молодь

Як оформити документи? Оформити посвідчення безплатно можна буде через визначені українські дипломатичні установи, зокрема в Туреччині, Грузії, Вірменії та Казахстані. Особу підтверджуватимуть за даними державних реєстрів або свідченнями близьких родичів, зокрема через відеозв’язок.

Що ще відомо? Для дітей до 16 років звернення зможуть подавати батьки або законні представники.  

Нагадаємо. За ініціативи Офісу омбудсмана від березня 2026 року з тимчасово окупованих територій України та Росії евакуювали десятьох українців віком 18–19 років.

Хто може податися? Молодь, яка змінює свої громади через локальні ініціативи. Наприклад, у сферах освіти, ветеранства, екології, інклюзії та ментального здоров’я.

Як подати заявку? Заповніть форму на сайті vplywowtsi.com. Заявки приймають до 8 травня, а церемонія нагородження відбудеться в Києві наприкінці травня. 

У яких категоріях визначатимуть переможців/-ниць? 

1. Лідерство у громаді: за локальні ініціативи, що змінюють життя спільноти.
2. Соціальні зміни: за вплив у сферах освіти, ветеранства, ВПО, екології, інклюзії та ментального здоров’я.
3. Вплив на рішення: за адвокацію та участь у формуванні публічної політики.
4. Цифровий вплив: за контент, що рухає суспільство вперед.
5. Творці/-чині майбутнього: гран-прі для тих, чий проєкт уже має відчутний масштаб і змінює майбутнє України.

За всіма новинами премії слідкуйте на сторінках @vplywowtsi. 

Опубліковано на правах реклами

Яка мета? Сформувати бачення того, як молодь може впливати на стратегічні рішення, брати участь у формуванні політик, а також переходити від ініціатив до реальних управлінських змін.

Що ще відомо? Програма поєднала стратегічні сесії, дискусії, роботу в групах та знайомство з практиками міста — від молодіжних просторів до ветеранських ініціатив і екосистеми UNBROKEN.

Хто брав участь? Загалом до ініціативи долучилися учасники з Харківської, Житомирської, Київської, Запорізької, Одеської, Рівненської, Полтавської, Вінницької та Львівської областей.

Цитата. «Дуже мотивують люди, які горять тим, що вони роблять. Для мене було дуже цінним бачити, коли спеціаліст розказує про те, що він створює, про те, з чим він працює, як у нього горять очі і наскільки він вмотивований на те, щоб поділитися цим з іншими людьми, щоб і інші громади, і великі, і маленькі мали можливість так само реалізувати це в себе в місті…», — ділиться своїми враженнями учасниця резиденції Олена Перегуда.

Фото: надали організатори

Для кого ця ініціатива? Програма орієнтована на тих, хто взяв паузу в навчанні чи роботі, шукає нову сферу або хоче краще зрозуміти свої сильні сторони.

Які умови програми? Учасникам обіцяють безоплатне онлайн-навчання за участі експертів громадського та бізнес-секторів, практичні поради для побудови кар’єрного плану, розвиток професійних і м’яких навичок, а також доступ до волонтерських і кар’єрних можливостей. 

Як долучитися? Приєднатися до програми можна за посиланням. Реєстрація триває до 27 березня. Навчання відбуватиметься у квітні в Zoom. Найвмотивованіші учасники зможуть пройти стажування в партнерських організаціях.

Запоріжжя

У Запоріжжі робота з молоддю відбувається в умовах постійної небезпеки та повітряних тривог. Близькість фронту впливає не лише на безпекові рішення, а й на внутрішній стан молодих людей. Тому команди ГО «СТЕП» та «Молодь Онлайн» зосередилися на створенні середовищ, де молодь може діяти, а не лише реагувати на обставини.

«Запоріжжя — це не тільки тривоги й 30 км від фронту, а й люди, які живуть тут. Життя “на тривожних валізах” і бажання виїхати складно поєднати з відчуттям сенсу, але маленькі кроки повертають відчуття опори», — зазначає координаторка Оксана Конончук.

Останніми роками команди втілювали освітні, культурні, урбаністичні ініціативи, а також відкривали простори для молоді та ВПО. Формати постійно змінювалися через безпекову ситуацію.  

«Ми навчилися працювати в умовах невизначеності. Тут завжди є план Б, а іноді й план В. Але це вчить не зупинятися, а шукати рішення разом із молоддю», — каже Микита Поліщук, молодіжний мер міста Запоріжжя та амбасадор проєкту.

У межах першої хвилі субгрантової підтримки в Запоріжжі вдалося реалізувати кілька ініціатив:

Еко-настолка «Закупись» від Zero Waste ZP — це настільна гра, що навчає молодь і сім’ї екологічним звичкам та відповідальному споживанню. Вона доступна і для відвідувачів, і для молодіжних працівників як спосіб говорити про свідоме споживання через взаємодію та гру.

ГО «Культпрожектор» — платформа для розвитку молодих митців, де підлітки досліджують цифрове мистецтво, вчаться самопрезентації та створюють власні творчі проєкти.

Подкаст «Місто — для молоді» від ГО «Радіо На Дотик» —  молодіжний гайд, який простою мовою пояснює, як працює місто і як молодь може на нього впливати. 

«ПроУкраїнське: молодь у культурі» — це серія культурних подій, екскурсій і майстер-класів, що допомагали молоді відкривати локальну культуру та ідентичність міста.

Миколаїв

У місті команда ГО Active Generation організувала серію арттерапевтичних зустрічей для молоді. Участь могли взяти всі охочі, хто цього потребував. Ідея проєкту виникла після опитування — молодь потребувала простору, де можна було б «видихнути».

«У місті багато активностей, але мало місць, де не треба бути ефективним, а можна бути справжнім. Ми хотіли показати, що турбота про ментальне здоров’я — це не слабкість, а умова розвитку», — каже Сергій Богданцев, голова ГО Active Generation.

За його словами, найважче було подолати недовіру до формату. Не всі одразу вірили, що творчість — це не просто «малювання», а інструмент глибших змін. Арттерапевтичні зустрічі стали регулярними, а подібні практики впроваджують і в інших молодіжних ініціативах Миколаєва. 

«Молодь перестає бути пасивним спостерігачем подій у місті й починає відчувати себе суб’єктом змін», — додає Сергій Богданцев.

Полтава

У Полтаві митець Вартан Маркарʼян та команда НГО «Креативна область мислення» реалізували проєкт «Контури відновлення. Міжпростір» — фестиваль із лекціями, воркшопами, кінопоказами, публічними розмовами та подіями сучасного мистецтва. Заходи проходили у міських просторах і були відкритими для всіх, зокрема для молоді, яка раніше не долучалась до культурних подій.

«Полтава ніби живе між шарами часу: травматичним досвідом війни, інерцією минулого і нечітким уявленням про майбутнє. Ми зрозуміли, що відновлення — це не лише про фізичні простори, а й про відновлення звʼязків, смислів, відчуття присутності й дії», — каже співорганізаторка фестивалю Роксолана Дудка.

Організатори кажуть, що фестиваль став відповіддю на пасивність і відчуження серед молоді. 

«Багато хто живе як спостерігач: “Тут нічого не залежить від мене”. Водночас у місті є потенціал, простори та люди, але між ними бракує звʼязків. Ми хотіли зібрати ці фрагменти в один досвід», — каже ініціатор ідеї, співорганізатор фестивалю Вартан Маркар’ян.

На старті організаторам було складно через обмежені ресурси, невелику команду й недовіру до фестивалю у воєнний час. Та на кожну подію приходили нові люди: учасники поверталися з друзями, залишалися після заходів і продовжували розмови поза програмою.

