Міністерство культури

Богдана відповідатиме за формування й реалізацію державної політики у сфері книговидання, читання, видимості української літератури за кордоном. А також — за оновлення українських шрифтів, впровадження уніфікованої правничої термінології у законодавстві та мовну політику. Про це повідомила міністерка Тетяна Бережна.

Контекст. Богдана є редакторкою інтерв’ю в The Ukrainians Media, а також є засновницею Книжкового клубу The Ukrainians, кураторкою якого була з 2021 по 2025 рік. 

Раніше Богдана працювала в Українському інституті книги — там координувала проєкт промоції перекладів української літератури іноземними мовами. 

Довідка. Богдана Лаюк (Неборак) — журналістка, кураторка культурних проєктів, юристка за освітою. Разом з літературознавицею Анастасією Євдокимовою є співавторкою проєкту «Наразі без назви», який визнали найкращим подкастом про культуру у 2022 році. У 2024 і 2025 роках Богдана та Анастасія були кураторками літературного фестивалю «Фундамент», зосередженому на нонфікшені та книжках про культуру.

Фото: Юлія Вебер

Богдана відповідатиме за формування й реалізацію державної політики у сфері книговидання, читання, видимості української літератури за кордоном. А також — за оновлення українських шрифтів, впровадження уніфікованої правничої термінології у законодавстві та мовну політику. Про це повідомила міністерка Тетяна Бережна.

Контекст. Богдана є редакторкою інтерв’ю в The Ukrainians Media, а також є засновницею Книжкового клубу The Ukrainians, кураторкою якого була з 2021 по 2025 рік. 

Раніше Богдана працювала в Українському інституті книги — там координувала проєкт промоції перекладів української літератури іноземними мовами. 

Довідка. Богдана Лаюк (Неборак) — журналістка, кураторка культурних проєктів, юристка за освітою. Разом з літературознавицею Анастасією Євдокимовою є співавторкою проєкту «Наразі без назви», який визнали найкращим подкастом про культуру у 2022 році. У 2024 і 2025 роках Богдана та Анастасія були кураторками літературного фестивалю «Фундамент», зосередженому на нонфікшені та книжках про культуру.

Фото: Юлія Вебер

Хто така Тетяна Бережна? Бережна закінчила Києво-Могилянську академію. Має ступені бакалавра та магістра права. Стажувалася в Парламенті Канади, навчалася в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ, Київській школі економіки та Лондонській школі економіки.

Вона має десять років стажу в адвокатській діяльності. У червні 2022 року стала заступницею міністра економіки. Там відповідала за політику у сфері праці та зайнятості. Серед ключових напрямів — реформування трудової сфери, створення робочих місць, підтримка ветеранів, подолання гендерного розриву в оплаті праці та повернення мігрантів.

Де попередній міністр культури? Раніше міністерство очолював Микола Точинський. Його прихід до відомства супроводжувався черговою зміною назви міністерства — на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Точицький залишив посаду 16 липня, коли Верховна Рада підтримала відставку всього уряду Дениса Шмигаля.

Фото: facebook.com / berezhna.tetyana

Хто така Тетяна Бережна? Бережна закінчила Києво-Могилянську академію. Має ступені бакалавра та магістра права. Стажувалася в Парламенті Канади, навчалася в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ, Київській школі економіки та Лондонській школі економіки.

Вона має десять років стажу в адвокатській діяльності. У червні 2022 року стала заступницею міністра економіки. Там відповідала за політику у сфері праці та зайнятості. Серед ключових напрямів — реформування трудової сфери, створення робочих місць, підтримка ветеранів, подолання гендерного розриву в оплаті праці та повернення мігрантів.

Де попередній міністр культури? Раніше міністерство очолював Микола Точинський. Його прихід до відомства супроводжувався черговою зміною назви міністерства — на Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Точицький залишив посаду 16 липня, коли Верховна Рада підтримала відставку всього уряду Дениса Шмигаля.

Фото: facebook.com / berezhna.tetyana

Олена Гончарук закінчила Києво-Могилянську академію і стажувалась в київській галереї сучасного мистецтва «Карась», працювала копірайтеркою і науковою редакторкою. З лютого 2014-го очолювала піар-службу Національного художнього музею України. У 2016 році доєдналась до команди Довженко-Центру. Спочатку працювала менеджеркою освітніх програм Музею кіно, а пізніше стала керівницею музею. 

У 2021 році Гончарук висунула свою кандидатуру на посаду генерального директора Довженко-Центру. Колектив центру підтримав її й написав у Facebook. 15 квітня Гончарук перемогла у конкурсі та стала новою керівницею Національного центру Олександра Довженка. «Оленка — гідна кандидатка, компетентна й відповідальна. Але чи не найголовніше для мене — її етична позиція, те, на що в прагматичних сферах рідко зважають, але саме вона є запорукою успіху та доброчесності. Я не заздрю Оленці: в обставинах, в яких перебуває Центр, я сам би не зважився зараз іти керувати. Її рішення напрочуд мужнє, в його основі – самопожертва, а не вигода», — написав у Facebook попередній директор Центру Іван Козленко.

Проте після конкурсу Міністерство культури, якому на той час підпорядковувався Центр, не підписав з Оленою контракт. Не зробило цього і Держкіно, до якого у 2022 році перейшов Довженко-Центр. Тому аж до осені 2022 року Гончарук була лише виконувачкою обов’язків генерального директора. 

Після наказу Держкіно про реорганізацію Національного центру Олександра Довженка, що, за словами його працівників, означало ліквідацію національного кіноархіву, 2 листопада Олену Гончарук усунули від виконання обов’язків. Те, що відбувалося з фільмофондом і його колективом, обурило українську кіноспільноту і багатьох громадян, що стали на його захист, розповсюджуючи інформацію й організовуючи протести. 15 листопада відбулася зустріч міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру та представниками Офісу Президента, де вирішили зупинити реорганізацію. І 21 грудня оголосили, що відбудеться новий публічний конкурс на посаду керівника інституції.

Олена Гончарук, яка весь час обстоювала збереження Довженко-Центру, висунула свою кандидатуру і цього разу знову здобула найбільше голосів від комісії та перемогу.

Щоправда, за кілька днів до конкурсу проти жінки відкрили кримінальну справу. Як пише «РБК Україна», підставою для відкриття справи стали відомості щодо порушень у сферах управління державним майном, публічних закупівель, розпоряджання державними коштами та перевищення службових повноважень Оленою Гончарук. 

У Довженко-Центрі справу назвали спробою дискримінації однієї з кандидатів, а сама жінка сказала, що це «брудна бомба» і над нею працюватимуть юристи.

Національний центр Олександра Довженка — національний фільмофонд і найбільший аудіовізуальний архів України, який займається збереженням, реставрацією, дослідженням і популяризацією національної кіноспадщини.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики