безпілотники

«Україна робить велику ставку на дрони-перехоплювачі»

Так про останні тенденції на лінії фронту написало Reuters. За словами президента Зеленського, Україна потребує 6 млрд доларів США, щоб профінансувати виробництво тисячі дронів-перехоплювачів щодня. Протягом останніх двох місяців силами лише однієї української благодійної організації, яка постачає такі дрони для армії, вдалося збити близько 1500 російських безпілотників.

Дрони-перехоплювачі є дешевшою і доступнішою альтернативою західним чи старим радянським ракетам ППО, які союзники України не можуть або не бажають поповнювати. Як і FPV-дронами, перехоплювачами керують віддалено, використовуючи вмонтовані камери. Швидкість такого типу дронів оцінюють у понад 300 км/год, але точні цифри тримають у таємниці. 

Полковник Серій Нонка з 1129-го зенітного ракетного полку розповів, що його підрозділ використовує дрони такого типу для збиття російських розвідувальних безпілотників. Коштує це приблизно вп’ятеро дешевше, ніж використання ракет. Офіцер із цього ж формування — Олексій Барсук — розповів Reuters, що до застосування перехоплювачів дрони-розвідники РФ літали на висоті від 800 до 1000 метрів. Тепер вони змушені підійматися вище — на висоту трьох, чотирьох чи навіть п’яти кілометрів.

Більшість перехоплювачів для 1129-го полку постачають волонтерські організації коштом раніше зібраних донатів. Тарас Тимочко з фонду «Повернись живим» заявляє, що наразі вони забезпечують такими дронами 90 підрозділів. Від початку проєкту перехоплювачами вдалося збити понад три тисячі російських безпілотників. Причому близько половини з них — впродовж останніх двох місяців. Вартість збитих дронів РФ оцінюють у 195 млн доларів США — це більш як удесятеро перевищує вартість перехоплювачів, переданих українській армії.

Лінія фронту — не єдине місце застосування перехоплювачів. Ними також збивають БпЛА типу «Shahed», якими РФ бомбардує українські міста. Проте наразі дрони-перехоплювачі не здатні збивати ракети та швидкі реактивні безпілотники. Старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Сем Бендетт стверджує, що російські війська скаржаться на ефективність українських перехоплювачів, але водночас розробляють власні моделі. «Я думаю, що це прискориться, і в найближчі тижні це стане більш поширеним», — заявляє експерт.

«Зона ураження стає глибшою»

Так про події на фронті пишуть оглядачі The Economist. Українські артилеристи зі 128-ї гірсько-штурмової бригади були змушені відійти вглиб підконтрольної Україні території на Запорізькому напрямку. Наразі немає ознак того, що РФ готує тут новий наступ. На відміну від попередніх періодів, українські солдати не скаржаться на нестачу артилерійських боєприпасів.

Втім, змінюється сама природа війни — і українські війська готуються до цього. Зона ураження — 15-кілометрова територія по обидва боки від лінії фронту, де дрони роблять переміщення надзвичайно небезпечним, — зростає. Причина цього — збільшення кількості дронів середньої дальності. Вони становлять загрозу для логістики, артилерії та скупчення військ на відстані 60 км чи більше від лінії зіткнення.

Дрони середньої дальності заповнюють прогалину між далекобійними безпілотниками, якими атакують віддалені міста, та дронами малого радіуса дії, які використовують на лінії фронту. Бути поміченим у межах 2 км від лінії зіткнення — це майже смертний вирок, пишуть The Economist. Однак чим далі відходити, тим менший ризик для військових: дрони-камікадзе мають обмежений час польоту, і з відстанню зростає ймовірність, що їх зіб’ють чи заглушать.

Безпілотники середньої дальності працюють дещо інакше. Для прикладу, українська модель «Шерш» (у статті згадується саме така назва, хоча офіційних згадок про дрони з такою назвою немає) має розмах крил 3,5 метри і може нести 8 кг вибухівки. Удар таким безпілотником може зупинити потяг — не кажучи вже про танки — повідомляє український боєць з позивним Тофу. Зараз такі дрони використовують для ударів по російській артилерії, розташованій на відстані 50-60 км. Такий дрон може летіти й далі, а отже, ним можна керувати з безпечної відстані. Крім того, він летить високо, щоб уникнути засобів РЕБ. Досягнувши цілі, дрон різко пірнає вниз. Цей безпілотник оснащений системою фіксації на цілі, тож його неможливо заглушити, коли він уже розпочав атаку.

