Тисяча Зеленського. Звідки гроші і куди їх можна вкласти?
Зимові гроші
Отримати кошти можна буде виключно протягом зими — від грудня 2024 року до лютого 2025-го. Способів для цього є три. Перший з них — через «Дію». За цим методом потрібно відкрити в одному з банків картку програми «Національний кешбек». Після цього в «Дії» цю картку потрібно активувати, зробити це можна в розділі «Сервіси». Тоді слід обрати послугу «Зимова єПідтримка», подати заявку на отримання допомоги і чекати, поки гроші прийдуть на рахунок.
Також гроші можна отримати без «Дії», особисто прийшовши в банк. Але зробити це зможуть лише кілька категорій людей: законні опікуни неповнолітніх дітей, люди, у яких через релігійні вірування немає ідентифікаційного коду (РНОКПП) та старші люди віком понад 65 років, у яких немає застосунку «Дія». Та гроші на руки не видадуть, просто в такому випадку картку «Національний кешбек» банк відкриє вручну.
Зрештою, третій спосіб — це «Укрпошта». Скористатися ним можуть пенсіонери та люди з інвалідністю першої та другої групи, які завжди отримують виплати власне через «Укрпошту». Перелік тих, хто зможе отримати зимову тисячу саме так, окремо формує Міністерство соціальної політики. Але тут є нюанс: витратити ці гроші вони зможуть також лиш через «Укрпошту», наприклад, на оплату комунальних послуг чи придбання товарів українського виробництва.
На що можна витратити?
Усі ці ускладнення легко пояснити тим, що зимову тисячу витрачати можна виключно на кілька категорій речей. Так, за них можна оплатити комунальні послуги. У такому разі тисяча буде найбільш буквальним вираженням соціальної підтримки, яке лиш можна придумати в зимовий період. Вочевидь саме через високу вартість утримання помешкань у холодну пору виплати призначили саме на зиму.
Також цю тисячу можна витратити на медичні послуги або ж на освіту. За неї можна купити лікарські засоби або книжки. Можна за ці гроші оплатити мобільний зв’язок, транспорт, включно з квитками Укрзалізниці. Можна вкластися у страхування, або купити військові облігації — державні цінні папери, які Уряд витратить на військо, а з часом вам кошти поверне з відсотком. Ну і, звісно ж, можна віддати ці кошти на благодійність чи задонатити на ЗСУ.
Та все ж, звідки ці гроші?
Державна скарбниця і її пригоди
Усі гроші, які виділяють органи влади, походять з державних заощаджень. Вони собі лежать на рахунках, які обслуговує Казначейство (держструктура, яка безпосередньо обслуговує бюджетні кошти) і Нацбанк, а Уряд з парламентом вирішують, куди їх розподілити. План, у якому розписують, куди вкласти державні кошти, скільки їх треба і звідки їх взяти, називають державним бюджетом. І тут є важливий момент. На державні рахунки гроші потрапляють з двох основних джерел: з податків, які платять українці, зареєстровані в Україні організації тощо; та від зовнішніх і внутрішніх запозичень (серед цих двох зовнішні — значно більші).
Майже всі кошти, які Україна отримує від податків, тобто ті, які не позичені, а власні, витрачаємо на оборону. Платимо воякам, закуповуємо обладнання, техніку, боєприпаси і таке інше. Коштів на решту витрат — а тобто на зарплати вчителям, медицину, державні програми, пенсії, спорт, культурні інституції і ще на безліч інших речей, не залишається. Тож гроші на них мусимо брати у наших іноземних партнерів. І тут є драматичний момент: майже всі наші союзники дають нам гроші з умовою, що Україна витрачатиме їх виключно на цивільні справи, не на військо. (Тут, звісно, пам’ятаємо, що техніку і боєприпаси нам надають окремо).
Витрати на оборону в бюджеті на 2025 рік за даними КМУ
Ось саме з цих позичених коштів, які не можна виділяти на армію, і дали гроші для зимової тисячі. Та чи не можна було їх витратити в інший спосіб? Міністерство економіки пояснює, що за низкою бюджетних програм не встигли використати кошти, тож їх і виділили на підтримку населення. Офіційно Уряд зазначає, що роздача коштів допоможе соціально незахищеним верствам населення легше пережити зиму, а тим, кому грошей вистачає, дозволить придбати щось додаткове і це допоможе підтримати малий та середній бізнес. Втім, як зазначають економісти, раптова поява великої кількості грошей може спричинити інфляцію — якщо купувати стануть різко більше, товарів настільки ж раптово більше не стане, то можуть вирости ціни.
Чи це взагалі доцільно?
Ми вже писали про те, як розподілили кошти в бюджеті на 2025 рік. Більшість із них виділили на військо та оборону загалом. Другою найбільшою статтею витрат стала соціальна підтримка, тобто виплата пенсій, пільг тощо. Ну а третьою за розміром статтею є охорона здоров’я. Тобто очевидно, що пріоритетом України станом на сьогодні є виживання. Це, зрештою, логічно: аби витримати війну, потрібно і забезпечувати військо, і потурбуватися, щоб цивільне суспільство нормально функціонувало. Без цього вся система держави й оборони може просто посипатися, як це було в УНР на початку минулого століття.
Пріоритети держбюджету на 2025 рік за даними КМУ
Отже, підтримувати ті групи населення, які цього потребують у складних умовах — це виправдано, це одна з основних функцій суспільства. Та чи виплата тисячі є найкращим для цього варіантом? Чи, можливо, гроші вирішили роздати, аби покращити думку людей про владу цим вкрай нехитрим способом?
«Юлина» і «Вітіна» тисячі
В історії України такі ситуації вже були. У 2008 році була так звана «Юлина тисяча», названа на честь тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко. Тоді тисячу гривень мали видати як компенсацію тим людям, які ще в часи до здобуття Україною незалежності мали вклади в Ощадбанку СРСР. З розпадом тієї держави вклади згоріли, та Україна зобов’язалася їх виплатити. Втім, у 2008 році грошей навіть на обіцяну тисячу гривень не вистачило і виплатили їх тільки половині вкладників (враховуємо, що на ті часи, з урахуванням інфляції, це були значно більші гроші, ніж у 2024 році). У 2012 році такі ж компенсації вирішив поновити вже Віктор Янукович і то була вже «Вітіна тисяча», з обіцянкою якої той йшов на вибори. Зрештою, пам’ятаємо і «ковідну тисячу» — її виплачували людям, які пройшли вакцинацію від коронавірусу.
Саме через те, що виплата тисячі всім людям може мати негативні наслідки, є дорогою і має за собою шлейф політичного, а не економічного ходу, і з’явилися заклики виділяти гроші виключно тим, кому вони справді потрібні — пенсіонерам, вимушеним переселенцям чи іншим верствам суспільства, які опинилися у складній ситуації. У будь-якому разі слід пам’ятати, що гроші з держбюджету є спільними коштами всіх українців і вирішувати, як саме ними слід розпоряджатися, можемо лише ми самі — чи через обраних нами посередників у парламенті, чи особисто. Тож, якщо маєте таку змогу і таки отримаєте зимову тисячу, задонатити її на допомогу війську — це дуже гарний варіант.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Рівненська ОДА
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
- людину будь-якої професії, громадянства чи місця проживання;
- групу людей або ініціативу;
- кампанію чи проєкт;
- громадську, приватну або державну організацію.
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
