теракт в Оленівці

Що відомо? Звернення до Володимира Зеленського подав нардеп Олександр Ковальов. За даними «Суспільне Донбас», він брав участь у перемовинах щодо виходу українських військових з «Азовсталі» у 2022 році, а також їздив до Оленівської колонії, куди вивезли частину українських захисників. Раніше до нього зверталися представниці ГО «Спільнота Оленівки».

Про що йдеться в документі? У зверненні зазначають, що йдеться про окрему категорію військовополонених, які через тяжкі поранення потребують особливої уваги під час формування майбутніх обмінів.

Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.

Контекст. Уночі 29 липня 2022 року в одному з бараків колонії в тимчасово окупованій Оленівці стався вибух. Унаслідок цього загинули понад 50 українських військовополонених, ще близько 130 дістали поранення.

Син Наталії — 25-річний Сергій — загинув у тимчасово окупованій Оленівці під час теракту в ніч на 29 липня 2022 року. У 2017 році хлопець вступив до «Азову» і був інструктором у військовій школі імені Євгена Коновальця. З початком повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь, де у березні отримав поранення в ногу. Розмову з Наталією про сина та платформу «Башта» читайте в тексті.

Яким був Сергій, як син, а не військовослужбовець

Думаю, що Сергій був доброю й щирою людиною, гостро відчував несправедливість. Він намагався не показувати назовні свою доброту, але саме ці дві якості рухали ним у житті. У нього була така заразлива усмішка, що хотілося усміхатися у відповідь, і він мав відмінне почуття гумору. Я б хотіла, щоб його пам’ятали саме таким.

Що означає його позивний Башня, чи була за ним якась історія

Про позивний знаю мало — Сергій його обрав сам, так мені розповіли. Сергій був зростом 196 см і багато тренувався. Мабуть, зовні для інших він виглядав як башня.

Які цінності Сергія ви сьогодні намагаєтесь продовжити у своїй діяльності

Його цінності — бути на боці добра, допомогти тим, хто цього потребує. І саме це я намагаюся зараз наслідувати. Мені спадає на думку, що Сергій дуже любив «Володаря перснів» і навіть мав шеврон із Білим деревом Ґондору [у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна, автора «Володаря перснів», це дерево, що росло на найвищому рівні Мінас-Тіріта й було символом королівської династії — ред.], тому ще до повномасштабки він боровся проти орків, був захисником Мінас-Тіріта.

Чому, на вашу думку, світ досі недостатньо знає або говорить про теракт в окупованій Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року

Доки ми пам’ятаємо про Оленівку, доти Росія буде відповідальною за скоєне. Щойно ми як суспільство і як країна дозволимо забути про це, Росія уникне покарання. А це означає, що вбивця продовжить убивати безкарно. У світі знають і пам’ятають про Аушвіц — так само люди мають знати про Оленівку й інші табори смерті, де Росія вбиває наших людей, які перебувають у полоні.

Думаю, світ не в змозі прийняти той рівень жорстокості й беззаконня, що відбувся в Оленівці й відбувається досі в інших в’язницях, де росіяни утримують полонених. Якщо визнати це і почати про це говорити, то цьому гуманному світові доведеться щось із цим робити. А що робити з Росією, ніхто не знає. Тому легше зробити вигляд, що нічого не сталося, і мовчати про це.

Платформа «Башта» — місце, де зібрали найважливішу інформацію для дійсних військових і ветеранів у одному місці. З чого почалася ця ідея?

Насправді ця ідея була колективною. Вона народилася з імпульсу допомагати тим, хто повертається. Спочатку це виглядало як офлайн-простір для ветеранів. Згодом я побачила публікацію у LinkedIn Дмитра Сапожника із закликом створити додаток, де збирали би ліки для людей, які перебувають у процесі звільнення зі служби. Тоді ми почали переписуватися. Поміркували, що було би добре зробити щось онлайн, щоб доступ до допомоги мали багато людей, зокрема ті, хто має обмеження в русі. Ми тоді зрозуміли, що такого ресурсу немає в Україні. Тож почали робити.