«Коли молодь починає діяти, зникає відчуття безпорадності. Навіть маленька дія дає досвід впливу і змінює ставлення до міста», — підкреслюють організатори.

Фото: надали організатори / БФ «Допоможемо всі разом»

Що ще відомо? Загалом освітня програма охоплює п’ять тематичних модулів — життєві навички та впевненість у собі, цифрову грамотність і безпеку онлайн, фінансову самостійність, права людини та гендерну рівність, а також профорієнтацію й планування майбутнього у сфері праці.

Крім того, учасниці матимуть змогу працювати над власними соціальними ініціативами та реалізовувати їх разом з менторками. 

Як долучитися? Набір на освітню програму триватиме до 29 січня. Зареєструватися можна за посиланням. 

Фото: надали організатори

Детальніше. Отже, список цьогорічних переможців:

Наріман Алієв, 26 років, режисер.

Марія Артеменко, 28 років, експертка з комунікацій. 

Роман Багаєв, 29 років, військовий офіцер

Дар’я Білодід, 19 років, дзюдоїстка

Софія Челяк, 22 роки, культурна менеджерка

Олександр Черкас, 26 років, вчитель української мови та літератури, інформатики

Оксана Драхан, 29 років, скрипалька, викладачка музики

Юрій Двіжон, 26 років, кіно- та музичний режисер, ЛГБТ-активіст

Валерія Єгошина, 29 років, журналістка-розслідувачка

Михайло Федоров, 28 років, міністр цифрової трансформації

Валентин Фречка, 18 років, винахідник та біотехнолог

Іван Фролов, 26 років, модельєр

Максим Фролов, 26 років, підприємець, вчений

Леся Іванова, 29 років, журналістка-розслідувачка

Ольга Харасахал, 18 років, винахідниця, майбутня онкологиня

Вікторія Лучка, 27 років, засновниця ініціативи «Доступне кіно»

Катерина Лихогляд, 28 років, журналістка-розслідувачка

Павло Медига, 28 років, засновник молодіжного ресурсного центру «Нові крила»

Катерина Михалко, 18 років, підприємиця

Роман Набожняк, 29 років, співзасновник «Veterano Brownie»

Ганна Новосад, 29 років, міністерка освіти та науки

Зоя Овсій, 25 років, спортсменка

Аліна Паш, 26 років, співачка

Максим Петрук, 27 років, підприємець, гендиректор компанії «WeSoft You»

Альона Савраненко (Alyona Alyona), 28 років, реперка

Ірина Шиба, 27 років, юристка

Наталка Сосницька, 28 років, координаторка вільного простору «Друзі»

Максим Студілко, 29 років, лідер громадянського суспільства

Лідія Терпель, 27 років, ІТ-підприємиця

Олександр Зінченко, 22 роки, футболіст

Довідка. «Top 30 Under 30» присуджується молодим українцям, які досягли видатних результатів у різних галузях. Нагороду заснували у 2016 році. Відтоді 30 молодих українців отримують її щороку. До списку переможців 2019 року, який складали працівники Kyiv Post та минулорічні переможці, увійшли вчителі, вчені, правозахисники, політики, засновники стартапів, зірки шоу-бізнесу та керівники з інших галузей.

⟶ Молодь зможе мандрувати Україною частіше. Понад 100 тисяч дітей у 2020 році зможе мандрувати містами України завдяки новій програмі обміну від Уряду. Так Кабмін хоче стимулювати мобільність дітей. 

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук сказав: «У нас в Україні дуже часто людина не виїжджає впродовж свого життя зі свого міста і часто її розуміння світу звужується до цього міста. Ми вважаємо, що це неприйнятно, ми хочемо, щоб українці були людьми світу. Це своєрідна інвестиція, яка позитивно вплине на мобільність населення».

Він також зазначив, що в уряді планують «оптимізувати» мережу шкіл, щоб усі учні мали доступ до інтернету та якісної освіти. Загалом на освіту у 2020 році передбачили понад 145 мільярдів гривень.

⟶ Молодь почала скачувати менше піратського контенту. 51% жителів Євросоюзу віком від 15 до 24 років за останній рік не скачали жодного піратського (нелегального та безкоштовного) контенту. Це з’ясувало у своєму дослідженні Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу.

Дослідники хотіли краще зрозуміти, що мотивує та зупиняє молодь перед офіційною покупкою цифрового контенту.

Третина опитаних зізналися, що використовують нелегальні сайти з безкоштовним контентом. А 80% опитуваних використовують ліцензійні ресурси.

Найчастіше молоді люди скачують або стрімлять музику, таких — 97%. 94% — качають фільми і серіали, 92% — ігри. 82% опитаних завантажують освітні програми і 76% вибирають ТВ-шоу та спортивні програми.

Фото: pexels.com

Детальніше. Сьогодні, 10 вересня, Всесвітній день запобігання самогубствам. За даними ВООЗ,  79% усіх самогубств припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Однак найвищий показник самогубств серед населення відзначаються в країнах з високим рівнем доходу (11, 5 самогубств на 100 тисяч жителів). У країнах з високим рівнем доходу чоловіки здійснюють суїцид втричі частіше, ніж жінки, а в країнах з низьким і середнім рівнем доходу — приблизно однаково.

У країнах з високим рівнем доходу суїцид займає другу позицію (на першому місці ДТП) у списку основних причин смерті серед молоді. Там він становить 11,5 самогубств на 100 тисяч людей. У групі підлітків віком 15-19 років самогубство — друга причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя причина смерті серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).

З 2010 по 2016 року кількість самогубств знизилося на 9,8%. Ймовірно, у зв’язку з тим, що 38 країн у світі займаються стратегічною профілактикою самогубств. У ВООЗ закликали інші країни долучитися до співпраці у цьому напрямку задля запобігання більшій кількості суїцидів.

Найбільш поширені способи самогубства: повішення, отруєння пестицидами і самогубство з використанням вогнепальної зброї. Найважливішим для зменшення кількості самогубств є обмеження доступу до пестицидів, вважають у ВООЗ. У Шрі-Ланці запровадження заборон на пестициди призвело до скорочення кількості самогубств на 70% і дозволило зберегти життя 93 тисяч людей за період з 1995 по 2015 р.

⟶ Запобігти самогубству: куди звернутися за допомогою. Міністерство охорони здоров’я розповіло про локальні гарячі лінії допомоги, які допомагають людям справлятися з емоційними проблемами:

• телефон Довіри благочинного фонду Ставропігіон у Львові — 1558;
• телефон екстренної психологічної допомоги при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги:  +38 0687703770, +38 0996321818, +38 0936093003;
• Лiнiя допомоги — (067) 975 76 76, (066) 975 76 76,  (093) 975 76 76;
• Ла Страда-Україна 0 800 500 335 або 386 (з мобільного);
• Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей – 0 800 505 085.

⟶ Оптимісти живуть довше — результати дослідження. В оптимістів — більше шансів дожити до 85 років, ніж у людей з поганим настроєм.  Таке дослідження провела Школа медицини Бостонського університету. Учені опитали дві групи людей, зібраних для окремих досліджень — 70 тисяч учасниць дослідження здоров’я медсестер і півтори тисячі чоловіків з подібного дослідження ветеранів.

Дослідники оцінили їхній рівень оптимізму та загалом здоров’я. До уваги брали також фізичні вправи, харчування і шкідливі звички. Оптимісти жили приблизно на 10-15% довше, ніж менш позитивно налаштовані. Ймовірність дожити до 85 років у перших була теж вищою. Питання, чому оптимісти живуть довше, досі є предметом дискусій.

Дізнайтеся на цю тему більше:

• Альо, мене хтось чує? (Reporters)

Фото: pexels.com