Та все ж, звідки ці гроші?
Державна скарбниця і її пригоди
Усі гроші, які виділяють органи влади, походять з державних заощаджень. Вони собі лежать на рахунках, які обслуговує Казначейство (держструктура, яка безпосередньо обслуговує бюджетні кошти) і Нацбанк, а Уряд з парламентом вирішують, куди їх розподілити. План, у якому розписують, куди вкласти державні кошти, скільки їх треба і звідки їх взяти, називають державним бюджетом. І тут є важливий момент. На державні рахунки гроші потрапляють з двох основних джерел: з податків, які платять українці, зареєстровані в Україні організації тощо; та від зовнішніх і внутрішніх запозичень (серед цих двох зовнішні — значно більші).
Майже всі кошти, які Україна отримує від податків, тобто ті, які не позичені, а власні, витрачаємо на оборону. Платимо воякам, закуповуємо обладнання, техніку, боєприпаси і таке інше. Коштів на решту витрат — а тобто на зарплати вчителям, медицину, державні програми, пенсії, спорт, культурні інституції і ще на безліч інших речей, не залишається. Тож гроші на них мусимо брати у наших іноземних партнерів. І тут є драматичний момент: майже всі наші союзники дають нам гроші з умовою, що Україна витрачатиме їх виключно на цивільні справи, не на військо. (Тут, звісно, пам’ятаємо, що техніку і боєприпаси нам надають окремо).
Витрати на оборону в бюджеті на 2025 рік за даними КМУ
Ось саме з цих позичених коштів, які не можна виділяти на армію, і дали гроші для зимової тисячі. Та чи не можна було їх витратити в інший спосіб? Міністерство економіки пояснює, що за низкою бюджетних програм не встигли використати кошти, тож їх і виділили на підтримку населення. Офіційно Уряд зазначає, що роздача коштів допоможе соціально незахищеним верствам населення легше пережити зиму, а тим, кому грошей вистачає, дозволить придбати щось додаткове і це допоможе підтримати малий та середній бізнес. Втім, як зазначають економісти, раптова поява великої кількості грошей може спричинити інфляцію — якщо купувати стануть різко більше, товарів настільки ж раптово більше не стане, то можуть вирости ціни.
Чи це взагалі доцільно?
Ми вже писали про те, як розподілили кошти в бюджеті на 2025 рік. Більшість із них виділили на військо та оборону загалом. Другою найбільшою статтею витрат стала соціальна підтримка, тобто виплата пенсій, пільг тощо. Ну а третьою за розміром статтею є охорона здоров’я. Тобто очевидно, що пріоритетом України станом на сьогодні є виживання. Це, зрештою, логічно: аби витримати війну, потрібно і забезпечувати військо, і потурбуватися, щоб цивільне суспільство нормально функціонувало. Без цього вся система держави й оборони може просто посипатися, як це було в УНР на початку минулого століття.
Пріоритети держбюджету на 2025 рік за даними КМУ
Отже, підтримувати ті групи населення, які цього потребують у складних умовах — це виправдано, це одна з основних функцій суспільства. Та чи виплата тисячі є найкращим для цього варіантом? Чи, можливо, гроші вирішили роздати, аби покращити думку людей про владу цим вкрай нехитрим способом?
«Юлина» і «Вітіна» тисячі
В історії України такі ситуації вже були. У 2008 році була так звана «Юлина тисяча», названа на честь тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко. Тоді тисячу гривень мали видати як компенсацію тим людям, які ще в часи до здобуття Україною незалежності мали вклади в Ощадбанку СРСР. З розпадом тієї держави вклади згоріли, та Україна зобов’язалася їх виплатити. Втім, у 2008 році грошей навіть на обіцяну тисячу гривень не вистачило і виплатили їх тільки половині вкладників (враховуємо, що на ті часи, з урахуванням інфляції, це були значно більші гроші, ніж у 2024 році). У 2012 році такі ж компенсації вирішив поновити вже Віктор Янукович і то була вже «Вітіна тисяча», з обіцянкою якої той йшов на вибори. Зрештою, пам’ятаємо і «ковідну тисячу» — її виплачували людям, які пройшли вакцинацію від коронавірусу.
Саме через те, що виплата тисячі всім людям може мати негативні наслідки, є дорогою і має за собою шлейф політичного, а не економічного ходу, і з’явилися заклики виділяти гроші виключно тим, кому вони справді потрібні — пенсіонерам, вимушеним переселенцям чи іншим верствам суспільства, які опинилися у складній ситуації. У будь-якому разі слід пам’ятати, що гроші з держбюджету є спільними коштами всіх українців і вирішувати, як саме ними слід розпоряджатися, можемо лише ми самі — чи через обраних нами посередників у парламенті, чи особисто. Тож, якщо маєте таку змогу і таки отримаєте зимову тисячу, задонатити її на допомогу війську — це дуже гарний варіант.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Рівненська ОДА
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