У РФ є свій еквівалент такому типу дронів — «Молнія». Він літає на низькій висоті, а його якість і точність поступаються українській моделі. Але цей дрон усемеро дешевший, тож у російських сил їх більше. Наразі і Україна, і Росія розробляють системи наведення на ціль із застосуванням ШІ для дронів середньої дальності. Протягом наступного року це може знову змінити характер бойових дій. Вже сьогодні українські солдати помічають, що слабко підготовлені російські солдати, яких відправляють у наступ перед добре забезпеченими військами, намагаються уникнути наказів, пише The Economist з посиланням на командира артилерійського підрозділу 241-ї бригади.

Є такі думки, що фронт тримається виключно на безпілотниках, водночас у соцмережах деякі військові вважають, що професія оператора дрона не така важлива. Як ви прокоментуєте такі тези?

«Кожна з цих думок є помилковою: війна — це складний механізм, де кожна деталь відіграє свою роль. Заберіть хоча б одну — і механізм розсиплеться. Уявіть БпЛА без піхоти: можна знімати гарні відео та прикольні ураження, але хтось усе одно має тримати позиції. Бо якщо нікому їх утримувати — ці позиції вже не наші. Так само і піхота без БпЛА: вона може стояти й утримувати позицію, але, зважаючи на реалії сучасної війни, це триватиме, на жаль, недовго. Або ж БпЛА й піхота без логістики — це, можливо, закінчиться ще швидше, ніж попередні варіанти», — коментує такі тези боєць із позивним Мігрант, зовнішній пілот розвідувальних БпЛА.

З власного досвіду військовий каже, що найбільший вплив на хід бойових дій вносять піхота, БпЛА і логістика. Водночас, за словами Мігранта, «у результаті все одно за всіх вигрібає піхота».

Яка роль БпЛА у цій війні?

«Зараз БпЛА увійшли практично в усі сфери цієї війни й діють на всіх її рівнях — від тактичного до стратегічного. Ми впливаємо як на поле бою, так і на стратегічні завдання. Я вважаю, що БпЛА в сучасній війні — надзвичайно важливі. Без них ми вже не можемо воювати», — розповідає Мігрант.

Чи в батальйоні використовували технології штучного інтелекту і наскільки вони ефективні в бойових умовах?

«З мого досвіду використання це досить таки ефективно. Однак це не може стати панацеєю, тому що є певні складнощі при виробництві й з використанням. До того ж, на кожен меч завжди знайдеться щит. Проте в бригаді вже застосовують ці технології: вони допомагають щонайменше обходити певні ділянки, захищені РЕБом, та вражати цілі, недоступні для звичайних методів ураження», — розповідає про свій досвід Мігрант.

Чи поєднуєте ви повітряні та наземні безпілотні системи, і які з них використовуєте частіше?

«Наземні комплекси зазвичай використовуємо для евакуації поранених.

Є ділянки, де доводиться йти по “трьохсотого” — це можна зробити за допомогою робота. Якщо ж це роблять люди, то часто вони отримують поранення — ворог бачив їх і знову завдавав удару», — розповідає боєць із позивним Консул, штаб-сержант батальйону «Antares».

Росіяни фактично полюють на наші евакуаційні групи, щоб завдати повторного удару. «Був випадок: наші сусіди дістали поранення біля позицій, а росіяни постійно караулили із “мавіками” зі скидами. Вони робили так звані каруселі: чекали, поки хтось із наших підійде забрати поранених, скидали боєприпас, потім прилітав інший “мавік” — теж зі скидом, і вони так змінювалися групами».

Також у батальйоні використовують повітряні комплекси — «крила» і «бомбери». «Для дальньої розвідки та пошуку ворожої артилерії використовуємо ударні “крила”. Вони б’ють на значно більші відстані, ніж FPV-дрони. І ураження набагато сильніше — можна завдавати ударів навіть по артилерійських системах», — пояснює боєць. 

