протипіхотні міни

Нагадаємо. 15 липня Верховна Рада ратифікувала угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Її підтримали 323 депутати.

Також сьогодні депутати проголосували за зупинення дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. Про те, чому Україна розпочала цей процес, читайте в пояснювальному матеріалі НЗЛ.

18 червня 243 депутати підтримали законопроєкт щодо введення інституту множинного громадянства в Україні. За певних умов українці зможуть одночасно мати паспорти двох і більше країн. Закон набуде чинності через шість місяців з дня його ухвалення. Про те, чому правозахисники просили Зеленського ветувати закон про множинне громадянство, пояснювало НЗЛ.

Контекст. Нещодавно Володимир Зеленський підписав указ про вихід з Оттавської конвенції. Подібні процеси раніше розпочала низка країн, зокрема сусідня Польща.

Про те, чому Україна розпочала цей процес, читайте в пояснювальному матеріалі НЗЛ.

Фото: з Telegram-каналу Ярослава Железняка

Нагадаємо. Раніше Фінляндія та Литва оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, яка забороняє використання такого типу мін. За словами офіційних осіб з двох держав, виробництво можна буде запустити після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції.

Цьогоріч про вихід з Оттавської конвенції повідомили також Україна, Польща, Латвія та Естонія.

Докладніше про те, чому Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції, читайте в пояснювальному матеріалі від НЗЛ.

Довідка. Оттавська конвенція передбачає відмову від виробництва та використання протипіхотних мін, а також знищення всіх наявних запасів, окрім мінімальної кількості для наукових цілей. З 1997 року її затвердили 166 країн.

Навіщо використовують протипіхотні міни? Це зброя для ураження живої сили противника, а не техніки. Через невеликий розмір міни легко замаскувати й складно виявити, тому від них страждає і цивільне населення, навіть після закінчення бойових дій.

Контекст. Україна підписала Конвенцію у 1999 році, коли країна володіла шістьма мільйонами мін, що залишились від Радянського Союзу. Більше мали лише Китай, РФ, США і Пакистан. З п’ятірки лідерів тільки Україна погодилась знищити запаси — й ратифікувала договір у 2005 році.

Що в результаті? Росія, що не підписувала договір, застосовує протипіхотні міни від 2014 року, а від початку повномасштабного вторгнення використовує щонайменше сім типів таких засобів ураження.

Хто ще виходить із конвенції? Законодавчо намір вийти з неї вже затвердили Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та Польща.

Як коментують таке рішення українці? «Ми мали зробити це ще у 2014, натомість вже під час бойових дій на Донбасі продовжували утилізацію протипіхотних мін. Це дуже шкідливий міжнародний договір для нашої країни, який за весь час забрав у нас величезну кількість оборонного озброєння», — коментує ветеран російсько-української війни та громадський активіст Олег Симороз.

«Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції й масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень… Законодавче закріплення цього рішення має остаточно повернути Україні право на ефективний захист своєї території», — стверджує народний депутат і секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Роман Костенко.

Яка офіційна позиція України щодо виходу? В українському МЗС кажуть, що Україна «опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН».

«Враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією», — йдеться в повідомлені МЗС України.