Культура

Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.

Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.

Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.

Фото: кадр з трейлеру

Про що йдеться? До прикладу, в путівнику 1-й окремий центр безпілотних систем розповів про скіфську стрілу на своїй нарукавній емблемі та її зв’язок із Deep Strike — ураженням цілей далеко за лінією фронту.

26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича описала посвяту в гармаші. Після першого пострілу новачка символічно приймають до артилерійського розрахунку за допомогою ритуалу з піропатроном і сажею.

Що ще відомо? Наприкінці путівника є форма, через яку військові, підрозділи, дослідники й інституції можуть додати інформацію про інші традиції. Команди проєктів планують оновлювати видання.

Хто працював над путівником? Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили проєкти «Витоки» і «Гальт».

Загалом над проєктом працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи, журналісти і люди з військовим досвідом. Історичні матеріали також доповнили своїми традиціями й практиками близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ.

Фото: надали організатори

Що обирають? Найпопулярніші жанри — детективи та історичні романи. Найчастіше їх обирають люди віком від 55 років.

Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Протягом останнього року українською читали або слухали 87%, російською — 42%. Водночас після початку повномасштабного вторгнення 49% читачів відмовилися від книжок російською або стали читати їх значно рідше.

Навіщо читають? Для 69% читачів це спосіб відпочити, для 54% — отримати задоволення, а для 43% — дізнатися нове й розвиватися. Також 32% кажуть, що книжки допомагають їм зменшити тривожність.

Чому перестають читати? Серед тих, хто читає рідко або не читає, 59% назвали брак мотивації чи звички, а 15% — відсутність доступу до книжок.

Також 70% читачів мали періоди тривалістю щонайменше пів року, коли майже не читали й не слухали книжок. З них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% беруться за книжки час від часу.

Учасники глибинних інтерв’ю описували такі періоди словами «читання не йшло». Книжки відходили на другий план через роботу, виснаження чи звичку до коротшого контенту.

Кого опитували? Дослідження складалося з двох етапів: 41 глибинного інтерв’ю з фахівцями книжкової галузі й людьми, які повернулися до читання, а також кількісного опитування 2200 людей віком від 14 років.

Прочитати дослідження можна за посиланням.

Фото: Галина Зварич

Що ще відомо? Пошкоджено саме полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке у 2024 році встановило національний рекорд України. У музеї додали, що розглядають два варіанти: повністю відновити пошкоджений фрагмент або зберегти сліди пожежі як нагадування наступним поколінням про наслідки війни. 

Що відомо про «Космогонію»? «Космогонія» — масштабний філософсько-мистецький проєкт, який складається із шести частин і відповідає на три питання: звідки ми взялися, хто ми є і що з нами буде. 

У 2024 році мистецький проєкт «Космогонія» отримав звання — найбільший твір малярства в Україні.

Нагадаємо. 13 жовтня внаслідок російського обстрілу у Луцьку виникла пожежа в культурно-розважальних комплексів «Адреналін Сіті». Займання ліквідували. 

Фото: Музей сучасного мистецтва / Facebook

Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.

Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.

Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.

Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».

Переглянути повну програму можна за посиланням.

Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.

Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.

Що відомо про Радіодиктант? Всеукраїнський радіодиктант відбудеться 27 жовтня у День української писемності та мови. Його транслюватимуть наживо на платформах «Суспільного Мовлення» та в застосунку «Дія».

Нагадаємо. У 2025 році авторкою тексту для Радіодиктанту була письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, а читала його акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Фото: Галина Зварич

Що ще відомо? У видавництві зазначили, що на складі зберігалися новинки, отримані протягом останніх двох місяців, а також додруки книжок, які були знищені під час липневого удару.

Нагадаємо. 19 липня росіяни атакували склад видавництва #книголав. Унаслідок удару знищено близько 250 тисяч книжок. Минулося без постраждалих. 

Фото: #Книголав / Instagram

Нагадаємо. Кіностудія Довженка зазнала значних пошкоджень унаслідок російських атак на Київ 2 та 15 червня 2026 року. Унаслідок атак пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка — головний знімальний павільйон (1927–1928 років), адміністративний та лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальню, електростанцію, фільмотеку, гуртожиток й інші споруди. Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання в костюмний цех.

Фото: Мінкульт

Отримати журнал Reporters «Спадкоємці» можна, приєднавшись до Спільноти The Ukrainians Media за посиланням.

Про що номер? Серед текстів — історичний репортаж Віри Курико про чотири покоління нащадків Михайла Коцюбинського і фотосерія Костянтина Чернічкіна до сорокових роковин Чорнобильської катастрофи.

А ще — історія Марічки Паплаускайте про сто двадцять три поцілунки, які бабуся завинила дідусеві, і успадковані листи зі скриньки «71», на яких тримається віра авторки у велику любов.

Що таке Reporters? Reporters — єдиний в Україні журнал літературного репортажу і документальної фотографії, що виходить друком від 2021 року. За цей час створили вже 16 випусків, кожен з яких присвячений окремій темі і складається з понад 150 сторінок великих текстів і якісних фотоісторій.

Що ще відомо? Мета пошукових досліджень — виявити місця поховання цивільних жителів Ласкова, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової й Батальйонів хлопських у березні 1944 року.

Хто проводить дослідження? Український інститут національної пам’яті забезпечує проведення пошукових робіт, які виконує комунальне підприємство Львівської обласної ради — «Доля».

Нагадаємо. 28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. 

Довідка. 10 березня 1944 року підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських — польських підпільних військових формувань — напали на українське село Ласків. За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у селі загинули понад 300 людей. 

У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас дехто з істориків називає більшу кількість жертв – близько 350 осіб. Остаточна кількість жертв може бути уточнена за результатами подальших історичних і пошукових досліджень.