Конгрес США схвалив законопроєкт Ґрема про санкції проти Росії та Ірану

Що ще відомо? Також унаслідок російського удару постраждали троє членів екіпажу.

Що ще відомо? Президент також підтвердив удар по Ярославському нафтопереробному заводу в РФ.

Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський літак Су-34 на аеродромі базування в Саках у тимчасово окупованому Криму. 

Що відомо про Антона Ковальського? Антон Ковальський з вересня 2020 року до жовтня 2021-го обіймав посаду заступника керівника Вінницької обласної прокуратури. У листопаді 2021 року став  керівником Чернівецької обласної прокуратури.

1 липня 2025 року Антона Ковальського призначили на посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

Нагадаємо. 15 вересня Верховна Рада проголосувала за відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України. Рішення підтримали 317 депутатів. 

Контекст. 4 вересня Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.

Про що фільм? У стрічці зібрали історії шести жінок, які постраждали від сексуального насильства та катувань з боку російських військових. «Сліди» охоплюють період з 2014 року та різні регіони — Донеччину, Луганщину, Київщину та Херсонщину.

Серед героїнь — колишня вчителька, підприємиці, фермерка та держслужбовиця. У центрі сюжету — Ірина Довгань, очільниця організації SEMA Ukraine, яка об’єднує українських жінок, що пережили сексуальне насильство й тортури в полоні та на окупованих територіях.

Що ще відомо? Режисеркою стрічки є Аліса Коваленко, а співрежисеркою — Марися Нікітюк.

Нагадаємо. У березні 2026 року українська документальна стрічка «Сліди» здобула перемогу Grand Jury Documentary Competition на міжнародному кінофестивалі Movies That Matter у Гаазі. 

Довідка. Церемонія вручення 99-ї премії «Оскар» відбудеться 14 березня 2027 року.

Фото: Український оскарівських комітет / Facebook.

Унаслідок російської атаки в Києві постраждали 16 людей. Серед них — двоє дітей. Наслідки зафіксовано у Дарницькому, Дніпровському, Солом’янському та Подільському районах столиці. Пошкоджено вікна в п’яти житлових будинках, школі та ліцеї, адмінбудівлю, офіси приватних фірм, АЗС та складські приміщення. Про це повідомили в Київській міській прокуратурі.

Що ще відомо? У Києві через атаку РФ пошкоджено інфраструктуру станції кільцевої електрички Микільська Слобідка. Kyiv City Express від ранку курсує обмеженим кільцем, оминаючи ділянку Дарниця — Почайна. На відновлення знадобиться день.

Також унаслідок російської атаки частково призупинялося водопостачання на лівому березі столиці та знижувався тиск у деяких районах на правому березі. Наразі водопостачання вже відновили.

Одещина. В Одесі постраждали семеро людей. Серед них — двоє дітей. Росіяни атакували 19-поверховий житловий будинок, у якому пошкоджено квартири з 14-го по 16-й поверхи. Також пошкоджено приватні житлові будинки, господарські споруди, гуртожиток навчального закладу та транспортні засоби. 

Харківщина. Унаслідок атаки РФ пошкоджено будівлі вокзалу в Берестині. Пасажири й працівники вокзалу були в укритті. Загалом упродовж минулої доби росіяни обстріляли 10 населених пунктів Харківської області.

Запоріжжя. Росіяни атакували промислові об’єкти Запоріжжя. Відомо про трьох постраждалих. Унаслідок удару частково зруйновано будівлі. На одному з об’єктів виникла пожежа.

Фото: ДСНС

Суми. Росія атакувала керованими авіабомбами житловий сектор міста. Унаслідок удару загинув чоловік, ще четверо людей постраждали. Серед поранених — 14-річна дівчинка. Зруйновано два житлові будинки, ще 10 — пошкоджено. Також пошкоджено заклад освіти.

Крім того, відомо про двох постраждалих унаслідок російської атаки на промислову зону міста.

Фото: ДСНС

Яка програма? Мета цьогорічної фокусної теми України на ярмарку — привернути увагу до втрат України та українського книговидання внаслідок війни.

Упродовж п’яти днів на національному стенді та інших сценах відбуватимуться міжнародні дискусії, зустрічі з письменниками й презентації нових книжок. Значна частина цих видань — переклади української літератури німецькою мовою.

Докладніше про програму українських подій на Франкфуртському книжковому ярмарку читайте за посиланням.

Хто візьме участь? До української програми долучаться письменники, перекладачі, журналісти, інтелектуали та громадські діячі. Серед них — Максим Буткевич, Мирослав Лаюк, Артем Чех, Ярина Чорногуз, Володимир Єрмоленко, Євгенія Кузнєцова, Кшиштоф Чижевський, Мар’яна Савка та інші.

Довідка. Франкфуртський книжковий ярмарок — найбільша у світі міжнародна книжкова виставка, яку щороку проводять у німецькому Франкфурті-на-Майні. У межах події презентують нові книжки, влаштовують зустрічі з авторами й дискусії. Видавці та літературні агенти також домовляються про права на переклад і видання творів в інших країнах. 

Де замовити? Передзамовити книжку можна за посиланням.

Про що книжка? «Вулиця причетних» — це історія про звичайних радянських людей, яких система використала для повторного засудження дисидента Левка Лук’яненка, коли він жив у Чернігові. 

Нагадаємо. «Вулиця причетних» увійшла до довгого списку проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом». У межах ініціативи українці голосуванням оберуть 35 знакових книжок, що вийшли у 1991–2026 роках.  

Проголосувати за книжку «Вулиця причетних» можна за посиланням.

На старому Голосківському кладовищі у Львові розпочали пошуково-ексгумаційні роботи для подальшого перепоховання останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Вони триватимуть з 25 серпня до 2 жовтня 2026 року. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті (УІНП). 

Хто проводить дослідження? Роботи проводитиме товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Що відомо про попередні роботи? Упродовж 2019 року на території колишнього села Голоско Велике, зокрема на старому Голосківському кладовищі, вже проводили пошуки останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Під час досліджень виявили ознаки місця поховань.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу міста Львів.