Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Останніми тижнями українське суспільство обговорює кризу у Верховній Раді. Парламент мав ухвалити низку законодавчих змін для отримання фінансування від МВФ. Йдеться про підвищення податків, оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок та запровадження ПДВ для ФОПів із доходом від 4 млн гривень на рік. Упродовж останнього пленарного тижня депутати провалили голосування за урядові законопроєкти, зокрема й ті, що необхідні для отримання коштів від ЄС та МВФ. Проте інституційна криза в парламенті почалася не зараз — засідання у 2026 році й до цього закривали через брак голосів. НЗЛ поговорило з Любомиром Скочилясом, кандидатом політичних наук, про те, чому вона виникла, як з неї вийти й, головне, якими можуть бути наслідки.
Які законопроєкти потрібно ухвалити й навіщо? Щоб Україна отримувала кошти від міжнародних установ, а також просувалася в євроінтеграційному процесі, потрібно вводити в дію певні зміни в законодавстві. Їх ухвалює парламент.
Розберемо на прикладі найактуальнішого зараз кредиту від Міжнародного валютного фонду (МВФ). У межах чотирирічної програми кредитування фонд планує виділити Україні 8,1 млрд доларів США (ми вже отримали 1,5 млрд доларів США). Щоб ці кошти надали, Україна зобов’язалася виконати низку умов: від посилення процедури призначення наглядових рад нацбанків до визначення нового складу правління АМКУ (Антимонопольного комітету) за реформованою процедурою. Серед необхідного — і непопулярні в суспільстві податкові рішення:
Саме довкола цих трьох пунктів зараз найбільше обговорень, адже крайдата їхнього ухвалення — кінець березня 2026 року. 10 березня Верховна Рада не змогла проголосувати за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, який є одним із зобов’язань перед МВФ. За нього віддали голоси лише 168 депутатів. Раніше представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано висловила стурбованість щодо затягування процесу, а фахівці МВФ із 18 березня проводять зустрічі з українською владою.
Також міжнародним зобов’язанням для України є ухвалення таких законів: реформа ДБР (Державного бюро розслідувань), перезапуск Держфінмоніторингу, оновлення НКРЕКП (Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), формування Дорадчої групи для Рахункової палати та оцінка майна для МВФ. Проте саме питання податкового пакета на 2026–2027 роки зараз стоїть найгостріше через терміни.
Ще один напрям законопроєктів, ухвалення яких гальмує криза в парламенті, — євроінтеграційні. 11 березня парламент провалив голосування за урядовий законопроєкт №6319 «Про органи самоорганізації населення». Він потрібен для того, щоб у межах програми Ukraine Facility отримати фінансування від ЄС. Дмитро Кулеба, ексміністр МЗС, розповів, що, хоч «цього не видно в стрічці новин, але криза в парламенті вже сильно гальмує процес вступу до ЄС». Йдеться про те, що 17 березня Україна отримала умови для вступу за трьома фінальними переговорними кластерами. «Там є дуже велика кількість питань. Їх треба буде голосувати в парламенті, і не всі вони будуть простими», — зазначив Кулеба.
Чому криза стала особливо помітною саме зараз? Питання фінансування загострилося ще й через затримку кредиту на суму 90 млрд євро від ЄС на 2026–2027 роки. Виділення коштів із 20 лютого блокує Угорщина. Її представники вимагають відновлення роботи південної гілки нафтопроводу «Дружба» на території України для транзиту російської нафти. 17 березня представники «Нафтогазу» й «Укртранснафти» проінформували європейських партнерів про наслідки російської атаки по нафтопроводу 27 січня та презентували план відбудови.
Чому депутати не голосують? Існує кілька ймовірних причин, чому депутати не підтримують урядових законопроєктів. Зокрема, через втому від роботи в Раді сьомий рік поспіль, натягнуту комунікацію між урядом і парламентом, страх перед підозрою від САП і небажання втрачати рейтинг через непопулярні урядові рішення, яких вимагає МВФ. Самі депутати коментували причини так.
Анастасія Радіна, депутатка від «Слуги народу»: «Відповідь треба шукати у взаєминах між фракцією монобільшості та урядом. Депутати не розуміють, чому уряд може фінансувати всі можливі варіанти роздачі грошей, але соромиться подати до парламенту законопроєкт про підвищення податків для ФОПів, хоча таке зобовʼязання перед МВФ підписав саме уряд».
Роман Лозинський, депутат від «Голосу»: «Цю проблему часто перебільшують, підсилюючи реальні недоліки парламенту і створюючи враження, ніби Верховна Рада вже “зламалася” і її неможливо відновити […] Президент не підписав понад пів сотні законів, ухвалених Верховною Радою. Вони не були ветовані, але й не набули чинності. Це також свідчить про проблему. Парламент не може повноцінно працювати, коли порядок денний формується поза його межами. До того ж уряд активно витрачає кошти через різні “є-програми”, а потім пропонує парламенту підвищувати податки…»
Олександр Федієнко, депутат від «Слуги народу»: «Єдність треба підрегулювати, можливо, але потрібно більше комунікації з урядом […] Комунікація обов’язково повинна бути: не просто так, що вони щось пообіцяли, а нам потім розгрібати все це».
Михайло Бондар, депутат від «Європейської Солідарності»: «Одні “слуги народу” втікають від підозр НАБУ і САП, другі — через те, що змучилися за цей період, інші — декларують, що мала зарплата. На мою думку, це цементування з боку ОП влади. Їм вигідно показати, що в час війни, коли неможливі вибори, Верховна Рада непрацездатна».
Євген Брагар, депутат від «Слуги народу»: «Розкол у Верховній Раді завжди був, у нас є представники різних фракцій з різними позиціями й ідеологічними підходами […] На сьомому році діяльності Верховної Ради її продуктивність не може бути дуже високою. Я знаю декого з народних депутатів, хто дійсно хоче скласти мандат, від різних фракцій».
Петро Порошенко, лідер партії «Європейська Солідарність»: «Це не криза парламенту, це криза державного управління. І причиною цього є не НАБУ та САП, не опозиція та не громадські активісти. Причиною цього є корупція й тотальна некомпетентність влади».
Любомир Скочиляс, керівник Центру політичних досліджень (Львів) та кандидат політичних наук, прокоментував для НЗЛ: «Усі зазначені чинники можуть бути частково причетними до нинішньої ситуації у Верховній Раді, проте вони — ні кожен окремо, ні навіть усі загалом — не є вирішальними».
За словами експерта, втома дійсно простежується в деяких депутатів, однак переважно стосується тих, «хто випадково потрапив у політику й чесно зрозумів, що це не його».
«Стосовно хвилювання за рейтинги, то це може стосуватися хіба що опозиційних фракцій, які, зрештою, й без цього були в опозиції. Тут можна говорити про втому бути конструктивною опозицією, бо зазвичай опозиція в українських умовах, коли це реально дозволяли демократичні умови, була непримиренною», — каже Скочиляс.
Можливість проведення виборів у недалекому майбутньому відображається в поведінці опозиції, проте монобільшості вона не мала б стосуватися, на думку політолога: «Інша річ, що колись переконлива монобільшість зараз вже не є такою однозначною в кількісному плані».
Щодо розслідувань НАБУ та САП, Любомир Скочиляс коментує: «Я не бачу, який тут прямий зв’язок із турбулентністю у парламенті: ті, хто почувається через це в небезпеці, уже або за межами України, або скоро там будуть».
Чи дійсно парламент заблокований? Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Анастасія Радіна заявила, що Верховна Рада працює та щотижня є законопроєкти, що набирають необхідну кількість голосів. Голова цієї ж фракції Давид Арахамія стверджував, що ситуація «під контролем».
25 березня засідання Верховної Ради таки відбулося, і депутати голосували за законопроєкти. Водночас необхідних урядових законів, зокрема щодо податків, у порядку денному не було.
Напрацювання рішень, необхідних для отримання грошей від МВФ, продовжується, але не у Верховній Раді. 27 січня відбулося засідання Комісії з відбору голови Митниці: з 15 кандидатів обрали двох. Співробітники НАБУ Орест Мандзій і Руслан Даменцов стали фіналістами, їхні кандидатури передали на розгляд міністра фінансів Сергія Марченка. Він має визначити нового очільника Митниці впродовж десяти днів. Це призначення також є одним із зобов’язань перед МВФ, яке потрібно виконати до кінця березня 2026 року.
Чи залишиться Україна без грошей?
Гроші від ЄС. Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 20 березня заявила, що Україна отримає кошти з обіцяної позики (90 млрд євро), попри блокування Угорщини. Речник МЗС Георгій Тихий також зазначав, що зараз триває робота над можливістю надання щонайменше першого траншу в межах кредиту, незалежно від позиції Будапешту. Однак невідомо, коли саме це станеться.
Гроші від МВФ. Прямих заяв від МВФ про те, якщо до кінця березня парламент не ухвалить необхідних рішень, то наступний транш точно не відбудеться, немає. Однак, як і будь-яке недотримання зобов’язань, це матиме наслідки. З 18 березня тривають зустрічі представників МВФ з українськими політиками: що обговорюють за зачиненими дверима — достеменно не відомо. Однак важливо розуміти, що ненадання Міжнародним валютним фондом кредиту — це питання не лише 8,1 млрд доларів (або, точніше, 6,6 млрд доларів, адже частину суми ми вже одержали), а й ризику неотримання іншої фінансової допомоги. Кошти як від окремих країн, так і від міжнародних організацій надають за наявності дієвої та якісної програми співпраці з МВФ.
