перевищення швидкості

Спроби посилити відповідальність, зокрема збільшити штрафи, були. 16 вересня у Верховній Раді відбулося голосування за два законопроєкти — основний і альтернативний. Проте депутати не підтримали жодного. Чому за стільки років так і не вдалося підвищити відповідальність за порушення швидкості і чи штрафи гарантовано розв’яжуть цю проблему, розбиралися НЗЛ. 

Що кажуть цифри

Також перевищення швидкості — найпоширеніша причина аварій: на неї припадає більше ДТП, ніж на всі інші причини разом узяті. Після резонансних аварій улітку 2026 року проблему знов обговорюють і шукають способи її розв’язати. На додачу до цього також пропонують посилити відповідальність за їзду без права керування, проїзд на червоне, небезпечний обгін, порушення правил проїзду перехресть і переходів, а також ненадання переваги пішоходам.

Яка відповідальність за порушення швидкості зараз?

У населених пунктах можна їхати зі швидкістю до 50 км/год, поза ними — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою дозволено до 110 км/год, а на автомагістралях — до 130 км/год. 

Якщо водій через порушення спричинив аварію, йому загрожує адміністративна відповідальність — штраф 1445 гривень або позбавлення права керувати автомобілем від шести місяців до року. Якщо ж унаслідок ДТП травмувалися або загинули люди, відповідальність може бути кримінальною.

Окремого суворішого покарання за повторні перевищення швидкості зараз немає. 

Чому такі малі штрафи? 

Розмір штрафів за перевищення швидкості визначає Верховна Рада. Чинний штраф у 340 гривень встановили у 2021 році. До цього він був 255 гривень. Водночас штраф за значно небезпечніше перевищення — більш як на 50 км/год — тоді збільшили суттєвіше: із 510 до 1700 гривень. Однак, якщо сплатити штраф протягом десяти днів, то сума зменшується вдвічі — до 170 гривень і 850 гривень.

Окремою проблемою залишався контроль за дотриманням швидкісного режиму. У 2015 році після реформи й запуску нової патрульної поліції швидкість на дорогах фактично не контролювали кілька років. Його відновили у 2018 році — саме тоді патрульна поліція почала використовувати лазерні вимірювачі швидкості. А у 2020 році запрацювала система автоматичної фіксації порушень.  Але штрафи лишилися малими; змінити їх могла лише Верховна Рада.

Водночас у парламенті не раз з’являлися законопроєкти, які пропонували посилити відповідальність за порушення швидкості, зокрема системні, але до ухвалення вони не доходили.

«Це був сигнал, що на той момент тема не мала достатньої підтримки серед депутатів. Коли ми разом з експертною спільнотою напрацьовували зміни щодо відповідальності за перевищення швидкості, було складно навіть знайти депутатів, готових їх зареєструвати», — каже директорка Центру демократії і верховенства права, експертка з безпеки дорожнього руху Олеся Холопік у коментарі НЗЛ.

За словами Олесі, такими низькими штрафами держава показує громадянам, що перевищення швидкості не є чимось небезпечним. Хоча статистика ДТП свідчить про інше. 

Очільник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький в інтерв’ю «Лівому берегу» каже, що чинні штрафи за перевищення швидкості не відповідають реаліям і не стримують водіїв від повторних порушень. На думку Білошицького, за шосте порушення швидкості на 60–80 км/год водія можна було б позбавляти права керування на рік.

Що пропонували в законопроєктах, за які депутати не проголосували

Якщо водія протягом року вже щонайменше п’ять разів штрафували за перевищення швидкості більш ніж на 60 км/год, то наступне таке порушення передбачає штраф 17 тисяч гривень.

Водночас за перевищення швидкості більш ніж на 40 км/год чотири рази протягом року пропонують штраф у 17 тисяч гривень. За шосте таке порушення — такий самий штраф і позбавлення права керування на 6–12 місяців.

«На мою думку, важливо було: назбирати голоси в залі за цей законопроєкт [№15348, — ред.], а далі його посилювати. Тобто шлях був би відкритий, якби його проголосували. Але є певна боязнь серед депутатів. Вони дуже обережно ставляться навіть до таких, ще не “драконівських”, комплексних змін», — пояснює Олеся Холопік.

Звідки взявся поріг у 20 км/год

В Україні обмеження швидкості й поріг, з якого водія штрафують, — не одне й те саме. Наприклад, у місті водій уже порушує правила, якщо їде швидше за 50 км/год. Однак штраф — 340 гривень — нарахують йому лише за рух зі швидкістю від 71 км/год.

Так було не завжди. Раніше Кодекс України про адміністративні правопорушення окремо передбачав відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год і за перевищення більш ніж на 20 км/год. У 2001 році відповідальність за перевищення швидкості менш ніж на 20 км/год депутати скасували. 

Законопроєкт №15348-1 пропонував знизити цей поріг до 10 км/год. Депутат і автор законопроєкту Роман Грищук у коментарі НЗЛ пояснив, що таку зміну запропонували, зокрема, через те, що поріг у понад 20 км/год діє в Україні й Росії. Проте основний законопроєкт, який розробляв комітет разом із МВС, не передбачав таких змін.

«Оці “плюс двадцять” за багато років настільки укорінилися, що частина водіїв уже сприймає їх як дозволене перевищення. Мовляв, якщо обмеження 50, то їхати 70 — нормально. Хоча це не так. Дозволена швидкість — 50 км/год, а “плюс двадцять” — лише поріг відповідальності. Тож коли пропонують його знизити, це психологічно сприймається як нове обмеження чи посягання на можливість швидко кудись дістатися», — пояснює Олеся Холопік.

Чому самих штрафів недостатньо

Збільшення штрафів за перевищення швидкості — лише один із кроків, які можуть зменшити кількість аварій на дорогах. За словами Олесі Холопік, штрафи впливають на поведінку більшості водіїв і змушують їх замислитися перед тим, як натиснути на газ і перевищити швидкість. 

Ще один крок — позбавлення права керування за систематичні порушення. На думку Холопік, це особливо важливо для водіїв, яких самі штрафи не стримують. Проте це все можливе лише за умови готовності депутатів голосувати за це. 

Також важливі камери автофіксації й автомобілі-«фантоми». Навіть якщо водії знають, де встановлена камера, вона все одно змушує знижувати швидкість на небезпечній ділянці. А «фантоми» доповнюють цей контроль, адже водій не знає наперед, де саме його можуть зафіксувати. Камери автофіксації встановлюють на всіх українських дорогах, а автомобілі-«фантоми» поки що працюють лише у Києві та області. 

Як Польща розв’язувала проблему перевищення швидкості на дорогах

У 2009 році в Польщі через невідповідність швидкості умовам руху сталося 10 934 ДТП, де загинули 1438 людей. Це 31,2% усіх аварій, спричинених водіями.

До 2021 року максимальний штраф за перевищення швидкості — 500 злотих (понад п’ять з половиною тисяч гривень) — майже не змінювався. Натомість Польща посилювала інші механізми контролю: розвивала мережу камер автоматичної фіксації, застосовувала штрафні бали, а з 2015 року запровадила тимчасове позбавлення прав на три місяці за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 50 км/год у населеному пункті.

Із 2022 року максимальний штраф за перевищення швидкості більш ніж на 70 км/год зріс до 2500 злотих (близько 29 тисяч гривень). За повторне порушення протягом двох років більш ніж на 30 км/год штраф подвоюється — до 5 тисяч злотих (близько 58 тисяч гривень).

Крім штрафів, у Польщі діє система штрафних балів. Їхня кількість залежить від того, наскільки водій перевищив швидкість: за незначне порушення нараховують від одного бала, за найбільше — до 15 балів. Для більшості водіїв граничний показник становить 24 бали, а для тих, хто має посвідчення водія менш як рік, — 20. 

За статистикою польської поліції, у 2025 році кількість ДТП через невідповідність швидкості умовам руху була на 61% меншою, ніж у 2009-му, а кількість загиблих — майже на 63%. 

Що буде далі? 

Роман Грищук каже, що законопроєкти можуть зареєструвати повторно. Також розглядають варіант запропонувати окремі норми із законопроєктів №15348 та №15348-1 у вигляді правок до другого читання законопроєкту щодо шумового забруднення від транспортних засобів, який підтримала Верховна Рада.

Авторка: Соломія Михайлюньо

Колаж: Вадим Блонський

Чому це важливо? Щодня через перевищення швидкості в Україні гине щонайменше 5 людей. Якщо уявити це по-іншому — щотижня ми втрачаємо повний пасажирський автобус, який просто не доїхав до свого пункту призначення. Тому організатори хочуть сформувати буденну звичку в українців обирати безпечну швидкість.

