Епохи світла, епохи темряви

Бувають епохи світла, а бувають епохи темряви. 

І світло, і темрява можуть нам щось сказати. Жодне з них не має переваги перед іншим. Світло дозволяє бачити, а темрява — відчувати. Світло дозволяє провести межі між речами, темрява дозволяє речам проникати одна в одну. Світло дає можливість знати, темрява — можливість закохуватися. У світлі більше лицемірства, у темряві — більше небезпеки. Світло робить світ нейтральним, темрява ділить світ на своїх і чужих, на близьких і далеких, на коханих і ворогів.

Епохою світла є Ренесанс. Гляньте на фрески Мікеланджело на стелі Сікстинської капели Апостольського палацу в Римі. Тут світло є не лише тотальною присутністю, воно є самою матерією живопису. Речі, тіла, повітря, земля зіткані зі світла, виліплені з променів. Тут усе видно, навіть еротичні сідниці Бога-Отця. Світ є прозорим, і все завдяки Тому, Хто його створив. Він не дуже від нас ховається, навіть у таких неоднозначних епізодах. Він нарешті зголосився показати нам усе. Він дав нам закон досконалості, закон пропорцій, золотий перетин і числа Фібоначчі. Він розкрив усі таємниці. Дивися, насолоджуйся. 

Або інша епоха світла: рококо, X