Що буде, якщо криза посилиться? Є кілька можливих варіантів дій у критичній ситуації, якщо парламенту все ж не вдасться мобілізуватися для ухвалення необхідних рішень, а блокування кредиту від ЄС триватиме. Україні потрібно приблизно 52 млрд доларів США зовнішнього фінансування у 2026 році. З січня ми отримали 5,5 млрд доларів США. Де взяти решту?
Україна може використовувати золотовалютні резерви до залучення коштів. Економіст Олександр Савченко в коментарі 24 каналу зазначав, що завдяки цьому українська економіка існуватиме без кредиту ЄС приблизно один рік, якщо враховувати потреби і фронту, і країни. Станом на 1 березня 2026 року Україна має 54,8 млрд доларів США у міжнародних резервах.
У найгіршому варіанті Нацбанк буде вимушений відновити пряме кредитування Міністерства фінансів, як це було на початку повномасштабної війни. У 2022 році НБУ таким чином фінансував бюджет у середньому на 40 млрд гривень на місяць, напряму викуповуючи військові облігації уряду. Ці гроші підуть на виплату зарплат військовим, працівникам держсектору та фінансування базових послуг, проте з часом це спричинить гіперінфляцію.
Які є шляхи виходу з кризи? Любомир Скочиляс визначає три способи вирішення ситуації, що склалася в парламенті: «пожежний», «інвентаризація» та переформатування. Для НЗЛ експерт пояснив кожен:
Наразі незрозуміло, який шлях оберуть українські можновладці, проте ситуацію з кризою в парламенті потрібно вирішити, щоб не гальмувати євроінтеграційного процесу, а також не ставити під ризик надання Україні коштів від МВФ і ЄС.
Авторка: Роксолана Кривенко
Сили оборони України уразили пункти управління підрозділів росіян на Донеччині й Луганщині. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Українські військові атакували склади матеріально-технічних засобів росіян у тимчасово окупованому українському Криму й на Донеччині.
Нагадаємо. Сили оборони уразили пункт управління підрозділу росіян у Запорізькій області, а також ремонтний підрозділ армії РФ у Донецькій області.
Росіяни завдали удару по закладу торговельної мережі «Метро» на Рівненщині. Попередньо минулося без постраждалих. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Черкащина. В Умані відомо про п’ятьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватний житловий сектор. Також виникли пожежі в житлових будинках.
Житомирщина. В області внаслідок нічної атаки загорілося одне з приватних підприємств на Коростенщині. Пожежу ліквідували.
Волинь. У Ковельському та Луцькому районах виникли пожежі на територіях автостоянок, а також на одному з підприємств обласного центру. Рятувальники ліквідували пожежі.
Фото: ДСНС
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський підписав заяву про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети до списку небажаних у країні. Причина — український депутат є ініціатором ідеї щодо оголошення 2027 року — роком Романа Шухевича, Олега Ольжича й УПА. Про це повідомляє RMF24.
Яка реакція? Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав рішення Львівської обласної ради нерозумним і шкідливим для України.
Також МЗС України назвало таке рішення контрпродуктивним для розвитку відносин із Польщею. У міністерстві зазначили, депутати не консультувалися з центральною владою щодо можливих наслідків такого кроку.
Що передувало? Учора, 20 жовтня, Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо оголошення 2027 року роком головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Крім того, депутати проголосували за оголошення 2027 року роком УПА, а також поета й одного з провідних діячів Організації українських націоналістів Олега Ольжича.
Оновлено. Станом на 15:40 у Нацбанку спростували інформацію про відставку Андрія Пишного. Про це заявили «Радіо Свобода» в пресслужбі установи. Раніше у медіа писали, що голова НБУ написав заяву «за власним бажанням через стан здоров’я».
НАБУ проводить обшуки у приміщенні Національного банку України й за місцем проживання одного зі співробітників. Там додали, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інші деталі не розголошують через таємницю досудового розслідування.
Що передувало? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного.
Нагадаємо. НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема, голова правління банку й голова наглядової ради.
Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».
У вересні 2026 року голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що не давав рекомендацій наглядовій раді «Сенс Банку» щодо призначення фігуранта розслідувань Василя Веселого.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить до США перший танкер із 40 тисячами тонн дизельного пального. Його вистачить менше ніж дві години американського споживання. Про це повідомив уповноважений президента України із питань санкційної політики Владислав Власюк.
Що ще відомо? Владислав Власюк пояснив, що 40 тисяч тонн — це приблизно 300 тисяч барелів. США споживають близько чотирьох мільйонів барелів дизельного пального на добу. Тож весь цей танкер покриває менше ніж дві години американського споживання. Водночас дорога з російської Усть-Луги до американських терміналів займає до трьох тижнів.
