бій під Крутами

Студенти проти більшовиків

29 січня на станції Крути більшовицький наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення. Участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд — звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі та гвинтівки. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина.

Цитата. «Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим», — закликали до боротьби у публікації газети «Нова Рада». 

Під тиском ворога більшості українських підрозділів довелося відступити до ешелонів на станції неподалік. Відходячи, вони встигли зруйнувати та пошкодити частину залізничного полотна. Проте одна студентська чота, 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути. Там вже були більшовики. Вони взяли українців у полон, катували їх, а потім стратили. 

Попри трагедію, захисники Крут виконали своє завдання: їхній героїзм дозволив УНР виграти час для організації оборони Києва та укладення Берестейського миру, який закріпив міжнародне визнання України.

Пам’ять про героїв

19 березня 1918 року тіла полеглих студентів перевезли до Києва й урочисто поховали на Аскольдовій могилі. 

«На Аскольдовій Могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих…

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ»

Писав у вірші «Пам’яті тридцяти» про подвиг юнаків Павло Тичина. На державному рівні День пам’яті героїв Крут відзначають щорічно 29 січня з 2003 року.

У різних куточках України споруджені меморіали та пам’ятники на честь героїв битви. Зокрема, й на самій станції Крути діє музей, де відвідувачі можуть дізнатися більше про історію бою, побачити реконструкції подій та зрозуміти значення цього дня для національної пам’яті.

Цитата. «Коли ми справді бажаємо бути вільними, коли бажаємо бути самостійними, то в першу чергу ми повинні шанувати пам’ять борців за цю волю і самостійність, бо невже ми справді дійшли до того, що одна частина з нас несе без вагання і сумніву своє життя, а друга не може навіть спромогтись на те, щоб вшанувати пам’ять їхню?!», — писали в одній з газет у 1918 році.

Автор тексту: Гайдар Христина

Ілюстрація: kruty.org.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики