Верховна Рада

Що ще відомо? За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, систему ще мають презентувати депутатам. Планується, що парламентарії зможуть голосувати через власні телефони, ноутбуки та інші гаджети. Як пише «Укрінформ», для голосування розробили альтернативну внутрішню електронну систему, яка працює лише в межах укриття й дозволяє кожному депутату проголосувати. Поза приміщенням голосування неможливе.

Також Стефанчук зазначив, що із 392 народних депутатів у парламенті в укритті зможуть розміститися 368. Водночас він наголосив, що новий формат не замінює основну сесійну залу, а лише дає змогу Раді продовжувати роботу, якщо через безпекову ситуацію проводити засідання там буде неможливо.

Фото: Верховна Рада / Telegram

Кого призначили? 

Дениса Шмигаля — на посаду першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра енергетики України;

Тетяну Бережну — на посаду віце-прем’єр-міністра України з гуманітарної політики України – Міністра культури України;

Всеволода Ченцова — на посаду віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

Віталія Безгіна — на посаду міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України;

Матвія Бідного — на посаду міністра молоді та спорту України;

Андрія Бутенка — на посаду міністра освіти і науки України;

Івана Вигівського — на посаду міністра внутрішніх справ України;

Тараса Висоцького — на посаду міністра аграрної політики та продовольства України;

Миколу Калашника — на посаду міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України;

Віталія Кіма — на посаду міністра у справах ветеранів України;

Олександра Кравченка — на посаду міністра економіки та довкілля України;

Віктора Ляшка — на посаду міністра охорони здоров’я України;

Сергія Марченка — на посаду міністра фінансів України;

Дениса Маслова — на посаду міністра юстиції України;

Дениса Улютіна — на посаду міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України;

Оксану Ферчук — на посаду міністра цифрової трансформації України.

Що передувало? Верховна Рада України проголосувала за призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. Рішення підтримали 289 депутатів.

Нагадаємо. 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністерки, а також Кабміну. Рішення підтримали 258 нардепів. Про це стало відомо з трансляції засідання.

Докладніше про Сергія Корецького — читайте у новині НЗЛ.

Що ще відомо? Це новий законопроєкт, який подали після того, як 28 травня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №12191. Документ набрав лише 207 голосів із необхідних 226.

Про що цей законопроєкт? Документ пропонує скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, створення та поширення порнографії за участю повнолітніх. Водночас законопроєкт посилює відповідальність за злочини проти дітей, зокрема за виготовлення та поширення дитячої порнографії. За такі злочини проти дітей пропонують карати позбавленням волі на строк до 15 років. 

Нагадаємо. Законопроєкт про декриміналізацію порнографії подали до парламенту ще у 2024 році.

Верховна Рада ратифікувала угоду про кредит від ЄС на 90 мільярдів євро. Цьогоріч держава має отримати 28,3 мільярда євро на закупівлю озброєння і 16,7 мільярда євро на забезпечення макрофінансової підтримки. Про це повідомили на сайті Верховної Ради.

Що ще відомо? Основну суму позики погашатимуть коштом репарацій від РФ, а відсотки покриватиме бюджет ЄС.

Що передувало? 23 квітня Володимир Зеленський заявив, що ЄС розблокував пакет у розмірі 90 мільярдів євро кредиту. Перший транш очікують у травні-червні. Також погодили 20-й пакет санкцій проти РФ.

Що відомо про цей кредит? 19 грудня 2025 року лідери ЄС ухвалили рішення щодо підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Позику виділять з резерву Євросоюзу. Ці кошти — безвідсотковий кредит. Україна має повернути його лише після того, як Росія виплатить репарації.

Нагадаємо. 20 лютого Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом «Дружба».

Що передбачає законопроєкт? Законопроєкт передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також нові правила їх оподаткування. Йдеться як про українські, так і міжнародні цифрові сервіси, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших. 

Що ще відомо? Для фізичних осіб діє спеціальний пільговий режим, який дозволяє легалізувати доходи без реєстрації ФОП. Зокрема, передбачається пільгове оподаткування доходів фізичних осіб від діяльності через цифрові платформи — 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Також документ передбачає, що продавці вживаних речей не сплачуватимуть податки і не декларуватимуть доходи, якщо їхній річний дохід не перевищує дві тисячі євро. Це правило діє за умови, що вони не займаються постійною комерційною діяльністю через цифрові платформи. 

Нагадаємо. 8 квітня Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про автоматичний обмін інформацією щодо доходів із цифрових платформ і їхнє оподаткування. За проголосували 234 депутати.

Про що цей законопроєкт? Документ пропонував скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, створення та поширення порнографії за участю повнолітніх. Водночас він передбачав посилення крмінальної відповідальності за розповсюдження контенту порнографічного характеру серед дітей та примушування неповнолітніх до участі в його створенні.

Що ще відомо? Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що на наступній сесії відповідне питання знову буде на голосуванні.

Нагадаємо. Законопроєкт про декриміналізацію порнографії подали до парламенту ще у 2024 році.

Що ще відомо? Свято відзначатимуть на згадку про фестиваль «Червона рута» 1989 року. Крім того, у цей день вшановуватимуть внесок українських виконавців у розвиток національної культури.

Що відомо про фестиваль «Червона рута»? ««Червона рута» 1989 року — перший всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики. Подія відбулася 17–24 вересня 1989 року на стадіоні «Буковина» у Чернівцях і поклала початок відродженню української національної ідентичності.

Що відбувалося довкола оновленого Цивільного кодексу? Раніше громадськість обговорювала окремі пункти законопроєкту:

• Статтю 1473. Де йдеться, що шлюб — це сімейний союз конкретно жінки та чоловіка, зареєстрований у встановленому законом порядку. Правозахисниця Ірина Юзик пояснювала НЗЛ, що таким формулюванням усі сімейні зв’язки, які не вписуються в цю модель, фактично залишаються поза правовим полем. 
• Статтю 1478. Де йшлося, що особа з 16 років може отримати право на шлюб за рішенням суду, а з 14 років — лише у випадку вагітності або народження дитини. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що теза щодо нібито зниження шлюбного віку до 14 років не відповідає дійсності. Водночас норму вилучать з проєкту та залишать чинну. У законопроєкті, за який проголосували, дійсно забрали цю норму.

Докладніше про обговорення довкола оновленого Цивільного кодексу читайте в матеріалах НЗЛ: частині першій та другій. 

Контекст. 22 січня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14394 — нову редакцію Цивільного кодексу України (ЦКУ). Обсяг документа — 832 сторінки. За словами голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, над оновленням працювали 247 експертів майже шість років. У мережі цей проєкт активно обговорюють через окремі норми, зокрема про вік згоди на шлюб, захист ембріонів та інше.

Громадська організація «Марш жінок» та Центр прав людини ZMINA заявили, що цей проєкт суперечить європейським стандартам, створює серйозні ризики для захисту прав ЛГБТ+ та інші.

Що ще відомо? Також Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №12221, який є важливим для укладення угоди з ЄС щодо так званого промислового безвізу. Це дозволить українським промисловим товарам легше потрапляти на ринки ЄС. Зокрема, це рішення підтримали 278 нардепів. Далі цей документ має підписати Президент.

Нагадаємо. Останніми тижнями українське суспільство обговорювало кризу у Верховній Раді. Парламент мав ухвалити низку законодавчих змін для отримання фінансування від МВФ. Йдеться про підвищення податків, оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок та запровадження ПДВ для ФОПів із доходом від чотирьох мільйонів гривень на рік. Упродовж останнього пленарного тижня депутати провалили голосування за урядові законопроєкти, зокрема й ті, що необхідні для отримання коштів від ЄС та МВФ. Проте інституційна криза в парламенті почалася не зараз — засідання у 2026 році й до цього закривали через брак голосів. Більше — читайте у матеріалі НЗЛ.

Що ще відомо? Юлія Свириденко зазначила, що для міжнародного фінансування, зокрема у межах МВФ та Ukraine Facility, Україна має виконати «домашню роботу» і ухвалити законодавчі зміни. Також вона додала, що ключова роль у цьому — спільна: парламенту та уряду. Крім того, продовжать консультації щодо інших документів, які викликають дискусії.

Що передувало? Останніми тижнями українське суспільство обговорює кризу у Верховній Раді. Парламент мав ухвалити низку законодавчих змін для отримання фінансування від МВФ. Йдеться про підвищення податків, оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок та запровадження ПДВ для ФОПів із доходом від чотирьох мільйонів гривень на рік. 

Упродовж останнього пленарного тижня депутати провалили голосування за урядові законопроєкти, зокрема й ті, що необхідні для отримання коштів від ЄС та МВФ. Проте інституційна криза в парламенті почалася не зараз — засідання у 2026 році й до цього закривали через брак голосів. Більше — читайте у тексті НЗЛ.