Нагадаємо. 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
У Києві й області «Укрзалізниця» встановила 33 мобільні укриття на залізничних об’єктах. Загалом компанія планує встановити ще 128 таких укриттів в області, а ще 650 — в інших регіонах України. Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Що ще відомо? Загалом із початку повномасштабного вторгнення на залізничних об’єктах уже встановили 434 мобільні укриття. Їх розташовують біля критичної інфраструктури, яка забезпечує рух поїздів, і на станціях, де немає інших захисних споруд.
Нагадаємо. На Берестейському проспекті в Києві облаштували перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту «Парк Івана Багряного». Усередині передбачено до десяти місць для сидіння й місце для колісного крісла.
59% опитаних українців читають або слухають книжки щонайменше кілька разів на місяць, а третина — кілька разів на тиждень або частіше. Решта 41% роблять це рідше, не читають узагалі або не змогли відповісти. Про це йдеться в дослідженні «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення» від Мінкульту.
Що обирають? Найпопулярніші жанри — детективи та історичні романи. Найчастіше їх обирають люди віком від 55 років.
Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Протягом останнього року українською читали або слухали 87%, російською — 42%. Водночас після початку повномасштабного вторгнення 49% читачів відмовилися від книжок російською або стали читати їх значно рідше.
Навіщо читають? Для 69% читачів це спосіб відпочити, для 54% — отримати задоволення, а для 43% — дізнатися нове й розвиватися. Також 32% кажуть, що книжки допомагають їм зменшити тривожність.
Чому перестають читати? Серед тих, хто читає рідко або не читає, 59% назвали брак мотивації чи звички, а 15% — відсутність доступу до книжок.
Також 70% читачів мали періоди тривалістю щонайменше пів року, коли майже не читали й не слухали книжок. З них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% беруться за книжки час від часу.
Учасники глибинних інтерв’ю описували такі періоди словами «читання не йшло». Книжки відходили на другий план через роботу, виснаження чи звичку до коротшого контенту.
Кого опитували? Дослідження складалося з двох етапів: 41 глибинного інтерв’ю з фахівцями книжкової галузі й людьми, які повернулися до читання, а також кількісного опитування 2200 людей віком від 14 років.
Прочитати дослідження можна за посиланням.
Фото: Галина Зварич
Засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink, якою користується Україна. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Що відомо? За даними видання, Маск і Трамп «висловлювали гнів» на Україну за атаки на російські паливні заводи. Після цього Маск наказав обмежити швидкість, на якій працюють термінали в Україні.
Водночас двоє співрозмовників видання розповіли, що Маск й Трамп обговорили рішення щодо Starlink телефоном після того, як про обмеження стало відомо публічно.
Деякі американські посадовці стверджують, що Маск діяв самостійно, а Трамп не наказував уживати заходів у відповідь проти України. Водночас інше джерело WSJ каже, що бізнесмен спілкувався з Президентом США й кількома представниками його адміністрації ще до запровадження обмежень.
Нагадаємо. 15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Він пояснив, що системи Starshield належать уряду США, а Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею.
Контекст. 14 жовтня Міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Фото: Білий дім
Підрозділ GROUP 10 департаменту активних дій Головного управління розвідки взяв у полон 29 російських військових під час операції на Сумщині. Також українські розвідники ліквідували 108 росіян і уразили понад 1100 цілей. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За сім тижнів українські військові зачистили від росіян понад 600 гектарів лісу й передали позиції Силам оборони України.
Нагадаємо. Українські військові вперше провели повітряну евакуацію пораненого бійця з позиції на лінії фронту. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади дістав поранення, однак вивезти його наземним роботизованим комплексом було неможливо через високу активність російських дронів і заміновану місцевість. Про це повідомили в Сухопутних військах.
Учора, 20 жовтня, парламент у Румунії затвердив новий уряд на чолі з Лукою Нікулеску. 280 депутатів підтримали новий уряд, а 58 проголосували проти. За Конституцією Румунії, для затвердження уряду потрібно щонайменше 233 голоси. Про це пише Digi24.
Що відомо про Луку Нікулеску? Лука Нікулеску — дипломат і колишній журналіст. Раніше він виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Румунії. Його кандидатуру на посаду прем’єра запропонував румунський Президент Нікушор Дан.
Що передувало? У квітні 2026 року в Румунії загострилася політична криза, коли соціал-демократи вийшли з урядової коаліції. У результаті уряд Іліє Боложана пішов у відставку. Після цього Президент Румунії Нікушор Дан кілька разів намагався сформували новий уряд, однак попередні кандидати не набирали достатньо голосів в парламенті.
Нагадаємо. 30 вересня Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії й до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