«”Бомбери” несуть велику вагу і працюють по ворожих позиціях, бліндажах, і навіть можуть скинути теемки [міна – ред.]. Був випадок, коли під час штурму в Спірному БМП висаджувала ворожу піхоту, і наш побратим так влучно скинув теемки, що вся піхота — 10 людей, які висадилися — була уражена. Вони [росіяни – ред.] просто лягли».

Бійцю із позивним Консул — штаб-сержанту батальйону «Antares» — 24 роки. У війську він з березня 2020 року. Тоді пішов на контракт і служив у бригаді охорони дипломатичних представництв і консульських установ. Потрапивши до бригади «Рубіж» спершу служив в роті розвідки, а вже згодом перевівся до роти ударних безпілотників. Тож Консул може порівняти два різні досвіди служби.

«Бригадна розвідка — це дуже складна робота, і хлопці, які нині її виконують, заслуговують на величезну повагу. Можливо, це читатимуть мої побратими: я щиро дякую їм за все, що вони зробили для мого розвитку. БпЛА може спостерігати за всім, завдавати ураження, але саме витягати хлопців, займати позиції, штурмувати ворожі укріплення — усе це робить бригадна розвідка», — каже військовий. 

За словами Консула, в підрозділі БпЛА працюєш не стільки фізично, скільки інтелектуально: «Безумовно, і тут потрібні моральна стійкість та витримка, але все ж таки більше покладаєшся на власний розум».

Водночас військовий також каже, що багато хто вважає, ніби пілоти БпЛА «просто сидять в бліндажах і працюють». Але це не так: «Ми універсальні, коли треба взяти до рук зброю для ближнього бою — ми беремо. Місяць тому був випадок: наш побратим прийняв ближній бій і знищив окупанта, бо ті підійшли до позицій пілотів БпЛА. Тобто ми не лише прикриваємо інших — ми маємо захищати й себе».

Як безпілотниками збивають ворожі дрони? 

«Скільки я був на ротаціях — дуже важко було протидіяти ворожим БпЛА Mavic, які коригували артилерію. Що ми тільки не робили: і шукали їх, і намагалися сісти на ці “мавіки”, але ж вони постійно рухаються. Спочатку навіть вдавалося — ми сідали, наш дрон накривав ворожий і навіть збивав його. Але ворог зрозумів, що ми його відстежуємо, і почав постійно рухатись, не зависати на одному місці.  А от FPV-дрони типу ППО вже можуть збивати ці “мавіки”, бо, незалежно від того, як він маневрує, FPV усе одно влучить і його зіб’є», — розповідає Консул.

Яка ситуація з РЕБ?

Ще одним з елементів захисту від безпілотників противника є засоби радіоелектронної боротьби. Однак на окремих ділянках фронту росіяни почали дедалі частіше використовувати дрони на оптоволокні, проти яких український РЕБ безсилий. Водночас, як каже Консул, незабаром можуть зʼявитися рішення, які допоможуть нашим воїнам протидіяти навіть «оптоволоконним дронам».

Чи кожен може стати оператором БпЛА? 

У безпілотні системи може бути залучений кожен, але це залежить від типу засобу, з яким працюєш, каже Махмуд, начальник штабу батальйону «Antares». Головне — це сама людина. Якщо вона має мотивацію та розуміння того, що хоче робити, тоді можна максимально ефективно обрати відповідну позицію.

«Багато хто сприймає службу в батальйоні безпілотних систем як спокійну роботу з чашкою кави та сигаретою, але насправді це не так. Людині доводиться концентрувати увагу по 8-10 годин на добу — і це найменше, що є. Крім того, часто необхідно переносити важке обладнання», — каже Махмуд.

Кого зараз найбільше потребує «Antares»? 

Наразі в батальйоні відкрито посади для операторів Mavic, FPV, важких дронів, крил, а також для інженерів, які займаються розробкою, зв’язківців і водіїв.

«Звісно, потрібна певна гнучкість мислення, здатність швидко адаптуватися до певних процесів і, загалом, включеність у сучасні технології. БпЛА розвиваються семимильними кроками, тому треба встигати за цим», — розповідає Махмуд.

Начальник штабу закликає звертатися до батальйону «Antares», якщо ви цікавитеся БпЛА, і вам оберуть посаду.

Фото: колаж НЗЛ