Наталія Петренко — мама загиблого в окупованій Оленівці Сергія (Башні) Петренка. Разом із Анною Моррейрою вона створила платформу «Башта». Це простір, де в одному місці збирають різні можливості — медицина, навчання, юридична допомога — для чинних військових та ветеранів.
Син Наталії — 25-річний Сергій — загинув у тимчасово окупованій Оленівці під час теракту в ніч на 29 липня 2022 року. У 2017 році хлопець вступив до «Азову» і був інструктором у військовій школі імені Євгена Коновальця. З початком повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь, де у березні отримав поранення в ногу. Розмову з Наталією про сина та платформу «Башта» читайте в тексті.
Яким був Сергій, як син, а не військовослужбовець
Думаю, що Сергій був доброю й щирою людиною, гостро відчував несправедливість. Він намагався не показувати назовні свою доброту, але саме ці дві якості рухали ним у житті. У нього була така заразлива усмішка, що хотілося усміхатися у відповідь, і він мав відмінне почуття гумору. Я б хотіла, щоб його пам’ятали саме таким.
Що означає його позивний Башня, чи була за ним якась історія
Про позивний знаю мало — Сергій його обрав сам, так мені розповіли. Сергій був зростом 196 см і багато тренувався. Мабуть, зовні для інших він виглядав як башня.
Які цінності Сергія ви сьогодні намагаєтесь продовжити у своїй діяльності
Його цінності — бути на боці добра, допомогти тим, хто цього потребує. І саме це я намагаюся зараз наслідувати. Мені спадає на думку, що Сергій дуже любив «Володаря перснів» і навіть мав шеврон із Білим деревом Ґондору [у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна, автора «Володаря перснів», це дерево, що росло на найвищому рівні Мінас-Тіріта й було символом королівської династії — ред.], тому ще до повномасштабки він боровся проти орків, був захисником Мінас-Тіріта.
Чому, на вашу думку, світ досі недостатньо знає або говорить про теракт в окупованій Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року
Доки ми пам’ятаємо про Оленівку, доти Росія буде відповідальною за скоєне. Щойно ми як суспільство і як країна дозволимо забути про це, Росія уникне покарання. А це означає, що вбивця продовжить убивати безкарно. У світі знають і пам’ятають про Аушвіц — так само люди мають знати про Оленівку й інші табори смерті, де Росія вбиває наших людей, які перебувають у полоні.
Думаю, світ не в змозі прийняти той рівень жорстокості й беззаконня, що відбувся в Оленівці й відбувається досі в інших в’язницях, де росіяни утримують полонених. Якщо визнати це і почати про це говорити, то цьому гуманному світові доведеться щось із цим робити. А що робити з Росією, ніхто не знає. Тому легше зробити вигляд, що нічого не сталося, і мовчати про це.
Платформа «Башта» — місце, де зібрали найважливішу інформацію для дійсних військових і ветеранів у одному місці. З чого почалася ця ідея?
Насправді ця ідея була колективною. Вона народилася з імпульсу допомагати тим, хто повертається. Спочатку це виглядало як офлайн-простір для ветеранів. Згодом я побачила публікацію у LinkedIn Дмитра Сапожника із закликом створити додаток, де збирали би ліки для людей, які перебувають у процесі звільнення зі служби. Тоді ми почали переписуватися. Поміркували, що було би добре зробити щось онлайн, щоб доступ до допомоги мали багато людей, зокрема ті, хто має обмеження в русі. Ми тоді зрозуміли, що такого ресурсу немає в Україні. Тож почали робити.
Яку головну проблему військовослужбовців і ветеранів прагне вирішити платформа «Башта»
Головна проблема — це велика кількість інформації, що стосується військовослужбовців або ветеранів. Є багато ініціатив, але все це зберігається в різних місцях. І кожне питання доводиться шукати окремо. А потім потрібно витрачати час, щоб з’ясувати, чи актуальна ця інформація. Завдання «Башти» — зібрати все актуальне в одному місці.
«Башта» — це сервіс для сервісів. Якщо якась ветеранська ініціатива, продукт, бізнес хоче мати доступ до ветеранів або військовослужбовців, це легко зробити саме через нашу платформу.
З якими труднощами «Башта» стикається у своїй діяльності
Уся «Башта» тримається на людях, яким не байдуже, які витрачають свій час і знання абсолютно безплатно. Головні труднощі — обмежені ресурси. Не вистачає людей і грошей, бо все робиться за власний кошт.
Хотілося б, щоб «Башта» стала всеукраїнською платформою, де ветеран або військовослужбовець міг би знайти будь-яку інформацію з різних сфер життя, яка допомогла б вирішити його питання.
Що б ви хотіли сказати матерям, які сьогодні живуть у невідомості або втраті?
Біль, який оселився всередині, нікуди не зникне. Не буде менше боліти. Найгірше, що можна зробити, почати тікати від нього. Я робила це декілька років, поки не визнала, що це зі мною назавжди. Я вчуся жити з цим. І ще — не ховати сліз і плакати без сорому. Бо для мене особисто це єдиний спосіб хоча б трохи послабити біль.
Що допомагає вам триматися й знаходити сили продовжувати цю роботу?
Сергій допомагає. Кожного разу, коли складно, я подумки питаю: «А щоб зробив ти». І одразу все стає зрозуміло. Колись він написав мені з «Азовсталі»: «Мамо, твоє погане самопочуття і страждання точно не роблять мене сильнішим. Ти маєш бути здоровою, щасливою і красивою — це те, що і мене зробить щасливим». У тих його словах я знаходжу опору й досі.
Авторка: Олександра Мазур
Фото: особистий архів Наталії Петренко
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!