Цитата. «Багато хто перевищує швидкість не тому, що хоче порушувати, а тому що поспішає. Але настав час змінити цей звичний підхід: графік ніколи не має бути важливішим за життя. Саме тому наша соціальна реклама нагадує просту річ: невелике запізнення — дрібниця, тоді як наслідки ризику можуть бути непоправними» — зазначає Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

Яке вирішення цієї проблеми? ЦЕДЕМ наголошує на необхідності якнайшвидшого розгляду та прийняття зареєстрованого у Верховній Раді 26 травня 2025 року законопроєкту №13314. Його мета зменшити смертність і травматизм на дорогах спричинені надмірною швидкістю та наблизити механізми відповідальності для водіїв до практик ЄС.

Основні проблеми, які вирішує законопроєкт:

• Зменшення нештрафованого порогу з +20 км/год до +10 км/год: чинна норма, дозволяє водіям безкарно їхати до 70 км/год у населеному пункті. За розрахунками ВООЗ, наїзд на пішохода на швидкості 70 км/год майже не лишає йому шансів вижити. Такого значного порогу немає у жодній країні ЄС.
• Запровадження пропорційності та градації: законопроєкт пропонує запровадити шість ступенів відповідальності (замість чинних двох). Це зробить покарання пропорційним тяжкості порушення. Наприклад, штраф за перевищення на 10-20 км/год становитиме 340 гривень. Тоді як за надмірні 21-30 км/год доведеться заплатити 680 грн, а за 31-40 км/год — вже 1360 гривень. Максимальний штраф становитиме 3400 гривень — за перевищення на понад 80 км/год.

Нагадаємо, що станом на зараз за перевищення швидкості на +20 км/год — штраф 340 гривень, а за +50 км/год — 1700 гривень.

Довідка. За даними Департаменту патрульної поліції, у 2024 році внаслідок ДТП загинули 3202 людини, а понад 32 тисячі були травмовані. Понад половина смертей — 55%, або 1770 життів, було втрачено через перевищення швидкості. Така сама тенденція спостерігалася у 2023 та 2022 роках.

Фото: ЦЕДЕМ

Чому це важливо? Щодня через перевищення швидкості в Україні гине щонайменше 5 людей. Якщо уявити це по-іншому — щотижня ми втрачаємо повний пасажирський автобус, який просто не доїхав до свого пункту призначення. Тому організатори хочуть сформувати буденну звичку в українців обирати безпечну швидкість.

Цитата. «Багато хто перевищує швидкість не тому, що хоче порушувати, а тому що поспішає. Але настав час змінити цей звичний підхід: графік ніколи не має бути важливішим за життя. Саме тому наша соціальна реклама нагадує просту річ: невелике запізнення — дрібниця, тоді як наслідки ризику можуть бути непоправними» — зазначає Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.

Яке вирішення цієї проблеми? ЦЕДЕМ наголошує на необхідності якнайшвидшого розгляду та прийняття зареєстрованого у Верховній Раді 26 травня 2025 року законопроєкту №13314. Його мета зменшити смертність і травматизм на дорогах спричинені надмірною швидкістю та наблизити механізми відповідальності для водіїв до практик ЄС.

Основні проблеми, які вирішує законопроєкт:

• Зменшення нештрафованого порогу з +20 км/год до +10 км/год: чинна норма, дозволяє водіям безкарно їхати до 70 км/год у населеному пункті. За розрахунками ВООЗ, наїзд на пішохода на швидкості 70 км/год майже не лишає йому шансів вижити. Такого значного порогу немає у жодній країні ЄС.
• Запровадження пропорційності та градації: законопроєкт пропонує запровадити шість ступенів відповідальності (замість чинних двох). Це зробить покарання пропорційним тяжкості порушення. Наприклад, штраф за перевищення на 10-20 км/год становитиме 340 гривень. Тоді як за надмірні 21-30 км/год доведеться заплатити 680 грн, а за 31-40 км/год — вже 1360 гривень. Максимальний штраф становитиме 3400 гривень — за перевищення на понад 80 км/год.

Нагадаємо, що станом на зараз за перевищення швидкості на +20 км/год — штраф 340 гривень, а за +50 км/год — 1700 гривень.

Довідка. За даними Департаменту патрульної поліції, у 2024 році внаслідок ДТП загинули 3202 людини, а понад 32 тисячі були травмовані. Понад половина смертей — 55%, або 1770 життів, було втрачено через перевищення швидкості. Така сама тенденція спостерігалася у 2023 та 2022 роках.

Фото: ЦЕДЕМ