Яку головну проблему військовослужбовців і ветеранів прагне вирішити платформа «Башта»

Головна проблема — це велика кількість інформації, що стосується військовослужбовців або ветеранів. Є багато ініціатив, але все це зберігається в різних місцях. І кожне питання доводиться шукати окремо. А потім потрібно витрачати час, щоб з’ясувати, чи актуальна ця інформація. Завдання «Башти» — зібрати все актуальне в одному місці.

«Башта» — це сервіс для сервісів. Якщо якась ветеранська ініціатива, продукт, бізнес хоче мати доступ до ветеранів або військовослужбовців, це легко зробити саме через нашу платформу. 

З якими труднощами «Башта» стикається у своїй діяльності

Уся «Башта» тримається на людях, яким не байдуже, які витрачають свій час і знання абсолютно безплатно. Головні труднощі — обмежені ресурси. Не вистачає людей і грошей, бо все робиться за власний кошт.

Хотілося б, щоб «Башта» стала всеукраїнською платформою, де ветеран або військовослужбовець міг би знайти будь-яку інформацію з різних сфер життя, яка допомогла б вирішити його питання.

Що б ви хотіли сказати матерям, які сьогодні живуть у невідомості або втраті?

Біль, який оселився всередині, нікуди не зникне. Не буде менше боліти. Найгірше, що можна зробити, почати тікати від нього. Я робила це декілька років, поки не визнала, що це зі мною назавжди. Я вчуся жити з цим. І ще — не ховати сліз і плакати без сорому. Бо для мене особисто це єдиний спосіб хоча б трохи послабити біль.

Що допомагає вам триматися й знаходити сили продовжувати цю роботу?

Сергій допомагає. Кожного разу, коли складно, я подумки питаю: «А щоб зробив ти». І одразу все стає зрозуміло. Колись він написав мені з «Азовсталі»: «Мамо, твоє погане самопочуття і страждання точно не роблять мене сильнішим. Ти маєш бути здоровою, щасливою і красивою — це те, що і мене зробить щасливим». У тих його словах я знаходжу опору й досі.

Авторка: Олександра Мазур

Фото: особистий архів Наталії Петренко

До акцій долучилися жителі Донецька, Луганська, Мелітополя, Севастополя, Сімферополя, Бахчисарая та Генічеська. Учасники провели мовчазні акції в публічних місцях.

Фото: «Жовта стрічка»

Чи розслідували теракт раніше? ООН та Червоний Хрест виступали гарантами домовленостей щодо захисників «Азовсталі», які утримувалися в Оленівці. 3 серпня 2022 року Генсекретар ООН організував групу експертів для розслідування загибелі полонених в Оленівці. Через 5 місяців він розпустив місію через відсутність гарантій безпеки. 

Після оприлюднення внутрішнього звіту ООН, український Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що «ООН ніколи публічно не звинувачувала Росію в теракті, навіть попри наявні докази». Однак група експертів окремо опублікувала матеріал з доказами. Внутрішній аналіз організації показав, що саме РФ спланувала і здійснила атаку. 

Які результати розслідування української сторони? Офіс Генпрокурора України встановив, що боєприпаси, які уразили барак, ймовірно, були термобаричними. Також Україна розглядала версію, що це був закладений саморобний пристрій. Звіт групи експертів ООН показує, що другий варіант помилковий.

Довідка. Після того, як захисники «Азовсталі» виконали наказ вищого військового командування — вийшли із заводу, частину українських військовослужбовців відправили в Оленівську колонію. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що росіяни атакували колонію. Там загинули люди, які мали офіційний статус військовополонених та були верифіковані Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Досі неможливо назвати точно цифру тих, хто постраждав під час теракту. За попередньою інформацією, тоді загинуло близько 53 полонених, ще близько 130 — поранені.

Нагадаємо. Ще у жовтні 2023 року депутати зареєстрували постанову №10188 про вшанування пам’яті захисників та захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Станом на 1 липня 2025 року документ досі перебуває на ознайомлені в Комітеті.
Раніше, влітку 2023 року, родини військовослужбовців створили петицію з проханням започаткувати на державному рівні дні скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених внаслідок теракту в Оленівці. Там вже є необхідна кількість голосів — 25 тисяч. Проте відповіді від Президента підписанти досі не отримали.