Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
У Миколаєві, Запоріжжі та Полтаві молодіжні ініціативи створюють простори для молоді — через арттерапію, фестивалі, подкасти й настільні ігри. Все це допомагає молодим людям впливати на життя своїх міст. Команда Молодіжної столиці Європи 2025 Львів, в межах якої вдалося організувати можливості для молоді, поділилася трьома історіями з прифронтових міст.
У Запоріжжі робота з молоддю відбувається в умовах постійної небезпеки та повітряних тривог. Близькість фронту впливає не лише на безпекові рішення, а й на внутрішній стан молодих людей. Тому команди ГО «СТЕП» та «Молодь Онлайн» зосередилися на створенні середовищ, де молодь може діяти, а не лише реагувати на обставини.
«Запоріжжя — це не тільки тривоги й 30 км від фронту, а й люди, які живуть тут. Життя “на тривожних валізах” і бажання виїхати складно поєднати з відчуттям сенсу, але маленькі кроки повертають відчуття опори», — зазначає координаторка Оксана Конончук.
Останніми роками команди втілювали освітні, культурні, урбаністичні ініціативи, а також відкривали простори для молоді та ВПО. Формати постійно змінювалися через безпекову ситуацію.
«Ми навчилися працювати в умовах невизначеності. Тут завжди є план Б, а іноді й план В. Але це вчить не зупинятися, а шукати рішення разом із молоддю», — каже Микита Поліщук, молодіжний мер міста Запоріжжя та амбасадор проєкту.
У межах першої хвилі субгрантової підтримки в Запоріжжі вдалося реалізувати кілька ініціатив:
Еко-настолка «Закупись» від Zero Waste ZP — це настільна гра, що навчає молодь і сім’ї екологічним звичкам та відповідальному споживанню. Вона доступна і для відвідувачів, і для молодіжних працівників як спосіб говорити про свідоме споживання через взаємодію та гру.
ГО «Культпрожектор» — платформа для розвитку молодих митців, де підлітки досліджують цифрове мистецтво, вчаться самопрезентації та створюють власні творчі проєкти.
Подкаст «Місто — для молоді» від ГО «Радіо На Дотик» — молодіжний гайд, який простою мовою пояснює, як працює місто і як молодь може на нього впливати.
«ПроУкраїнське: молодь у культурі» — це серія культурних подій, екскурсій і майстер-класів, що допомагали молоді відкривати локальну культуру та ідентичність міста.
У місті команда ГО Active Generation організувала серію арттерапевтичних зустрічей для молоді. Участь могли взяти всі охочі, хто цього потребував. Ідея проєкту виникла після опитування — молодь потребувала простору, де можна було б «видихнути».
«У місті багато активностей, але мало місць, де не треба бути ефективним, а можна бути справжнім. Ми хотіли показати, що турбота про ментальне здоров’я — це не слабкість, а умова розвитку», — каже Сергій Богданцев, голова ГО Active Generation.
За його словами, найважче було подолати недовіру до формату. Не всі одразу вірили, що творчість — це не просто «малювання», а інструмент глибших змін. Арттерапевтичні зустрічі стали регулярними, а подібні практики впроваджують і в інших молодіжних ініціативах Миколаєва.
«Молодь перестає бути пасивним спостерігачем подій у місті й починає відчувати себе суб’єктом змін», — додає Сергій Богданцев.
У Полтаві митець Вартан Маркарʼян та команда НГО «Креативна область мислення» реалізували проєкт «Контури відновлення. Міжпростір» — фестиваль із лекціями, воркшопами, кінопоказами, публічними розмовами та подіями сучасного мистецтва. Заходи проходили у міських просторах і були відкритими для всіх, зокрема для молоді, яка раніше не долучалась до культурних подій.
«Полтава ніби живе між шарами часу: травматичним досвідом війни, інерцією минулого і нечітким уявленням про майбутнє. Ми зрозуміли, що відновлення — це не лише про фізичні простори, а й про відновлення звʼязків, смислів, відчуття присутності й дії», — каже співорганізаторка фестивалю Роксолана Дудка.
Організатори кажуть, що фестиваль став відповіддю на пасивність і відчуження серед молоді.
«Багато хто живе як спостерігач: “Тут нічого не залежить від мене”. Водночас у місті є потенціал, простори та люди, але між ними бракує звʼязків. Ми хотіли зібрати ці фрагменти в один досвід», — каже ініціатор ідеї, співорганізатор фестивалю Вартан Маркар’ян.
На старті організаторам було складно через обмежені ресурси, невелику команду й недовіру до фестивалю у воєнний час. Та на кожну подію приходили нові люди: учасники поверталися з друзями, залишалися після заходів і продовжували розмови поза програмою.
«Коли молодь починає діяти, зникає відчуття безпорадності. Навіть маленька дія дає досвід впливу і змінює ставлення до міста», — підкреслюють організатори.
Фото: надали організатори / БФ «Допоможемо всі разом»
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували.
Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Оновлено. Станом на 14:41 рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновлюють у звичайному режимі. Попередньо критичних пошкоджень не виявили. На Південному мосту тривають обстеження конструкцій метро. Про це повідомили в КМДА.
Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що відомо? Наразі рух метро й наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці обстежують стан споруди після влучань.
Нагадаємо. 1 жовтня у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті.
Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У міністерстві зазначили, що у 2026 році на «Ветеранський спорт» заклали 600 мільйонів гривень і розраховували приблизно на 100 тисяч учасників програми кожні три місяці.
Однак за дев’ять місяців програмою скористалися понад 800 тисяч разів замість очікуваних 300 тисяч. Через це протягом року на неї додатково спрямовували гроші. Загальна сума виплат перевищила 1,2 мільярда гривень.
Нагадаємо. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на три мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.
Довідка. «Ветеранський спорт» — державна ініціатива, яка пропонує ветеранам та ветеранкам щоквартальну фінансову підтримку — 1500 грн для занять спортом у спортивних закладах.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
З 1 жовтня «Укрзалізниця» довозитиме пасажирів автобусами на визначених прифронтових ділянках, щоб зберегти сполучення на Сумщині й Харківщині. Про це повідомили в компанії.
Що відомо? У дні, коли поїзд з міркувань безпеки не може проїхати безпосередньо до пункту призначення або з нього, буде організовано комбіноване сполучення «поїзд + автобус». У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри «Укрзалізниці» відстежуватимуть загрози.
Як отримати квиток? Пересадкові квитки вже зʼявилися у застосунку «Укрзалізниці». Такий формат не впливатиме на доступність і вартість повного квитка.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня. Рішення підтримали 59 голосами. Про це повідомила депутатка України і членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Що відомо? Серед того, що проголосувала ПАРЄ:
Нагадаємо. 18 вересня у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування тривало до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
